Правове регулювання цивільно-правових і трудових договорів істотно відрізняється. Пригадаємо, що таке трудовий договір.
Згідно зі ст. 21 КЗпП трудовим договором називають угоду між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. У свою чергу, роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Часто трудові договори плутають з такими цивільно-правовими договорами, як договір підряду або договір про надання послуг. Давайте поглянемо, в чому різниця.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ст. 837 ЦКУ).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦКУ).
Ознаки, що дозволяють відрізнити цивільно-правовий договір від трудового, перелічувалися ще в листі Мінпраці від 26.12.2003 р. № 06/1-4/200. Наведемо їх у таблиці.
Порівняння цивільно-правових і трудових договорів
Критерії | Цивільно-правові договори | Трудовий договір | |
договір підряду | договір про надання послуг | ||
I. Суть договору | |||
Предмет договору | Результат праці, що передається замовнику | Послуга, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності | Процес праці |
Мета договору | Отримання матеріального результату | Отримання послуги | Організація та регулювання процесу трудової діяльності |
II. Документальний супровід правовідносин | |||
Вид договору | Договір підряду | Договір про надання послуг | Трудовий договір |
Документування виконання обов’язків за договором | Акт виконаних робіт | Акт наданих послуг | Наряд, рапорт про виробіток, табель обліку використання робочого часу тощо |
III. Регулювання процесу трудової діяльності та її організація | |||
Законодавче регулювання | Регулюються положеннями ЦКУ | Регулюються трудовим законодавством, зокрема КЗпП | |
Належність особи, яка виконує роботи за договором, до штату підприємства | Не входить до штату підприємства; трудова книжка не ведеться | Працівника приймають на посаду, передбачену штатним розписом; ведеться трудова книжка (крім сумісників) | |
Взаємні права та обов’язки сторін | Зазначають у договорі підряду | Знаходять відображення в договорі про надання послуг | Відображають у трудовому договорі, колективному договорі та посадовій інструкції |
Забезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи | Підрядник (виконавець) самостійно забезпечує умови праці | Необхідні умови праці забезпечує роботодавець ( ст. 21 КЗпП) | |
Режим праці | Підрядник (виконавець) не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку і самостійно організовує свою роботу | Працівник зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку | |
Залучення третіх осіб до виконання зобов’язань за договором | Підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи | Виконавець повинен надати послугу особисто. Водночас у випадках, установлених договором, виконавець має право доручити виконання договору іншій особі, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору | Працівник не може доручати виконання своїх посадових обов’язків іншій особі і несе особисту відповідальність за виконану ним роботу (за винятком випадків, передбачених законодавством) |
Строк правовідносин | Установлюється за домовленістю сторін | Може бути безстроковим або укладеним на визначений строк, установлений за узгодженням сторін, або укладеним на час виконання певної роботи | |
Припинення правовідносин | Припиняються на загальних підставах, передбачених ЦКУ | Можуть бути розірвані на підставах, передбаченим КЗпП | |
IV. Порядок та умови оплати праці | |||
Вид і розмір виплат за договором | Винагорода за виконану роботу (надану послугу), розмір якої встановлюється за угодою сторін та закріплюється в договорі. Обмежень щодо розміру плати законодавством не передбачено | Заробітна плата та інші види трудових виплат. Оплата праці працівників здійснюється в розмірі не нижче законодавчо встановленого мінімального розміру ( ст. 95 КЗпП) | |
Строки виплат | У порядку та строки, закріплені в договорі. Підрядник (виконавець) може вимагати виплату авансу тільки у випадку та в розмірі, передбачених договором | Заробітна плата виплачується не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата ( ст. 115 КЗпП) | |
V. Відповідальність | |||
Відповідальність фізичної особи в разі заподіяння шкоди підприємству | Підрядник (виконавець) несе цивільно-правову відповідальність | Працівник підприємства несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за заподіяну шкоду |
Розрізняти зазначені види договорів важливо ще й тому, що їх оподаткування істотно відрізняється. Про оподаткування цивільно-правових договорів див. на с. 65.
Також урахуйте, що систематичне виконання фізичною особою (непідприємцем) одних і тих самих робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором може бути прирівняне до здійснення останньою підприємницької діяльності. При цьому систематичною є діяльність, що здійснюється не менше 3 разів протягом одного календарного року (див. п. 4 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 р. № 3).
Тому якщо фізична особа (не суб’єкт підприємницької діяльності) укладе з підприємством протягом року більше трьох цивільно-правових договорів з аналогічним предметом, то їй доведеться зареєструватися підприємцем. Інакше за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації загрожує адміністративна відповідальність ( ст. 164 КУпАП).