Можливі виплати, на які може розраховувати турист, було розглянуто у статті «Туроператор на мілині: що і кому він винен?» на с. 35. Тепер поговоримо про питання їх оподаткування.
Одразу вас попередимо: оскільки нарахування (виплата, надання) доходу проводитиметься не в межах трудового договору і не за цивільно-правовими договорами на виконання робіт (надання послуг), то до бази справляння ЄСВ він ніяк потрапити не може. Отже, питання з ЄСВ відпадає саме собою. Тож зосередимо наші сили на ПДФО і ВЗ.
Заміна туристичної послуги
Припустимо, що зірки стали так, що туроператор не може надати туристу певну частину туристичної послуги, щодо якої згідно з договором досягнуто угоди, і замість неї надається альтернативна. Вартість такої послуги може бути:
а) вище за ту, яка спочатку обумовлювалася. При цьому різницю у вартості туроператор зобов’язаний покрити зі своєї кишені;
б) рівна за вартістю раніше обумовленій;
в) нижче за вартістю. А отже, туроператору доведеться повернути туристу різницю.
У разі «б» і «в» оподатковуваний дохід у туриста не виникає. Адже послугу він отримує за вартістю, рівною сплаченій.
А ось у ситуації «а» дохід очевидний! Його розмір дорівнює різниці між вартостями альтернативної та первісно обумовленої послуг, визначеними за звичайними цінами (далі — різниця). До якого виду належить такий дохід? До оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага (див. п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).
Зверніть увагу:
оскільки дохід було отримано в негрошовій формі, до бази обкладення ПДФО він повинен потрапити збільшеним на «натуральний» коефіцієнт
Ураховуючи, що додаткове благо обкладають за ставками 15 і 20 %, розмір «натурального» коефіцієнта дорівнює:
— 1,176471 — при ставці ПДФО 15 %;
— 1,25 — при ставці ПДФО 20 %.
У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ податковий агент-туроператор відображає отримане туристом додаткове благо з ознакою доходу «126».
Ну й не забуваємо про ВЗ. Його туроператор утримує з суми доходу, нарахованої у бухобліку (тобто з різниці, збільшеної на «натуральний» ПДФО-коефіцієнт). Розраховувати та накручувати зверху ВЗ-коефіцієнт не треба. Це не передбачено ПКУ. А за рахунок чого ж тоді сплачувати ВЗ? — запитаєте ви. На жаль, відповідь на це запитання ПКУ не дає. В усних консультаціях фахівці ДФСУ рекомендують «попросити» отримувача негрошового доходу, що обкладається ВЗ, унести суму ВЗ до каси чи на поточний рахунок податкового агента, щоб останній зміг виконати свої зобов’язання та сплатити своєчасно збір.
Суми оподатковуваної ВЗ різниці та нарахованого/сплаченого збору обов’язково відобразіть у розділі II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.
«Рокіровка» готелю
Дуже часто в договорах на надання турпослуг зазначено, що «агентство залишає за собою право, у разі потреби, замінити готель, зазначений заздалегідь, на готель тієї ж або вищої категорії». Чи означає це, що якщо вартість проживання в готелі-заміннику вище або нижче вартості первинного готелю, в туриста може виникнути дохід або збиток відповідно?
Вважаємо, що ні. Тут можна говорити про те, що при формуванні вартості туристичної послуги була спочатку закладена можливість «рокіровки» готелю якщо з не залежних від туроператора причин не буде можливості надати проживання в заздалегідь зазначеному готелі. Що й було відображено в договорі на надання туристичних послуг.
Така заміна не є індивідуальною (спеціальною) знижкою для туриста і його доходом.
Турпослуга не надана з вини туроператора. Туроператор...
...відшкодовує збитки туристу в частині вартості ненаданої послуги (кошти, сплачені за путівку). Як правило, добровільно туроператор відшкодовує фактично сплачену туристом суму за відпочинок, що не відбувся. Така сума, на наш погляд, не буде для останнього оподатковуваним доходом.
Якщо ж турист хоче більшого, він може звернутися з позовом до суду. У свою чергу, суд, на власний розсуд, може прийняти рішення про відшкодування збитків за ринковими цінами, що склалися на дату його винесення (відшкодування за ринковими цінами).
І тут починається найцікавіше! На підставі п.п. «а» п.п. 164.2.14 ПКУ
не обкладають ПДФО суми, які згідно з рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих фізособі внаслідок заподіяння їй матеріальної шкоди
Проте туроператору їх слід відобразити в розділі I форми № 1ДФ з податковим номером туриста і ознакою доходу «127» ( п.п. «а» п.п. 164.2.14, п.п. 165.1.49 ПКУ).
Утримувати ВЗ з такого доходу не потрібно (див. п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). У розділі II форми № 1ДФ дохід, що не обкладається ВЗ, не відображають.
... виплачує пеню за кожен день прострочення виконання договору, інфляційні й 3 % річних за користування чужими грошима.
Пеня та інфляційні — для туриста оподатковуваний дохід. Це прямо прописано в п.п. 164.2.14 ПКУ(ср. ) . Такий дохід туроператор обкладає ПДФО за ставками 15 і 20 % і відображає в розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «120».
Не звільнений цей дохід і від ВЗ. А отже, потрібно буде утримати внесок за ставкою 1,5 % і відобразити суму пені, інфляційних у розділі II форми № 1ДФ.
Що стосується суми в розмірі 3 % річних від простроченої суми, то вона не обкладається ПДФО на підставі п.п. «б» п.п. 164.2.14 ПКУ. Проте її слід зазначити в розділі I форми № 1ДФ з ознакою доходу «127».
Із суми процентів утримувати ВЗ не потрібно (див. п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
... відшкодовує моральну шкоду. З її суми необхідно буде утримати ПДФО за ставками 15 і 20 % і ВЗ — 1,5 %. Підстава — той самий п.п. 164.2.14 ПКУ. У розділі I форми № 1ДФ такий дохід відображайте з ознакою доходу «120».
... відшкодовує судові витрати (якщо турист подав позов до суду на туроператора, який порушив умови договору на туристичне обслуговування). Із суми таких витрат туроператору необхідно утримати ПДФО і ВЗ (п.п. «г» п.п. 164.2.17, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). У розділі I форми № 1ДФ суму відшкодованих туристу судових витрат туроператор відображає з ознакою доходу «126».
Якщо збитки відшкодовує фінустанова-гарант
Ми вже зазначали на с. 35, що в окремих випадках задовольнити вимоги туриста в частині повернення вартості ненаданої турпослуги може безпосередньо фінустанова, що виступала гарантом туроператора з відшкодування подібної шкоди.
У такому разі суми, що відшкодовуються туристу, слід оподатковувати за правилами, озвученими вище. Проте податковим агентом туриста повинна виступати фінустанова-гарант.
Після того, як вимоги туриста будуть задоволені, фінустанова має право пред’явити туроператору зворотну вимогу.
висновки
Суми, які згідно з рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих фізособі внаслідок заподіяння їй матеріальної шкоди, не обкладають ПДФО і ВЗ. У ф. № 1ДФ їх відображають з ознакою доходу «127».
Із суми відшкодування моральної шкоди, виплаченої туристу, туроператору необхідно утримати ПДФО і ВЗ.
Якщо замість туроператора шкоду туристу компенсує фінустанова-гарант, то вона є податковим агентом туриста за виплачуваними сумами.
