* Лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 53, с. 5).
А таких у листі, що коментується, податківці «нарили» ☺ усього два: про податок на нерухомість у зоні АТО (запитання 3.1) і про сплату цього податку багатопрофільними підприємствами, що експлуатують багатофункціональну нерухомість (запитання 3.2). Одразу зазначимо, що відповідь на перше з них суто фіскальна, а на друге — так собі. ☺
Здавалося б, нічия, 1 — 1? Але неприємний осад все одно залишився…
Чому? Читайте далі.
Нерухомість у зоні АТО? Платити — та й годі!
Так, саме настільки категорично автори листа № 11999 і висловилися. Причому навіть не спробували хоч якось пом’якшити свої безапеляційні вимоги.
І суто формально вони мають рацію. Дійсно, Закон № 1669**, про який згадують податківці, від подання звітності та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нікого не звільняє.
** Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII (читайте про нього детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 88, с. 11).
Мабуть, з тієї ж причини в Базі знань на сьогодні красуються лицемірні роз’яснення про те, (1) чи підлягає оподаткуванню об’єкт нежитлової нерухомості, який зруйнований (у тому числі в зоні АТО) (категорія 106.02) і (2) куди надсилаються податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість тимчасово переміщеним фізособам — власникам нерухомості, зареєстрованої в зоні АТО (категорія 106.07).
Відповіді на них сформульовано приблизно так, як і в листі, що коментується: «Ураховуючи складну економічну та політичну ситуацію у країні, а також з метою виконання зобов’язань зі сплати податків…» — «Так что как хотите, платите и не фоните!»* ☺
* Із пісні Потапа і Насті Каменських «Кредит».
Тим часом, фіскали не можуть не знати, що
механізм дії Закону № 1669 побудовано не на принципі звільнення від того чи іншого податку, а на принципі звільнення від податкової відповідальності у зв’язку з дією обставин непереборної сили (так званого форс-мажору)
Що треба зробити для цього, які документи, куди і в які строки подати, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 100, с. 5; 2015, № 21, с. 13.
Якщо кількома словами, то всі податки, платником яких суб’єкт господарювання був до початку АТО, а також можливі фінансові санкції, пені та штрафи (за неподання податкових декларацій плюс за несплату/несвоєчасну сплату раніше погоджених податкових зобов’язань) мають бути йому прощені, але тільки якщо:
1) він отримає сертифікат про форс-мажорні обставини;
2) подасть його разом із заявою до податкового органу;
3) доб’ється від фіскалів рішення про продовження строків подання звітності, а також списання та відстрочення податкового боргу.
Що стосується конкретно податку на нерухомість, то ми рекомендували б паралельно з цим провести державну реєстрацію припинення права власності на ті об’єкти нерухомого майна, які реально знищені. Відповідну процедуру визначено п. 60 постанови КМУ від 17.10.2013 р. № 868.
Після того, як цей факт знайде своє відображення в Держреєстрі прав на нерухомість, подайте уточнюючу декларацію з нерухомого податку, яка б обнулила ваші податкові зобов’язання за знищеними АТОшними об’єктами до кінця поточного року. Як це зробити, ми плануємо розповісти в одному з найближчих номерів. Загалом, стежте за нашими публікаціями — і ви завжди будете в курсі, що можна протиставити таким безсовісним роз’ясненням фіскалів, як ми тут прокоментували.
«І швець, і жнець, і на дуді грець»: як сплачувати податок на нерухомість?
Частенько підприємства, щоб вижити в непростій економічній ситуації, займаються і виробництвом продукції (зокрема, промислової), і її самостійним збутом, паралельно приторговуючи чимось іще. У такому разі присвоєні їм коди КВЕД не обмежуються тільки тими, за якими їх діяльність можна віднести до промислового виробництва. Водночас вони отримують і інші коди, скажімо, оптової торгівлі тощо. А їх приміщення стають багатофункціональними. Наприклад, на складах зберігаються не тільки їх власна промислова продукція і сировина, необхідна для її виробництва, а й товари, куплені виключно в цілях перепродажу.
Виникає закономірне запитання: як у таких випадках правильно застосувати пільгу з п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ, згідно з яким
не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств
У листі № 11999 ДФСУ пояснила: для того, щоб визначити приналежність будівель нежитлової нерухомості до будівель промисловості, платникам необхідно враховувати рішення місцевих рад про запровадження податку та орієнтуватися на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507 (далі — ДК 018-2000).
Схожу мантру податківці виголошують не вперше (див. низку консультацій з категорії 106.02 БЗ, присвячених відповідям на запитання про будівлі промисловості). Але що вона означає на практиці? На жаль, цього вони не розтлумачують.
Ми б порекомендували діяти так.
Якщо та чи інша ваша будівля побудована після 01.01.2001 р. (дати набуття чинності ДК 018-2000), порийтеся у відповідній будівельній документації або документах, за якими вона приймалася в експлуатацію. Напевно там ви знайдете відповідний код згідно із зазначеним Держкласифікатором — і всі питання будуть зняті.
Якщо ж будівля споруджена раніше зазначеної дати, то така документація може прояснити код, присвоєний будівлі згідно із «Общесоюзным классификатором строительной продукции» (ОКСП - 1-88-17), який з 01.01.2001 р. втратив чинність. Знайти відповідність старих кодів за ОКСП новим кодам за ДК 018-2000 — справа декількох хвилин. Для цього в ДК 018-2000 є довідкові додатки А і Б.
Може виявитися, що потрібна документація на вашу будівлю загублена (або через недогляд не була отримана від попереднього власника). У такому разі пропонуємо вам самим зайнятися її класифікацією. Таке право, на наш погляд, дає вам норма з розд. 1 ДК 018-2000, згідно з якою цей класифікатор призначений для використання всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами).
Більше того, далі в цьому ж розділі зазначено, що
будівлі, які використовуються або запроектовані для декількох призначень, мають бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення
А головне призначення розраховується за процентним співвідношенням площ різних за призначенням приміщень будівлі у складі повної загальної площі.
Там, до речі, є й відповідний приклад. Отже, не полінуйтеся, простудіюйте його і зробіть аналогічним чином. Свої дослідження закріпіть відповідним локальним документом по підприємству. І якщо при цьому вийде, що вашу будівлю можна віднести до класу 1251 «Будівлі промислові» (підкласи 1251.1 — 1251.9) ДК 018-2000, — сміливо застосовуйте до неї в цілому «промислову» пільгу з п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ. І нехай тільки податківці наважаться що-небудь заперечити!.. ☺