Заповнюємо додатки до декларації з ПДВ. Додаток 5 (Д5)

У розділі I додатка розшифровується рядок 1 декларації з ПДВ. Заповнюється він у розрізі контрагентів (покупців).
Тобто в загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості покупців, яким присвоєно ІПН.
 Якщо протягом періоду було здійснено декілька постачань одному і тому самому покупцю, то ці постачання відображаються одним рядком за ІПН цього покупця.
У графі 2 відображається тільки ІПН покупця, без зазначення його назви та інших даних.
Графу 3 призначено для того, аби відображати період, у якому складено податкову накладну.
Графа 4 відображає базу обкладення ПДВ, а графи 5 і 6 — суму ПДВ, залежно від того, за якою ставкою оподатковувалася операція — 20 % чи 7 %.
Причому якщо ви одночасно постачаєте контрагенту товари за ставками 20 % і 7 % — вам усе одно доведеться відобразити їх окремими рядками.
Навіть незважаючи на те, що тепер у кожної ставки є окрема графа

У рядку «Інші» розділу I додатка Д5 відображаються податкові зобов’язання з рядка 1 декларації, що сформовані за операціями без покупця або з покупцями, які не мають індивідуального податкового номера, і, зокрема, виникають за такими операціями:

1) постачання неплатникам ПДВ, у тому числі — постачання нерезиденту послуг з місцем постачання на митній території України (02);

2) натуральні виплати фізичним особам у рахунок оплати праці (03);

3) передача товарів (послуг) у межах балансу для невиробничого використання (04);

4) ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податків, що спричинює згідно з п. 189.9 ПКУ необхідність нарахування ПДВ-зобов’язань (05);

5) переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих (06);

6) нарахування податкових зобов’язань при використанні товарів (послуг) в операціях, що не є об’єктом оподаткування (08), або пільгових операціях (09), анулюванні реєстрації платника ПДВ (ПН10), використанні не в господарській діяльності, уключаючи крадіжку, нестачу, псування (13);

7) роздрібні продажі кінцевим покупцям з виписуванням підсумкової податкової накладної (11);

8) безоплатна передача товарів (послуг) у разі здійснення контрольованих операцій (12);

9) перевищення звичайної ціни над договірною при контрольованих операціях (01);

10) перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання (15), перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання (16), перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання (17). Причому зауважте: це правило стосується, в тому числі, безоплатних постачань у непідконтрольних операціях. Для них база оподаткування буде дорівнювати відповідно ціні придбання (15), балансовій (залишковій) вартості (16), собівартості виробництва (17).

Дані в рядку «Інші» відображаються одним рядком: у графі 4 вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ) у таких випадках, а в графі 5 наводиться загальна сума ПДВ

У цьому рядку визначається загальний обсяг постачання і сума ПДВ (окремо за основною і 7 % ставкою). При цьому сумарне значення обсягів постачання і сум ПДВ не повинно розходитися з даними декларації.
Тому показники в «загальному» рядку проставляються у гривнях без копійок — округлюються за загальними правилами (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 966).
На відміну від рядків, заповнених у розрізі контрагентів, — там суми заповнюються у гривнях з копійками

У цьому рядку вказуються постачання необоротних активів. Інформація цього рядка має виключно довідковий характер.
Існує низка операцій з необоротними активами, які постачанням не є, але прирівняні до нього п.п. 14.1.191 ПКУ. Такими операціями є:
— ліквідація основних засобів, яка спричинює нарахування ПДВ;
— переведення необоротних активів до складу невиробничих фондів;
— переведення необоротних активів із використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних.

Окрім того, у «дореформаційний» період податківці хотіли бачити у цьому рядку також ПДВ, який нараховується на необоротні активи при ПДВ-розреєстрації

У цій частині розділу II розшифровується рядок 10.1 декларації. Ця частина заповнюється в розрізі контрагентів (постачальників).
Тобто в загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості постачальників, яким присвоєно ІПН.
Якщо протягом періоду було здійснено декілька постачань одним і тим самим постачальником, то ці придбання відображаються одним рядком за номером цього постачальника.
У графі 2 відображається тільки ІПН постачальника, без зазначення його назви та інших даних.
У графі 3 відображається період складання податкових накладних або інших документів, за якими відображається податковий кредит.
Принагідно нагадаємо: якщо податкова накладна зареєстрована вчасно, вона включається до податкового кредиту в періоді складання, а якщо із порушенням — в періоді реєстрації в ЄРПН, але не пізніще 180 днів (див. лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17).
Тобто якщо податкову накладну зареєстровано вчасно — період у графі 3 буде співпадати з періодом, за який власне подається додаток.

Графа 4 відображає база оподаткування ПДВ, а графи 5 і 6 — суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту.
В залежності від того, за якою ставкою оподатковувалася операція — 20 % чи 7 % — ця сума потрапить або до графи 5 або до графи 6.
Причому якщо ви одночасно придбаваєте у контрагента товари за ставками 20 % і 7 % — вам усе одно доведеться відобразити їх окремими рядками.
Навіть незважаючи на те, що тепер у кожної ставки є окрема графа.

І кілька слів про документи — замінники податкової накладної. Їх теж потрібно відображати у розділі ІІ. Ну з графами 2, 4 і 5 (або 6) — усе зрозуміло.
ПКУ вимагає, аби ця інформація була в документі-заміннику, за яким відображається податковий кредит (п. 201.11 ПКУ). А який період треба вказувати у графі 3?
На нашу думку, той період, у якому було складено касовий чек чи інший замінник податкової накладної.
А от податковий кредит можна збільшувати лише у періоді отримання цього документа (наприклад, у періоді затвердження авансового звіту)

У цьому рядку визначається загальний обсяг придбань і сума ПДВ (окремо за основною і 7 % ставкою).
При цьому сумарне значення обсягів постачання і сум ПДВ не повинно розходитися з даними рядка 10.1 декларації. Тому показники в «загальному» рядку проставляються у гривнях без копійок — округлюються за загальними правилами (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 966).
На відміну від рядків, заповнених у розрізі контрагентів, — там суми заповнюються у гривнях з копійками

Рядок довідковий. Але тим не менш, поставтеся до нього серйозно. Звертаємо увагу, що в цьому рядку йдеться про необоротні активи (як і в розділі I), а не тільки про основні засоби. Оскільки у назві рядка згадуються слова «будівництво, спорудження, створення», то при придбанні, наприклад, будматеріалів (або запчастин) для будівництва об’єкта основних засобів уже необхідно включати суму за таким придбанням до цього рядка

У цій частині розділу ІІ розшифровується рядок 15.1 декларації.
Тобто придбання для «подвійного» використання — в тій частині, яка включається до складу податкового кредиту.
Відповідно у графах 5 або 6 буде відображатися та частка суми ПДВ, яка включається до податкового кредиту згідно з визначеним показником ЧВ.
А у графі 4 — обсяг постачання, який припадає на таку частку

Нагадуємо вам: у цьому рядку ви розшифровуєте також податковий кредит за послугами від нерезидента (за умови «подвійного» використання в госпдіяльності), місце постачання яких розташоване на митній території України.
Який ІПН тут потрібно вказувати у графі 2? На нашу думку, умовний ІПН «500000000000», який зазначається у складеній вами податковій накладній на такі послуги (п. 13 Порядку № 957)

У цьому рядку визначається загальний обсяг часток «подвійних» придбань і сум ПДВ (окремо за основною і 7 % ставкою) в тій частині, яка включається до складу податкового кредиту. Зрозуміло, що такі сумарні значення не повинні мати розбіжності з даними рядка 15.1 декларації. Показники в «загальному» рядку проставляються у гривнях без копійок — округлюються за загальними правилами (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 966). На відміну від рядків, заповнених у розрізі контрагентів, — там суми заповнюються у гривнях з копійками

Підсумковий рядок по придбаннях, які дають право на податковий кредит. Відповідає сумі рядків 10.1 і 15.1 декларації. Заповнюється окремо для придбань за ставками 20 % і 7 %

У цій частині розділу II розшифровуються рядки 10.2 (придбання з ПДВ для безПДВшних операцій), 14.1 (негосподарські придбання) і 15.2 («подвійні» придбання в частині, що не включалася до податкового кредиту)

Підсумковий рядок за «безподатковокредитними» операціями. Має відповідати сумі рядків 10.2, 14.1 і 15.2.
Заповнюється також окремо для 20 % і 7 % придбань.
Тут можуть відображатися, в тому числі, і придбання «негосподарських» послуг у нерезидента на митній території України, і придбання за касовими чеками, в яких сума ПДВ становить понад 40 грн.
Ви запитаєте, а який ІПН тепер ставити за придбаннями, на які оформлюється податкова накладна з умовним ІПН?
Ну для тих же придбань у нерезидента на митній території України негосподарських послуг?
Адже Реєстру тепер нібито й немає.
На нашу думку, слід також орієнтуватися на умовний ІПН у власне податковій накладній.
А для «негосподарських» послуг від нерезидента у нас умовний ІПН «200000000000» (п. 12 Порядку № 957).