Виплати мобілізованому працівнику — без ПДФО і ЄСВ (навіть без порядку компенсації)

Суть спору

Мобілізований працівник звернувся до суду. На його думку, не повинні обкладатися ПДФО та ЄСВ ті виплати, які йому як мобілізованій особі виплачувалися в межах середнього заробітку за період з березня по червень 2014 року.

Суд першої інстанції позов задовольнив, суд апеляційної інстанції* це рішення підтримав.

Позиція податкових органів

На думку ДПІ (яка у цьому спорі була роботодавцем позивача), виплати мобілізованому працівнику звільняються від ПДФО і ЄСВ лише тоді, коли існує:

— порядок відшкодування компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників;

— стаття у Державному бюджеті України, яка передбачає витрату коштів на виплату зазначених компенсацій.

Вирішення справи судом

На думку суду, аби виплати мобілізованому були звільнені від ПДФО та ЄСВ, достатньо прямих норм у ПКУ** і Законі про ЄСВ***. А ці норми не пов’язують таке звільнення з наявністю порядку компенсації та/або статті в Держбюджеті, яка передбачає виплату таких компенсацій.

Думка редакції

Питання вельми актуальне, адже мобілізаційні заходи в країні тривають вже понад рік.

Нещодавно з’явився Порядок № 105****, який, власне, і передбачає компенсацію роботодавцям виплат мобілізованим працівникам. Нагадаємо ще раз: цей Порядок набув чинності 17.03.2015 р. і починає застосовуватися вже щодо компенсації витрат за березень 2015 року. Рівно через рік після того, як було підписано перший Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.03.2014 р. Але тут, як то кажуть, «краще пізно, ніж ніколи»... L

Разом з тим, ми відразу звернули вашу увагу: Порядок № 105 жодним словом не обмовився про виплати, які були здійснені до набуття ним чинності. Але вже тоді ми згадали про позитивну судову практику щодо таких виплат, зокрема рішення суду, яке сьогодні коментується (читайте про це у Звільнення «мобілізаційних» виплат від ПДФО прописано у п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ. Там сказано, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Аналогічне формулювання міститься і в ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ: на такі виплати не нараховується та з них не утримується ЄСВ. Проте податківці традиційно наполягали на тому, що із середнього заробітку мобілізованих працівників стягується ЄСВ, оскільки немає кабмінівського порядку відшкодування компенсаційних виплат мобілізованим із Держбюджету (див. консультацію з підкатегорії 301.03 БЗ, чинну до 01.01.2015 р., а також лист ДФСУ від 29.09.2014 р. № 5655/7/99-99-17-03-01-17). Логіка контролерів полягала в тому, що працедавець фактично не отримував компенсацію, а середній заробіток, який він виплачував мобілізованим працівникам, є базою нарахування ЄСВ як складова фонду оплати праці (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 45).

Суд же в рішенні, що коментується, не побачив зв’язку між звільненням «мобілізаційних» виплат від ПДФО та ЄСВ і тим, чи підприємство отримує фактично компенсацію чи ні. На думку суду, для звільнення достатньо того, що зазначені виплати в принципі підлягають компенсації. А вже коли цю компенсацію буде фактично отримано — то інша справа і на обкладення виплат ПДФО та ЄСВ вона не впливає.

Схоже, зараз і податківці погодилися, що зазначені виплати не є базою оподаткування ЄСВ (див. нині чинну консультацію з підкатегорії 301.03 БЗ). Вони більше не пов’язують норму ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ із наявністю порядку компенсації виплат мобілізованому, а також із тим, чи закладені для цього кошти в Держбюджеті.

Ми у свою чергу наполягаємо, що виплати мобілізованому працівникові звільняються від ПДФО та ЄСВ. Причому від першого дня мобілізації, тобто починаючи з 18 березня 2014 року.

Саме з цієї дати «мобілізаційні» виплати підлягають компенсації з бюджету. Відповідно і звільнятися від ПДФО та ЄСВ вони мають також починаючи саме з 18.03.2014 р. Докладніше нашу аргументацію на користь такого прочитання див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 48, с. 19; 2014, № 88, с. 11.

Зверніть увагу: в рішенні, що коментується, суд фактично погодився з цим нашим висновком. Адже він не просто відкинув аргументи податківців щодо наявності порядку компенсації і «компенсаційної» статті в бюджеті. Суд визнав також і те, що звільняються від ПДФО та ЄСВ усі «мобілізаційні» виплати, здійснені працівнику за період з березня по червень 2014 року.

Нарешті, ще одне. У рішенні, що коментується, суд став на бік працівника, який сперечається з роботодавцем щодо ПДФО та ЄСВ, утриманих із його «мобілізаційних» виплат в межах середнього заробітку. Але, на нашу думку, висновками суду сміливо може користатися також і юрособа — роботодавець, який здійснює виплати своєму мобілізованому працівнику. І не тільки щодо «внутрішніх» утримань, а й щодо «зовнішніх» нарахувань ЄСВ.

І все було б чудово, якби паралельно з рішенням, що коментується, не з’являлися інші, відверто скажемо, ганебні судові рішення. Наприклад, Харківський апеляційний адміністративний суд* безапеляційно заявив, що підприємство нараховує мобілізованим працівникам «середній заробіток, а не компенсаційні виплати» (???). А тому, бачте, п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ і ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ говорять не про ці виплати. Дивно, якщо не сказати більше.

Трохи далі пішов Дніпропетровський апеляційний адмінсуд**. Він погодився, що чинне законодавство фактично передбачає звільнення виплат мобілізованим працівникам від ПДФО та ЄСВ. Але із застереженням, мовляв, необхідне фактичне здійснення виплат з бюджету. У зв’язку з цим іще раз повторюємо: умовою звільнення від ПДФО і ЄСВ виплат мобілізованим працівникам є та обставина, що вони в принципі підлягають компенсації з бюджету. А не фактична виплата такої компенсації.