Теми статей
Обрати теми

Заповнюємо додатки до декларації з ПДВ. Додаток 1 (Д1)

податкові експерти Адамович Наталя, Нестеренко Максим, Павленко Олексій, Солошенко Людмила
Продовжуємо розглядати нову ПДВшну декларацію, докладному вивченню рядків якої ми присвятили наш попередній випуск. Сьогодні ж — як такий собі «бонус» — публікуємо своє бачення низки питань, пов’язаних із заповненням додатків до декларації, з яких, звичайно, вас, шановні читачі, особливо зацікавить додаток 2. Адже в ньому вирішується доля всіх, накопичених станом на 01.02.2015 р., ПДВшних мінусів. Утім, деякі «старі» додатки також зазнали змін і «набули» нових нюансів заповнення, тому вони викличуть у вас не менший інтерес. Загалом, сподіваємося, що ми якоюсь мірою допоможемо вам розібратися з тією купою ПДВшних нововведень, у яку нас занурили законодавці цього року. А тепер зупинимось на додатках до нової декларації.

Додаток 1 призначено для розшифровки в розрізі сум і контрагентів за різними операціями постачання коригувань ПЗ і ПК (а також коригувань показників інших операцій постачання, що не впливають безпосередньо на ПЗ і ПК: пільгованих, «необ'єктних», «нульових»), проведених у звітному періоді і здійснюваних з різних підстав. І, головним чином, — коригувань, що проводяться згідно зі ст. 192 ПКУ.

Різні коригування операцій постачання (як таких, що містять, так і тих, які не містять у собі ПДВ), відображаються у відповідних «підрядках» рядків коригувань 8 і 16 декларації з ПДВ.

У новій формі декларації кількість коригувань «ПЗ-підрядків» (до рядка 8) виросла майже втричі. В основному — унаслідок того, що для коригувань ПЗ, заявлених до 1 лютого 2015 року і після цієї дати, ввели окремі рядки для всіх випадків коригувань (включаючи «трансфертні» — за ст. 39 ПКУ). «Підрядки» рядка 16 залишилися в колишньому складі (дякуємо і за це).

У разі заповнення платником рядків 8.1 — 8.2.3, 8.4 — 8.4.2 та/або рядків 16.1 — 16.1.6 декларацій подання додатка 1 (Д1) є обов’язковим. Заповнюється цей додаток у розрізі контрагентів і розрахунків коригування до податкових накладних.

Важливо! Нагадаємо, що починаючи з цього року зміни, внесені до ст. 192 ПКУ, дозволяють виправляти також і помилки, допущені в податкових накладних. У зв’язку з цим у платників виникали резонні запитання — чи слід відображати в додатку 1 розрахунки коригування, мета яких — виправити помилки в ПН, якщо вони не вплинули на суму ПЗ з ПДВ? Нещодавно податківці прояснили це запитання в одній з консультацій у Базі знань (БЗ) — див. у категорії 101.23. Вони вказали: якщо на підставі складеного РК до ПН обсяги постачання товарів/послуг і, відповідно, сума ПЗ або ПК у платника не змінилися або змінилися тільки обов’язкові реквізити, то підстав для заповнення рядків 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2 та/або 16.1, 16.1.1 декларації та додатка 1 (Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1)) немає. (Це не стосується змін обсягів пільгованих, «необ'єктних» і «нульових» операцій.)

У той же час тут можуть виникати проблеми з визначенням податкових наслідків та з відображенням у податковій звітності ситуацій, коли РК, що уточнює обов’язкові реквізити ПН, було складено в періодах, наступних за періодом складання ПН, та/або коли такий РК був несвоєчасно зареєстрований у ЄРПН. Ці проблеми ми розглянемо найближчим часом.

Якщо ж помилки в ПН вплинули на суму ПЗ або ПК, то тут теж є питання — як проводити такі виправлення. Відповіді на них наразі не зовсім зрозумілі і теж залежать від того, в якому періоді було виписано постачальником РК (у тому ж періоді, що й коригована ПН, чи в подальші періоди), чи своєчасно він був зареєстрований у ЄРПН, яким був характер помилки… Тому тут необхідні роз’яснення фіскалів (сподіваємося, вони не за горами). А ми своє бачення відповідей викладемо в найближчих номерах.

Зауважимо також, що в листі ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17 податківці дозволили виписувати РК до податкових накладних, що були оформлені до 01.01.2015 р. і не підлягали реєстрації в ЄРПН, у паперовому вигляді (у разі якщо тільки коригування, яке проводиться, не призведе до обов’язковості реєстрації РК і старої ПН у ЄРПН).

А зараз — докладніше про заповнення таблиць додатка 1 (Д1).

Розділ I. Коригування податкових зобов’язань

Таблиця 1. Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 39 розділу I та статтею 192 розділу V Кодексу

Найменування граф

№ графи

Коментар щодо заповнення

1

2

3

До цієї таблиці платник порядково вносить дані кожного виписаного РК, яким коригувалися обсяги постачань і ПЗ (для постачань, оподатковуваних ПДВ), якщо таке коригування проводиться платником у рядках 8.1 — 8.2.3, 8.4 — 8.4.2 декларації за цей звітний період.

У загальному випадку дати РК, що відображаються в додатку, мають припадати на звітний період (незалежно від дати їх реєстрації в ЄРПН — якщо вона була своєчасною).

 

1

2

3

При цьому зауважимо, що згідно з Порядком № 966 у рядку 8 потрібно окремо відображати коригування операцій постачання, здійснених до 01.02.2015 р. (ряд. 8.1 і 8.4.1*) і починаючи з цієї дати (ряд. 8.2 і 8.4.2*).
У рамках кожного з рядків 8.1 і 8.2 є окремі рядки для зазначення операцій, що обкладаються ПДВ за основною ставкою (8.1.1 і 8.2.1), за ставкою 7 % (8.1.2 і 8.2.2) і не обкладаються ПДВ (8.1.3 і 8.2.3).
Зауважимо, що, на нашу думку, у рядках 8.1.1 і 8.2.1 коригуються постачання, що оподатковуються не тільки за ставкою 20 %, а й за ставкою 0 %.
А у рядках 8.1.3 і 8.2.3 відображаються операції постачання товарів/послуг, як таких, що пільгуються щодо ПДВ, так і таких, що не є об’єктом обкладення цим податком.
Податкова накладна за «необ’єктними» операціями (у тому числі з місцем постачання за межами України) не виписується, і розрахунки коригування за ними не оформляються.
За цими операціями підставою для коригування обсягів і внесення записів до таблиці 1 додатка 1 буде документ бухгалтерського обліку.

Зараз у цій таблиці доведеться окремо зазначати/групувати коригування не тільки за ст. 192 і 39 ПКУ, а й за кожною з цих статей — до 01.02.2015 р. і після.

Також зазначимо «свою» специфіку «роздрібних» повернень: при поверненнях у роздробі РК до підсумкової податкової накладної продавець не складає, а в таких випадках роздрібний продавець просто зменшує виручку дня на суму повернень, здійснених покупцями, виписуючи вже на суму такої зменшеної виручки в день повернення підсумкову ПН.
Тому «роздрібні» повернення зважаючи на таке відображення та відсутність РК до додатка 1 взагалі не потраплять (див. консультацію в категорії 101.07 БЗ, див. також Узагальнююче податкове роз’яснення, затверджене наказом ДПАУ від 17.06.2010 р. № 442 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 52).

* Для коригування ПЗ за операціями, що контролюються згідно зі ст. 39 ПКУ.

Отримувач (покупець)

найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичних осіб)

2

У цій графі зазначається найменування покупця: для юрособи — повна або скорочена назва зі статутних документів такої особи, для ФОП — повністю П. І. Б. (не буде великою помилкою, якщо там зазначити просто прізвище з ініціалами).
Якщо коригуються показники операції з неплатником ПДВ (не у роздробі), в цій графі зазначається «Неплатник податку»

індивідуальний податковий номер

3

До цієї графи переносять ІПН покупця з РК.

Якщо коригуються показники операції з неплатником ПДВ (не у роздробі), то в цій графі, мабуть, слід зазначати умовний ІПН — «100000000000».
Якщо ж коригуються показники експортної операції з нерезидентом, то в цій графі, мабуть, слід зазначити умовний ІПН — «300000000000».

При коригуванні (на підставі документів бухгалтерського обліку) «необ’єктних» постачань товарів/послуг, у тому числі за межами території України графу 3 не заповнюють.

При коригуванні операцій з видачі натуроплати працівникам зазначається умовний ІПН — «400000000000».
Зауважимо, що цей ІПН раніше (до 01.01.2015) «належав» неплатникам ПДВ, тому не виключаємо, що при коригуванні періодів до згаданої дати податківці попросять зазначати цей старий ІПН (уточніть цей момент у своїх фіскалів)

 

1

2

3

Податкова накладна, за якою проводиться коригування

дата

4

У цих графах відображаються реквізити (відповідно — дата і порядковий номер) податкової накладної, до якої складено розрахунок коригування.
При коригуваннях за «необ’єктними» постачаннями в графах 4 і 5 зазначаються реквізити відповідного документа бухгалтерського обліку

номер

5

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної/ Податкова накладна, складена на перевищення звичайної ціни

номер

6

Коли йдеться про збільшення ПЗ, то якщо РК було виписано у звітному періоді, але не було зареєстровано в ЄРПН, постачальник все одно повинен провести таке коригування в декларації звітного періоду (п. 17 Порядку № 569).
У такому разі в графі 6 зазначається номер розрахунку коригування, а графу 7 — не заповнюємо.
Навіть якщо передання і своєчасна реєстрація РК проведена в наступному періоді (і цю дату зазначено в графі 7), коригування (збільшення) ПЗ все одно має бути проведено у звітному періоді.

Коли йдеться про зменшення ПЗ до ПН, виписаних починаючи з 01.02.2015 р., то якщо покупець — платник ПДВ, саме він повинен реєструвати такий РК в ЄРПН.
Тоді — незалежно від дати отримання покупцем такого РК (яка зазначається в графі 7 таблиці 1) — відображення цього коригування постачальник проводить тільки після реєстрації його покупцем у ЄРПН (п. 16 Порядку № 569).
Якщо покупець зареєстрував його в ЄРПН протягом передбачених 15 днів, то, очевидно, — в періоді виписки РК.
Якщо ж покупець прострочив реєстрацію, то, мабуть, слід аналогічно орієнтуватися на норму п. 198.6 ПКУ (відображати в періоді простроченої реєстрації, але в рамках 180 днів).

Тобто дата отримання покупцем РК не робить визначального впливу на період відображення коригування у звітності.

Якщо коригування йде за контрольованими за ст. 39 ПКУ операціями, то до цих граф вписуються (відповідно) номер і дата виписки ПН, складеної на перевищення звичайної ціни.

У деяких випадках графа 7 не може бути заповнена в принципі.
Наприклад, якщо коригуються постачання неплатнику ПДВ, то РК (як і «коригована» ПН) залишаються у продавця і на реєстрацію покупцеві взагалі не передаються. Тому, заповнюючи таблицю 1 додатка 1 у такому разі, продавець її графу 7 не заповнює

дата отримання отримувачем (покупцем)

7

Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість

8

У графі 8 зазначається причина коригування, наприклад: «повернення товару покупцем», «повернення передоплати (авансу) покупцю», «зміна товарної номенклатури», «перегляд (збільшення/зменшення) цін», «виправлення помилки» тощо

 

1

2

3

Обсяг постачання (без податку на додану вартість)

(+ чи -)

за основною ставкою

9

Відображаються відповідно суми коригування обсягів ПЗ з ПДВ у більший або менший бік (+/-): окремо тих, що оподатковуються за основною ставкою (гр. 9 і 11), окремо — за ставкою 7 % (гр. 10 і 12).

У обсягах, оподатковуваних «за основною ставкою» (графа 9), на нашу думку, крім оподатковуваних за ставкою 20 %, логічно зазначати і коригування постачань, оподатковуваних за ставкою 0 %. При цьому рядок 11 буде не заповнений.
Особливо це зручно тим платникам, які повинні розподіляти «вхідний» ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ.
(До такого відображення призводить і припинена нещодавно консультація в розділі 101.23 БЗ, присвячена відображенню в додатку 1 «нульових» придбань.)

Утім, цей момент фіскалам було б слід чітко закріпити — адже нульова ставка не є основною. Але в той же час графа 13 таблиці 1 (див. далі) для коригування «нульових» оборотів не підходить ще більше — адже податок (хоча і за ставкою нуль) нараховується…

Рядки в розрізі операцій у цих графах таблиці заповнюють у гривнях з копійками, а ось уже підсумкові рядки «Усього: рядки …» округляють до цілих гривень за загальними правилами.
У такому разі розбіжності з декларацією будуть мінімальними

за ставкою 7 %

10

Сума податку на додану вартість

(+ чи -)

за основною ставкою

11

за ставкою 7 %

12

Обсяг постачання, за яким не нараховувався податок на додану вартість

13

У цій графі суми також показуються з відповідним знаком (+ або -).
Якщо коригування проводяться за операціями постачання, які не є об’єктом обкладення ПДВ (за якими, нагадаємо, ПН не складається), то графи 4, 5 і 6 не заповнюються, а в графі 7 зазначається дата складання документа або бухгалтерської довідки, на підставі якої коригуються обсяги таких постачань.
(Щодо операцій, які пільгуються, в згаданих вище графах відповідно зазначаються реквізити ПН і РК.)

Сума цієї графи формує показники ряд. 8.1.3/8.2.3

 

Розділ II. Коригування податкового кредиту

Таблиця 2. Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядки 10 та/або 11 декларації

Найменування граф

№ графи

Коментар щодо заповнення

1

2

3

У цю таблицю порядково вносяться дані про кожний отриманий РК (у деяких випадках його замінником будуть інші документи), розшифровуючи таким чином значення рядків коригувань 16.1 — 16.1.6, 16.7 декларації.

У назві таблиці 2 зазначено, що в ній коригують податковий кредит (ПК), що потрапив до рядків 10 та/або 11 декларації. Хоча насправді призначення таблиці 2 набагато ширше.
У ній коригують також і обсяги купівель без права на податковий кредит за «вхідним» ПДВ (тобто включені до рядка 10.2 декларації) та обсяги «безПДВшних» купівель (що потрапили до рядка 11 декларації) і купівель для негоспдіяльності (що включаються до рядка 14 декларації), обсяги за якими також підлягають коригуванню.
Для відображення таких коригувань використовуються відповідні коригувальні «підрядки» рядка 16 декларації.

 

1

2

3

Коригування в таблиці 2 розбиті на дві окремі групи: за ст. 192 ПКУ і за ст. 39 ПКУ. По кожній з груп у таблиці підбиваються окремі підсумки. Підсумковий результат коригувань за ст. 39 ПКУ переноситься до рядка 16.7 декларації, а підсумок коригувань за ст. 192 ПКУ повинен відповідати сумі рядків 16.1 — 16.1.4 декларації

Постачальник (продавець)

найменування

(прізвище, ім’я, по батькові — для фізичних осіб)

2

До граф 2 і 3 покупець переносить відомості про продавця з отриманого РК (найменування та індивідуальний податковий номер продавця).

Якщо коригуються показники операції з неплатником ПДВ, то в графі 3, судячи з усього, слід зазначати умовний ІПН — «100000000000»*.

Якщо коригуються операції постачання послуг нерезидентом, призначених для використання в госпдіяльності, то в графі 2 зазначається найменування нерезидента, а в графі 3 проставляється умовний ІПН — «500000000000», у разі коригування інших «нерез-послуг» зазначається умовний ІПН — «200000000000».

* Раніше (до 01.01.2015) щодо неплатників ПДВ ставився ІПН — «400000000000», тому не виключаємо, що при коригуванні періодів до згаданої дати податківці попросять зазначати цей старий ІПН (уточніть цей момент у своїх фіскалів). Зараз же цей ІПН використовується для операцій з видачі натуроплати працівникам.

індивідуальний податковий номер

3

Податкова накладна, за якою проводитися коригування

дата

4

У цих графах відображаються реквізити (дата і номер) податкової накладної, що коригується (у тому числі і в разі, коли на момент повернення товарів/передоплати продавець став неплатником ПДВ). При поверненні товару, придбаного без ПН за касовим чеком (з фіскальним і податковим номерами продавця на суму (без ПДВ) не більше 200 грн. — п.п. «б» п. 201.11 ПКУ), до граф 4 і 5 покупець заносить реквізити такого касового чека (як замінника ПН).

При коригуванні постачань від продавців — неплатників ПДВ або «необ’єктних» постачань ці графи не заповнюються

номер

5

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної / Бухгалтерська довідка

номер

6

Тут наводяться реквізити (дата отримання і номер) розрахунку коригування, що надійшов покупцеві.
Якщо коригуванням зменшується «вхідний» ПДВ, то виписані постачальником РК до ПН, датованих починаючи з 01.02.2015 р., повинен зареєструвати в ЄРПН сам покупець. Але якщо він не здійснить таку реєстрацію вчасно, то все одно повинен буде зменшити свій ПК у періоді виписки постачальником РК (див. п. 17 Порядку № 569).
Незважаючи на те що в графі 7 може значитися і пізніша дата…

При поверненні товару, придбаного за готівку за касовим чеком з фіскальним і податковим номером продавця на суму (без урахування ПДВ) не більше 200 грн. (п.п. «б» п. 201.11 ПКУ), тут проставляються реквізити касового чека, за яким повернено товар.

При коригуваннях операцій з неплатником ПДВ і необ’єктних операцій графи 6, 7, очевидно, теж не заповнюються.

Відкоригувати податковий кредит (на підставі складеної бухгалтерської довідки) покупець повинен і у разі повернення передоплати продавцем, що став на момент повернення неплатником ПДВ (консультація з категорії 101.07 БЗ).

Якщо коригується ПК за контрольованими операціями на підставі ст. 39 ПКУ, то в графах 6 і 7 зазначаються реквізити бухгалтерської довідки

дата отримання отримувачем (покупцем)

7

 

1

2

3

Підстава для коригування податкового кредиту з податку на додану вартість

8

Зазначається причина коригування податкового кредиту, наприклад: «повернення товару постачальнику», «повернення передоплати (авансу) постачальником», «зміна товарної номенклатури», «перегляд (збільшення/зменшення) цін», «виправлення помилки» тощо

Обсяг постачання (без податку на додану вартість) (+ чи -)

за основною ставкою

9

Відображаються суми коригування обсягів та податкового кредиту відповідно у більший або менший бік (+ або -).
У графах 9 і 11 відображаються (відповідно) коригування обсягів і сум ПДВ за операціями придбання, що оподатковуються за ставкою 20 % (а також за ставкою 0 %). Коригування обсягів і податку за операціями придбання, що оподатковуються за ставкою 7 %, відображаються (відповідно) в графах 10 і 12.

Рядки в розрізі коригованих операцій заповнюють у гривнях з копійками, а підсумковий рядок округлюється до цілих гривень

за ставкою 7 %

10

Сума податку на додану вартість

(+ чи -)

за основною ставкою

11

за ставкою 7 %

12

Обсяг придбання, за яким не нараховувався податок на додану вартість

13

Тут зазначаються коригування обсягів (теж зі знаком «+» або «-») за операціями постачання, що «не містили» ПДВ (операції з придбання «необ’єктного» або такого, що пільгується з ПДВ, з придбання у неплатників ПДВ). Сума цієї графи формує показник ряд. 16.1.4

Сума податку на додану вартість з кол. 11 або 12, яка була включена до податкового кредиту

до рядка 10.1.1 декларації

14

До графи 14 переносяться суми коригування ПДВ, зазначені в графі 11 («20 %-й» ПДВ), але тільки якщо ПДВ за такими придбаннями раніше було включено до ПК за рядком 10.1.1 декларації. Тобто мова — тільки про операції, що беруть участь у формуванні ПК платника.

До графи 15 переноситься сума ПДВ з сум, зазначених у графі 12 («7 %-й» ПДВ), якщо такі (кориговані) суми було раніше включено до ПК (зараз — «7 %-й» ПК відображається в рядку 10.1.2 декларації).

Причому зауважимо, що до граф 14 і 15 переносяться як додатні, так і від’ємні суми коригування ПК (з граф 11 і 12, відповідно).

Якщо ж проводиться коригування операцій з придбання, що містили ПДВ, але які не впливають на податковий кредит (не включалися до нього), то суми з граф 11 і 12 до граф 14 і 15 не переносяться

до рядка 10.1.2 декларації

15

 

Таблиця 3. Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу за обсягами придбання товарів/послуг, необоротних активів, включених у рядок 15 декларації

Ця таблиця розшифровує ПДВ-коригування за ст. 192 ПКУ щодо товарів (послуг, необоротних активів), при придбанні яких було розподілено «вхідний» ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ (тобто той, що раніше потрапив до рядка 15 декларації — і до її рядків 15.1 і 15.2). У таблиці 3 додатка 1 розшифровуються (або, можна сказати, на підставі неї заповнюються) показники рядків 16.1.5 і 16.1.6 декларації з ПДВ.

У цілому, порядок заповнення таблиці 3 аналогічний порядку заповнення таблиці 2 (тому ми на ній так само детально не зупиняємося).

Аналогічно в таблиці 3 тепер передбачені окремі графи для коригування операцій, що оподатковуються за ставками 20 % і 7 %. (Коригування операцій з придбання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, в цій таблиці не відображаються. Навіть якщо такі товари/послуги використовуються «і там, і там», але оскільки розподіляти в ПК за ними немає чого (ПДВ = 0), вони відображаються в таблиці 2.)

Отриманий від постачальника РК покупець відображає в таблиці 3 одним рядком (а не двома). Причому сума ПДВ (плюс або мінус) з РК показується у відповідній графі (10 та/або 12) таблиці 3 в повній сумі. У колонці 13 таблиці зазначається розмір діючого ЧВ (на момент коригування), у відсотках, із застосуванням якого платник обчислює та заповнює конкретні суми коригувань в рядках 16.1.5 і 16.1.6 декларації з ПДВ. Тобто в рядку 16.1.5 декларації зазначається (з відповідним знаком: +/-) коригований згідно з РК обсяг операції (без ПДВ), помножений на ЧВ, а також — коригована сума ПДВ, теж помножена на ЧВ.

У графі 16.1.6 зазначається різниця між загальним обсягом коригування та обсягом, що потрапив до рядка 16.1.5 декларації. Докладний приклад такого заповнення див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 52 на с. 9. (Див. також приклад 2 у згаданій консультації податківців, розміщеній у «Віснику Міністерства доходів і зборів», 2014, № 4 на с. 23.)

Що ж зазначати в новій графі 14 таблиці 3, що має назву «Обсяг придбання без податку на додану вартість, що не включається до складу податкового кредиту»?

До відповіді на це запитання підштовхує ОПЗ, з якого ми приходимо до такої формули:

Колонка 14 = колонка 9 (або колонка 11) - (колонка 9 (або колонка 11) х колонка 13). Тобто це та сума, яка заноситься до рядка 16.1.6 декларації.

Помилки в додатку. Завершуючи огляд додатка 1 (Д1) до декларації, зазначимо: нещодавно в БЗ з’явилася консультація фіскалів, про механізм виправлення помилок, допущених у цьому додатку до ПДВшної декларації з 01.02.2015 р. Причому консультація стосується виправлення помилок: і таких, що вплинули на вартісні показники декларації, і таких, що не вплинули.

Фіскали зазначають таке. Форма додатка 1 передбачає подання «уточнюючого» додатка 1. Але оскільки цей додаток є складовою декларації з ПДВ, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації разом з додатком 1 з відміткою «уточнюючий», в якому вартісні показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком і відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.

При цьому якщо помилка в додатку 1 не вплинула на вартісні показники декларації з ПДВ, то виправлення помилок додатка проводиться способом коригування.

Так, для виправлення запису неправильно зазначеного ІПН отримувача/постачальника в «уточнюючому» додатку 1:

1) повторюється помилковий запис ІПН, при цьому вартісні показники зазначаються із знаком «-» (тобто сторнуються);

2) зазначається повністю (включаючи вартісні показники) правильний запис щодо операції з контр­агентом за звітний період, за який виправляються помилки;

3) зазначається нульова сума у відповідному підсумковому рядку «Усього (+ або -)», що відповідає рядку декларації, вартісні показники якої коригуються.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі