Державна символіка: як обліковувати?

Державна символіка: що до неї належить?

Почнемо з того, що ст. 20 Конституції України встановлює як державні символи Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Що стосується конкретно Державного Прапора, то у ст. 3 Указу Президента України «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004 р. № 987/2004 зокрема підприємствам пропонується встановлювати (вивішувати) його:

— 22 січня — День Соборності України;

— 9 травня — День Перемоги;

— 28 червня — День Конституції України;

— 23 серпня — День Державного Прапора України;

— 24 серпня — День Незалежності України;

— 6 грудня — День Збройних Сил України;

— у дні проведення загальнодержавних заходів (у тому числі й у дні трауру).

Що ж до портрета Президента України, то прямо законодавство не відносить його до державної символіки.

Як класифікувати й відобразити в бухобліку?

Як перший, так, напевно, й другий предмети є державною символікою та, безумовно, матеріальними цінностями, а отже, підлягають оприбуткуванню в бухгалтерському обліку.

Ключовим критерієм для правильної їх класифікації є строк корисного використання. Для обох предметів він у більшості випадків перевищує 1 рік — тому при вартості не більше 2500 грн. (зрозуміло, ми обговорюємо «звичайні» прапор і портрет, призначені для задоволення патріотичних почуттів працівників підприємства, а не для відмивання грошей його керівництвом L) згідно з  П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92 (далі — П(С)БО 7), їх слід класифікувати як малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА).

Про всі подробиці обліку МНМА вже підготовлено цикл статей, який ми почнемо публікувати в наступному місяці. Але якщо комусь кортить вже зараз освіжити в пам’яті такі подробиці — читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 9, с. 17. Тут ми акцентуємо вашу увагу тільки на одній з них — вартісному «порозі» для МНМА.

По-перше, відомо, що п.п. 5.2.7 П(С)БО 7 дозволяє підприємствам визначати величину вартісної ознаки (критерію) для МНМА самостійно (встановлюється в наказі про облікову політику). Однак вище ми написали саме «2500 грн.» і керуватимемося цією величиною далі з тієї простої причини, що всі бухгалтери вважають за краще не морочитися з різнобоєм у бухгалтерському та податковому обліках і встановлюють величину вартісного критерію для МНМА такою, що дорівнює величині аналогічного вартісного критерію для ОЗ з п.п. 14.1.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).

По-друге, якщо предмети МНМА придбавалися «з ПДВ», то покупець — платник ПДВ стежить, щоб таку величину 2500 грн. не перевищувала вартість предмета без ПДВ, а неплатник — щоб цю величину не перевищувала ціна предмета з ПДВ.

Щодо напрямів використання цих предметів (у плані віднесення сум амортизації, нарахованої згідно з п. 27 П(С)БО 7, до складу витрат) можна дискутувати, але нам здається логічним використовувати рахунок 92 (тобто вважати такі витрати адміністративними).

Що з оподаткуванням?

Зізнаємося, що питання податкової «витратності» (точніше — права на амортизацію в податковому обліку витрат на придбання таких МНМА) по суті ще більш дискусійне, ніж питання «напряму витратності» бухгалтерської (в Інтернеті можна знайти чимало «розпатякування» на тему належності/неналежності таких витрат до госпдіяльності платника податку на прибуток J), але замість цього словоблуддя ми краще просто адресуємо вас до лояльної консультації податківців у підкатегорії 102.07.20 БЗ! У ній сказано прямо:

Якщо вартість державного прапора, портрету Президента та іншої державної символіки перевищує 2500 гривень, то витрати на їх придбання слід розглядати як витрати на придбання основних засобів, що підлягають амортизації <…> групи 9.
Якщо вартість зазначених матеріальних цінностей не перевищує 2500 гривень, то витрати на їх придбання є витратами з придбання малоцінних необоротних матеріальних активів <…> групи 11»

Як бачите, фіскали не сумніваються у праві платника податку на прибуток амортизувати такі МНМА! У принципі, податківці на місцях із позицією БЗ, як правило, не сперечаються. Тим більше — з такою «прямою». І дійсно: якщо в колективу підприємства і його контрагентів немає правильних орієнтирів перед очима й головне — у душі — тоді лишається говорити не про їх розумну господарську діяльність і не про високе ділове реноме такого підприємства, а швидше про «організовану групу з метою наживи»… ☹

Що стосується обліку ПДВ, то аналогічної консультації в БЗ, на жаль, немає. ☹ Але довести своє право на ПК, спираючись на зазначену консультацію щодо податку на прибуток, цілком реально (у будь-якому разі — реальніше, ніж без неї)… Тим більше — суми-то мізерні.

На завершення наведемо приклад. Підприємство, зареєстроване як платник ПДВ, придбало прапор вартістю 240 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 40 грн.) та портрет вартістю 150 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 25 грн.).

Відобразимо ці придбання в бухгалтерському та податковому обліку.

Табл. Облік державної символіки

Зауважимо, що у згаданій вище консультації з БЗ дозволяється амортизувати також й інші предмети, які становлять державну символіку України.

висновки

• Державний Прапор України та портрет Президента України, а також інші предмети державної символіки обліковою вартістю не більше 2500 грн. слід класифікувати як у бухгалтерському, так і в податковому обліку як МНМА.

• Такі «державно-символьні» МНМА підлягають амортизації, зокрема, за методом нарахування 100 % у першому місяці використання, з визнанням відповідних сум податковими витратами платника податку на прибуток.