Теми статей
Обрати теми

Будівельна ліцензія: коли потрібна та як отримати?

Смердов Віталій
Беззаперечно, будівництво — важлива галузь. Адже більшість із того, що нас оточує, — це результат будівництва. Від того, наскільки якісний цей результат, залежить, у тому числі, і наша з вами безпека. Саме тому до будівельної діяльності висуваються суворі вимоги, відповідність яким підтверджує ліцензія. Про те, коли вона потрібна та як її отримати, читайте в цій статті.

Кому потрібна ліцензія?

Ліцензія потрібна будь-якій юрособі або підприємцю, що планує виконувати роботи, які підлягають ліцензуванню (ст. 17 Закону про архітектуру, п. 2 Порядку № 1396). Причому це стосується, у тому числі, й юросіб-нерезидентів, але лише за наявності на території України постійного представництва (див. лист ДАБІ від 14.05.2013 р. № 40-11-2101).

Це правило не викликає сумнівів, якщо будівельні роботи виконуються підрядним способом. А як бути, якщо вони виконуються господарським способом? Тобто «для себе», за допомогою своїх же працівників. Чи потрібна вам ліцензія в такому разі? Формально, ні. Річ у тім, що «нормативка» в будівельно-ліцензійній сфері прив’язується до господарської діяльності та виконання робіт. Господарською ж є діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 ГКУ). Якщо роботи виконуються для себе, то, вочевидь, зазначені умови не дотримуються, а тому така діяльність господарською не є — отже, на неї ліцензія не потрібна*. До речі, на такому ліберальному підході свого часу наполягав і Держкомпідприємництва (див. лист від 22.10.2009 р. № 12907).

* Зверніть увагу: таке будівництво не вважається госпдіяльністю тільки в розумінні ГКУ і для цілей ліцензування. Для цілей же податкового обліку ця діяльність може вважатися господарською (при дотриманні умов «господарськості», названих у п.п. 14.1.36 ПКУ). А це означає, що ви зможете відобразити за нею витрати (зокрема, через амортизацію побудованого і введеного в експлуа­тацію об’єкта) і податковий кредит (у разі використання такого об’єкта в ПДВ-оподатковуваних операціях).

Що ж, з цієї точки зору, все правильно. Тим більше, аналогічний підхід застосовувався чиновниками і в інших сферах, зокрема, у сфері автомобільних перевезень (див. лист Держкомпідприємництва від 15.03.2010 р. № 3139). Водночас, щоб убезпечити себе, радимо уточнити цей момент у Державній архітектурно-будівельній інспекції (далі — ДАБІ). Не виключено, що там наріжним каменем покладуть те, що будівельна ліцензія підтверджує можливість суб’єкта виконувати певні роботи і гарантує безпеку населення. Але ж і з цим теж не поспориш…

Будівництво яких об’єктів вимагає ліцензії?

У цього питання довга історія. Але ми ж із вами бухгалтери, а не археологи ☺. Тому не ходитимемо навкруги: ліцензія потрібна для господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єктів архітектури (ст. 17 Закону про архітектуру). Що це за об’єкти? Вони включають досить широкий перелік. Це, зокрема: будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою та ландшафтної архітектури тощо (ст. 1 Закону про архітектуру).

Але запам’ятайте: будівництво далеко не кожного такого об’єкта потребує отримання ліцензії

Вона вам буде потрібна тільки в тому випадку, якщо за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання такий об’єкт належить до IV — V категорій складності (про те, як їх визначити, ми ще поговоримо).

Із приводу цього висновку у багатьох виникали, та і чого вже таїти, — все ще виникають сумніви. І на це є причини. Адже згаданий висновок, що обмежує сферу ліцензування об’єктами IV —V категорій складності, ґрунтується лише на підзаконному нормативному акті — Порядку № 1396 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 27.02.2012 р. № 148, що набрали чинності ще 1 березня 2012 року). У свою чергу, ані Закон про архітектуру, ані Закон про містобудування подібних уточнень усе ще не містять. Тому-то і виникло запитання: чи потрібно з 01.03.2012 р., тобто з дати набрання чинності вказаними змінами до Порядку № 1396, отримувати ліцензію на будівельну діяльність щодо об’єктів I — III категорій складності?

Практика свідчить, що ні. При цьому ДАБІ справедливо повідомила, що Порядок № 1396 поширюється на будівництво тільки тих об’єктів архітектури, які належать до IV — V категорій складності*. Для будівництва будь-яких інших об’єктів (I —III категорій складності) порядку ліцензування не передбачено, а тому в цьому випадку ліцензія не потрібна. Тих, хто все ще сумнівається, заспокоїмо: такий підхід цілком узгоджується з чинною редакцією ст. 17 Закону про архітектуру. Річ у тім, що вона в цьому питанні закликає орієнтуватися на законодавство і «нормативку» Кабміну.

* Про це чиновники повідомили на своєму офіційному сайті (dabi.uss.gov.ua) у розділі «Ліцензування».

Упевнені, вас цікавить: як визначити категорію складності об’єкта будівництва?

До тієї чи іншої категорії складності об’єкт відносять спільно проектна організація та замовник будівництва (ч. 3 ст. 32 Закону про містобудування). Чиновники в цьому процесі, в ідеалі, брати участь не повинні**.

** Виняток передбачено для об’єктів «самобуду», щодо яких немає проектної документації. У такому разі категорію складності визначає ДАБІ, а за необхідності — експертна організація.

Визначають таку категорію за ДБН на підставі класу наслідків/відповідальності об’єкта***. Щоб ви загалом розуміли, про що йдеться, пропонуємо подивитися на ознаки об’єктів IV — V категорій складності — тобто тих, будівництво яких можливе лише за наявності ліцензії.

*** Наразі Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затверджений постановою КМУ від 27.04.2011 р. № 557, закликає орієнтуватися в цьому питанні на ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

Таблиця 1. Як віднести об’єкт архітектури до iv чи v категорії складності

№ з/п

Ознаки (для віднесення об’єкта до тієї чи іншої категорії достатньо хоча б однієї)

IV категорія

V категорія

1

Об’єкт розрахований на

постійне перебування більше 300 осіб та/або періодичне перебування більше 500 осіб

постійне перебування більше 400 осіб та/або періодичне перебування більше 1000 осіб

2

Створюють можливу небезпеку для більш, ніж

10 тис. осіб, які перебувають поза об’єктом

50 тис. осіб, які перебувають поза об’єктом

3

У разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації можуть

 

1) спричинити збитки понад 15 тис. мінімальних зарплат;
2)
призвести до припинення функціонування об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;
3)
призвести до втрати об’єктів культурної спадщини місцевого рівня

1) спричинити збитки понад 150 тис. мінімальних зарплат;
2)
призвести до припинення функціонування об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного рівня;
3)
призвести до втрати об’єктів культурної спадщини національного рівня

4

Є об’єктом підвищеної небезпеки

 

Як бачите, невеликі будівлі (наприклад, під компактний магазинчик, кафе тощо) найчастіше підпадатимуть під I — III категорії складності. Отже, для будівництва таких об’єктів ліцензія не знадобиться.

Що стосується об’єктів IV — V категорій, то до них можна сміливо відносити торговельні центри, кінотеатри, більшість виробничих підприємств, житлові багатоповерхівки тощо. При цьому далі виходитимемо з припущення, що ваша діяльність пов’язана з будівництвом саме таких об’єктів. У такому разі у вас може виникнути ще низка запитань.

Яка саме діяльність потребує ліцензії?

Це друге запитання (чи перше — у кого як ☺), що виникає після визначення об’єкта архітектури та його категорії складності.

Як ми вже говорили, ліцензуванню підлягає гос­подарська діяльність, пов’язана з будівництвом відповідного об’єкта архітектури. Що ж це за діяльність?

Щоб відповісти на це запитання, традиційно використовують Перелік № 47 (на це вказує і п. 1.4 Ліцензійних умов). У ньому названо 7 видів діяльності. Ось деякі з них:

Таблиця 2. Будівельні роботи, які потребують отримання ліцензії

Назва виду робіт

Які роботи до нього входять (перелік неповний)

Проектування об’єктів архітектури

Проектування житлових будівель та готелів, громадських будівель та споруд, будівель та споруд промислових підприємств, внутрішніх інженерних мереж і систем (водопроводу і каналізації, вентиляції та кондиціювання повітря)

Будівельні та монтажні роботи

Зведення металевих конструкцій, зведення збірних бетонних та залізобетонних конструкцій, монтаж інженерних споруд, монтаж технологічного устаткування

Монтаж інженерних мереж

Монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання (опалення, вентиляція, електропостачання, електрообладнання, електроосвітлення)

Інжинірингова діяльність у сфері будівництва

Генеральний підрядник у будівництві

 

Ми назвали лише декілька позицій, у Переліку ж їх набагато більше. При цьому зверніть увагу: останні зміни вносилися до цього документа ще у 2010 році, а тому він не враховує новацій, які вивели з-під ліцензування діяльність щодо об’єктів I — III категорій складності. Як же вчинити?

Не залишається нічого іншого, як дивитися на цей Перелік крізь призму згаданих змін. І хай вас не бентежить те, що такий підхід суперечить п. 1.4 Ліцензійних умов*. Річ у тім, що цей підхід заснований на Порядку № 1396 (тобто на більш «сильному» нормативному акті), а тому конфлікт повинен вирішуватися на його користь.

* Згаданий пункт говорить про обов’язковість застосування Ліцензійних умов при здійсненні будь-яких робіт, названих у Переліку.

Але майте на увазі: не всі види діяльності, що потрапили до Переліку № 47, можуть бути пов’язані з будівництвом**. У зв’язку з цим, вам їх доведеться «просіювати» через ще один «фільтр» — поняття «будівництво». До нього, нагадаємо, належать (ст. 4 Закону про архітектуру): нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт.

** Щоправда, після того, як Перелік було викладено в новій редакції (як ми вже говорили, це відбулося у 2010 році), це, швидше, виняток, ніж правило. Річ у тім, що тепер названі в ньому види діяльності, як правило, щільно пов’язані з будівництвом.

Отже, як бачите, замало потрапити до Переліку. Щоб та чи інша робота потребувала отримання ліцензії, вона додатково до цього повинна вважатися будівництвом, тобто потрапляти до однієї з названих категорій. Це, зокрема, означає, що ліцензію отримувати не доведеться при:

1) переплануванні приміщень (див. лист ДАБІ від 09.01.2013 р. № 40-12-89);

2) поточному ремонті (див. лист Мінрегіонбуду і ДАБІ від 22.01.2009 р. № 22/9-281 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 34, с. 14). Але як визначити, що ті чи інші роботи належать саме до поточного, а не капітального ремонту або ж іншої діяльності? Якщо стисло, то поточний ремонт спрямований на підтримання об’єкта в робочому стані, капітальний — на відновлення/заміну/поліпшення. Детальніша характеристика викладена у згаданому листі.

Це головні критерії, які знадобляться вам, щоб зрозуміти, є діяльність такою, що ліцензується, чи ні. Ще раз подивившись у Перелік № 47, ви зможете визначити, що

ліцензія не потрібна, зокрема, для діяльності, пов’язаної з установленням/ремонтом вікон і дверей, штукатуркою, шпалерними і малярними роботами тощо

Водночас ліцензія буде потрібна, зокрема, в діяльності, пов’язаній із монтажем водопроводу і каналізації, установленням кондиціонерів, електропостачанням приміщення, проводкою електроосвітлення, газопостачанням. Крім того, ліцензія потрібна не тільки безпосереднім виконавцям (підрядникам, субпідрядникам), а й генеральним підрядникам* — ця позиція названа в Переліку № 47 у категорії «Інжинірингова діяльність у сфері будівництва». Але ще раз повторимо: все це справедливо тільки в тому випадку, якщо йдеться про об’єкти архітектури IV — V категорій складності.

* Нагадаємо: генеральний підрядник — це підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись при цьому відповідальним перед замовником за результати їх роботи (п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабміну від 01.08.2005 р. № 668).

Припустимо, ліцензія вам потрібна. Як же її отримати…

 

Як отримати будівельну ліцензію?

Насамперед вам потрібно підготувати і подати (надіслати поштою — краще з повідомленням про вручення) до територіального органу ДАБІ за вашим місцезнаходженням пакет документів:

1) заяву про видачу ліцензії (п. 5 Порядку № 1396). У ній потрібно зафіксувати низку відомостей. По-перше, відомості про заявника. Якщо це юрособа, то в заяві потрібно вказати її найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, код ЄДРПОУ або податковий номер, контактні телефони й електронну адресу. Також доведеться відобразити факт наявності філій/інших відокремлених підрозділів, за місцезнаходженням яких здійснюватиметься заявлена діяльність, їх найменування та місцезнаходження**. По-друге, у заяві потрібно зазначити перелік робіт, для здійснення яких вам потрібна ліцензія. При цьому звертаємо увагу! Форму цієї заяви нормативно не затверджено, тому вона може бути довільною. Водночас, щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо вам брати за основу примірну форму, розміщену на офіційному сайті ДАБІ (dabi.uss.gov.ua), у розділі «Ліцензування»;

2) інші документи, перелічені в п. 5 Порядку № 1396. Це, зокрема:

2.1) копія довідки про включення до ЄДРПОУ, посвідчена нотаріусом або органом, який її видав. Зверніть увагу: йдеться про «статистичну» довідку з ЄДРПОУ, а не довідку з ЄДР***. Водночас сьогодні їх уже не видають. Замість неї ви можете отримати від органів статистики так звані відомості з ЄДРПОУ (п. 16 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України в редакції постанови Кабміну від 22.06.2005 р. № 499). Якщо у вас є відокремлені підрозділи, які, як планується, виконуватимуть будівельні роботи, то згадані відомості з ЄДРПОУ доведеться подати і щодо них;

2.2) відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним і кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт, про виконані заявником будівельно-монтажні роботи. Зверніть увагу: судячи з п. 5 Порядку № 1396, цю інформацію ви повинні подати за формою, передбаченою Ліцензійними умовами. Тільки-от якщо ви зазирнете в них, то жодної форми не побачите ☹). У зв’язку з цим радимо використовувати з цією метою примірну форму, розміщену на офіційному сайті ДАБІ, у розділі «Ліцензування» (водночас сама по собі форма значення не має — головне, щоб зміст/обсяг даних у ній відповідали змісту/обсягу вимог Ліцензійних умов).

** Тут Порядок посилається на відокремлені підрозділи, але в інших місцях — на відокремлені структурні підрозділи. На нашу думку, це помилка чиновників. Йтися має лише про відокремлені підрозділи.

*** Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому нагадаємо, що в минулому Порядок № 1396 прив’язувався до відомостей саме з нього.

Тож документи подані. Що далі? ДАБІ досліджує їх протягом 10 робочих днів після отримання. Далі можливі два варіанти:

1) негативний — вам повернуть документи, якщо вони подані не в повному обсязі, містять недостовірні відомості або не відповідають законодавству. У такому разі ви маєте право виправити недоліки та подати їх знову;

2) позитивний — якщо з документами все добре, то ДАБІ направить їх до ліцензійної комісії*. Ця комісія протягом 10 робочих днів оцінює їх на відповідність Ліцензійним умовам. Потім можливі також два варіанти. Якщо висновок комісії буде негативним, ви отримаєте рішення про відмову у видачі ліцензії. Якщо позитивним — то протягом 7 робочих днів після отримання висновку комісії ДАБІ повинна прийняти рішення про видачу вам ліцензії. Вас про це письмово повідомлять.

* Ліцензійна комісія створюється при ДАБІ і діє на підставі відповідного Положення, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 28.10.2008 р. № 486.

Найскладніше позаду, але це ще не все. Щоб отримати ліцензію, за неї доведеться заплатити. Розмір плати — 1 мінімальна зарплата, що діє на дату прийняття рішення про видачу ліцензії (п. 14 Порядку № 1396, п. 11 постанови Кабміну від 29.11.2000 р. № 1755). Наприклад, якщо рішення про видачу ліцензії буде прийнято у вересні 2014 року, сплатити за неї доведеться 1218 грн. Майте на увазі, що це плата за весь строк дії ліцензії, а не, наприклад, за квартал, рік тощо.

Що стосується відображення цієї суми в податковому обліку, то, зважаючи на вартість ліцензії (менше 2500 грн.), ви зможете одразу включити її до складу інших витрат (абз. «ж» п.п. 138.10.6 ПКУ) — до ряд. 06.4.9 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток. Про облік ліцензій читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 18; 2011, № 77, с. 39.

Документ про оплату потрібно надати/надіслати до органу ДАБІ, до якого ви подавали відповідні документи. Вам оформлять ліцензію (з додатком, в якому буде зафіксовано перелік дозволених робіт) протягом 3 робочих днів після його надходження.

Зверніть увагу: якщо юрособа заявляла про від­окремлені підрозділи, які теж здійснюватимуть будівельну діяльність, то головне підприємство отримає оригінал ліцензії, а підрозділи — її копії, посвідчені ДАБІ.

Щоб краще зрозуміти викладену вище інформацію, пропонуємо подивитись на неї в наочній формі на с. 22:

При цьому майте на увазі, що отримання будівельної ліцензії — не жарти. За порушення в цій сфері «світять» солідні штрафи

 

img 1

 

За здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання такої ліцензії ДАБІ може застосувати до юрособи або підприємця штраф у розмірі 90 мінімальних зарплат (п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 р. № 208/94-ВР). У 2014 році це 109620 грн. Штраф накладається на підставі постанови (є виконавчим документом) і підлягає сплаті у 15-денний строк із дати вручення/наді­слання. Якщо ж ви з цією постановою не згодні, то можете оскаржити її в адмінсуді. Зробити це можна протягом 15 днів із дати її винесення.

Коли ліцензію отримано…

Тут ви також можете зіткнутися з низкою запитань. Почнемо з того, що будівельна ліцензія є строковою. Для тих, хто отримує її вперше, вона видається на 3 роки. Для всіх інших — на 5 років*. Але майте на увазі: ДАБІ може анулювати її й раніше. Для цього в неї є доволі широкий перелік підстав (п. 21 Порядку № 1396). Це, зокрема, неможливість виконання Ліцензійних умов, акт про повторне протягом року порушення Ліцензійних умов або вимог нормативно-правових актів, акт про відмову суб’єкта будівельної діяльності від проведення перевірки ДАБІ тощо. Якщо ліцензію анулюють, звернутися до ДАБІ за видачею нової вдасться не раніше, ніж через рік із дати прийняття рішення про анулювання.

* Формально це правило повинне діяти навіть у тому випадку, якщо між датою закінчення дії попередньої ліцензії і датою отримання нової є часовий проміжок.

Перелік робіт, що містяться в будівельній ліцензії, не є чітко фіксованим. Поки ліцензія діє, ви маєте право змінювати його. Для цього, судячи з усього, потрібно керуватися загальними правилами, з якими ви ознайомилися вище (на офіційному сайті ДАБІ для цього випадку розміщена спеціальна заява).

Крім того, від вас може бути потрібно переоформити ліцензію. Це необхідно у двох випадках: для юрособи — у разі зміни найменування юрособи (якщо це не пов’язано з реорганізацією) або місцезнаходження. Для цього ви повинні подати до територіального органу ДАБІ заяву, ліцензію та відомості з ЄДРПОУ.

висновки

  • Будівельна ліцензія потрібна лише при будівництві об’єктів IV — V категорій складності.

  • Ліцензія потрібна при здійсненні тільки тих робіт, які названі у спеціальному Переліку і вважаються будівництвом.

  • Щоб отримати ліцензію, вам потрібно подати заяву та пакет документів, які підтверджують, що ви відповідаєте Ліцензійним умовам.

  • Вартість будівельної ліцензії — 1 мінімальна зарплата, установлена на дату прийняття рішення про її видачу.

Документи статті

  1. ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

  2. Закон про архітектуру — Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV.

  3. Закон про містобудування — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

  4. Порядок № 1396 — Порядок ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затверджений постановою Кабміну від 05.12.2007 р. № 1396.

  5. Ліцензійні умови — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затверджені наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 р. № 47 (у редакції наказу від 06.10.2010 р. № 392).

  6. Перелік № 47 — Перелік робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затверджений наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 р. № 47 (у редакції наказу від 06.10.2010 р. № 392).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі