Як вже було зазначено в попередніх матеріалах, починаючи з 1 липня ц. р. у разі придбання платником товарів/послуг/необактивів для використання їх в операціях, що не обкладаються ПДВ (у тому числі пільгованих), або/та в операціях поза межами госпдіяльності платника, вхідний ПДВ за такими придбаннями повинен проходити «транзитом» через ПК і ПЗ*.
* Якщо зазначені «субстанції» спочатку придбавали для використання в оподатковуваних операціях, а потім передумали і спрямували їх в «інше русло», то компенсуюче ПЗ буде нараховано не «заднім числом», а в тому періоді, коли їх почали використовувати в не оподатковуваних ПДВ операціях (або поза госпдіяльністю).
Відображення такого «new-ПК» (звичайно, за наявності ПН, правильно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН), а також «new-ПЗ», що його компенсує, повинно відбуватися в одному й тому самому податковому періоді. Нарахування ПЗ здійснюється на підставі виписаної платником «самим на себе» спеціальної ПН, що підлягає реєстрації в ЄРПН. (Детальніше про складання такої ПН читайте на с. 18 цього номера.)
Саме з цієї причини змінився й алгоритм дій платників у випадках «передумування», тобто коли вищезазначені придбання (після такого «транзитного» відображення їх в податковому обліку) вирішили в подальших періодах почати використовувати в оподатковуваних ПДВ операціях.
«Було/стало» і «що робити» після 1 липня
«Було». Спочатку нагадаємо, що в подібній ситуації — при перенаправленні придбаного для використання в оподатковуваних операціях (у тому числі при переведенні невиробничих необактивів до складу виробничих) — до 01.07.2015 р. нормою п. 198.5 ПКУ передбачалося проводити відображення (відновлення) ПК. Таке відображення ПК здійснювалося на підставі бухгалтерської довідки.
При цьому, який період пройшов з дати виписки ПН, на нашу думку, тоді значення не мало (утім, тут були деякі нюанси — детальніше про це читайте на с. 36 цього випуску). Сума такого ПК визначалася виходячи з бази оподаткування, зазначеної в п. 189.1 ПКУ. Тобто для товарів/послуг — виходячи з ціни їх придбання, а для необактивів — виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, розрахованої на початок звітного періоду, в якому вони стали використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях.
Про те, як діяти (відображати ПК / зменшувати ПЗ) за тими придбаннями, які відбулися до 1 липня, а переведення їх в оподатковувані операції в межах госпдіяльності платника відбувається вже за нової редакції «198.5» (тобто починаючи з 1 липня), читайте в окремій статті на с. 36 цього випуску.
Ми ж далі ведемо мову тільки про «свіжі» придбання — здійснені вже за дії нових норм.
«Стало». З 1 липня ц. р. у зв’язку зі згаданими змінами, що відбулися в «ПДВшному полі», оновлений п. 198.5 ПКУ приписує в цих ситуаціях діяти так.
Якщо такі товари/послуги (або необоротні активи), за якими раніше заявлялися і ПК, і «компенсаційні» ПЗ, надалі починають використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях у межах госпдіяльності (у тому числі при переведенні невиробничих необактивів до складу виробничих), платник може зменшити суму ПЗ, нараховану згідно з п. 198.5 ПКУ, на підставі зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування (РК) до ПН, виписаної ним «на себе» при придбанні таких товарів/послуг (необактивів). Знову робимо акцент на тому, що це правило стосується операцій придбання, що відбулися вже за дії нової редакції «198.5». Тобто тих операцій, проведених з 01.07.2015 р., за якими вже відображалися «транзитом» і ПЗ, і ПК.
Звертаємо увагу, що для цілей такого коригування так само не повинно мати значення те, який період минув з дати оформлення ПН, до якої виписується згаданий РК.
Отже. На відміну від старої схеми,
тепер «переадресація» придбаного (з 1 липня і пізніше) для «неоп»/«негосп» операцій в оподатковувані ПДВ операції має супроводжуватися зменшенням ПЗ за допомогою виписки РК до ПН
Виписуємо та заповнюємо РК
До Закону № 643. Ми вже зазначали в попередніх публікаціях, що редакція ПКУ, що діяла до 29 липня, фактично передбачала складання платником окремих ПН і відображення окремих ПЗ за кожною операцією придбання товарів/послуг/необактивів для використання їх в оподатковуваних/«негосподарських» операціях. Тому при перенаправленні в оподатковувані операції таких придбань, «удостоєних» окремих ПН, оформляти РК потрібно буде до такої конкретної (конкретних) ПН, чий «вміст» змінює напрям використання на «правильний» (тобто — оподатковуваний ПДВ).
Після Закону № 643. Після набуття чинності Законом № 643 на прохання трудящих банкірів (і іже з ними) замість купи нікчемних ПН, що виписуються платниками для відображення таких компенсаційних ПЗ («імені» пункту 198.5), повинна складатися зведена ПН. Ці нові зведені ПН, звичайно, повинні виписуватися тільки за підсумками тих податкових періодів, в яких були такі «неправильні» придбання. Відповідно і при подальших переадресаціях придбаного у «правильний» напрям всі РК за придбаннями конкретного періоду складатимуться до конкретної (однієї й тієї самої) зведеної ПН.
Дата складання РК. Питання, на яку дату повинен складатися такий РК, в ПКУ чітко не врегульовано. На нашу думку, тут варто провести аналогію з нормою останнього абзацу п. 198.5 ПКУ, де йдеться про ситуацію, коли товари/послуги (необактиви), які передбачалося використовувати в оподатковуваних операціях, платник вирішив використовувати в «неоподатковуваних» або/та в «негосподарських» операціях. Ця норма приписує нараховувати ПЗ «на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Тобто в нашій, протилежній, ситуації логічно дату складання РК теж приурочити до дати початку використання товарів/послуг/необактивів в оподатковуваних ПДВ операціях у межах госпдіяльності. Причому цю дату дуже бажано підтвердити відповідними бухгалтерськими документами (накладними, актами тощо). Але в будь-якому разі такий РК має бути складено не пізніше останнього дня звітного періоду.
Заповнення РК. Воно особливих складнощів не викличе. «Шапку» РК заповнюємо за аналогією з «шапкою» ПН. Тобто в лівій частині ставимо позначку «Х» у рядку «Не видається покупцю» і зазначаємо той самий тип причини, що і в ПН (08 або 09). Фіксуємо в «шапці» номер і дату коригованої ПН. У рядках, призначених для даних покупця, відображаємо свої дані. У полі «ІПН покупця» зазначаємо умовний ІПН — «400000000000». Поля «за договором від _______ № ___» і «Вид цивільно-правового договору» не заповнюємо.
У табличній частині РК у графі 1 зазначаємо дату коригування — вона повинна збігатися з датою складання РК, тобто з датою початку використання в оподатковуваних операціях «субстанцій», щодо яких коригуємо ПЗ з ПДВ.
У графі 2, в якій зазначається причина коригування, на нашу думку, слід зазначати: «Зменшення ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ». Показники решти граф за цим рядком заповнюються (мінусують) за стандартною схемою. В останньому рядку відображається відповідна сума коригування (зменшення) ПЗ.
Реєстрація РК в ЄРПН і відображення в декларації
Реєстрація в ЄРПН. Звичайно, реєструвати такий РК в ЄРПН (хоч він і зменшує ПЗ) буде сам платник.
Зареєструвати цей РК в ЄРПН, що дасть право зменшити в такій ситуації ПЗ, можливо буде тільки в тих випадках, коли ПН на відображені раніше «компенсаційні» ПЗ було виписано та зареєстровано в ЄРПН. Якщо ж ви цього раніше не зробили, то вам доведеться спочатку виписати «заднім числом» ПН (якщо ще не минуло 365 днів з дати операції) і зареєструвати її в ЄРПН. І — одразу ж виписати до неї РК. При цьому в декларації з ПДВ ви відобразите тільки РК (звичайно, за умови, що ви за декларацією раніше нарахували «компенсаційні» ПЗ, хоча і своєчасно не оформили на цю операцію ПН).
Перешкодою на шляху реєстрації такого РК в ЄРПН може бути й відсутність у вас у потрібний момент ліміту реєстрації ПН
У такому разі доведеться або вносити на «електро-рахунок» необхідну суму, або чекати реєстрації в СЕА ПН постачальників, що містять на потрібну суму «вхідний» ПДВ.
Відображення в декларації. У чинній («морально» застарілій з 1 липня) формі декларації з ПДВ суму такого РК, мабуть, слід відображати за рядком 8.2.1 або 8.2.2 (залежно від ставки ПДВ, за якою раніше нараховувалися «компенсаційні» ПЗ: 20 % або 7 % відповідно).
У додатку 1 (Д1) до декларації цей РК, мабуть, слід відображати з урахуванням таких особливостей.
У графі 2 («найменування отримувача») таблиці 1 розділу I додатка Д1 (у тій частині таблиці, в якій відображаються коригування після 01.02.2015 р.), судячи з усього, платник повинен зазначити своє найменування. У графі 3 («ІПН отримувача») слід зазначити той самий умовний ІПН — «400000000000». Графа 7 не заповнюється. У графі 8 підставу для коригування зазначаємо ту саму, що і в РК. Ми пропонуємо зазначити: «Зменшення ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ». Заповнення решти граф запитань не викликає.
висновки
З 1 липня 2015 року, якщо товари/послуги/необоротні активи, придбані для використання в «неоподатковуваних» або/та «негосподарських» операціях, надалі починають використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях у межах госпдіяльності, то платник не збільшує ПК, а зменшує суму ПЗ, раніше нараховану згідно з п. 198.5 ПКУ. Це здійснюється на підставі зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до ПН, виписаної ним «на себе» при придбанні таких товарів/послуг/необактивів.
Дату складання такого РК за аналогією варто приурочити до дати початку фактичного використання «субстанцій» в оподатковуваних ПДВ операціях.
У чинній формі декларації з ПДВ суму такого РК, мабуть, слід відображати за рядком 8.2.1 або 8.2.2.
