Припустимо, ви отримали витяг із СЕА і побачили, що показник його ряд. 2 — ∑Накл (сума ПДВ, на яку ви можете зареєструвати ПН і РК) менший, ніж чекали. Що ж робити?
Можна закрити на це очі… Еге ж, можна — якщо ціна питання невелика. У такому разі легко перерахувати недостатню суму на ПДВ-рахунок (якщо це потрібно для реєстрації ПН або РК). Але, як показала практика, розбіжності можуть бути й великими — причому настільки, що за них є сенс поборотися.
Виникнути такі розбіжності можуть з різних причин, у тому числі через те, що податківці виконують вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) на свій лад. Так, до набуття чинності Законом № 643* була проблема з реєстрацією ПН за «вхідними» нерезидентськими послугами (ПДВ у них показник формули зменшував, але при цьому не збільшував його). У будь-якому разі, конкретна причина значення не має, тим паче що з’ясувати її вийде далеко не завжди. Головне, що має значення: сума, яку ви розрахували на підставі норм ПКУ, відрізняється від суми в ряд. 2 витягу.
* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконаленню адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 2). Аналітичний матеріал про нього читайте на с. 4.
Як же в подібному випадку підкоригувати показники формули? Самому — ніяк. З цією метою потрібно впливати на податківців, а якщо точніше — ДФСУ (п. 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, далі — Порядок № 569). Тільки врахуйте:
заявою з розрахунками та описом причин справі не допоможеш. Адже подібних правил законодавство не передбачає
Потенційним виходом із ситуації є оскарження. Причому, вважаємо, що з цією метою сенс має тільки звернення до адмінсуду*. Далі, залежно від предмета оскарження, ми бачимо два варіанти (ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV, далі — КАСУ):
— оскаржити показники формули, змусивши податківців збільшити ліміт реєстрації;
— оскаржити відмову в реєстрації ПН або РК, причиною якої була недостатність ліміту реєстрації.
* Звичайно, є й адміністративне оскарження. Але, поклавши руку на серце: податківці навряд чи відреагують на подібну скаргу.
Просимо суд змусити податківців змінити формулу
З точки зору результату — це найкращий варіант. Ще б пак! Адже він діє на причину (формула), а не на наслідок (нереєстрація ПН або РК). Але, на жаль, у ньому є істотний недолік — життєздатність цього варіанта поки що під питанням ☹. Інакше кажучи, немає гарантій, що суди погодяться задовольняти подібні скарги. Але зараз ми забігли наперед — тому давайте про все по черзі.
Нагадаємо, що адмінсуди розглядають справи, зокрема, за спорами юросіб і фізосіб із суб’єктами владних повноважень — у тому числі з податківцями — про оскарження їх (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАСУ):
— рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії);
— дій;
— бездіяльності.
Отже, завдання № 1, визначити: чи належать до них перекручення формули в СЕА? Для цього пригадаємо, що
обов’язковою ознакою зазначених форм поведінки є їх вплив на права та обов’язки (див. лист ВАСУ від 27.07.2010 р. № 1145/11/13-10)
Чи є такий вплив у формули СЕА? Ми переконані, що так. Адже її заниження призводить, зокрема, до обмеження права платника на реєстрацію ПН і РК, а також, потенційно, до штрафу за ст. 1201 ПКУ (коли мораторій на його застосування втратить чинність). Отже, вплив на права платника очевидний.
Інша справа, чи погодяться з цим суди. Річ у тім, що у спорах з податківцями скаржаться, як правило, на конкретне оформлене документальне рішення, яке можна взяти та показати судді. Найпоширеніший приклад — податкове повідомлення-рішення або, як його ще називають, ППР. У нашому ж випадку оскаржується сума, яку не те що показати, а підтвердити важко. Між іншим, потрібно ще й довести перед судом її вплив на ваші права/обов’язки. Тим більше, у пам’яті спливає підхід судів до оскарження показників в інтегрованій картці платника**. ВСУ, наприклад, зазначив, що відображення в ній відповідних даних не впливає на права та обов’язки платника і, як результат, оскаржити перекручення цих показників не можна (див. постанову ВСУ від 07.05.2012 р. у справі № 21-296а11). І ось ми побоюємося: як би в цьому ключі суди не пішли аналогічно і не сказали, що конкретним порушенням прав платника є відмова в реєстрації ПН і РК, а не перекручення показників формули.
** Її стара назва — картка особового рахунка або просто КОР.
Дуже сподіваємося, що цього не станеться — тим паче що такий підхід був би неправомірним (аргументи див. вище). Але до подібного повороту справ потрібно бути все одно готовим, а тому в позові варто додатково послатися на:
— п. 201.1 ПКУ, згідно з яким платник зобов’язаний складати та реєструвати ПН;
— п. 201.10 ПКУ, за яким платник може зареєструвати ПН тільки на суму ПДВ, що не перевищує показник п. 2001.3 ПКУ (це і є формула);
— ст. 1201 ПКУ, яка передбачає штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН і РК. Щоправда, у періоді дії мораторію на застосування штрафу за п. 1201.1 ПКУ (під нього підпадають усі ПН і РК, складені до 1 жовтня 2015 року) на цей ризик можна посилатися тільки як на потенційний;
— конкретний факт відмови в реєстрації ПН або РК (через недостатню суму у формулі) — звичайно, якщо ви вже намагалися їх зареєструвати.
Але не розслабляйтеся — це тільки півсправи.
У кожному конкретному випадку суддя приймає рішення на підставі доказів
У спорах з податківцями це, головним чином, письмові докази — зокрема, документи (ч. 1 ст. 69, 79 КАСУ). Тільки які конкретно докази можуть підтвердити перекручення формули*? Вважаємо, що для цього вам стануть у нагоді:
— ПН і РК, квитанції, що підтверджують факт їх реєстрації і, як результат, їх вплив на формулу;
— витяг із СЕА в розрізі операцій за формою J1401902 (з його попередником ви могли ознайомитися тут — «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 60, с. 7). Цей витяг дозволяє отримати зріз показників СЕА на певну дату. Причому важливо — у ньому розкривається перелік усіх сум і документів (з реквізитами), що вплинули на формулу за цей день.
* Звичайно, хтось може пригадати, що згідно з КАСУ доводити свою правоту повинні податківці (ч. 2 ст. 71 КАСУ). Водночас, також урахуйте, що позов потрібно чимось мотивувати. Простіше кажучи, якщо ви скаржитеся на перекручення формули, то цю обставину потрібно обґрунтувати (ч. 2 ст. 106 КАСУ).
Якщо ж перекручення не пов’язане з ПН і РК (наприклад, ви не згодні з визначенням податківцями суми «бонусів» згідно з підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), вам можуть знадобитися й інші докази. Зокрема, платіжні документи (у частині ∑ПопРах), декларації (для ∑Перевищ), інші документи, що підтверджують формування відповідних показників формули.
Що далі? А далі потрібно розібратися з конкретною вимогою, яку ви заявляєте в позові. Вона, наприклад, може виглядати так: «Просимо зобов’язати ДФСУ збільшити суму, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на суму ПДВ, зазначену у податковій накладній від 27.07.2015 р. № 11». При цьому не можна виключати причіпок — у тому числі суто формальних — з боку окремих судів до такого формулювання. У цьому ключі запам’ятайте: навіть якщо це станеться,
суд, на нашу думку, не має права відмовити в розгляді позову, а повинен вийти за його межі та застосувати спосіб захисту, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушені права
Принаймні, на цьому свого часу наполягав ВАСУ (див. лист від 27.07.2010 р. № 1145/11/13-10).
І залишилося ще декілька запитань: на кого конкретно скаржитися і куди? Як ми вже зазначали, показники формули визначає ДФСУ (п. 10 Порядку № 569). Тому й потрібно скаржитись саме на неї, а не на місцеву ДПІ. Що стосується запитання «куди?», то на нього відповідає ч. 2 ст. 19 КАСУ. Позов можна подати — на ваш вибір — до окружного адмінсуду за:
— вашим місцезнаходженням або, як ще кажуть, юридичною адресою;
— місцезнаходженням відповідача (як ми вже зазначали, ним виступає ДФСУ).
У цілому ж позов може виглядати так:
Просимо зареєструвати ПН
У реалізації цього варіанта запитань значно менше. Якщо податківці відмовляють зареєструвати ПН або РК, таку відмову можна визнати незаконною — через перекручення в показниках формули. Якихось особливостей тут немає, тим паче що практику оскаржень незаконних відмов у реєстрації ПН уже можна вважати усталеною (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 102, с. 34). Головне, пам’ятайте: у цьому випадку вам потрібно вимагати від ДФСУ не реєстрації ПН, а визнання незаконною відмови в такій реєстрації. Про це див. лист ВАСУ від 24.10.2013 р. № 1486/12/13-13 (ср. ). Як докази незаконності дій податківців доведеться використовувати документи, зазначені в попередньому розділі, — перш за все квитанції, що підтверджують відмову в реєстрації ПН.
Погано при цьому тут те, що якщо через перекручення показників формули зареєструвати не вийде цілий пакет ПН, здійснювати подібні заходи доведеться за кожною такою ПН. Допомогти стану справ у такому разі можна, хіба що включивши їх в один позов.
Як бачите, варіантів, якими можна захиститися в разі перекручення податківцями формули СЕА, — раз, два та і все. Але ж справа не в кількості, а в ефективності цих заходів. І в цьому ключі дуже сподіваємося, що суди не перешкоджатимуть у задоволенні позовів до ДФСУ про зміну формули. Адже саме цей варіант є найефективнішим.
висновки
Якщо якісь суми не збільшили формулу СЕА, то, на нашу думку, ви маєте право оскаржити її показник у суді.
У суді потрібно довести, що заниження формули порушує ваші права. Зокрема, перешкоджає реєстрації ПН.
Ще одним варіантом захисту є оскарження відмови в реєстрації ПН — якщо така відмова викликана неправомірним заниженням формули СЕА.