(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 62
  • № 61
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
18/32
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2015/№ 67

Особливості перерахування ПДФО

До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО суб’єкт господарювання, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України та/або районах міста, де працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання?

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для розд. IV ПКУ вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі — ГКУ).

Згідно зі ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.

При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI, зі змінами та доповненнями (далі — БКУ). Відповідно до ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», зі змінами та доповненнями (далі — Порядок).

Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Враховуючи викладене вище, ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

За матеріалами категорії 103.07 БЗ

коментар редакції

Підрозділи і плутанина зі сплатою ПДФО

У роз’ясненні, що коментується, податківці розглядають місце сплати ПДФО, нарахованого на доходи фізосіб, які працюють у власних або орендованих приміщеннях (будівлях) суб’єкта господарювання, розташованих у різних регіонах України та/або районах міста. На думку фіскалів, сплачувати ПДФО за таких працівників суб’єкт господарювання повинен за місцезнаходженням таких приміщень (будівель).

Але чи правильна їх позиція? На нашу думку, вона не відповідає чинному законодавству. Адже в питаннях сплати ПДФО фіскали фактично прирівняли такі приміщення (будівлі) до відокремлених підрозділів. Проте вони, швидше, є структурними підрозділами, що не одне й те саме.

Давайте розберемося, що вважається відокремленим підрозділом, а що — структурним. Треба сказати, що сам ПКУ не багатослівний у цьому питанні. Він тільки відсилає нас за пошуком відповідей до ГКУ (п.п. 14.1.30 ПКУ). Але і той конкретного визначення поняттю «відокремлений підрозділ» не дає. Чітко такими ГКУ визначає тільки філії, представництва та відділення. Хоча насправді різновидів відокремлених підрозділів, звичайно, більше. Основні критерії, які дозволяють вважати підрозділ відокремленим, такі:

— такий підрозділ не є юридичною особою (ч. 4 ст. 64 ГКУ);

— відомості про відокремлений підрозділ включено до ЄДР* (абзац другий ч. 2 ст. 58 ГКУ);

— через відокремлені підрозділи підприємство може відкривати рахунки в установах банків (ч. 4 ст. 64 ГКУ);

— відокремлені підрозділи діють на підставі положення про них, затвердженого підприємством (ч. 4 ст. 64 ГКУ).

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Детальніше про відмінність структурних підрозділів від відокремлених ми писали в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 74, с. 4.

Якщо підрозділ підприємства не відповідає хоча б одному із зазначених критеріїв, він не може вважатися відокремленим, а отже, його слід розглядати як структурний. При цьому структурні підрозділи згідно з ч. 1 ст. 64 ГКУ можуть бути виробничими (виробництва, цехи, відділення, ділянки, бригади, бюро, лабораторії тощо) або функціональними (управління, відділи, бюро, служби тощо). У цьому питанні зазначено, що в підприємства немає відокремлених підрозділів. Отже, у цьому випадку ми маємо справу із структурними підрозділами.

Зауважте: згідно з п. 63.3 ПКУ суб’єкт господарювання зобов’язаний тільки стати на облік за місцем розташування його підрозділів, рухомого та нерухомого майна (неосновне місце обліку), а про сплату ПДФО за місцем розташування такого майна жодна норма цього Кодексу не говорить. Так, п.п. 168.4.3 ПКУ вказує на необхідність перерахування сум ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Про структурні підрозділи в ньому жодного слова. Те саме стосується й ч. 2 ст. 64 БКУ.

Знаючи про наявні невідповідності, ДПСУ в листі від 31.01.2012 р. № 1242/5/11-2016 пропонувала внести зміни до пп. 168.4.3 і 168.4.4 ПКУ з метою незастосування слова «відокремлені» щодо підрозділів, не уповноважених нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий підрозділ. Тоді підприємство на законних підставах перераховувало б ПДФО за місцезнаходженням структурних підрозділів. Але, на жаль, віз і нині там. Очевидно, законодавці вирішили, що й так зійде, продовжуючи заплутувати суб’єктів господарювання.

Проте державні органи вже давно наполягають на перерахуванні ПДФО за осіб, які працюють у структурних підрозділах підприємства, за місцем розташування таких підрозділів. Приклади — лист Мінфіну від 13.11.2012 р. № 31-08140-3-8/7532, листи ДПСУ від 11.12.2012 р. № 6888/0/61-12/17-1115 і від 04.12.2012 р. № 6730/0/51-12/17-1116.

Таким чином, ми вважаємо, що згідно із законодавством правильно було б сплачувати податок з доходу осіб, які працюють у приміщеннях, будівлях (невідокремлених підрозділах), розташованих на території іншого регіону України (району міста), ніж сама юрособа, за місцем перебування такої юрособи. Проте, враховуючи позицію контролюючих органів, чи є сенс битися з вітряними млинами?

При цьому головне, аби до вас не виникли претензії з боку ДПІ за місцем обліку юридичної особи. Тому перш ніж перераховувати ПДФО за місцезнаходженням власних або орендованих приміщень (будівель), розташованих в інших регіонах України та/або районах міста, обережні платники податків можуть заручитися письмовою індивідуальною податковою консультацією своєї ДПІ. Навряд чи місцеві податківці ризикнуть дати роз’яснення іншого змісту, ніж наведене в БЗ. А вже отримавши таку «індульгенцію», хвилюватися не буде про що.

ПДФО, суб’єкт господарювання додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті