(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 20
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2015/№ 21

Ваш контрагент із зони АТО «здувся». Він не винен, але що робити?..

«Згода є продукт за повного непротивлення сторін» (монтер Мечников)*

Сумно, що абревіатура «АТО» дуже міцно і, мабуть, надовго увійшла у вжиток. Дуже шкода, що безліч підприємств опинилися в цій зоні: деякі — на де-факто українській території, інші — на нібито де-юре… Зрозуміло, що вони до останнього прагнуть зберегти свій потенціал і налагоджені господарські зв’язки з контрагентами на «великій землі». І хоча відомі ризики можуть зашкодити виконанню зобов’язань за госпдоговором обом його сторонам, розглянемо ситуацію, коли у вас «завис» договір з підприємством із зони АТО саме через його форс-мажорні проблеми.

* І. Ільф, Є. Петров «Дванадцять стільців» (переклад М. Пилинської, Ю. Мокрієва).

Почнемо з головного. Оскільки обидва контрагенти розташовані на території України, то їх правовідносини регулюються українським законодавством. Крапка.

Відомо, що договір — це операція в результаті домовленості як правило двох сторін (ст. 626 ЦКУ). Оскільки ми говоримо про юридичних осіб, договір породжує взаємні господарсько-договірні зобов’язання (ч. 1 ст. 179 ГКУ) і за загальним правилом складається у письмовій формі (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦКУ, до речі, ч. 7 ст. 179 ГКУ щодо правил укладення госпдоговорів відсилає теж до ЦКУ).

Зауважимо, що поняття «зобов’язання» (див. ч. 1 ст. 509 ЦКУ) у цьому сенсі відрізняється від поняття «дебіторська заборгованість»**. Ось дивіться. Наприклад, ви уклали договір на купівлю без передоплати комплектуючих для випуску вашим підприємством виробу, а контрагент постачання так і не виконав. Дебіторки за ним у вас у балансі ні-ні, а провалене вами замовлення на постачання виробу та санкції з боку вашого замовника — так-так… ☹ Так от. Якщо такий договір було складено правильно, то його порушник може відповісти перед вами своїми грошима, чим підсолодить гіркоту від застосованих вашим замовником санкцій до вас…

** Про це ми писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 35-36 на с. 28.

Загалом, звичайно ж договір обов’язковий для його виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ, ч. 1 ст. 193 ГКУ).

І якщо все нормально, то договір завершується, а породжені ним зобов’язання припиняються їх належним виконанням (ч. 1 ст. 599 ЦКУ, ч. 1 ст. 202 і ч. 1 ст. 203 ГКУ). Тут усе зрозуміло, і повертатися до цієї ситуації не будемо.

Якщо ж одна зі сторін своє зобов’язання за договором виконати не може, то з цієї проблемної для обох сторін ситуації є декілька варіантів виходу. До речі, юридичну сторону цього питання ви дізналися з детального матеріалу в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 29. Але давайте розбиратися.

Якщо хтось не зміг…

Отже, зосередимося на ситуації, коли одна зі сторін госпдоговору не може виконати свої зобов’язання за ним.

У принципі, закон допускає припинення зобов’язання в разі неможливості його виконання (ст. 607 ЦКУ, ст. 205 ГКУ).

Узагалі-то всі тонкощі припинення зобов’язань регулюються гл. 50 ЦКУ, до якої також відсилає ч. 3 ст. 202 ГКУ.

Розмову про припинення зобов’язань за договором хочеться почати з найлояльнішого до зобов’язаної сторони варіанта. Цей варіант підійде вам, якщо припинення зобов’язань — скажемо прямо, унаслідок розірвання госпдоговору — не загрожує вам серйозними втратами (і зокрема — фінансовими). Або розмір втрат дозволяє вам на них наплювати… ☺ Згідно з ч. 1 ст. 604 ЦКУ (ч. 1 ст. 202 ГКУ) зобов’язання можуть бути припинені за домовленістю сторін. Фактично має місце відмова від операції, передбачена ч. 2 ст. 214 ЦКУ (єдине що, ч. 3 цієї ж статті вимагає оформляти відмову в такій самій формі, як і саму операцію — тобто у вигляді письмової угоди).

Формально ж (оскільки ми говоримо про вже укладений договір) подібна відмова перетворюється на розірвання договору (детально про розірвання договорів з точки зору боржника за договором ви читали у «кризовому» «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 35-36, с. 24).

Договір розривається згідно з ч. 1 ст. 651 ЦКУ. Цікаво, але що стосується оформлення такого розірвання, то ч. 1 ст. 654 ЦКУ дозволяє відступити від тієї форми, в якій було укладено вихідний договір, якщо в ньому самому такий інший варіант оформлення був передбачений. Але це звичайно навряд чи… Процедура розірвання госпдоговорів досить детально описана у ст. 188 ГКУ, але для вас важливе ось що (ч. 2 ст. 653 ЦКУ):

У разі розірвання договору обов’язки сторін припиняються

Маємо зауважити таке: якщо ви не любите чекати і доганяти, то незалежно від розміру обов’язків вашого контрагента у вас, звичайно ж, є право припинити зобов’язання (читай: муки) свого боржника звільненням (прощенням) його боргу згідно з ч. 1 ст. 605 ЦКУ… ☺ З найнеприємнішими для вас податковими наслідками у частині ПДВ — неначе зробили контрагенту подарунок…

Про борг ми заговорили не випадково: адже сюди можуть бути включені не тільки суми дебіторської заборгованості вашого контрагента (тобто суми вашої передоплати або передпостачання на його адресу), але ще й санкції за невиконання ним зобов’язання за цим договором. Утім, ­спочатку давайте договоримо про розірвання договору.

І перш за все зауважимо: якщо договір (або закон — див. ч. 2 ст. 598 ЦКУ) прямо допускає відмову від виконання зобов’язання за ним однією зі сторін, то ч. 3 ст. 651 ЦКУ дає такій стороні карт-бланш на його розірвання.

При цьому за загальним правилом (випливає з ч. 1 ст. 651 ЦКУ, а також прямо зазначено в ч. 7 ст. 193 ГКУ) одностороння відмова від своїх обов’язків неможлива, а розірвання договору в односторонньому порядку — крім випадків, передбачених законом або самим договором, — не допускається (ч. 1 ст. 188 ГКУ). Точніше кажучи, з ініціативи однієї зі сторін (якщо інша не згодна) договір таки може бути розірвано (ч. 2 ст. 651 ЦКУ, ч. 4 ст. 188 ГКУ) — але тільки судом! Зрозуміло, що із цього приводу до суду якщо хто й піде, то тільки зобов’язана сторона договору. Наприклад, щоб, по-перше, припинити своє зобов’язання на підставі ч. 2 ст. 653 ЦКУ, і по-друге — уникнути санкцій і повернення (на підставі ч. 4 ст. 653 ЦКУ) вам усього того, що ви передали тій стороні в межах своїх обов’язків за договором до моменту його розірвання… ☹

За що боролися, на те й напоролися…

Начебто сторони договору рівні. Але одна таки «рівніша»… ☹ Раніше ми вже навели приклад з покупцем комплектуючих — погодьтеся, що він ризикує більше продавця. Дивіться: той, хто виконує свій обов’язок за договором першим (передоплата, передпостачання), завжди ризикує більше. Загальновідомі старі хитрощі бухгалтерії постачальника, яка не видавала покупцю податкову накладну, доки від того не надійшла оплата. ☹ Подібні дії, звичайно ж, незаконні, але закон дає сторонам госпдоговорів і цілком легальні можливості зменшити свої ризики від невиконання іншою стороною її обов’язків у межах таких договорів. Це називається забезпеченням виконання господарських обов’язків і регулюється ст. 199 ГКУ, що відсилає до ст. 546 — 548 ЦКУ (читайте подробиці в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 35-36, с. 24).

Ідея в тому, що винна сторона втрачає на користь іншої сторони (яка постраждала) деякі обумовлені цінності або — найчастіше — виплачує їй певні суми. До речі, згідно з ч. 3 ст. 193 ГКУ застосування таких санкцій до винної сторони не звільняє її від виконання власне обов’язків за договором!

Так от, якщо сторона, винна в невиконанні свого зобов’язання за договором, доведе, що це зумовлено впливом на неї обставин непереборної сили, то на підставі ч. 1 ст. 617 ЦКУ (ч. 2 ст. 218 ГКУ) вона може бути звільнена від відповідальності перед іншою стороною за таке порушення договору. Ознаки події непереборної сили (надзвичайність і невідворотність) визначено в п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦКУ, і, незважаючи на спори теоретиків, у народі всі такі події називають просто — форс-мажор. До речі, юристи-практики настійно радять чітко прописувати в госпдоговорі такі три моменти:

1) конкретний перелік подій та обставин, які вважаються форс-мажорними і звільняють від ­відповідальності за невиконання обов’язків (ч. 4 ст. 219 ГКУ);

2) процедури застосування такого звільнення;

3) документи, що визнаються сторонами як підтвердження дії конкретних подій щодо винної сторони та їх прямий зв’язок з неможливістю виконання нею обов’язків.

А оскільки ми говоримо про винного контрагента із зони АТО, то

сам факт перебування в зоні АТО не є безперечним підтвердженням форс-мажору: мають бути підтверджені конкретні події, які непередбачувано та непереборно перешкодили виконанню його конкретних зобов’язань

Швидше за все, ці обставини розгляне суд… ☹ Головне: якщо навіть суд звільнить порушника від санкцій, то це не означає, що той автоматично буде звільнений від виконання зобов’язань за договором! Якщо ж ваш контрагент із зони АТО доведе, що через форс-мажор він узагалі не може виконати свої зобов’язання за договором, то суд, імовірно, знайде підстави для розірвання останнього згідно зі ст. 652 ЦКУ.

Форс-мажор з печаткою

Нагадаємо, що для суб’єктів із зони АТО процедура отримання сертифікату Торгово-промислової палати (далі — ТПП) як документа, який підтверджує форс-мажор, спрощена завдяки ст. 10 Закону № 1669. При цьому відповідно до п.п. «б» п.п. 2 п. 4 ст. 11 цього Закону був доповнений новою статтею 141 Закон № 671. У цій статті конкретизовано строки (7 днів) видання сертифікату і пільги для суб’єктів малого підприємництва (безоплатно), а головне — чітко прописано весь перелік форс-мажорних обставин. До речі, при укладенні конкретного договору ви можете вийти за цей перелік!

Усі подробиці підтвердження АТО-форс-мажору ви вже читали в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 88 на с. 15. Єдина серйозна відмінність: звідтоді вийшов важливий лист ТПП від 09.01.2015 р. № 106/05-5.4, в якому разом з детальним описом процедури і тарифами на видачу сертифікату, прямо зазначено:

Інформацію щодо контрольованої території силами АТО щодня надає штаб АТО

Це важливо тому, що дозволяє встановити факт віднесення до зони АТО конкретного населеного пункту, в якому розташований ваш контрагент.

І останнє. Очевидно, що рано чи пізно вам таки доведеться звернутися до питань обліку дебіторської заборгованості. Так от, що стосується бухобліку, то тут для вас немає нічого нового: П(С)БО 10 — ваш старий знайомий. ☺ А ось із податковим обліком справа складніша. У зв’язку зі зміною редакції розд. ІІІ ПКУ вам доведеться розібратися як з новими, так і з «перехідними» нормами (п. 17 підр. 4 розд. ХХ ПКУ), але це — предмет окремої розмови, і до цієї теми ми ще звернемося в наступних номерах видання…

Закінчимо словами невідомого юриста: «Якщо ви вирішили займатися бізнесом, то вам хоч комусь доведеться довіряти»…

висновки

  • Закон допускає припинення зобов’язання в разі неможливості його виконання.

  • Зобов’язання за госпдоговором можуть бути припинені за домовленістю сторін. У разі розірвання договору обов’язки сторін припиняються.

  • Якщо сторона, винна в невиконанні свого зобов’язання за договором, доведе, що це зумовлено впливом на неї обставин непереборної сили, то вона може бути звільнена від відповідальності перед іншою стороною за таке порушення договору. Але вона не звільняється автоматично від своїх зобов’язань за ним.

  • Сам факт перебування в зоні АТО не є безперечним підтвердженням форс-мажору: мають бути підтверджені конкретні події, що непередбачувано і непереборно перешкодили виконанню конкретних зобов’язань боржника.

АТО, контрагент додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті