(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 81
  • № 80
  • № 79
  • № 78
  • № 77
  • № 76
  • № 75
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2014/№ 82

Збільшуємо статутний капітал ТОВ: чи можливий залік?

Наше підприємство (ТОВ) збільшує розмір статутного капіталу. Чи може засновник сплатити свою частку внеску не «живими» грошима, а шляхом заліку заборгованості підприємства перед ним?

На практиці таке запитання — не рідкість. І це зрозуміло: замість сплати «живих» грошей або передання іншого майна поповнити статутний капітал шляхом заліку заборгованості… перед такою спокусою встоять далеко не всі. Але чи правомірно це?

Якщо стисло: аргументи є і «за», і «проти», але ми радимо не ризикувати й замінити такий залік унесенням грошей або майна. Тепер про все по черзі.

Почнемо з того, що збільшення статутного капіталу товариства призводить до того, що в його учасників виникають зобов’язання з унесення додаткового вкладу. При цьому вам, мабуть, відомо, що в числі способів погашення зобов’язань названо і залік зустрічних однорідних вимог (ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, далі — ЦКУ). Причому, якщо ТОВ винне учаснику гроші, наприклад, у межах відносин підзвіту (якщо учасник витрачав свої кошти), поворотної фіндопомоги тощо, то, на перший погляд, ніщо не заважає зарахувати подібні зобов’язання із зобов’язанням учасника з унесення вкладу до статутного капіталу.

Коли б не одне «але»: пряма заборона на звільнення учасників від унесення вкладів до статутного капіталу, у тому числі, шляхом зарахування їх вимог до ТОВ (ч. 2 ст. 144 ЦКУ). Щоправда, якщо ви, як мовиться, «у темі», то одразу пригадаєте: на думку Держкомпідприємництва, ця заборона поширюється тільки на первинне формування статутного капіталу. У свою чергу, збільшення статутного капіталу вона вже не стосується* (див. лист від 18.03.2005 р. № 1768). Що ж, це сильна підмога, тим більше, що на неї при винесенні «хороших» рішень посилалися і суди (див. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 р. у справі № 22-ц-68).

Але, на жаль, норми ЦКУ в цій частині сформульовані так, що читати їх можна по-різному. У згаданому листі чиновники вчинили правильно: вони пов’язали окремі частини ст. 144 ЦКУ одна з одною, що в результаті дозволило зробити позитивний висновок (із цього приводу також читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 96, с. 31). Водночас Мін’юст до цього питання підійшов інакше: він вважає, що так діяти не можна**.

Так якому ж підходу вам віддати перевагу? Для відповіді звернемося до практики. А вона, на жаль, неоднорідна. Ви можете зустріти як «хороші» рішення (див. вище), так і «погані» (див. постанову ВГСУ від 15.08.2007 р. у справі № 22-ц-68, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014 р. у справі № 905/7653/13). Враховуючи це, щоб уникнути неприємностей, радимо вам відмовитися від ідеї збільшення статутного капіталу ТОВ шляхом заліку вимог учасника (тим більше, на боці «поганих» рішень авторитетна думка ВГСУ). Принаймні, поки щодо цього питання не з’являться інші роз’яснення або ж правова позиція ВСУ***.

Але не засмучуйтеся J. Замінити такий залік ви можете, наприклад, якщо за погодженням із засновником відобразите в документах однією датою внесення засновником до каси готівки для поповнення статутного капіталу та видачі йому через касу цієї ж суми в рахунок погашення заборгованості (причому узагалі без фактичного руху коштів). Не забувайте в цій ситуації враховувати 150-тисячне обмеження готівкових розрахунків (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 12). Залежно від конкретної ситуації для вирішення цього завдання можна знайти й інші варіанти. Але в такому разі вам також варто пам’ятати про обмеження, установлені ч. 3 ст. 86 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (заборонено використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, гроші, отримані в кредит та під заставу, векселі тощо).

Підсумовуючи це питання, зазначимо ще кілька нюансів:

1) наведений підхід поширюється й на товариства з додатковою відповідальністю;

2) якщо ви все ж допустите залік, то в майбутньому суд може визнати такий правочин недійсним — на тій підставі, що він суперечить ЦКУ (ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦКУ).

 

* За такого підходу заборона на формування статутного капіталу шляхом зарахування може передбачатися, хіба що, статутом ТОВ (ч. 6 ст. 144 ЦКУ).

** Читайте роз’яснення на офіційному сайті Мін’юсту за адресою: www.minjust.gov.ua/4749.

*** Нагадуємо, що правові позиції ВСУ обов’язкові для застосування судами та суб’єктами владних повноважень (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 13, с. 4).

статутний капітал, ТОВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті