(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
  • № 24
  • № 23
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/21
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2015/№ 30

Відлуння демобілізації: коли чекати працівника на робочому місці

18 березня сплив рівно рік з дати початку першої хвилі мобілізації. Для роботодавців це також важлива дата. Адже саме протягом цього строку за мобілізованими працівниками слід зберігати місце роботи і середній заробіток*. Тому у кадровиків виникають цілком обґрунтовані запитання: коли демобілізований працівник повинен розпочати виконувати свої трудові обов’язки за місцем роботи? Чи можна звільнити такого працівника, якщо він так і не приступить до роботи після закінчення одного року з дати його мобілізації? Ми цінуємо ваш час — відповіді на усі запитання, які вас хвилюють, зібрані у цій статті.

* Будьте уважні! 18.03.2015 р. Верховна Рада прийняла Закон (на базі законопроекту від 03.03.2015 р. № 2283), яким передбачено подовжити строк зберігання гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП, за мобілізованими працівниками до 18 місяців (а не рік, як зараз). Предметно поговоримо про цей Закон після того, як його підпише Президент.

Демобілізаційний процес

Зараз триває четверта хвиля мобілізації. Разом з цим раніше призвані бійці повертаються до рідних домівок. Не вдаватимемося в усі нормативно-процедурні моменти, а одразу відзначимо, що згадані заходи прописані, зокрема, в Указі № 15 (застосовується з 20.01.2015 р.).

Для відповіді на раніше згадані запитання нам знадобиться п. 4 цього Указу, оскільки у ньому йдеться про демобілізацію: провести у період з 18 березня по 1 травня 2015 року звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014. Отже, мобілізованих рік тому військовослужбовців наразі звільняють у запас (демобілізують).

Важливі дати «дембеля»

Одразу до діла — визначення дати демобілізації. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (ч. 2 ст. 24 Закону № 2232). Цю дату обов’язково відмічають у військовому квитку (лист Міноборони від 21.08.2014 р. № 322/2/7142).

У випадку демобілізації роботодавець зберігає за мобілізованим працівником гарантії згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП саме по ту дату, яку у військовому квитку вказано як дату звільнення у запас (демобілізації).

Коли ж демобілізований працівник повинен приступити до виконання своїх трудових обов’язків за місцем роботи? Одразу відзначимо: правове поле не містить уточнень із цього приводу. Тому фактично колишній боєць повинен приступити до роботи у найближчий робочий день після дати демобілізації. Наприклад, дата демобілізації — 30.03.2015 р., тоді приступити до виконання трудових функцій у роботодавця слід 31.03.2015 р.

Враховуючи такий суттєвий нюанс, на практиці намагаються визначити дату звільнення з військової служби з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця проживання. У цьому контексті цікавим є п. 6 Указу № 15, що приписує Міністерству оборони проводити демобілізацію таких військовослужбовців не пізніше ніж за 10 діб до закінчення однорічного строку їх перебування на військовій службі за мобілізацією.

Виділення додаткового часу, наприклад на проїзд, особливо актуальне для військовослужбовців, які мають постійне місце роботи. Адже 10 діб якраз дозволять дістатися до місця проживання та попередити роботодавця про вихід на роботу. До речі, роботодавець може піти назустріч працівнику і не зобов’язувати його виходити на роботу на наступний день після дати демобілізації, вказаної у військовому квитку.

Будьте уважні та пам’ятайте також і про вимогу ч. 4 ст. 119 КЗпП:

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік

Демобілізований працівник вчасно приступає до роботи

Ідеальний варіант, коли демобілізований працівник з’являється на роботі чітко у той день, про який він попередньо повідомив роботодавця про свій намір вийти на роботу. Але і тут спеціалісту кадрової служби треба проявити свій професіоналізм. Як діяти? Не хватайтеся за голову — ми вже все з’ясували!

По-перше, складаємо наказ про те, що демобілізований працівник повертається до виконання своїх трудових обов’язків (див. зразок на с. 20 цього номера). Стосовно доцільності видання цього наказу є дві точки зору. З однієї точки зору, у наказі про мобілізацію працівника уже вказаний граничний строк його увільнення від роботи — фактично це фраза, процитована зі ст. 119 КЗпП (на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року). Тому потреба у допуску працівника до роботи шляхом видання наказу відпадає.

Інша точка зору базується на попередньому увільненні працівника від роботи (за мобілізацією), прописаному у наказі про мобілізацію. Логічно, що із поверненням такого працівника йому, умовно кажучи, треба дати «допуск» до роботи. Найпростіший спосіб виконати це — видати наказ.

Особисто ми — за появу такого наказу в кадровій документації. Чому? Зайвим він напевно не буде ☺, а сама його наявність вбереже від непорозумінь із працівником, який працює на місці мобпрацівника за строковим трудовим договором (у разі, якщо такого працівника приймали).

По-друге, керівнику (спеціалісту) кадрової служби бажано нагадати демобілізованому працівнику (звільненому з військової служби) про його обов’язок прибути до районного (міського) військового комісаріату для взяття на військовий облік у п’ятиденний строк (ч. 11 ст. 26 Закону № 2232).

І третій «пунктик» злободенний для кадровиків тих підприємств, які приймали працівника за строковим трудовим договором для виконання обов’язків мобілізованого працівника. Оскільки основний (демобілізований) працівник повертається, то кадровому спеціалісту необхідно подбати про проведення процедури із припинення вказаного строкового трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Ця процедура є стандартною, а тому окремо на ній зупинятися не будемо. Проте натякнемо: ця ситуація схожа на звільнення працівника, прийнятого за строковим трудовим договором на посаду працівниці, яка знаходилась у соцвідпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку.

Окремо відзначимо, що в ідеалі розірвати строковий трудовий договір необхідно датою, що передує дню фактичного виходу демобілізованого працівника на роботу. Наприклад, демобілізований працівник приступає до роботи 31.03.2015 р., тоді строковий трудовий договір із працівником, який працює на місці основного працівника, слід розірвати 30.03.2015 р.

Мобпрацівник не стає до роботи через службу за контрактом

Річний період із виконання гарантій ч. 3 ст. 119 КЗпП спливає, а від мобілізованого працівника — ні слуху, ні духу... Тут є над чим поміркувати! На перший погляд здається, що роботодавець має повне право звільнити працівника після спливу одного року з дати його мобілізації. Але не все так просто: у цій ситуації слід враховувати новації, що з’явилися нещодавно у ст. 119 КЗпП, та інші поважні причини затримки працівника. Почнемо з помітних змін у ст. 119 КЗпП.

 

 

Важливо! Положення ч. 4 ст. 119 КЗпП стосуються мобілізованих працівників, які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку із демобілізацією, але продовжують військову службу за контрактом. За такими працівниками роботодавець зобов’язаний продовжувати зберігати місце роботи та середній заробіток більше ніж на один рік.

Тому, якщо дата демобілізації вашого працівника вже «на порозі», а він так і не подав про себе звістку, щоб не обпектися об законодавчі гарантії, письмово зверніться до військового комісаріату. У запиті можна вказати:

 

<...>

Просимо надати інформацію стосовно можливої демобілізації або продовження військової служби за контрактом Тимченка Сергія Михайловича (дата народження — 05.10.73 р., проживає за адресою: м. Харків, вул. Межлаука, 3, кв. 17, військовий квиток ГВ № 245534, виданий 15.03.94 військовим комісаріатом Фрунзенського району м. Харкова), який був призваний військовим комісаріатом Фрунзенського району м. Харкова на військову службу у зв’язку з мобілізацією 30.03.2014 р.

Ця інформація необхідна для ведення кадрового обліку на підприємстві.

<...>

 

Подальші дії вже залежать від інформації, яка надійде з військового комісаріату.

Варіант 1. Працівник, який підлягає демобілізації, все ж таки продовжив військову службу за контрактом. У такому разі видавайте наказ, але вже про увільнення працівника від роботи на період проходження військової служби за контрактом. При цьому пам’ятайте про гарантії, передбачені для нього ч. 4 ст. 119 КЗпП. У табелі обліку використання робочого часу продовжуйте ставити такому працівникові літерну позначку «ІН» або цифрову «22» (наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489). Тобто як і в період проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації. З цього приводу також див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 21, с. 33.

Наведемо ремарку, яка стосується ситуації, коли між закінченням річного строку з дати мобілізації та датою, коли роботодавець довідався про продовження військової служби за контрактом, є певний проміжок часу. Таку прогалину у часі до отримання відомостей з військового комісаріату (військової частини) позначайте як «НЗ» («28») (неявка з нез’ясованих причин). А після отримання інформації про продовження військової служби за контрактом замініть їх на «ІН» («22»). Таке позначення актуальне до завершення строку дії контракту. Також нараховуйте середню зарплату за відповідні дні.

Варіант 2. Військовий комісаріат підтвердив факт демобілізації працівника і відсутність укладання контракту. І навіть у такому випадку не кваптеся розривати трудові відносини із працівником. Чому? Про це читайте в наступному розділі.

Демобілізований працівник не виходить на роботу

На практиці можлива ситуація, коли комісаріат підтвердив інформацію, що працівник демобілізований відповідного числа і контракт на проходження військової служби з ним не укладений. Разом із тим демобілізований працівник так і не з’явився на робочому місці.

Дійсно, за цих обставин виплату середнього заробітку такому працівнику треба припинити на наступний день після дати, вказаної у військовому квитку як дата демобілізації. Наприклад, якщо дата демобілізації — 30.03.2015 р., то цей день вважається останнім днем збереження середнього заробітку за працівником. Починаючи з 31.03.2015 р. працівник втрачає право на таку гарантію. З цієї дати на нього розповсюджуються усі норми трудового законодавства як для працівника.

А ось звільняти працівника не поспішайте... Справа у тому, що звільнити працівника можна тільки після з’ясування причин його відсутності. Навіть найпоширеніша підстава для звільнення через відсутність на роботі — прогул ( п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) передбачає визначення причин невиходу працівника.

Тож ви повинні знайти відповідь на таке запитання: чому демобілізований працівник не приступив до виконання своїх трудових обов’язків? Довідатися про це можна у членів сім’ї працівника, його родичів. Цілком прийнятний варіант — навідатися до працівника за місцем його реєстрації. А причин відсутності може бути безліч — хворів, не міг своєчасно дістатися до місця проживання і роботи та ін.

До того, як ви дізнаєтеся істинні причини невиходу працівника на роботу, у табелі обліку використання робочого часу відмічайте «НЗ» («28») (неявка з нез’ясованих причин). Згодом ви отримаєте пояснювальну записку від працівника, в якій буде зазначена причина його відсутності, або навіть лікарняний. Тоді раніше вказані відмітки у табелі скоригуєте на «І» («30») (інші причини неявок) або на «ТН» («26») (оплачувана тимчасова непрацездатність).

висновки

  • Дату демобілізації вказують у військовому квитку. У загальному випадку саме до цієї дати, але не більше року, роботодавець зберігає за працівником середній заробіток та місце роботи.

  • В ідеалі працівник повинен попередити про дату свого виходу на роботу після демобілізації. У такому випадку можна видати наказ про допуск до роботи.

  • Якщо річний строк із дати мобілізації працівника спливає, а він так і не з’явився на роботі — звертайтеся за інформацією до військового комісаріату.

  • У разі продовження працівником військової служби за контрактом зберігайте й надалі за ним середній заробіток та місце роботи до закінчення дії контракту.

  • Якщо працівник не продовжив військову службу за контрактом, з’ясуйте причини його неявки. При цьому середню зарплату зберігайте до дати демобілізації (за інформацією із військкомату), а місце роботи — до визначення причини неявки працівника на роботі.

Документи статті

  1. КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

  2. Указ № 15 — Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 р. № 15/2015.

  3. Закон № 2232 — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті