Хто і коли подає додаток Д7. Його заповнюють дві категорії платників ПДВ.
Перша категорія — ті, хто одночасно здійснюють оподатковувані та не оподатковувані ПДВ операції та розподіляють/перераховують податковий кредит з ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ. Такі платники в додатку Д7 заповнюють таблиці 1 — 3 (п. 4 розд. V Порядку № 966).
Друга категорія — ті, хто разом з основним застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту згідно з п. 187.10 ПКУ. Такі платники-«касовики» в додатку Д7 заповнюють тільки таблицю 4 (п. 16 розд. III Порядку № 966).
Перша категорія платників подає додаток Д7 разом з декларацією з ПДВ не протягом усього року, а всього двічі на рік:
— до січневої декларації / декларації за I квартал (або до декларації за період, в якому вперше були проведені неоподатковувані операції);
— до декларації за грудень / IV квартал (при анулюванні ПДВ-реєстрації до декларації за останній період).
Друга категорія платників додаток Д7 подає щомісячно. Порядок подання і заповнення додатка Д7 покажемо на схемі.
Якщо ваше підприємство не здійснює неоподатковувані операції і не застосовує касовий метод згідно з п. 187.10 ПКУ, то додаток Д7 разом з декларацією з ПДВ подавати взагалі не потрібно.
Розібравшись з призначенням додатка Д7 та порядком його подання, тепер докладніше розглянемо, як заповнювати кожну з його таблиць.
Таблиця 1
Тут проводять розрахунок частки використання (ЧВ) товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях (виводиться в кол. 6).
У таблиці 1 додатка Д7 можна розрахувати 5 показників ЧВ для різних цілей. Принцип розрахунку всіх показників ЧВ однаковий. Відмінність полягає тільки в тому, дані яких податкових періодів використовуються (вони зазначені у кол. 3 таблиці 1 додатка Д1).
Рядок 1. Цей рядок заповнюють платники, які у минулому календарному році здійснювали неоподатковувані операції (п. 199.2 ПКУ). ЧВ вони визначають за підсумками попереднього календарного року (виходячи з минулорічних річних загальних й оподатковуваних обсягів постачань). Додаток Д7 із заповненим рядком 1 платники подають разом з декларацією з ПДВ за січень / I квартал, див. виноску (*) до таблиці 1.
Розрахований у цьому рядку показник ЧВ (кол. 6) застосовується для розподілу ПДВ протягом усього поточного року (його значення вказують у спеціальному полі рядків 15.1, 16.6.1 декларації з ПДВ). Додатково до таких декларацій додаток Д7 із заповненим рядком 1 не подають.
Рядок 2. Тут розраховують значення ЧВ новостворені платники податків та/або платники податків, які у минулому календарному році неоподатковувані ПДВ операції не проводили. Тепер у звітному періоді у них виникли неоподатковувані операції (п. 199.3 ПКУ). ЧВ розраховується за підсумками першого звітного періоду, в якому з’явилися неоподатковувані операції, — виходячи із загальних і оподатковуваних обсягів постачань такого періоду.
Зверніть увагу! У новачків перший звітний період може бути продовжено. Річ у тім, що якщо особа реєструється платником ПДВ у середині місяця, то першим звітним (податковим) періодом для нього є період з дня такої ПДВ-реєстрації по останній день першого повного календарного місяць (п.п. «а» п. 202.1 ПКУ).
Здійснивши в першому звітному періоді неоподатковувану операцію, новачки можуть розраховувати ЧВ за підсумками подовженого періоду
Додаток Д7 із заповненим рядком 2 таблиці 1 такі платники податків подають разом з декларацією з ПДВ, в якій уперше декларуються неоподатковувані постачання (див. виноску (*) до таблиці 1).
Розрахований у цьому рядку показник ЧВ (кол. 6) застосовується для розподілу ПДВ протягом усього поточного року (його значення вказують у спеціальному полі рядків 15.1, 16.6.1 декларації з ПДВ). Додатково до таких декларацій додаток Д7 із заповненим рядком 1 не подають.
Рядки 3.1 — 3.3. У рядку 3.1 розраховується значення ЧВ для проведення загального річного перерахунку податкового кредиту з ПДВ за підсумками поточного календарного року. Проводиться розрахунок виходячи із здійснених у поточному році фактичних обсягів постачань (абзац перший п. 199.4 ПКУ).
При анулюванні ПДВ-реєстрації (у тому числі за рішенням суду) ЧВ перерозраховують виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, здійснених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Якщо є необоротні активи, що використовуються одночасно в оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ операціях більше двох і трьох років, то заповнити доведеться не тільки рядок 3.1, а й рядки 3.2 і 3.3. Показники в них заповнюються наростаючим підсумком: рядок 3.2 — за поточний і попередній роки; рядок 3.3 — за поточний та два попередні).
Рядки 3.1 — 3.3 таблиці 1 додатка Д7 платники податків заповнюють до декларації за грудень / IV квартал, а при анулюванні ПДВ-реєстрації — до декларації за останній період.
А тепер кілька слів скажемо про початкові дані для розрахунку ЧВ (показники кол. 4 і 5 таблиці 1 додатка Д7). Підказки про те, які дані декларації з ПДВ потрібно враховувати, є в назвах кол. 4 і 5, але застосовувати їх потрібно з деякими поправками.
У колишньому додатку Д7 кол. 4 і 5 таблиці 1 містили практично «відрядкову» інформацію про кожен показник. Причому така конкретика була не ідеальна: наприклад, до кол. 5 запхали показник рядка 8.1.2 декларації, в якому відображалися коригування безПДВшних обсягів. А для розрахунку загальних обсягів (у кол. 4) його зазначити забули.
Ми радили ігнорувати цей недогляд розробників форми і враховувати показник рядка 8.1.2 тільки при підрахунку загального обсягу (у кол. 4), а не при підрахунку обсягу оподатковуваних операцій (у кол. 5).
Тепер (либонь, щоб знов не начудити) в кол. 4 і 5 не конкретизували рядки, необхідні для визначення як загального, так й оподатковуваного обсягів, лаконічно пославшись просто на рядки 6 і 8 кол. А декларації та всіх УР. Мов, самі розбирайтеся, що й куди. Тож поспішимо уточнити.
Колонка 4 — загальний обсяг постачань оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за відповідний період. Сюди включайте:
— значення рядка 6 кол. А декларації (суму рядків 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3, 4 і 5). Але (!) обов’язково виключіть з нього відображувані в рядку 5 декларації (1) «пільгові» постачання власного металобрухту (ПДВ-пільга згідно з п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), хоча наразі з цією пільгою проблема: податківці не хочуть її визнавати до редагування переліку; (2) пільгові «дотаційні» операції (ПДВ-пільга згідно з п.п. 197.1.28 ПКУ). Ці операції виведені з-під загальних правил ПДВ-розподілу згідно з п. 199.6 ПКУ;
— значення рядків 8.1.1, 8.1.2, 8.1.3, 8.2.1, 8.2.2, 8.2.3 і 8.4 кол. А декларації.
Колонка 5 — обсяг оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за відповідний період. Сюди включайте:
— значення рядків 1.1, 1.2, 2.1 і 2.2 кол. А декларації;
— значення рядків 8.1.1, 8.1.2, 8.2.1, 8.2.2 і 8.4 кол. А декларації.
Важливо! Для розрахунку ЧВ з метою перерахунку необоротних активів за наслідками двох і трьох календарних років (рядків 3.2 і 3.3 таблиці 1 додатка Д7) потрібно використовувати значення рядків декларацій та УР, перелічених у шапці кол. 4 і 5 таблиці 1 додатка Д7 свіжої редакції (тобто в редакції, що діє відповідно на кінець другого і третього року використання).
Колонка 6 — розраховані значення ЧВ визначаються у відсотках (кол. 5 х 100 % : кол. 4). Результат слід округляти за загальновстановленими правилами до двох знаків після коми, тобто до сотих (див. запитання 22 з листа ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 93, с. 34).
Таблиця 2
У таблиці 2 додатка Д7 за підсумками календарного року проводять коригування податкового кредиту за товарами/послугами і необоротними активами у зв’язку із загальним «річним» перерахунком ЧВ — тобто виходячи зі здійснених у поточному році фактичних (оподатковуваних і неоподатковуваних) обсягів постачань (абзац перший п. 199.4 ПКУ; п. 4 розд. V Порядку № 966).
Заповнення таблиці 2 не викличе особливих складнощів, але деякі моменти все ж таки слід врахувати:
1) таблиця 2 додатка Д7 містить два рядки — для проведення річного перерахунку (1) за товарами/послугами та (2) за необоротними активами. Тому при заповненні кол. 3 (річні обсяги купівель — значення рядків 15, 16.1.5, 16.1.6, 16.6.1 і 16.6.2 з кол. А декларацій та УР) і кол. 5 (річні суми ПДВ, що потрапили до податкового кредиту, — значення рядків 15.1, 16.1.5 і 16.6.1 декларацій та УР) показників доведеться розбити на дві складові: відповідно «для товарів/послуг» та «для необоротних активів»;
2) в оновленому додатку Д7 формулу розрахунку для кол. 4 наведено як добуток обсягу придбання (кол. 3) та основної ставки ПДВ, тобто 20 %. Причому вона абсолютно не враховує, що під розподіл можуть потрапити купівлі, які оподатковуються і за ставкою ПДВ 7 %.
Обсяги за всіма вхідними розподілюваними придбаннями відображаються в кол. 3 таблиці 2 додатка Д7
Застосування тільки основної ставки 20 %, у тому числі і до розподілених купівель з 7 % ПДВ, поза сумнівом приведе до помилкового результату.
Усі наші колишні поради щодо цієї проблеми (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 14, с. 22) залишаються значущими і зараз: якщо в кол. 3 таблиці 2 беруть участь купівлі з різними ставками ПДВ (20 % і 7 %), то при розрахунку показника для кол. 4 слід застосовувати «потрібну» ставку, а не тільки основну. При цьому до кол. 4 включати весь «вхідний» ПДВ за обома ставками, відключивши попередньо автоматичний перерахунок показників. Тоді підсумковий показник кол. 7 буде правильним. Бажано доповнити такі маневри поясненням у довільній формі (п. 46.4 ПКУ). Тільки не забудьте в кінці декларації з ПДВ зробити відмітку про нього;
3) результати річного перерахунку з кол. 7 таблиці 2 переносять до рядка 16.4 декларації за грудень / IV квартал.
Таблиця 3
У таблиці 3 додатка Д7 відображають результати окремого річного перерахунку податкового кредиту з ПДВ, сформованого щодо «подвійних» необоротних активів. Проводиться перерахунок за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, у якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію) (абзац другий п. 199.4 ПКУ, п. 4 розд. V Порядку № 966).
Таблиця 3 заповнюється при поданні додатку Д7 до декларації за грудень (IV квартал) або за останній звітний період (у разі анулювання реєстрації).
Зверніть увагу! Такий перерозподіл слід провести незалежно від того, заповнювали ви в поточному році рядок 15 або 16.6 декларацій і відповідно проводите чи ні «загальний» перерахунок податкового кредиту в таблиці 2.
Дані щодо об’єкта необоротних активів вносять до відповідного рядка — 1, 2 або 3 таблиці 3 залежно від того, скільки минуло років після року початку використання / введення в експлуатацію об’єкта.
Колонка 3 — наводиться вартість придбання (без ПДВ) необоротних активів, які були введені в експлуатацію в попередньому році і щодо яких проводився розподіл податкового кредиту.
Колонка 4 — зазначаємо суму ПДВ, яка розраховується з бази оподаткування, вказаної в кол. 3. Щоб її розрахувати, потрібно помножити показник кол. 3 на потрібну ставку ПДВ 20 (7) %.
Колонка 5 — зазначаємо суми ПДВ, які потрапили до податкового кредиту за наслідками попереднього перерахунку.
Колонка 6 — цей показник визначається шляхом множення значення кол. 4 на коефіцієнт ЧВ, зазначений у кол. 6 рядків 3.1 — 3.3 таблиці 1 додатка Д7 (тобто береться свій ЧВ, залежно від року перерахунку).
Колонка 7 — розраховується сума коригування податкового кредиту як різниця гр. 6 та 5. Зверніть увагу! Підсумкового рядка в таблиці 3 немає. Тому спершу визначаємо сумарне значення показників кол. 7 (у всіх рядках з урахуванням знака). Отриманий сумарний показник уноситься до рядка 16.4 декларації за грудень / IV квартал.
Таблиця 4
У цій таблиці платники, які застосовують касовий метод згідно з п. 187.10 ПКУ, проводять розподіл сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовується одночасно і касовий, і загальний метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту (п. 16 розд. III Порядку № 966).
Нагадаємо: при постачанні товарів/послуг, перелічених в абзаці першому п. 187.10 ПКУ, фізичним особам, бюджетникам, ЖЕКам та іншим платникам як безпосередньо, так і через ЖЕКи, застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту. Суть його полягає в тому, що датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) в оплату придбаних товарів/послуг.
При постачанні таких товарів/ послуг іншим споживачам застосовується загальне правило першої події.
Ідея, закладена в таблиці 4 додатка Д7, така: якщо придбаний товар/послуга використовується в операціях, щодо яких застосовується як касовий метод, так і метод першої події, дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту повинні визначатися на паритетних підставах.
Відобразити податковий кредит можна тільки за оплатою товарів (послуг), що придбаваються, призначених для використання в касових операціях
Отримавши від постачальника податкову накладну за першою подією — оприходуванням товару (отриманням послуг), відобразити за нею податковий кредит платник податків ще не зможе. Він матиме право зробити це тільки після перерахування оплати за такі товари (послуги).
А от якщо спершу сплатити вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються, постачальникові, то одночасно дотримуватимуться умови відображення податкового кредиту і для касового, і для звичайного випадку.
