Отримали премію за перемогу в архітектурному конкурсі: що в обліку?

Розберемося спочатку з юридичною природою цієї операції. Для цього звернемося до ст. 6 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV (далі — Закон № 687) і п. 3 Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженого постановою КМУ від 25.11.99 р. № 2137 (далі — Порядок № 2137). Вони повідають нам про те, для чого проводять архітектурні конкурси.

Виявляється, мета таких конкурсів — виявити найкращі проектні пропозиції щодо об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації будинків і будівель, забудови окремих земельних ділянок, архітектурних ансамблів площ, вулиць, кварталів, об’єктів благоустрою, ландшафтних і садово-паркових об’єктів, об’єктів монументального та монументально-декоративного мистецтва.

Конкурси бувають відкритими, закритими або замовленими. Усі ці три види конкурсів передбачають установлення премій їх переможцям (п. 11 Порядку № 2137).

Щоб забезпечити учасникам виплату премій та інших видів заохочень, замовник (організатор) конкурсу встановлює преміальний фонд. Розмір цього фонду він визначає залежно від обсягів проектних та інших робіт, що встановлені програмою та умовами конкурсу. А орієнтиром тут слугує національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджений наказом Мінрегіону від 08.08.2013 р. № 374. Про це свідчить п. 34 Порядку № 2137.

Зверніть увагу: розмір премій відкритого конкурсу (крім заохочувальних) не може бути нижче вартості розробки проектної або містобудівної документації, адекватної за обсягом конкурсному проекту (п. 36 Порядку № 2137).

Виплатити переможцю грошову премію та вручити додаткові види заохочень замовник (організатор) конкурсу повинен протягом місяця з дня прийняття рішення журі (п. 40 Порядку № 2137).

Цікаво, що автор проекту — переможець конкурсу має переважне право на подальшу розробку проектної документації, якщо умови конкурсу не передбачають іншого. При цьому замовник і переможець укладають між собою відповідну угоду (контракт) у порядку, установленому законодавством. Про це йдеться у ст. 6 Закону № 687 і п. 5 Порядку № 2137.

Проекти, відзначені преміями на відкритому та закритому конкурсах, та всі проекти замовленого конкурсу замовник використовує у спосіб, який визначив в оголошенні про конкурс та його умовах, у порядку, установленому законодавством (п. 55 Порядку № 2137).

Візьміть до уваги: конкурсні оголошення та умови можуть передбачати різні варіанти відносин між замовником і конкурсантом з приводу премійованого проекту: (1) без переходу права власності на проект замовнику, (2) з переходом цього права.

Що ж відбувається, якщо таке право до замовника не переходить, а він, наприклад, після завершення конкурсу тільки береться представляти проект переможця широкій громадськості та партнерам з метою можливої подальшої його реалізації?

За таких обставин про продаж проекту не йдеться. Отриману премію підприємство-переможець, на наш погляд, має розцінити як приз (дарунок) від замовника.

Інша справа, коли за умовами конкурсу всі права на премійований проект переходять до замовника (організатора) конкурсу. Якраз саме таку ситуацію описано в запитанні нашого читача. Тобто початкові домовленості передбачають, що конкурсант на замовлення створює об’єкт інтелектуальної власності (проект), причому майнові права на цей об’єкт належать замовнику (звичайно, якщо виконується умова про виграш конкурсу) з моменту перерахування виплати (премії). Якщо виражатися простіше, то конкурсант продає замовнику проектні роботи, при цьому майнове право на об’єкт інтелектуальної власності (проект) виникає у замовника цієї роботи з моменту перерахування оплати (премії) виконавцю (конкурсанту).

У такому разі очевидний продаж проектних робіт, а премія виступає своєрідною платою за них. Не даремно ж п. 36 Порядку № 2137 (ср. ) фактично свідчить, що розмір премії не може бути нижче вартості розробки конкурсного проекту.

Вас непокоїть, що подібна операція будується не на позиціях традиційного договору купівлі-продажу/підряду? Не тривожтеся — тут це зовсім неважливо, адже ми маємо справу з публічним договором. Тільки виражений він у формі договору підряду на проведення проектних і вишукувальних робіт ( ст. 633 і 887 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV відповідно).

Виходить, що підприємство, коли вирішило брати участь в архітектурному конкурсі, погодилося з його умовами. Тому в момент отримання премії автоматично передало замовнику всі права на конкурсний проект.

Занотуйте: за будь-яких обставин особисте немайнове право на проект як об’єкт авторського права належить його автору (авторам) і охороняється Законом України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII (ст. 31 Закону № 687).

Ну ось, з юридичними моментами розібралися. Тепер про облікові моменти.

У бухгалтерському обліку витрати на розробку конкурсного проекту підприємство акумулює на рахунку 23 «Виробництво». Допомагають йому в цьому Методичні рекомендації з формування собівартості проектно-вишукувальних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Держбуду України від 29.03.2002 р. № 64.

При отриманні премії суб’єкт господарювання діє так само, як і при звичайному виконанні робіт: дохід відображає за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», а собівартість таких робіт — за дебетом субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

У податковоприбутковому обліку таке передання замовнику конкурсного проекту — не що інше, як продаж проектних робіт ( п.п. 14.1.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ).

А правила такого обліку з початку поточного року повністю узгоджуються з обліком бухгалтерським. Причому жодні податкові різниці у високодохідних суб’єктів* (з доходом за календарний рік понад 20 млн. грн.) у цьому випадку не виникають.

* А також у малодохідних суб’єктів (з доходом за календарний рік не більше 20 млн. грн.), які самостійно вирішили коригувати свій бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці.

З ПДВ теж усе передбачуване. Продаж конкурсного проекту замовнику як постачання послуг ( п.п. 14.1.185 ПКУ) оподатковується в загальному порядку ( п.п. «б» п. 185.1 ПКУ).

На дату отримання від організатора конкурсу премії (у цьому випадку ця дата є датою першої події, яка, до речі, збігається і з другою) відобразіть ПДВ-зобов’язання за основною ставкою 20 % ( п. 187.1, п. 194.1 ПКУ). Щоб їх нарахувати, суму премії поділіть на 6 (тобто витягніть ПДВ «зсередини»).

Не забудьте на дату нарахування податкових зобов’язань скласти податкову накладну та зареєструвати її у ЄРПН.

І ще одне важливе зауваження. Якщо раптом собівартість вашого проекту перевищує суму премії, отриманої за нього від організатора конкурсу, базою обкладення ПДВ буде величина собівартості. А податкових накладних доведеться скласти дві. Першу — на договірну вартість, тобто на величину отриманої премії. Таку ПН у загальному випадку передають покупцю, який, у свою чергу, відобразить за нею податковий кредит. Другу — на перевищення мінімальної бази (собівартості) над договірною вартістю. Вона залишається у вас.

Про інші подробиці заповнення обох ПН читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 40, а також у листі ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15.

Ну а тепер, щоб закріпити викладене, наведемо приклад.

Приклад. Підприємство за перемогу в архітектурному конкурсі отримало першу премію в розмірі 30000 грн. Собівартість робіт з підготовки архітектурного проекту — 20000 грн. Замовник (організатор) конкурсу отримує всі права на проект у момент виплати премії.

Ці операції у своєму обліку підприємство — переможець конкурсу відображає так:

Облік отримання премії та передання конкурсного проекту замовнику