(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2015/№ 100

Ваш постачальник — сільгоспвиробник? Не зволікайте із розрахунками!

До нас на «гарячу лінію» надійшло досить цікаве запитання від одного з наших читачів. Торговельне підприємство (роздрібний торговець) уклало з виробниками сільгосппродукції прямі договори на її постачання. Чи загрожує йому штраф, передбачений Указом Президента України від 16.03.95 р. № 227/95, у разі затримки розрахунків з виробником сільгосппродукції? Давайте розбиратися.

Так, торговельному підприємству, що порушило строки для перерахування сільгосптоваровиробнику інкасованої виручки за реалізовану сільгосппродукцію, може загрожувати штраф.

Що за штраф?

Як прописано у ст. 4 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р. № 227/95 (далі — Указ № 227), підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форми власності повинні перерахувати інкасовану виручку від реалізації сільгосппродукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після дня зарахування виручки на рахунки постачальників. І далі спати спокійно.

Якщо ви (1) використаєте ці кошти на інші цілі або (2) залишите їх на рахунку або (3) проведете різного роду операції з незарахування коштів на банківські рахунки товаровиробників агропромислового комплексу, то

органи ДПС у безперечному порядку стягнуть до місцевого бюджету штраф у розмірі 50 % від сум, не перерахованих у встановлені строки

Крім того, цією статтею Указу № 227 передбачена ще й пеня в розмірі 1,5 % від суми платежу на користь товаровиробника сільгосппродукції та продовольства і 1,5 % від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не обумовлено угодою сторін, з подальшим спрямуванням нарахованих сум на підтримку товаровиробників сільгосппродукції.

Сам Указ № 227 не дає чіткого визначення, які підприємства слід вважати товаровиробниками аграрного комплексу, не визначає і що слід вважати сільгосппродукцією.

Тому пояснення шукатимемо у профільних нормативних актах.

Під товаровиробниками агропромислового комплексу слід розуміти підприємства всіх форм власності та господарювання, які виготовляють сільгосппродукцію і переробляють її та передають цю продукцію і продовольство для реалізації підприємствам оптової та роздрібної торгівлі.

Адже саме такі підприємства перебувають під крилом Мінагрополітики — органу, що очолює агропромисловий комплекс України (див. Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затверджене Указом Президента України від 23.04.2011 р. № 500/2011).

Сільськогосподарською продукцією (сільськогосподарськими товарами) є товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних чи орендованих потужностях (площах).

Тобто відповідальність може чекати підприємства оптової та роздрібної торгівлі, якщо:

1) постачальником сільгосппродукції та продовольства є безпосередньо її виробник і переробник (товаровиробник АПК) і

2) при розрахунках з таким постачальником порушено строки перерахування виручки від реалізації сільгосппродукції та продовольства.

Скоріше живий, ніж мертвий

Указ № 227 хоч і старий, але чинний. Тому є ризик застосування штрафів, передбачених його нормами. Причому навіть незважаючи на те, що цей Указ — не закон (тим більше не Кодекс), і згідно зі ст. 113 ПКУ, по суті, цей штраф не повинен застосовуватися податківцями до платників.

Однак, про те, що цей штраф «живий», свідчить консультація, розміщена в підкатегорії 109.21 БЗ. На запитання, яка відповідальність загрожує підприємству торгівлі за неперерахування сільгоспвиробникові інкасованої виручки, податківці у відповідь повністю процитували ст. 4 Указу № 227.

Зауважимо, що визнають застосування цього штрафу і вищі судові інстанції (див. постанову ВАСУ від 25.03.2015 р. № К/9991/5928/12). Щоправда, суди наполягають, що цей штраф застосовується тільки в частині розрахунків, проведених за готівкові кошти. Тобто якщо готівкова виручка пройшла через касу торговельного підприємства і потім її здали (інкасували) в банк.

На думку судів, інкасована виручка згідно зі ст. 4 Указу № 227 є готівковими коштами, які:

1) надійшли до каси підприємства оптової чи роздрібної торгівлі як виручка від реалізації сільгосппродукції,

2) були здані до банку на поточний рахунок підприємства,

3) повинні бути перераховані (за вирахуванням торгової націнки) товаровиробнику агропромислового комплексу не пізніше наступного дня після їх зарахування на поточний рахунок підприємства.

Якщо ж розрахунки за сільгосппродукцію були проведені в безготівковій формі* (гроші торговельному підприємству за продану ним сільгосппродукцію надійшли одразу на банківський рахунок, а не в касу), то штраф до такої виручки при її несвоєчасному перерахуванні на рахунок сільгоспвиробника не застосовується.

* Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми грошових коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів ( п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22).

Зверніть увагу! До безготівкової форми розрахунків належить і прийняття грошей у разі, коли покупці розраховуються за допомогою банківських платіжних карток (БПК). При розрахунку БПК відбувається переказ коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів.

Як бачимо, час іде, а штрафна норма з Указу № 227 залишається на місці. Тому в цьому плані в підприємств як оптової, так і роздрібної торгівлі, що працюють за прямими договорами з товаровиробниками АПК, при продажу сільгосппродукції за безготівковим розрахунком є деякий маневр для обходу цього штрафу.

Хоча податківці при перевірках дотримання норм ст. 4 Указу № 227 часто ігнорують словосполучення «інкасована виручка» і застосовують цей штраф абсолютно до всієї виручки підприємства, отриманої від реалізації сільгосппродукції або продовольства (у тому числі й за безготівковим розрахунком).

Тому не соромтеся і при перевірці вказуйте податківцям на цей факт.

висновки

  • Розрахуватися з постачальником-сільгоспвиробником/переробником за поставлену ним сільгосппродукцію торговельне підприємство повинне не пізніше наступного дня після зарахування виручки на банківський рахунок.
  • Інакше торговельне підприємство може поплатитися штрафом у розмірі 50 % від суми виручки і сплатити «подвійну» пеню.
  • Відповідальність накладається в частині готівкової виручки, інкасованої до банку. Виручка, отримана торговельним підприємством у безготівковій формі, під штраф не потрапляє.
сільгоспвиробник, постачальник, розрахунки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті