(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 62
  • № 62
  • № 61
  • № 60
  • № 59
  • № 58
  • № 57
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2015/№ 63

Розподіляємо ПДВ: з 1 липня — за новими правилами

Наступне нововведення, яке вже з липня могли відчути на собі деякі платники, — нові правила розподілу «вхідного» ПДВ (ст. 199 ПКУ). Звичний усім сценарій ПДВ-розподілу перекроїли на новий лад. Далі про це поговоримо детальніше.

Здавалося б, на пару з пп. 198.3 і 198.4 ПКУ законодавці переписали тільки один пункт п. 199.1 ПКУ. Що може кардинально змінитися? Але якраз саме він, ріднесенький, додав клопоту платникам.

Як було раніше?

Як ви, напевно, пам’ятаєте, ключовою умовою відображення ПК до 1 липня 2015 року було використання куплених товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Зважаючи на таке правило, до ПК при купівлях «подвійного призначення» могла потрапити тільки частина «вхідного» ПДВ.

Так, якщо товари/послуги, необоротні активи призначалися для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях (тобто мали «подвійне призначення»), до ПК можна було віднести тільки частину «вхідного» ПДВ — пропорційно частці використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (далі ЧВ). Решту суми ПДВ, що не потрапила до ПК, уключали до первісної вартості активів або відносили на витрати.

А далі за підсумками року проводили загальний річний перерахунок (уточнення) ПК. Тобто для більшої точності розподілений ПДВ знову перераховували, уже виходячи з фактичних обсягів операцій — частки ЧВ, порахованої за звітний рік. Щоправда, для необоротних активів «подвійного призначення» «пригоди» на цьому не закінчувалися. Крім загального річного перерахунку, їх щороку перераховували потім ще тричі (проводили так звані річні «необоротні» перерахунки): за підсумками 1, 2 і 3 років, наступних за роком початку їх використання (введення в експлуатацію). Детальніше про старі правила розподілу ПК див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 101.

Як тепер (з 01.07.2015 р.)?

З 1 липня 2015 року правила ПДВ-розподілу докорінно змінилися. Усьому виною новий порядок відображення ПК. Адже з 01.07.2015 р. увесь «вхідний» ПДВ уключається до ПК (звичайно, якщо ПН зареєстровані). Тобто

ПК формують за будь-якими купівлями (незалежно від участі/неучасті в оподатковуваних операціях, використання/невикористання в госпдіяльності)

Це вплинуло на розподіл «вхідного» ПДВ. Дивіться як (рисунок на с. 26):

На перший погляд, картина не особливо змінилася. Адже 1000 грн. (ПК) - 200 грн. (ПЗ) дають усе ті ж 800 грн. Але для себе візьміть на замітку: з 1 липня розподіляють ПДВ саме так. Тобто спершу весь ПДВ (!) іде до ПК, а далі його частину (!), що припадає на неоподатковувану діяльність, «на противагу» компенсують частковими ПЗ.

Причина таких маніпуляцій — підлаштувати ПДВ-розподіл під формулу з п. 2001.3 ПКУ. Адже з 1 липня спецрахунки запрацювали по-справжньому — у повномасштабному режимі. А у формулі, як вам напевно вже відомо, показник ∑НаклОтр накопичує дані про весь (!) «вхідний» ПДВ (без жодного розподілу). Звідси й новаторський підхід.

І трішечки нюансів.

Припустимо, що товари/послуги, необоротні активи «подвійного призначення» придбали у неплатника ПДВ. Тобто ПДВ «на вході» не було, через що, звісно, не було й ПК. Тоді часткові ПЗ нараховувати не потрібно. Такі активи випадають з-під розподілу ( ст. 199 ПКУ для них не працює). Адже компенсувати через ПЗ за ними просто нічого, оскільки за такими «подвійними» купівлями не було ПК!

Інший вартий уваги момент. Уявімо, що якісь послуги (скажімо, рекламні) продаємо нерезиденту. У них місце постачання — за межами України (ураховуючи п.п. «б» п. 186.3 ПКУ, місце постачання визначаємо за отримувачем, а він — нерезидент). Тоді послуги нерезиденту — не об’єкт ПДВ (не підпадають під «об’єктно-послуговий» п.п. «б» п. 185.1 ПКУ, хоча їх довідково показуємо в ряд. 4 декларації). І тут уся «цікавість» ось у чому.

Припустимо, поряд з ними є й оподатковувана діяльність. У такому разі маємо «оподатковувану» та «неоподатковувану» діяльність. А отже, ПК за «подвійними купівлями» згідно зі ст. 199 ПКУ розподіляємо, тобто компенсуємо частковими ПЗ. Тут ПЗ не уникнути.

Але якщо купуємо товар (послуги), які будуть повністю використані в зазначених «необ’єктних» послугах (тобто в нашому випадку — для того, щоб надати рекламні послуги нерезиденту), ситуація більш приваблива. Судіть самі: «вхідний» ПДВ за такими купівлями з 01.07.2015 р. у всій сумі (!) уключається до ПК. Адже пункту 198.4 ПКУ, що заперечував ПК для необ’єктних операцій, більше немає. А ось ПЗ на противагу нараховувати не потрібно. Чому? Таких вимог у ПКУ просто не знайти. Адже навіть п.п. «а» п. 198.5 ПКУ вимагає нараховувати ПЗ тільки за купівлями для необ’єктних операцій зі ст. 196 ПКУ. А наші необ’єктні послуги у ст. 196 ПКУ не згадуються, а це не об’єкт завдяки «загальній» ст. 185 ПКУ. Тому притягнути п.п. «а» п. 198.5 ПКУ навіть попри все бажання для нарахування ПЗ тут просто не вийде.

Ну а тепер — деталі.

Коли і як нараховувати «часткові» ПЗ?

Відповідь на це запитання можна отримати, зібравши воєдино всі три пункти: пп. 199.1, 198.5 і 189.1 ПКУ. Причому перші два з них нещодавно підкоригував Закон № 643. Ну що ж, поглянемо, що тепер віщає це «тріо».

Отже, провідний п. 199.1 ПКУ вимагає за купівлями «подвійного призначення» нарахувати ПЗ (виходячи з бази ПДВ, визначеної в п. 189.1 ПКУ) і не пізніше останнього дня звітного періоду скласти та зареєструвати «загальну» (дослівно з пп. 199.1 і 198.5 ПКУ — «зведену») ПН виходячи з частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваній діяльності. Тобто алгоритм вимальовувався такий:

1. Беремо «антиЧВ» (100 % - ЧВ). Нагадаємо: до 1 липня 2015 року ПК розподіляли з урахуванням ЧВ — частки оподатковуваних операцій. Для цього значення ЧВ на поточний (у тому числі 2015-й) рік розраховували в додатку Д7 до декларації з ПДВ за січень / I квартал*. Його в поточному році використовували при ПДВ-розподілі аж до 1 липня.

* Новачки і платники, в яких не було неоподатковуваних операцій, розраховували та декларували ЧВ за підсумками першого періоду, в якому з’явилися неоподатковувані постачання ( п. 199.3 ПКУ).

Тепер же п. 199.1 ПКУ змушує діяти інакше.

Для нарахування «компенсуючих» ПЗ важлива частка неоподатковуваних операцій

Тобто зворотний показник («антиЧВ»), який визначають так:

частка неоподатковуваних операцій = 100 % - ЧВ.

Тому поки що, як і раніше, орієнтуємося на вже пораховане значення ЧВ (задеклароване на 2015 рік у декларації за січень / I квартал). Проте беремо його протилежність — полярний показник — «неоподатковувану» частку. Її використовуємо при нарахуванні ПЗ. А там, дивись, може, з часом відновлять форму декларації і якось у дусі нових правил перетворять ЧВ-розрахунок.

2. Складаємо «загальну» ПН (не пізніше останнього дня періоду купівлі). На щастя, Закон № 643 (ср. 025069200) спростив процедуру нарахування ПЗ. Як? Підкоригований п. 199.1 ПКУ віднині дозволяє складати одну «загальну» ПН — одразу на всі «подвійні» купівлі періоду.

Таку ПН складають не пізніше останнього дня звітного періоду (тобто місяця/кварталу, в якому отримувалися товари, послуги, необоротні активи «подвійного призначення» і було відображено ПК**). Ну й само собою, цю ПН потрібно зареєструвати. Адже далі — при річному перерахунку — її доведеться коригувати (але про це пізніше).

** Якщо ПН, скажімо, була зареєстрована із запізненням і ПК відобразили пізніше (не в місяці придбання «подвійних» активів), то «загальні» ПН складають не пізніше останнього дня такого звітного періоду, коли було відображено ПК. Адже тільки після відображення ПК з’являються підстави для нарахування ПЗ.

Загалом до кожної купівлі «подвійного призначення» не потрібно (слава Богу ☺) складати окрему ПН. А

для нарахування ПЗ удасться обійтися однією «загальною» ПН — за підсумками місяця (кварталу)

Ну що ж, хоч у чомусь полегшення!

Декілька слів про заповнення таких «загальних» ПН. Для них, по-хорошому, у п. 9 Порядку № 957 повинен з’явитися свій окремий тип причини. Але це, мабуть, у майбутньому. Поки ж, вважаємо, можна ставити тип причини:

«08» — «Постачання для операцій, які не є об’єктом обкладення податком на додану вартість» або

«09» — «Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість».

У заголовній частині замість даних покупця наводять умовний ІПН покупця «400000000000» і зазначають свої дані (п. 12 Порядку № 957). Поля «Від цивільно-правового договору» і «Форма проведених розрахунків» не заповнюють.

Тепер з приводу табличної частини такої «загальної» ПН. Звичайно, до внесення змін до Порядку № 957 або появи спеціальних роз’яснень конт­ролерів її безпечніше заповнювати таким чином:

— у гр. 3 наводити всю номенклатуру товарів/послуг, необоротних активів «подвійного призначення», на які нараховуємо ПДВ;

— у гр. 7 зазначати ту саму ціну придбання (що й при купівлі в «початковій» ПН). Тобто базою для нарахування ПЗ у цьому випадку виступає купівельна вартість товарів/послуг, необоротних активів «подвійного призначення»;

— а ось у гр. 6 вказувати не всю кількість, а тільки частину виходячи з «антиЧВ» (тобто неоподатковуваної частки).

Хоча для «загальної» ПН, не будемо приховувати, це виглядає все ж якось трудомістко. Тому хтозна, може, з часом податківці запропонують спрощений варіант заповнення табличної частини. Скажімо, дозволять зазначати в ній дані одним рядком, вписуючи до номенклатурної гр. 3 щось на зразок: «Нарахування податкових зобов’язань згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ», а гр. 5 і 6 не заповнювати. Тим більше, що цю ПН виписуємо самі собі і покупцеві не видаємо.

У будь-якому разі за неправильне заповнення таких ПН максимум, що може загрожувати, так це адмінштраф за ст. 1631 КпАП у розмірі від 85 до 170 грн. (як за порушення порядку ведення податкового обліку). Тож дочекаємося роз’яснень контролерів.

Так, і ще такий момент. І ці «загальні» ПН, і ті «початкові» ПН, за якими весь ПДВ віднесли до ПК, для себе варто якось позначати, тобто якимсь чином їх збирати як «розподілювані». Додатково ці «загальні» ПН з типами причин «08» і «09» важливо відділяти (!) від інших схожих, але «звичайних» ПН з тими ж типами причин «08» і «09». Для цього, наприклад,

можна вести свого роду реєстр «початкових» і «загальних» ПН

Адже наприкінці року буде річний перерахунок — у ньому візьмуть участь усі ці документи (про нього далі скажемо окремо).

3. Відображаємо в декларації. Чого приховувати: діюча декларація для всіх нових «чудес» ПДВ-розподілу поки що не пристосована. Спецрядків для ПК/ПЗ за «подвійними» купівлями в ній просто немає.

А водночас з липня ряд. 15 для розподілу більше не придатний. Адже «частковий» ПК при купівлях більше не показують. Тому вже

з липневої декларації рядки 15.1 і 15.2 не заповнюють

Хіба що у спеціальному полі ряд. 15.1 радимо довідково проставляти значення ЧВ.

Загалом поки що діють так:

у ряд. 10.1.1 (ряд. 10.1.2) — при купівлях показують ПК за товарами/послугами, необоротними активами «подвійного призначення»;

у ряд. 1.1 (ряд. 1.2)відображають нарахування за ними «компенсуючих» ПЗ.

Ну а тепер усе зазначене підкріпимо прикладом.

Приклад. Підприємство веде оподатковувану (частка — 70 %) та неоподатковувану (частка —30 %) діяльність. У липні 2015 року були такі купівлі «подвійного призначення»:

— плата за оренду офісу склала 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.) — із розрахунку 100 м2 за ціною 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн.) за 1 м2;

— придбано мобільний телефон Samsung Galaxy J1 J100H/DS Black вартістю 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.) для відділу бухгалтерії.

Тоді фрагмент «загальної» ПН, складеної на 31.07.2015 р. (у якій за купівлями «подвійного призначення» нараховуємо «компенсуючі» ПЗ виходячи з «неоподатковуваної» частки — 30 %), виглядає таким чином:

Розділ

Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати)

Номенклатура товарів/послуг продавця

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру товару/послуги

Кількість (об’єм, обсяг)

Ціна постачання одиниці товару/ послуги без урахування ПДВ

Обсяги постачання

(база оподаткування)

без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками

Загальна сума коштів, що підлягає сплаті

умовне позначення (українське)

код

основна ставка

...

1

2

3

4

5.1

5.2

6

7

8

...

13

I

31072015

Послуги з оренди приміщення за липень 2015 року

м2

0123

30*

100

3000

...

3900

31072015

Телефон

Samsung Galaxy J1 J100H/DS Black

8517120000

шт

2009

0,3*

3000

900

Усього за розділом I

Х

Х

Х

Х

Х

3900

...

3900

II

Зворотна (заставна) тара

Х

Х

Х

Х

Х

Х

...

...

III

Податок на додану вартість

Х

Х

Х

Х

Х

780

...

780

IV

Загальна сума з ПДВ

Х

Х

Х

Х

Х

4680

...

4680

* У кількісній гр. 6 «загальної» ПН при нарахуванні «компенсуючих» ПЗ вказуємо кількість виходячи з «неоподатковуваної» частки (30 %), відповідно: 100 м2 х 30 % = 30 м2 і 1 шт. х 30 % = 0,3 шт.

У ПДВ-декларації за липень 2015 року купівлі «подвійного призначення» відобразяться так:

Код рядка

Код додатка

I. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Обсяги постачання (без податку на додану вартість)

Сума податку на додану вартість

колонка А

колонка Б

1

Д5

Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України:

х

х

1.1

операції, що оподатковуються за основною ставкою

3900

780

...

Код рядка

Код додатка

II. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ

Обсяги придбання (без податку на додану вартість)

Дозволений податковий кредит

колонка А

колонка Б

10

Д5

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

х

х

10.1

підлягають оподаткуванню, придбані за:

13000

2600

...

15

Д5

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об’єктом оподаткування ( стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування ( стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):

х

15.1

частина*, що включається до складу податкового кредиту

ЧВ — значення колонки 6 (ряд. 1 або ряд. 2) таблиці 1 Д7

70,00*

15.2

частина*, що не включається до складу податкового кредиту

х

...

* Хоча ряд. 15 декларації з липня не заповнюємо, у спецполі ряд. 15.1 радимо довідково зазначати значення ЧВ (у прикладі — 70 %).

Таким чином, у липневій декларації «вхідний» ПК (2600 грн.) частково покривають «компенсуючі» ПЗ (780 грн.). Загалом операції показуємо «розгорнуто».

Тоді як до 1 липня 2015 року за тих самих умов прикладу до колонки Б ряд. 15.1 декларації прос­то занесли б «згорнутий» результат, тобто різницю в 1820 грн. (2600 - 780) — суму ПК, що припадає безпосередньо на оподатковувану діяльність.

Річний перерахунок

Загальний річний перерахунок. Як і раніше, за підсумками року потрібно перерахувати ЧВ виходячи з фактичних обсягів операцій. Тобто провести так званий загальний річний перерахунок ( п. 199.4 ПКУ). Проте сам механізм його змінився. Тепер усе вирішується по-новому: через коригування раніше нарахованих ПЗ ( абзац шостий п. 198.5 ПКУ; а ось п. 199.5 ПКУ, очевидно, законодавці ще підправлять).

Тобто, перерахувавши ЧВ (і, отже, точніше визначивши за рік «неоподатковувану» частку), необхідно з’ясувати, якими насправді мали бути ПЗ. Тоді за підсумками року ситуацію доведеться скоригувати: недостатню суму ПЗ донарахувати (зайву — прибрати) через РК до «загальних» ПН.

Так, скажімо, якщо починаючи з липня усього «загальних» ПН виявилося шість (відповідно за липень — грудень), то до них при річному перерахунку потрібно скласти шість РК. І услід з’являється те саме запитання: як заповнювати ці РК? Чи зазначати в них при коригуванні весь перелік «подвійних» товарів/послуг — пономенклатурно? Чи, можливо, контролери виступлять за спрощений варіант і дозволять вносити запис до РК одним рядком?

Такі РК платник реєструє в ЄРПН самостійно (оскільки вони складені до «загальних» ПН, що не видавалися покупцям).

Поки що загадка: як провести загальний річний перерахунок у «перехідному» 2015 році? Адже перші півроку працювали за старими, а другі півроку за новими правилами. Зараз можна тільки передбачати, яким він буде. Хоча, звичайно ж, для цього було б логічно розмежувати «подвійні» купівлі «до» і «після» 01.07.2015 р. Тобто перераховувати окремо:

— «старі» купівлі (до 01.07.2015 р.) — за старими правилами (коригуючи ПК) і

— «нові» купівлі (з 01.07.2015 р.) — за новими правилами (через РК до «загальних» ПН).

Ось уже де багато ребусів — є над чим задуматися!

До всього тут додається ще один нюанс — метаморфози через усі ці зміни з «річним» ЧВ. Дивіться, у чому тут фокус: нараховані ПЗ (що покликані компенсувати ПК) уключаються до загального обсягу оподатковуваних операцій (принаймні так зараз влаштована декларація), а отже, збільшують ­оподатковувану частку операцій (тобто значення ЧВ).

Чи є ці нарахування постачанням, як того вимагає п. 199.2 ПКУ? Якщо дивитися на п.п. 14.1.191 ПКУ по-буквоїдськи (визначення терміна «постачання»), то саме про ці операції там не сказано. Сказано лише про ті товари (послуги), які спочатку планувалися для оподатковуваних (господарських) операцій, а фактично були використані в неоподатковуваних (негосподарських). Такі операції й до 01.07.2015 р. брали участь у розрахунку ЧВ разом зі звичайними постачаннями. І нікого це не бентежило. Наші ж обороти принципово нічим від них не відрізняються (ідея абсолютно та сама: якщо на вході є ПК, то на виході мають бути ПЗ). Тому, на наш погляд, ніщо не заважає вважати обсяги донарахувань постачанням.

Для ілюстрації наведемо такий приклад.

Приклад. ЧВ за 2014 рік — 70 %. Протягом періоду було придбано:

— товар А на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.), який повністю бере участь у неоподатковуваних операціях;

— товар Б на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), який одночасно використовується в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.

Протягом періоду продано:

— оподатковуваний ПДВ товар В на суму 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.);

— не оподатковуваний ПДВ товар Г на суму 5000 грн. (без ПДВ).

Для чистоти прикладу уявимо, що інших операцій у році не було (див. таблицю нижче):

грн.

Операції

Діємо, як раніше

Діємо за новими правилами

ПК

обсяг оподатковуваних операцій

ПЗ

ПК

обсяг оподатковуваних операцій

ПЗ

За підсумками періоду придбання:

— за товаром А

400

2000

400

— за товаром Б

140

(200 грн. х 70 %)

200

300

60*

(200 грн. х 30 %)

— за товаром В

3000

600

3000

600

— за товаром Г

5000

5000

Перерахунок за рік

-65**

+37,08***

Разом

75

600

600

1097,08

Загальний результат за рік

ПЗ 525

ПЗ 497,08

* Показник «30 %» — це «антиЧВ», який необхідно застосовувати з 01.07.2015 р. (тобто 100 % - 70 %).

** Показник ЧВ за рік становить 37,5 % (3000 грн./8000 грн.), а отже, ПК треба зменшити на суму 65 грн. (200 грн. х 37,5 % - 140 грн.).

*** Показник «антиЧВ» становить 48,54 % (5000 грн./10300 грн.). Загальний обсяг операцій (10300 грн.) складається з операцій за товаром А (2000 грн.), товаром Б (300 грн.), товаром В (3000 грн.), товаром Г (5000 грн.). А отже, ПЗ треба донарахувати на суму 37,08 грн. (200 грн. х 48,54 % - 60 грн.).

Зауважте, що за «старими» правилами (що дія­ли до 01.07.2015 р.) ПК був би відкоректований за роком виходячи з ЧВ = 37,5 % (3000 грн./8000 грн.). А ось за новими правилами донарахування «компенсуючих» ПЗ автоматично впливає (!) на обсяги: і «оподатковувані», і «загальні». Як наслідок — «річна» ЧВ через це зростає. Зате «неоподатковувана» частка зменшується, що загалом навіть на руку платникам (адже через це менша сума при перерахунку потрапить до ПЗ).

Так як же правильно: 37,5 % чи 51,46 %; 62,5 % чи 48,54 %?

Подивимося, як цю ситуацію розрулять конт­ролери. У будь-якому разі до річного перерахунку поки що далеко. І на той час напевно все проясниться. Для цього повинні підправити декларацію. Поглянемо, як у ній виглядатиме донарахування «компенсуючих» ПЗ і розрахунок ЧВ. Хтозна, може, «компенсуючі» ПЗ якось відокремлять?

«Необоротні» перерахунки. А ось з необоротними активами «подвійного призначення» вий­шло «цікаво». «Нові» необоротні активи (куплені/виготовлені після 1 липня 2015 року), на щастя, залишили у спокої. Законодавці вирішили: для них вистачить і одного загального річного перерахунку — у році придбання. І більше мучити їх не потрібно. Тому «нові» необоротні активи трикратно далі (щоб нічого не снилося ☺) узагалі не перераховують ( абзац другий п. 199.4 ПКУ після Закону № 643 виключено).

А ось необоротним «дідам» — чого приховувати — не пощастило.

«Старі» необоротні активи «подвійного призначення», куплені/виготовлені до 1 липня 2015 року, доведеться перераховувати на повну

Тобто, як і раніше, тягнути за ними «необоротні» перерахунки — за підсумками 1, 2 і 3 років, наступних за роком початку їх використання (введення в експлуатацію). Такий «сюрприз» їм чомусь підніс п. 42, доданий Законом № 643 у підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Ну що ж, поглянемо, як за розподілом урешті-­решт залагодять усі курйозні моменти.

висновки

  • З 01.07.2015 р. змінився порядок розподілу «вхідного» ПДВ. Тепер увесь «вхідний» ПДВ (за будь-якими купівлями) включається до ПК. Проте за купівлями «подвійного призначення» частину ПК потрібно компенсувати нарахуванням ПЗ.

  • ПЗ нараховують виходячи з частки неоподатковуваних операцій. «Неоподатковувана» частка — це показник, зворотний ЧВ, що визначається як 100 % - ЧВ.

  • ПН за «компенсуючими» ПЗ складають останнім днем звітного періоду. При цьому можна виписати одну «загальну» ПН за підсумками місяця (кварталу) — одразу на всі «подвійні» купівлі періоду.

  • З липня ряд. 15 декларації не заповнюють (але там наводять довідково значення ЧВ). А ПК з «компенсуючими» ПЗ показують у загальному порядку — у ряд. 10 і 1 декларації.

  • За «новими» необоротними активами (купленими/виготовленими до 01.07.2015 р.) не потрібно проводити щорічні «необоротні» перерахунки — тепер їх скасовано. А ось «старі» необоротні активи, як і раніше, потрібно перераховувати за підсумками 1, 2 і 3 років, наступних за роком їх введення в експлуатацію.

ПДВ, розподіл додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті