Почнемо з того, що норми цієї постанови НБУ набули чинності 4 березня і застосовуватимуться до 3 червня цього року включно.
Перелічимо основні моменти, що стосуються продовження обмежень, які діяли раніше.
1. Збережено ще на 3 місяці скорочений (90 днів) строк повернення інвалютної виручки/постачання імпортних товарів.
2. Продовжено заборону на взаємозаліки зустрічних однорідних заборгованостей за зовніш- економконтрактами.
3. Обов’язковий продаж інвалютних надходжень залишився в тому самому обсязі — 75 % (цей продаж здійснюється без доручення клієнта протягом наступного робочого дня з дня зарахування інвалюти на розподільчий рахунок).
4. Продовжено й вимогу до банків про затримку виконання заявок клієнтів на купівлю інвалюти на чотири дні.
5. Продовжено заборону на продаж інвалюти (банківських металів) фізособам в одні руки в одному банку протягом дня на суму більше 3 тис. грн. (в еквіваленті за курсом НБУ) і на перерахування інвалюти за кордон за дорученням фізосіб без підтвердних документів на суму в еквіваленті понад 15 тис. грн. на день.
6. Продовжує діяти заборона на видачу готівки у гривні одному клієнту в один день на суму більше 150 тис. грн. (крім видачі на зарплату тощо, а також виплат вкладникам з Фонду гарантування вкладів) і понад 15 тис. грн. в інвалюті (в еквіваленті за курсом НБУ).
Цим справа не обмежилася. З’явилися й нові заборони та обмеження.
1. Введено заборону на придбання інвалюти для перерахування будь-яких дивідендів за кордон (раніше заборона була тільки для дивідендів за «фондово-біржовими» ЦП).
2. Установлено заборону на купівлю інвалюти для резидентів (крім фізосіб), які мають кошти в інвалюті, розміщені на поточних і депозитних рахунках у банках* (вона не поширюється на випадки, коли загальна сума коштів на інвалютних рахунках клієнта в еквіваленті менше 10 тис. доларів). НБУ пише, що такий резидент виконує зобов’язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті. Ця заборона виглядає, на наш погляд, не дуже продуманою — особливо коли сума коштів на рахунках резидента хоч і перевищує еквівалент 10 тис. дол., але набагато менше його інвалютних зобов’язань. Крім того, тепер бажано укладати депозитні договори, які передбачають можливість використання інвалюти до закінчення строку дії договору. Інакше можна опинитися в пастці: одну інвалюту не знімеш, іншу не купиш, а сплатити нерезиденту зобов’язаний… ☹
* При цьому не враховують кошти, розміщені на депозитах до дати набуття чинності цією постановою, «заставні» депозити, а також кошти на рахунках у банках, що ліквідовуються, і банках з тимчасовою адміністрацією.
Додатково зауважимо, що у зв’язку із запровадженням зазначеного обмеження НБУ передбачив фактично для всіх «покупців» інвалюти такий механізм.
Для здійснення купівлі інвалюти клієнт (крім фізосіб) зобов’язаний подати до уповноваженого банку інформацію про загальну суму коштів в інвалюті, розміщених на його рахунках у банках (або про їх відсутність) на дату подання заявки на купівлю інвалюти. Документ з цією інформацією має бути посвідчений підписом клієнта (для юр- осіб-резидентів — підписом керівника або його зама і відбитком печатки (за наявності)). Той факт, що у клієнта є передані у заставу інвалютні кошти, підтверджується довідкою банку, в якому вони розміщені.
3. Банкам заборонено продавати за безготівкові гривні юрособам і ФОП банківські метали, що перевищують загальною масою протягом одного тижня в межах одного банку на одного клієнта 3,216 тройської унції золота (еквівалент цієї маси в інших банківських металах, перерахований за крос-курсом, визначеним за курсом Нацбанку).
4. НБУ узаконив вимогу про надання клієнтами при купівлі та перерахуванні валюти за кордон: за імпортними операціями — довідки з ДФС про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (раніше ця вимога теж діяла — але згідно з листами НБУ). Довідка видається фіскалами безоплатно на підставі заяви платника, в якій зазначається нормативно-правовий акт, що передбачає надання довідки, та найменування банку, якому подається довідка (докладніше див. у консультації з категорії 136.12 БЗ). Форма заяви див. у додатку 2 до Порядку, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567.
5. Запроваджено заборону для банків на надання клієнтам кредитів у гривні (у тому числі за відкритими кредитними лініями та шляхом пролонгації раніше наданих кредитів), якщо у забезпечення кредиту надаються майнові права на грошові кошти в інвалюті, розміщені на рахунках у банках.
6. Заборонено також перераховувати гривневі кошти з інвестиційних рахунків на закупівлю держоблігацій для іноземних інвесторів (крім випадків, коли гривні отримані від продажу інвалюти інвестора).
На завершення зазначимо, що скоро НБУ, можливо, не доведеться кожні 3 місяці подовжувати обмеження «90 днів». Річ у тім, що на сьогодні в першому читанні ухвалено законопроект № 2265, що передбачає заміну 180 днів на 90 безпосередньо в самому Законі України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.
