(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 62
  • № 61
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
19/32
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2015/№ 67

Дата квитка не співпадає з датою в наказі про відрядження

Чи буде вважатися додатковим благом найманого працівника, направленого у відрядження, відшкодована роботодавцем вартість квитка, якщо дати на ньому та в наказі про відрядження не збігаються?

Згідно з п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі — ПКУ), до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Відповідно до п. 8 розд. I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59 (зі змінами і доповненнями) (далі — Інструкція), днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.

Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

Згідно з п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Таким чином, вартість квитка, в якому дата прибуття/вибуття не збігається з наказом про відрядження найманого працівника, але відшкодована роботодавцем, буде вважатись додатковим благом платника податку та включатися до складу його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

За матеріалами категорії 103.17 БЗ

коментар редакції

Може, у наказі щось підправити?

Отже, у роз’ясненні, що коментується, податківці розглянули ситуацію, коли працівник після повернення з відрядження надав роботодавцю в числі документів, що підтверджують витрати, транспортний квиток, в якому дата відправлення (прибуття) транспортного засобу не збігається з датою вибуття такого працівника у відрядження (прибуття з нього), зазначеною в наказі про відрядження. Свій висновок контролери ґрунтують на абзаці другому п. 8 розд. І Інструкції № 59. У ньому, нагадаємо, зазначено, що дата на транспортному квитку повинна збігатися з датою вибуття працівника у відрядження (прибуття з нього) відповідно до наказу про відрядження. У зв’язку з цим, на думку фіскалів, при невідповідності дат роботодавець не повинен оплачувати вартість квитка. Якщо роботодавець все ж вирішить оплатити вартість проїзду за таким транспортним квитком, то, як вважають фіскали, компенсована сума буде додатковим благом працівника і включатиметься до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Ми з такою категоричною позицією не погоджуємося. Пояснимо чому.

По-перше, як зауважили самі податківці в цьому роз’ясненні, Інструкція № 59 є обов’язковою тільки для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Для госпрозрахункових підприємств вона слугує тільки допоміжним (довідковим) документом. Тому правила тотожності дат вони можуть не дотримуватися.

По-друге, зі ст. 121 КЗпП не випливає, що відшкодування роботодавцем витрат на проїзд залежить від відповідності дат вибуття працівника у відрядження (його повернення до місця постійної роботи), зазначених у наказі та на транспортному квитку.

По-третє, від того, що працівник вибув у відрядження (прибув з нього) в інший день, ніж вказаний у наказі про відрядження, загальна сума витрат на проїзд не збільшується (як, наприклад, це відбувається з витратами на проживання). Ці витрати підприємство все одно понесло б.

І вже зовсім абсурдною виглядає вимога податківців у ситуації, коли працівник виконав завдання у відрядженні раніше, ніж це передбачалося. Невже він не може повернутися до закінчення строку відрядження, зазначеного в наказі? Важко заперечити той факт, що більш раннє повернення скоротить витрати підприємства на виплату добових і відшкодування вартості проживання працівника в іншому населеному пункті.

Таким чином, ми вважаємо, що компенсація працівнику вартості проїзду, підтвердженої транспортним квитком, не повинна включатися до доходу працівника і обкладатися ПДФО, навіть якщо дата вибуття (прибуття) на такому квитку не збігається з датою в наказі про відрядження.

Інша справа — добові. Їх виплачують за дні перебування у відрядженні, уключаючи дні вибуття та прибуття. При цьому днем вибуття у відрядження вважається день відправлення транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженої особи, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника (абзац перший п. 8 розд. І Інструкції № 59). Тобто тут у податківців більше підстав чіплятися до «квиткових» дат. Адже якщо працівник згідно з транспортним квитком вибув у відрядження пізніше (прибув раніше), ніж зазначено в наказі, за «зайві» дні в наказі добові згідно з Інструкцією № 59 виплачуватися не повинні. Не виключено, що податківці чинитимуть опір виплаті добових і за дні, коли працівник вибув у відрядження раніше (прибув пізніше), ніж вказано в наказі. Підставою для них може бути все та ж невідповідність дат на квитку і в наказі (абзац другий п. 8 розд. І Інструкції № 59).

Тому, щоб не давати зайвого приводу для претензій контролерів, краще такі ситуації не допускати. І якщо працівник виїхав у відрядження раніше (пізніше), оскільки не зміг купити квиток на необхідну дату, або був змушений затриматися у відрядженні з поважної причини, не забудьте внести відповідні зміни до наказу про відрядження або видати наказ про продовження його строку.

відрядження, квиток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті