Проблема вибору відома всім і виникає щодня. Просто одні питання ми вирішуємо, оком не зморгнувши, а над іншими думаємо, вагаємося та зважуємо. Як тільки результат справи обіцяє щонайменшу вигоду, то тут є над чим і замислитися. От як в питанні: звільнитися за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.; далі — КЗпП) чи все ж таки за власним бажанням (ст. 38 КЗпП)? Давайте розбиратися разом, у чому тут різниця.
Допомога по безробіттю
Бути чи не бути допомозі по безробіттю в цих випадках? Розвінчуємо міф: бути! Причому в обох випадках. Однак тут не обійтися без уточнень.
За власним бажанням розривають трудовий договір за наявності поважних причин (переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом та інші поважні причини) і без таких.
Якщо звільнення відбувається за угодою сторін або за власним бажанням, але за наявності поважних причин, то при нарахуванні допомоги діють загальні правила
Тобто допомогу в розмірі 100 % визначеної суми* нараховують з 8-го дня після реєстрації безробітним. Про це чітко зазначено в п. 2.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці від 20.11.2000 р. № 307 (далі — Порядок № 307).
* Суму допомоги визначають у відсотках від середньої зарплати залежно від страхового стажу та тривалості безробіття. При цьому вона поступово зменшується.
А ось якщо звільнення відбувається за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) без поважних причин, то ситуація вже зовсім інша. На що розраховувати? На допомогу у 80-відсотковому розмірі та лише з 91 календарного дня з дня реєстрації безробітним.
Також пам’ятайте, що допомога по безробіттю не може виплачуватися нескінченно. У загальному випадку тривалість її виплати не перевищує 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення такої допомоги. Однак, на жаль, звільненим за угодою сторін і за власним бажанням (без поважних причин) зазначений строк скорочено на 90 календарних днів. Тобто вони можуть отримувати допомогу по безробіттю не більше ніж 270 календарних днів (пп. 2.9 і 5.3 Порядку № 307). При цьому у разі звільнення за угодою сторін скорочують останні дні від дати реєстрації, а в разі звільнення за власним бажанням (без поважних причин) — перші дні від дати реєстрації. Зауважимо, що на такі перші дні саме й припадає виплата допомоги по безробіттю в розмірі 100 %.
Інакше кажучи,
звільнення за угодою сторін дає шанс отримати допомогу по безробіттю негайно і в більшому розмірі
Строки розірвання трудового договору
Розглянемо три основні ситуації:
1) звільнення за власним бажанням, без поважних причин. Працівник повинен попередити роботодавця про свій намір розірвати трудовий договір за два тижні до бажаної дати звільнення. Для цього він подає заяву у письмовій формі. Наприклад, працівник планує звільнитися 31.10.2014 р. — тоді він повинен подати заяву 17.10.2014 р. (діють правила обчислення строків, встановлені ст. 2411 КЗпП). При цьому працівник повинен подати заяву саме 17.10.2014 р., адже після резолюції роботодавця на заяві й почнеться двотижневий відлік. Що робити, якщо директор не бажає підписувати заяву? Рекомендуємо зареєструвати її 17.10.2014 р. у вхідній кореспонденції директора. До 31.10.2014 р. роботодавець не може розірвати трудовий договір з працівником. Якщо ж після закінчення двотижневого строку працівник продовжує працювати та не вимагає розірвання трудового договору, то звільнити його за ст. 38 КЗпП, у загальному випадку, уже не можна;
2) звільнення за власним бажанням за наявності поважних причин. Якщо працівник має поважні причини, зазначені у ст. 38 КЗпП (див. на початку статті), то саме він «править бал» щодо дати звільнення. Тобто, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про яке просить працівник;
3) звільнення за угодою сторін. А тут як домовляться між собою працівник і роботодавець — КЗпП не містить приписів і обмежень у цьому питанні. Тобто працівник може бути звільнений у будь-який погоджений з роботодавцем день. Наприклад, працівник подав заяву про звільнення за угодою сторін 31.10.2014 р. Якщо адміністрація згодна, то припинити трудовий договір можна вже цього дня, а можна погодити і іншу дату звільнення.
Таким чином,
розірвання трудового договору за угодою сторін надає можливість самостійно встановити дату звільнення без прив’язки до будь-яких дат і «відробітків». Це плюс для працівника, який хоче звільнитися в найстишліші строки
Інші нюанси
Можливість відкликати заяву про звільнення. Тут усе просто — при звільненні за власним бажанням працівник має право відкликати свою заяву в межах двотижневого строку. Тобто він може вже й передумати звільнятися. У свою чергу, роботодавець повинен задовольнити прохання працівника про відкликання заяви. Виняток: адміністрація підприємства вже прийняла на це місце працівника, якому за трудовим законодавством не можна відмовити у працевлаштуванні.
У разі розірвання трудового договору за угодою сторін відкликати заяву не вдасться. Погодили дату — будь ласка, отримай розрахунок. Однак залишимо невелику «шпаринку» для тих, хто звільняється за п. 1 ст. 36 КЗпП: анулювання раніше поданої заяви можливе, якщо обидві сторони (роботодавець і працівник) згодні на це (п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9).
Як бачите,
відкликати заяву без проблем можна лише в разі звільнення за власним бажанням
Остаточний розрахунок. При розірванні трудового договору на підставі п. 1 ст. 36 або ст. 38 КЗпП виплатять зарплату за відпрацьований час, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та відпустки працівникам, які мають дітей. А ось на вихідну допомогу ви права не маєте ні при звільненні за п. 1 ст. 36 КЗпП, ні при звільненні за ст. 38 КЗпП*.
* Виняток: працівник звільняється за власним бажанням у зв’язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, трудового або колективного договору.
Згода профспілки. Вона не потрібна як при звільненні за згодою сторін, так і при звільненні за власним бажанням. Судіть самі: і в тому, і в іншому випадку працівник бажає звільнитися. Отже, профспілці немає резону відстоювати якісь права працівника на його місце роботи на цьому підприємстві.
Для зручності читачів наведемо викладену інформацію в таблиці.
| Критерій | Підстава для звільнення | ||
| за угодою сторін | за власним бажанням | ||
| за наявності поважних причин | без поважних причин | ||
| Розмір допомоги по безробіттю (див. також виноску на с. 35) | 100 % визначеного розміру | 100 % визначеного розміру | 80 % визначеного розміру |
| Початок виплати допомоги по безробіттю | з 8-го дня після реєстрації як безробітного | з 8-го дня після реєстрації як безробітного | з 91-го дня після реєстрації як безробітного |
| Тривалість виплати допомоги по безробіттю | 270 календарних днів | 360 календарних днів | 270 календарних днів |
| Дата розірвання трудового договору | Сторони визначають самостійно | Визначає працівник | Після закінчення двох тижнів з дати попередження працівником про звільнення |
| Можливість відкликання заяви про звільнення | немає | є | є |
| Вихідна допомога | не виплачують* | ||
| Згода профспілки | не потрібна | ||
висновки
-
Працівнику вигідніше звільнитися за угодою сторін (звичайно, якщо немає поважних причин для звільнення за власним бажанням). Можна припинити трудові відносини, не відпрацьовуючи два тижні, а отримувати потім допомогу в повному розмірі.
-
Щоправда, майбутні роботодавці досить часто розглядають звільнення за п. 1 ст. 36 КЗпП як прикриття «старих грішків». Мовляв, працівник «бешкетував» або не справлявся зі своїми обов’язками — ось його по доброті душевній і звільнили за нейтральною статтею.
- Ми все одно за угоду сторін! Свою компетентність у нового роботодавця можна довести під час випробувального строку. А до появи нового місця роботи спокійно отримувати 100 % розміру допомоги по безробіттю.
