Теми статей
Обрати теми

Фіскалізація ПТКС: неминуче відсунулося на півроку

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт
Уже півроку діє вимога встановити РРО на термінали самообслуговування (IBOX). Проте, сподіваючись на скасування цієї вимоги, власники ПТКС не квапилися її виконувати. Тим паче, що до 01.07.2015 р. штрафів за це порушення не було. Давайте ж поглянемо, що змінилося з прийняттям Закону № 569: чи потрібний РРО, як і раніше, що зі штрафами за його відсутність, а заразом розберемося з класифікацією цієї техніки?

Варіанти роботи з IBOX

Спершу потрібно розібратися в термінології: що таке програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС)? Адже не секрет, що часто ми оперуємо термінами «IBOX», «термінал», «POS-термінал», до кінця не розуміючи, що це таке.

Так от, згідно з визначенням ПТКС — це пристрій, який дає можливість користувачу здійснювати операції з ініціації переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).

Одразу зазначимо: POS-термінал, що використовується для розрахунку платіжною карткою і може бути зв’язаний з РРО, жодного стосунку до ПТКС не має. Надалі використовуватимемо термін ПТКС.

Для цілей застосування РРО ПТКС можна поділити на два види:

1) ПТКС, що належить банку (його ще називають «експрес-каса на платіжному терміналі»). Трохи забігаючи наперед зазначимо, що він узагалі не потребує РРО, оскільки діє звільнення згідно з п. 2 ст. 9 Закону про РРО;

2) ПТКС, що належить комерційному агенту банку або фінансовій установі (які мають ліцензію НБУ на переказ грошових коштів).

Для того, щоб продавець товару (послуг) мав можливість отримувати виручку від продажу за допомогою ПТКС, він укладає із зазначеними організаціями договір на прийняття платежів, і вони відкриють клієнтам можливість оплатити товари (послуги) через будь-який їх ПТКС у режимі 24/7 (розмістять на екрані ПТКС логотип продавця і кнопку платежу, як, наприклад, поповнення рахунка мобільного телефону).

Таким чином, термінали, через які клієнти зможуть розраховуватися з продавцем, знаходитимуться не тільки у нього в офісі, а й по всьому місту/країні.

Крім того, їх обслуговування (у тому числі інкасація) повністю лежатиме на відповідній фінустанові, так що з приводу РРО податківці до продавця товару (послуг) причепитися не зможуть, адже він отримує безготівкову виручку.

Заради справедливості варто згадати про третій варіант: технічний пристрій, який може встановити сам продавець товарів (послуг) для того, щоб клієнт (покупець) розраховувався безпосередньо з ним через цей пристрій без участі касира (наприклад, паркомат — автомат, за допомогою якого оплачується паркування автомобіля). Чітко кажучи, цей пристрій не є ПТКС, оскільки не ініціює переказ коштів, але на вигляд цілком може бути схожий на нього. Тут у розрахунках узагалі не бере участі ні банк, ні комерційний агент банку, ні фінустанова. Відносини виключно продавець — покупець.

Для яких ПТКС потрібний РРО

ПТКС — це не альтернатива РРО. У більшості випадків він сам має бути пов’язаний з РРО. Але й тут є варіанти:

1) термінали самообслуговування, для яких РРО потрібний;

2) термінали самообслуговування, для яких РРО необов’язковий.

Про те, «Who is who», — розповіла ДФСУ в розділі 109.02 «ЗІР»*:

* Зараз це роз’яснення тимчасово не діє, але по суті Закон № 569 майже нічого не змінив щодо РРО і IBOX, тож скоро воно знову має з’явитися на сайті ДФСУ.

— якщо йдеться про банківський ПТКС (п. 1 у нашій класифікації), то РРО не потрібний;

— якщо мова про ПТКС, що належить комерційним агентам банків чи фінустановам, то РРО обов’язковий.

Більше того, податківці вважають, що РРО потрібний навіть у тому випадку, коли ПТКС використовується не для розрахунків з клієнтами, а тільки для здавання готівки до банку (консультація в розділі 109.11 «ЗІР»). Хоч це досить сумнівно.

Вимога фіскалізації ПТКС з’явилася в п. 1 ст. 3 і п. 2 ст. 9 Закону про РРО ще 01.01.2015 р. і, на жаль, залишилася там до сьогодні. Тобто Закон № 569 цю вимогу не скасував. Щоправда, з’явилося нове «звільнення»: РРО необов’язковий для ПТКС, що дозволяють користувачу здійснювати виключно операції з отримання коштів. Тільки питання: що це за ПТКС?

Що ж до пристрою третього виду (за нашою класифікацією), то тут узагалі немає жодних варіантів — він має бути обладнаний РРО. І жодних поблажок у Законі про РРО немає (адже, по суті, він є звичайним РРО, тільки без участі людини).

Технічний бік питання

Для того, щоб ПТКС став фіскалізувати грошові надходження, зовсім не обов’язково усаджувати поряд з ним касира. Апарат просто дообладнується додатковим блоком (РРО) і переводиться у фіскальний режим роботи. Тобто, по суті, ПТКС перетворюється на РРО*. Само собою зрозуміло, термінал має бути підключений до Інтернету, щоб одразу відправляти інформацію про всі операції податківцям і оперативно передавати інформацію про платіж.

* Пам’ятайте, що такий ТЕРМІНАЛ-РРО має бути зазначено в Держреєстрі РРО. На сьогодні в Держреєстрі немає готового РРО, що був би розроблений спеціально для IBOXів. Однак продавці РРО запевняють, що деякі апарати з наявних у Держреєстрі РРО все ж можна підключити. Які саме — вирішується в індивідуальному порядку, в режимі тестування.

Взагалі є безліч технічних питань, пов’язаних з фіскалізацією ПТКС. Наприклад, РРО повинен видавати фіскальний чек установленої форми (ФКЧ-1). Проте хіба можна в чеку, що видається ПТКС, написати такі його реквізити, як найменування товару (послуги), кількість, ставку ПДВ, акцизу? Звичайно, ні, адже фінустанова не знає і не може знати цієї інформації. Його справа — отримати кошти від платника і перерахувати їх отримувачу.

Крім того, незрозуміло, як реалізувати режим попереднього програмування. Сподіваємося, що до 01.01.2016 р. ці питання буде вирішено і, можливо, з’являться програмні продукти, що розв’яжуть ці проблеми.

Від себе ж зазначимо, що в ідеалі суми, отримані фінустановою або комерційним агентом банку для подальшого перерахування, взагалі не вважаються розрахунковою операцією (див. визначення терміна). Розрахунковою операцією може бути хіба що отримання плати за послугу з перерахування коштів. Але оскільки ПТКС прямо виключені зі звільняючої від РРО ст. 9 Закону про РРО, то від переведення їх у фіскальний режим нікуди не подітися.

А якщо не поставити РРО...

Коли законодавці вводили обов’язкове застосування РРО при прийнятті готівки для подальшого її переведення, то передбачалося, що до 01.07.2015р. ДФСУ затвердить вимоги з фіскалізації ПТКС (щоб вони фіксували отримані кошти в пам’яті та, як і інші РРО, надсилали до податкової служби потрібну інформацію). Саме тому штрафи за відсутність РРО в ПТКС не застосовувалися аж до 01.07.2015 р.

На щастя, зазначені вимоги досі не встигли затвердити. Тому для власників ПТКС продовжили канікули несуворого режиму. Так, комерційні агенти банків і небанківські фінустанови звільняються від штрафів за відсутність РРО в ПТКС до 01.01.2016 р. (п. 9 Прикінцевих положень Закону про РРО). Отже, на півроку ще можна розслабитися.

Зверніть увагу: якщо звичайний продавець поставить у своєму торговельному залі ПТКС, що належить банківським агентам або фінустановам (вони орендують у продавця частину приміщення під ПТКС, а він платить їм за розрахунково-касове обслуговування), і в ПТКС не буде вмонтований РРО, то вважаємо, що жодних претензій до такого продавця податківці висунути не можуть, адже він узагалі не має справи з готівкою. Уся відповідальність повністю лежить на власнику цього ПТКС.

А ось якщо говорити про пристрій, що належить самому продавцю товару (послуги) (так званий третій вид у нашій класифікації), то йому за безРРОшну готівку загрожує штраф згідно зі ст. 17 Закону про РРО, адже його від РРО ніхто не звільняв (за винятком хіба що тих, хто у принципі звільнений від РРО: єдиноподатники з оборотом до 1 млн грн.). На жаль, в п. 9 Прикінцевих положень Закону про РРО про такі пристрої не йдеться, на відміну від ПТКС, що належать комерційним агентам банків та фінустановам. Отже, тимчасово цим варіантом краще не користуватися або користуватися тільки після того, як забезпечите свій апарат відповідним РРО.

Кому від фіскалізації жити добре

Хто виграє від фіскалізації ПТКС, так це покупці. Вони нарешті зможуть отримувати при купівлі повноцінний фіскальний чек, тому в них більше не буде проблем з наявністю підтвердних документів і, як наслідок, запитань щодо відображення витрат в обліку і податкового кредиту з ПДВ (про ці проблеми ми писали у статті «Якщо мобільний телефон поповнено через термінал» // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 45, с. 26). Аякщо покупець — фізособа, то при порушенні прав споживача йому буде набагато простіше довести свою правоту.

висновки

  • ПТКС, що належить банку, може працювати без РРО.

  • ПТКС, що призначений для прийняття платежів і подальшого перерахування, належить банківським агентам і фінустановам, має бути фіскалізований. Проте штрафи до 01.01.2016р. не застосовуються.

  • Є низка технічних запитань щодо фіскалізації ПТКС (реквізити чека, режим попереднього програмування). Сподіваємося, вони будуть вирішені до 01.01.2016 р.

  • Якщо продавець товару (послуг) установить свій апарат з прийняття готівки без участі касира, то такий апарат ПТКС не є. Але жодні послаблення в частині РРО до нього не застосовуються, тобто такий пристрій має бути фіскалізовано.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі