Cільгосп-ЄП — у21 раз більше ФСП!

Спричинене Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII (далі — Закон № 71) «цунамі» кардинальних змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) практично не залишило і сліду від ФСП. Оновлений ПКУ вже не містить ні визначення цього терміна, ні окремої гл. 2 розд. XIV, якою було регламентовано порядок його справляння. Нововведений єдиний податок четвертої групи великою мірою є «перелицьованим» ФСП. Про «правонаступність» свідчить сільгосп-галузева спрямованість, критерій так званої сільгоспчастки, об’єкт і база оподаткування та низка інших визначальних і обмежувальних умов.

Установлено, що платниками ЄП четвертої групи можуть бути сільгосптоваровиробники, у яких частка сільгосптоваровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ). Тому умовимось називати його надалі сільгосп-ЄП.

Водночас сільгосп-ЄП аж ніяк не можна сприймати як нову «вивіску» ФСП. У подальшому лише епізодично будемо відзначати подібність норм цих двох видів оподаткування. Головну увагу зосередимо на відмінностях.

Об’єкт, база та ставки

Як і раніше, об’єктом оподаткування є площа сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільгосптоваровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

А що ж тоді змінилося, запитаєте ви. А те, що відтепер у ПКУ (див. абзац другий п. 292¹.1) чітко й однозначно прописано: права власності/користування земельними ділянками мають бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства. Насамперед, земельного (ст. 125 — 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III) та законодавства про реєстрацію речових прав на нерухомість.

Звісно, що невиконання цієї умови безпосередньо позначиться на порядку визначення сільгоспчастки. Відтак і на самій можливості застосування сільгосп-ЄП. Тепер у податківців з’явились всі підстави для урахування лише зареєстрованих договорів оренди. Нагадаємо, що про це йшлося ще до узаконення зазначених змін, зокрема, в лис­тах ДПСУ від 04.03.2013 р. № 3339/6/15-33-15 та ДФСУ від 19.08.2014 р. № 1574/5/99-99-10-02-02-16/2530. За нових умов лояльна позиція ВАСУ з цього питання (див. лист від 28.12.2012 р. № 2614/12/13-12 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 11, с. 36 та ухвалу від 06.02.2014 р. у справі № К/800/29251/13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 22 с. 31) вже не може бути аргументом захисту.

Щодо бази оподаткування (нормативної грошової оцінки одного гектара сільгоспугідь):

— по-перше, ще раз звертаємо увагу на законність користування землею. Підставою для нарахування ЄП платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (абзац перший п. 292¹.3 ПКУ);

— по-друге

базою оподаткування для сільгоспугідь є нормативна грошова оцінка 1 га з урахуванням коефіцієнта індексації (абзац перший п. 292¹.2 ПКУ)

Такий коефіцієнт визначають станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розд. XII ПКУ. Базою оподаткування для земель водного фонду, як і в умовах минулого ФСП, є нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або в області також з урахуванням коефіцієнта індексації. Як відомо, за часів ФСП індексація не застосовувалась. До чого призвели такі зміни правил розрахунку сільгосп-ЄП у порівнянні із ФСП,ґрунтовно розкажемо насамкінець, щоб ви, не дочитавши статті, не розхвилювалися завчасно.

Щодо ставок сільгосп-ЄП. Збережена градація ставок податку з одного гектара сільгоспугідь та/або земель водного фонду залежно від категорії (типу) земель та їх розташування. Водночас розміри ставок (у відсотках бази оподаткування) збільшено в три рази (п. 293.9 ПКУ). Відтепер вони становлять, зокрема:

— для ріллі, сіножатей і пасовищ — 0,45;

— для багаторічних насаджень — 0,27;

— для земель водного фонду — 1,35.

Податковим (звітним) періодом для платників сільгосп-ЄП є календарний рік (абзац перший п. 294.1 ПКУ).

Порядок набуття та щорічного підтвердження статусу платника сільгосп-ЄП аналогічний умовам минулого ФСП. Необхідно до 20 лютого поточного року подати декларації (загальну та звітну), розрахунок сільгоспчастки та відомості (довідки) про наявність земельних ділянок (п.п. 298.8.1 ПКУ).

До речі, можна безпомилково прогнозувати появу нових форм декларацій та розрахунку, виданих відповідно до змін ПКУ. Затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 864 форма декларації з ФСП, запровадження якої планувалось з 01.01.2015 р., зрозуміло, що «померла, так і не народившись».

Реєстрація платником сільгосп-ЄП є безстроковою та може бути анульована за рішенням контролюючого органу. Зокрема, якщо у податковому (звітному) році сільгоспчастка становить менш як 75 % (п.п. 4 п. 299.10 ПКУ). Неконкретність зазначення року (попередній чи поточний), звісно, дещо знижує однозначність тлумачення, Однак на час настання негативних наслідків світло проливає абзац перший п.п. 298.8.4 ПКУ. У цьому разі сільгосптоваровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Не передбачено ПКУ і видання платнику сільгосп-ЄП довідки про набуття або підтвердження такого статусу (що було раніше для платників ФСП обов’язковим згідно з п. 308.3 ПКУ).

Сплата сільгосп-ЄП проводиться щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п.п. 295.9.2 ПКУ)

ФСП, як ви, звісно, пам’ятаєте, підлягав сплаті щомісячно у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал.

Водночас збережено пропорційне розподілення річної суми податку за кварталами: I кв. — 10 %, II кв. — 10 %, III кв. — 50 % та IV кв. — 30 %.

Кілька слів щодо інших податків, які змушені сплачувати сільгосп-єдинники. Як і раніше, платники сільгосп-ЄП звільняються від рентної плати (платники ФСП були неплатниками збору за спецвикористання води, який наразі є складовою частиною рентної плати).

Разом з тим, платники сільгосп-ЄП є платниками транспортного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. А от земельний податок, як і раніше, їм слід cплачувати лише за ті земельні ділянки, що не використовуються ведення сільськогосподарського товаровиробництва (див. п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). Водночас звертаємо увагу, що будівлі, споруди сільгосптоваровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не є об’єктом оподаткування «нерухомим» податком (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ). Інші подробиці справляння щойно запровадженого податку на майно, до складу якого наразі входять усі три перелічених вище податки, читайте в одному з найближчих номерів «Податки та бухгалтерський облік».

Насамкінець давайте «прикинемо», в яку «копійку» сільгосптоваровиробникам «влітає» заміна ФСП на сільгосп-ЄП. Це доволі просто. Виходитимемо з того, що раніше ставки ФСП застосовувалися до нормативної грошової оцінки, проведеної станом на 01.07.95 р. Обчислення виконаємо для ріллі — основного виду сільгоспугідь.

Отже, ставки збільшено в 3 рази. Кумулятивний коефіцієнт індексації за період від дати оцінки до 2015 року теж легко вирахувати. Він становить 3,997 (інформація розміщена тут - http://dazru.gov.ua). Крім того, як ми розуміємо, платникам сільгосп-ЄП у цьому разі доведеться застосовувати також і коефіцієнт 1,756, передбачений абзацом другим п. 5 та п. 19¹ Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.95 р. № 213. До цього висновку підштовхують нас також листи ДПСУ від 16.02.2012 р. № 4790/7/15-2217ф та Держзем­агентства від 13.02.2012 р. № 1979/22/4-12 («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 5, с. 47), які в умовах запровавдження сільгосп-ЄП не втрачають своєї актуальності.

Сумісний вплив цих факторів дає невтішний результат: порівняно з минулим ФСП податкове навантаження за сільгосп-ЄП більше в 21 (!) раз.

Водночас зверніть увагу, що коефіцієнт 1,756 застосовується до нормативної грошової оцінки тільки однієї категорії земель сільгоспугідь — до ріллі. Тому сільгосп-ЄП за сіножаті, пасовища і багаторічні насадження збільшився лише в  12 (!) раз, що, погодьтеся, теж немало… Навряд чи є хоча би одна галузь народного господарства, у якій запровадили двадцятикратне (чи хоча б 12-кратне) збільшення оподаткування. Гірка іронія: і це при тому, що з вуст можновладців час від часу вилітають слова «турботи» про пріоритетність розвитку сільського господарства. Як кажуть, пожалів вовк кобилу — залишив хвіст та гриву.

висновки

• Нововведений сільгосп-ЄП великою мірою є «перелицьованим» ФСП та водночас в рази жорсткішим за попередника.

• Однією із ключових умов застосування сільгосп-ЄП є оформлення та держреєстрація права власності/користування земельними ділянками.

• За податковим навантаженням сільгосп-ЄП для хліборобів у 21 раз «важчий» минулого ФСП.

• Декларування сільгосп-ЄП має бути до 20 лютого поточного року. Однак на час підготовки цієї статті нових форм декларації та розрахунку сільгоспчастки ще не затвердили.

• Сплата сільгосп-ЄП проводиться щоквартально.