«Завантажу й привезу, І вантаж супроводжу, І його вивантажу… Та й ціною догоджу». Експедитор-єдиноподатник. (Особливості податкового обліку в експедиторів на єдиному податку)

Розмір доходу (і база обкладення ЄП)

На відміну від посередників-«спрощенців», які працюють за договорами комісії на продаж товарів (робіт, послуг)*, сума доходу від експедиторських послуг для «спрощених» експедиторів — як юросіб, так і фізосіб — визначається однаково. (А для експедиторів, які працюють у групах 3 — 6 ЄП, ця сума доходу — також і база обкладення єдиним податком.)

Згідно з п. 292.4 ПКУ для єдиноподаткових цілей доходом експедитора є сума його винагороди, отримана за договором транспортного експедирування.

Зауважимо, що, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 929 ЦКУ і ст. 9 Закону № 1955, експедитор може якісь із послуг, що є предметом договору (у тому числі і перевезення), надавати замовнику самостійно. У такому разі до доходу експедитора-єдиноподатника мають бути включені оплати всіх сум/видів послуг, які згідно з договором надаються замовнику безпосередньо експедитором.

А от «транзитні» суми до ЄП-доходу експедитора однозначно включенню не підлягають

І всілякі інсинуації податківців на предмет того, що п. 292.4 ПКУ дозволяє, мовляв, не включати до доходу «транзитні» суми, тільки якщо вони не проходять через рахунок (касу) експедитора, а сплачуються замовником безпосередньо виконавцям, жодного законного підґрунтя під собою не мають. Більше того, із цього приводу є консультація податківців (див. категорії 107.04 і 108.04 БЗ (відповідно — для юр- і фіз-єдиноподатників) ідентичного змісту. І в них чітко прописано, що кошти, які отримує экпедитор-єдиноподатник від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, вважаються транзитними і право власності на такі кошти до експедитора не переходить. Тому транзитні кошти, що отримуються від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, не включаються до обсягу доходу експедитора.

Обмеження

Окрім «обсягових» та «чисельних» обмежень, установлених у ПКУ для кожної з груп ЄП, для експедиторів нагадаємо ще такі.

Насамперед можна пригадати про обмеження з п. 291.4 ПКУ для ФОП — єдиноподатників групи 2 щодо надання послуг (виконання робіт) для осіб, які не є платниками ЄП або не вважаються (для цілей ПКУ) «населенням».

Наприклад, в одній із консультацій у категорії 107.01 БЗ податківці зазначають таке. Якщо одержувачами послуг із перевезення є суб’єкти господарювання — неплатники єдиного податку*, ФОП-єдиноподатник, який надає зазначені послуги, не має права обрати 2 групу платників ЄП, незалежно від виду договору. Навіть якщо говорити, що ця консультація не поширюється на ситуації, коли експедитор послуги з перевезення самотужки замовнику не надає, то він все одно порушуватиме ПКУ, оскільки він безпосередньо надає цій же («забороненій») особі свої експедиторські послуги.

Тобто експедитор-ФОП, який обрав групу 2 ЄП, може надавати послуги тільки платникам ЄП та населенню

Щоб працювати з іншими особами, йому доведеться або перейти до групи 3 чи 5, або вставляти у схему «прокладку» (детальніше про це ми писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 68, с. 22).

Якщо розрахунки з експедитором (або самим експедитором) здійснюються в готівковій формі, то йому слід не забувати і про готівкові обмеження (детальніше про них читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 49). На наш погляд, для цілей цих обмежень експедитору необхідно враховувати і «транзитні» суми готівки, що проходять через нього (призначені для оплати третім особам).

Визначення суми та дати доходу

Розмір. Згідно зі ст. 931 ЦКУ розмір плати експедитору визначається договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлено, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Відповідно до ст. 9 Закону № 1955 розмір плати експедитору та порядок розрахунків є істотними умовами договору транспортного експедирування.

І незважаючи на те, що в ЦКУ окремо згадано випадок з невстановленим розміром плати експедитору, згідно зі спеціальними нормами (ст. 9, а також ст. 12 Закону № 1955) розмір плати за послуги експедитора сторони зобов’язані в договорі встановити.

Зауважимо, що відповідно до ст. 12 Закону № 1955 клієнт зобов’язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити експедитору належну плату, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені останнім в інтересах клієнта для виконання договору транспортного експедирування. Тобто договір транспортної експедиції чітко розмежовує — що є оплатою експедитору, а що є відшкодуванням витрат на оплату послуг третім особам (у тому числі перевізнику).

Таким чином, далі виходимо з того, що розмір доходу експедитора сторонами в договорі буде чітко встановлено.

Дата. Зазначимо, що у низці ситуацій на практиці ще виникають проблеми з датою відображення доходу експедитора в податковому обліку. Адже договір може передбачати різні варіанти розрахун­ків. Наприклад, як окреме перерахування плати експедитору за його послуги, так і можливість для експедитора утримувати суму винагороди з одержаних ним від замовника (клієнта) коштів для виконання договору (проведення відповідних розрахунків із третіми особами). При цьому ще й можливі часткові (порційні) перерахування/передання грошових коштів від клієнта до експедитора.

Розглянемо декілька «звичайних» варіантів розрахунків.

1. Найпростіший — коли основні розрахунки (з перевізником та іншими «задіяними» особами) клієнт здійснює безпосередньо, оминаючи експедитора, а останньому належить тільки «за справами його».

Тут усе для експедитора зрозуміло — надійшли гроші — відображай ЄП-дохід.

2. Оплата послуг згідно з умовами договору перераховується окремо (окремим платежем, або чітко виділяється у платіжних документах).

У цьому випадку ЄП-дохід за свої послуги експедитор відобразить при надходженні коштів.

Але — за наявності вказівки у документах, що кошти (або їх частина), які надійшли, є саме оплатою його послуг

3. Згідно з умовами договору експедитор має право «відщипнути» суму своєї винагороди з коштів, що надходять від клієнта*.

У такому разі — можливі варіанти.

3.1. Сума оплати послуг експедитора у платіжних (або інших документах) виділена окремим рядком.

Питань немає: надійшла оплата — виник ЄП-дохід.

3.2. Сума винагороди у платіжці не виділена.

Тут уже виникають підваріанти:

— надійшла від клієнта за договором уся сума повністю.

У цій ситуації особливих проблем бути не повинно. Експедитор, оскільки сума оплати його послуг відома з договору, відображає в цьому, обумовленому, розмірі ЄП-дохід — за датою надходження коштів за договором;

— платежі від клієнта надходять частинами.

У цьому випадку логічно відображати ЄП-дохід від експедиторських послуг при кожному частковому надходженні — виходячи з питомої ваги плати за послуги експедитора в загальній сумі належних із клієнта платежів за договором. Принаймні до набуття чинності ПКУ у схожій ситуації (при продажу основних засобів) податківці радили вчиняти саме так («Вісник податкової служби України», 2010, № 11, с. 29 — 30; № 34, с. 22).

Утім, якщо утримання експедитором його оплати за «залишковим принципом» прямо застерегти в договорі, то можна доводити, що ЄП-дохід виникне лише після того, як експедитор отримає всі «транзитні» кошти. У такому разі у фіскалів не буде підстав говорити про незаконність невключення експедитором сум часткових платежів, що надійшли раніше, до ЄП-доходу**.

Наведені вище міркування можна повністю поширити і на подібні ситуації, що мають місце при роботі за іншими посередницькими договорами (доручення, агентськими і навіть комісії***), — коли посередником виступає єдиноподатник.

«Нерез-фрахт»

Експедиторам-єдиноподатникам, які оплачують фрахт нерезидентам, слід також не забувати про податок з нерезидентів на фрахт, передбачений у п. 160.5 ПКУ****.

У зв’язку з цим нагадаємо про консультацію податківців у категорії 108.04 БЗ. Консультація є відповіддю на запитання: чи оподатковується за ставкою 6 % сума фрахту, що сплачується юрособою-єдиноподатником нерезиденту за договорами фрахту?

А висновок у ній зроблено такий: якщо юрособа-єдиноподатник сплачує суму фрахту нерезиденту за договорами фрахту, то ця сума фрахту, включаючи витрати за навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (зберігання) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна чи іншого транспортного засобу, що сплачуються (відшкодовуються) фрахтувальником, підлягає оподаткуванню за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів.

У зв’язку з цим хочемо відзначити два моменти.

По-перше, оскільки такий податок підлягає утриманню у джерела виплати, то цей момент бажано застерегти в договорі з нерезидентом, щоб підлягало перерахуванню за фрахт саме 94 % від суми, що належить йому за договором.

А по-друге, відповідь на запитання, чи повинен у подібній ситуації утримувати-сплачувати цей податок експедитор, який є ФОП, на нашу думку, буде негативною. Адже цей податок згідно з п. 160.5 ПКУ повинен утримуватися та сплачуватися «резидентами». А до складу «резидентів» для цілей розділу ІІІ ПКУ фізособи, у тому числі ФОП, не входять (див. норми останнього абзацу п.п. 14.1.213 ПКУ, а також п. 133.1 ПКУ). Тому згадування в самому п. 160.5 ПКУ «спрощенців» у числі платників податку на фрахт може охоплювати тільки юросіб-єдиноподатників. І не даремно БЗ із цього приводу мовчить, оскільки підстави для фіскального підходу тут вельми хиткі.

На цьому завершуватимо, а читачам хочемо побажати успішного експедирування на «спрощенці».

висновки

• Для єдиноподаткових цілей доходом експедитора (як юрособи, так і ФОП) є сума його винагороди, отримана за договором транспортного експедирування. А «транзитні» суми до ЄП-доходу експедитора однозначно включенню не підлягають.

• Експедитор-ФОП, який обрав групу 2 ЄП, щоб працювати з особами, які не є платниками ЄП або населенням, повинен перейти до групи 3 чи 5 ЄП (або на загальну систему).

• Розмір плати експедитору та порядок розрахунків є істотними умовами договору транспортного експедирування, тому сума ЄП-доходу експедитора має бути зазначена в договорі.

• У разі часткового надходження платежів за договором транспортного експедирування можуть виникати проблеми з датою та сумою відображення ЄП-доходу експедитора.