Для відповіді на це запитання звернемося до п. 301.1 ПКУ, в першому абзаці якого зазначено, що платниками податку з урахуванням обмежень, установлених п. 301.6, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює чи перевищує 75 відсотків. У свою чергу, сільськогосподарськими товаровиробниками є юридичні особи, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції (п.п. 14.1.235 ПКУ).
Таким чином, для отримання статусу платника фіксованого сільгоспподатку (далі — ФСП) підприємство зобов’язане:
— займатися виробництвом певних видів сільгосппродукції;
— дотримувати необхідний рівень сільгосп-частки (не менше 75 %);
— мати об’єкт оподаткування, тобто сільгоспугіддя, що перебувають у власності або надані йому в користування (у тому числі, на умовах оренди).
Розшифровка поняття «сільськогосподарська продукція» міститься в п.п. 14.1.234 ПКУ. Під нею розуміється продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції).
Підкатегорія «Гриби і трюфелі», що нас цікавить, належить до товарної позиції 0709 «Інші овочі» глави II «Продукти рослинного походження» (групи 06 — 14) УКТ ЗЕД, а отже, підпадає під визначення сільськогосподарської продукції. У зв’язку з цим підприємство, яке займається виробництвом грибів, може перейти на сплату ФСП уже з 01.01.2015 р. Щоправда, це буде можливо тільки в разі виконання двох інших умов:
— підприємство має у власності або орендує сільськогосподарські угіддя*;
— частка його сільськогосподарського виробництва за підсумками 2014 року перевищить або дорівнюватиме 75 %.
* Точно кажучи, не в кожного виробника грибів цей критерій дотримуватиметься. Утім, ПКУ не встановлює обов’язковості вирощування сільгосппродукції саме на цих сільгоспугіддях (у п.п. 14.1.234 ПКУ прив’язку встановлено до власних або орендованих потужностей (площ), а не до сільгоспугідь), але у власності чи оренді сільгоспугіддя мають бути, причому мінімальний їх розмір ПКУ не встановлює.
Порядок переходу на сплату фіксованого сільськогосподарського податку прописаний у п. 308.1 ПКУ. Там, зокрема, зазначено, що підприємства, які мають намір перейти на сплату податку з урахуванням специфіки сільгоспвиробництва, подають у строк до 20 лютого** станом на 1 січня поточного року такі документи:
— загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
— звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
— розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
— відомість (довідку) про наявність земельних ділянок — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
** Водночас згідно з п. 306.1 ПКУ декларація повинна подаватися не пізніше 20 лютого. Радує, що контролери пішли назустріч платникам податків, визнавши пріоритет п. 306.1, і тим самим висловилися за подання перелічених вище документів не пізніше 20 лютого включно (категорія 113.02 БЗ).
Уже протягом 10 робочих днів після подання всіх необхідних документів підприємству буде видана довідка про надання статусу платника ФСП. Видає таку довідку контролюючий орган за місцем перебування сільгосптоваровиробника на податковому обліку (п. 308.3 ПКУ). Детальніше про це можна прочитати у статті «Порядок набуття та скасування статусу платника ФСП», опублікованої в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 11, с. 15.
