* Див. рішення КСУ від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010.
Спершу здійснимо загальний огляд, а вже потім зупинимося в найцікавіших місцях. Перший і найважливіший момент: поновлюється фото- і відеофіксація порушень Правил дорожнього руху (далі — ПДР). Відомості, які будуть зафіксовані таким чином, є достатньою підставою для притягнення до адмінвідповідальності, причому роблять це без участі порушника. Але зауважте: цей порядок стосується далеко не всіх порушень ПДР.
Другий момент: поява штрафних балів. Двома словами — вони дають вам можливість скоювати порушення ПДР (зафіксовані в автоматичному режимі — див. вище) без накладення штрафу. Але така можливість обмежена сумою зазначених балів. Тепер про все це детальніше.
Посміхніться, вас знімають!
За порушення ПДР притягнути до адмінвідповідальності зможуть на підставі одних лише даних фото-, відеозйомки. Щоправда, стосується це тільки декількох порушень:
— чч. 1 — 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (далі — КУпАП) — перевищення обмежень швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки та стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, по тротуарах або пішохідних доріжках, в’їзду на смугу зустрічного руху;
— ч. 1 ст. 123 КУпАП — порушення правил руху через залізничний переїзд (крім порушень, передбачених чч. 2 і 3 ст. 123 КУпАП).
Припустимо, камера зафіксувала таке порушення. Що далі? Безпосередньо після порушення — нічого. Водій продовжить поїздку, як нічого не було.
Лише через декілька днів від органів МВС надійде постанова про накладення штрафу*** (рекомендованим листом з повідомленням)
*** Зауважте, що протокол у такому разі не складається (ст. 258 КУпАП).
Але як ви думаєте: кому? Увага — його отримає фізособа/юрособа:
— на яку автомобіль зареєстрований. При цьому днем отримання постанови вважається день, зазначений у поштовому повідомленні про вручення* (а в разі відмови в отриманні такої постанови — день проставляння в поштовому повідомленні відмітки про це);
— яка ввезла автомобіль на територію України (якщо такий автомобіль зареєстрований за межами території України і згідно із законодавством не підлягає реєстрації в Україні). Цей варіант ми опустимо, тим паче, що з ним можуть виникнути проблеми. Річ у тім, що цього суб’єкта відповідальності прописали в загальних нормах КУпАП, але в конкретних статтях, які стосуються відповідальності, цього не зробили (у ст. 122 і 123 КУпАП).
* При цьому виникає запитання: як бути, якщо така фізособа не проживає за цією адресою? У такому разі формально постанову не можна вважати врученою.
Добре, якщо за кермом перебував власник авто. Але ж це могла бути й інша особа**… Як же діятимуть у такому разі?
** Тим більше, якщо пригадати, що для передання права користування автомобілем достатньо передати реєстраційні документи на нього.
Запам’ятайте: постанова все одно буде адресована власнику авто
Після того, як він її отримає, варіантів залишиться небагато: або платити, або знімати з себе відповідальність. Останнє можна забезпечити в один із двох способів:
— власник автомобіля надасть дані, що автомобіль вибув з його володіння в результаті протиправних дій інших осіб (наприклад, якщо його вкрали), або ж відомості про протиправне використання номерних знаків його автомобіля іншими особами. Причому зауважте, що для власників авто — юр-осіб доступний тільки цей спосіб;
— протягом 14 днів (мабуть, календарних) з моменту отримання постанови особа, яка за фактом порушила ПДР, звернеться до підрозділу Національної поліції із заявою про це і згодою на притягнення до адмінвідповідальності. Він це може зробити особисто або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку. При цьому порядок такого звернення ще повинен затвердити Кабмін. Якщо порушник ПДР зробив це, то складену на власника авто постанову скасують і замість неї винесуть нову — уже на фактичного порушника.
Наведемо у вигляді схеми описаний вище алгоритм (див. на с. 32).
Головне запитання, що виникає після знайомства з цими новинами: чи правомірно притягувати до адмінвідповідальності невинну особу (тобто власника авто, який не керував автомобілем у момент відеофіксації порушення ПДР)? Така проблема дійсно є, але, на жаль, доки її не вирішить КСУ, ці вимоги доведеться виконувати. Тому краще розберемо декілька прикладних питань:
— особа, яка за фактом порушила ПДР, відмовляється заявляти про це Національній поліції. Як бути? Почнемо з того, що змусити її зробити це не можна — для цього немає правових інструментів. Тому штраф у такому разі має сплатити власник авто*** (порядок сплати див. далі). Поправити стан справ він зможе, хіба що, якщо вимагатиме з порушника відшкодування збитків у порядку регресу ( ст. 531 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-XII). Так само зможе діяти і юрособа, якщо потрапить у подібну ситуацію зі своїм водієм;
— оформити зазначені порушення ПДР можуть тільки в автоматичному режимі? Не обов’язково. Тобто таке порушення ПДР може зафіксувати й посадова особа Національної поліції. І в цьому випадку до адмінвідповідальності притягатимуть уже фактичного порушника ПДР (а не власника авто) — причому в загальному порядку;
— чи можуть в автоматичному режимі притягнути за будь-які ще порушення, крім згаданих? Не виключаємо, що в поле зору камер можуть потрапити й інші порушення ПДР. Але, судячи з усього, це мало на що вплине. Притягнути порушника в автоматичному порядку (ніби за аналогією) не можуть;
— чи можна оскаржити постанову про порушення ПДР, яке було зафіксовано в автоматичному режимі? Так, це можна зробити протягом 10 днів з дати її вручення ( ст. 289 КУпАП).
*** До речі, це створює проблему для осіб, які «продавали» свої авто, так би мовити, за довіреністю. У цьому випадку їм доведеться розраховувати тільки на сумлінність таких повірених.
Строк сплати штрафів за порушення, зафіксовані камерою
Для сплати штрафів за порушення, зафіксовані в автоматичному режимі, прописали спеціальні правила (ст. 3001 КУпАП):
— якщо протягом 5 банківських днів з дати вручення постанови оплатити 50 % штрафу, решту 50 % спишуть. Інакше кажучи, така постанова вважається виконаною;
— якщо штраф не сплачується протягом 30 днів (мабуть, банківських, але час покаже) з дня вручення постанови — стягається пеня в подвійному розмірі штрафу;
— якщо штраф і пеня не сплачуються протягом 30 днів з моменту виникнення підстав для її стягнення, постанова підлягає примусовому виконанню.
Як бачите, для «нормальної» сплати штрафу є два строки: пільговий (5 банківських днів з дати отримання постанови) і стандартний (30 днів з дати вручення постанови)
При цьому ще раз зауважимо: ці строки діють тільки в частині сплати штрафів за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі. Штрафи за порушення ПДР в інших випадках доведеться сплачувати в загальні строки.
Штрафні бали
Це новий вид адмінстягнень ( п. 21 ч. 1 ст. 24 КУпАП). Причому такі штрафні бали накладатимуть тільки за порушення ПДР, що зафіксовані в автоматичному режимі (див. вище). Але врахуйте: їх запровадження — не закручування гайок, а, швидше, навпаки.
Двома словами вони діють так:
кожен водій щороку з початку року (або з дати отримання права управління авто) отримує 150 балів
Не більше, не менше — незалежно від статусу водія, числа зареєстрованих на нього машин тощо. Такі бали не йдуть у «мінус» і не переносяться на наступний рік.
Потім, якщо водій здійснює порушення ПДР, що фіксується в автоматичному режимі (див. вище), то з нього списується число штрафних балів, передбачене санкцією статті. При цьому реальний штраф на водія не накладуть доти, доки з нього не спишуть всі бали, виділені йому на рік.
Усе це добре, але діє такий порядок тільки в частині порушень, наведених у чч. 1 і 2 ст. 122 КУпАП* (перевищення швидкості більше, ніж на 20 км/год, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху тощо). Причому за кожне таке порушення належить 50 штрафних балів. Отже, грубо кажучи, за рік на камеру можна попастися тричі. І тільки після цього почнуть штрафувати.
* При цьому під питанням штраф згідно зі ст. 123 КУпАП (якщо порушення зафіксоване в автоматичному режимі). У цьому випадку штрафні бали не передбачено. Тобто формально виходить, що доки у вас в запасі є бали, за порушення за цією статтею не можуть ані накласти штрафні бали, ані накласти реальний штраф. Але, як ми вже зазначили, це тільки формально.
І ще один момент, що стосується таких штрафних балів: накладати їх будуть у порядку, передбаченому для порушень, що зафіксовані в автоматичному режимі. Тобто, перш за все, проблеми виникнуть у власника авто.
Інші нововведення
Законодавець передбачив і низку інших нововведень — не таких важливих, як попередні, але теж цікавих. Назвемо декілька з них.
Інформування власника авто про порушення. Дані про порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, за бажанням власника авто можуть передаватися на його мобільний або e-mail. Для цього йому потрібно подати заяву до уповноваженого підрозділу МВС.
Штрафна вилка. Щодо деяких штрафів за порушення ПДР нардепи прибрали вилку, залишивши при цьому мінімальну. Так, наприклад, за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП (перевищення обмеження швидкості руху більше, ніж на 50 км/год тощо) передбачався штраф від 30 до 40 нмдг. У результаті зазначених змін такий штраф становить 30 нмдг.
Протокол про адмінправопорушення. При виявленні порушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції** (причому не тільки порушень ПДР), протоколи не складаються. У цьому ключі було б цікаво дізнатися, як посадові особи поліції фіксуватимуть правопорушення.
** Перелік таких порушень надано у ст. 222 КУпАП.
Сплата штрафу на місці порушення — за безготівковим розрахунком. Штраф за порушення ПДР можна сплатити на місці вчинення порушення — щоправда, тільки в безготівковій формі, за допомогою платіжних пристроїв. Для цього, судячи з усього, посадових осіб Національної поліції повинні забезпечити відповідними платіжними терміналами.
Дані відеореєстратора — докази. Тут усе очевидно. Інша справа, що відомості відеореєстраторів використовувалися судами як докази й раніше.
Коли все це запрацює?
Закон № 596 запрацював з 8 серпня 2015 року (з дати його офіційного опублікування в газеті «Голос України»). При цьому окремі його положення набудуть чинності тільки 7 листопада 2015 року***. Але це тільки формальна сторона. Щоб ці зміни повноцінно запрацювали, потрібно буде прийняти підзаконну «нормативку» і вирішити купу технічних питань. Отже, цілком імовірно, що за фактом ці нововведення (у частині відеофіксації та штрафних балів) почнуть застосовуватися ще нескоро.
*** На жаль, при формулюванні норм, що визначають дату набуття чинності Законом № 596, законодавець допустив низку неточностей.
