* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42763557.
Суть спору
Податкова провела документальну позапланову перевірку підприємства. За її результатами контролери дійшли висновку, що заявлене бюджетне відшкодування сформоване неправомірно.
Підприємство з висновками податкової не погодилося і звернулося до суду з позовом. Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив. Апеляційний суд, навпаки, став на бік платника і позовні вимоги задовольнив. З ним погодився також суд касаційної інстанції. ДПІ оскаржила це рішення у Верховному Суді.
Позиція податкового органу
Податківці зайняли традиційну позицію. А саме: якщо бюджетне відшкодування сформувалося за рахунок придбання (або будівництва) ОЗ — платник має право на нього тільки після того, коли введе ці основні засоби в експлуатацію.
Оскільки платник заявив бюджетне відшкодування раніше, він, на думку податківців, порушив п. 200.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
Вирішення справи судом
Верховний Суд погодився з думкою судів апеляційної і касаційної інстанції і відхилив скаргу податківців.
На думку ВСУ, право на бюджетне відшкодування, передбачене п. 200.5 ПКУ, не пов’язане з моментом надходження ОЗ на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби» (введенням в експлуатацію).
Думка редакції
Для того аби краще розуміти ситуацію, нагадаємо деякі норми ПКУ, пов’язані з нею. Відповідно до п. 200.5 ПКУ не мають права на бюджетне відшкодування платники, які:
— були зареєстровані як платники ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування;
— мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
Проте в обох випадках ПКУ передбачає виняток. А саме: коли бюджетне відшкодування сформувалося за рахунок придбання або будівництва основних засобів. В такому випадку платник має право на бюджетне відшкодування, навіть якщо він новостворений або «недобрав» обсягу оподатковуваних операцій (детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 20, с. 26).
Але тут виникає питання: що вважати основними засобами? Адже придбані (або збудовані) об’єкти ОЗ до введення в експлуатацію обліковуються як капітальні інвестиції.
Саме на цьому вже довгі роки «грають» податківці. Вони стверджують, що до введення в експлуатацію придбані (або збудовані) об’єкти не можуть вважатися основними засобами. А отже, передбачений п. 200.5 ПКУ виняток таких об’єктів не стосується і для бюджетного відшкодування ПДВ треба чекати їх введення в експлуатацію. Тобто того моменту, коли вони на балансі будуть відображені саме на рахунку 10 «Основні засоби», а не на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» (див. лист ДПАУ від 27.01.2010 р. № 1366/7/07-1417 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 19, с. 24).
Аналогічну позицію податківців викладено у їхньому відомчому виданні «Вісник податкової служби України», 2010, № 23, с. 31. Міститься вона і в чинній консультації податківців із БЗ, підкатегорія 101.18.02.
В попередні роки податківці під час перевірок знаходили додаткові аргументи на користь своєї позиції у формі ПДВ-звітності. Зокрема, вони звертали увагу на те, що в додатку Д3 (форма, затверджена наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678) окремо виділялося від’ємне значення «за основними фондами, фактично оплаченими та введеними в експлуатацію, які обліковуються як основні засоби» (див. рядок 2.1 додатка Д3 в редакції зазначеного наказу).
Проте, в новій (нині чинній) редакції додатка Д3 цього застереження більше немає. На це ми вже звертали увагу, коли описували порядок заповнення цього додатка (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 19, с. 17). Там же ми висловлювали сподівання, що це вилучення змінить позицію податківців і вони припинять обмежувати право на бюджетне відшкодування по невведених в експлуатацію ОЗ. А сьогоднішнє рішення ВСУ ще більше посилює наші сподівання…
Своїм рішенням Верховний Суд підтримав позицію, яку ми висловлювали ще кілька років тому. А саме: платники повинні мати право на бюджетне відшкодування вже на стадії будівництва. Головне, аби споруджуваний об’єкт відповідав визначенню основних засобів ( п.п. 14.1.138 ПКУ). Тобто аби об’єкт: (1) призначався для використання в господарській діяльності платника; (2) його вартість перевищувала 2500 грн. та (3) його очікуваний строк експлуатації складав більше одного року. Докладніше читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 70, с. 22.
Отже, судові органи допомогли платникам зняти чергову (треба визнати, доволі серйозну) перешкоду аби заявляти відшкодування. Хотілося б лише одного — аби власне механізм відшкодування працював краще, ніж зараз. Уряд покладає надію на систему електронного адміністрування ПДВ. Поживемо — побачимо, як то воно буде…