(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 23
  • № 22
  • № 21
  • № 20
  • № 19
  • № 18
  • № 17
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2015/№ 24

Понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ: новації

Розрекламоване прем’єр-міністром «покращення» для роботодавців у вигляді понижуючого коефіцієнта до ставки ЄСВ не спрацювало так, як хотілося. Основною метою цього ноу-хау була детінізація фонду оплати праці. Але світити «чорні» зарплати розігналися далеко не всі, зважаючи на низку тяжких умов. У зв’язку з провалом першої спроби законодавці роблять другу, яка пом’якшила б умови застосування понижуючого коефіцієнта. Чи готові ви піти на ці вимоги заради зменшення розміру ЄСВ? Для відповіді на це запитання давайте з’ясуємо, які умови повинен виконати роботодавець.

Спроба № 2 понизити навантаження на фонд оплати праці не змусила себе довго чекати. Чи увінчається вона успіхом? Чи захочуть роботодавці виконати «пом’якшені» умови? Цілком імовірно. Адже інтерес роботодавців до такого явища, як понижуючий коефіцієнт був великий. Зупиняли завищені вимоги. Законодавці помилку усвідомили. І ось ми вже маємо перед собою Закон № 219, що набув чинності з 13.03.2015 р.

Тішить, що нові норми щодо застосування понижуючого коефіцієнта внесені ним безпосередньо до Закону № 2464 розд. VIII з’явився новий п. 95). Минула спроба погано реалізовувалася на практиці, та ще й негоже оформлена із законодавчої точки зору. Нагадаємо, що раніше застосування коефіцієнта було передбачене ч. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77. А це не відповідало положенням ч. 4 ст. 8 Закону № 2464, згідно з якою порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ визначається виключно цим Законом і прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Тепер помилку виправлено, і із законністю понижуючого коефіцієнта не посперечаєшся.

Одразу звернемо вашу увагу на те, що застосовувати коефіцієнт за новими правилами можна при визначенні розміру ЄСВ у частині нарахувань на доходи, нараховані в березні 2015 року. При визначенні розміру нарахованого ЄСВ за січень і лютий 2015 року для застосування понижуючого коефіцієнта необхідно дотриматися «старих» правил, визначених Законом № 77. Ну що ж, перейдемо до вивчення нововведень.

Хто може претендувати на зменшення витрат з ЄСВ?

До числа можливих щасливців потрапили такі роботодавці:

1) юрособи, у тому числі їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахун­ки із застрахованими особами (крім військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення, підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, зазначених в абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464);

2) фізособи-підприємці;

3) фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, і фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Зауважимо, що за старими правилами правом на застосування понижуючого коефіцієнта могли скористатися тільки роботодавці — юрособи і ФОП.

Ви «потрапили» до переліку щасливців? Тоді знайте, що застосувати коефіцієнт ви зможете, якщо виконаєте певні умови. Для наочності їх ми представили у вигляді схеми (див. рис. 1 на с. 11).

 

Рис. 1. Умови, які повинен виконати роботодавець, щоб отримати право на понижуючий коефіцієнт

 

* Щоб уникнути плутанини, використовуємо ті самі скорочення, що використовуються в п. 95 розд. VIII Закону № 2464.

 

Усі дані для розрахунку показників за 2014 рік, наведених у схемі, берете зі Звітів з ЄСВ (форма  № Д4) за звітні місяці 2014 року.

Увага! Усі вищезазначені умови повинні виконуватися одночасно. Тобто тільки підвищити зарплату недостатньо, при цьому повинні виконуватися дві інші умови.

Оскільки при розрахунку коефіцієнта отриманий результат округлюють до трьох знаків після коми (детальніше про це далі), може виявитися, що навіть підвищивши БН(зо) на 20 % і більше, ви не виконаєте умову № 3. Наприклад, якщо у 2014 році і в поточному місяці нараховувалася тільки зарплата, то «пролетіти» можна при підвищенні БН(зо) на 20, 21, 23, 24, 27, 28, 30, 31, 34, 36, 39, 40 % тощо. У зазначених випадках добуток індексу підвищення зарплати та коефіцієнта дає результат менше 1.

Результат 1 і більше виходить, коли розрахунок коефіцієнта дає значення, в якому четверта цифра після коми дорівнює 5 і більше, внаслідок чого за правилами математики третя цифра після коми збільшується на 1. Така ситуація складається, зокрема, при збільшенні БН(зо) на 22, 25, 26, 32, 33, 35, 37, 38 %.

Якщо роботодавець нараховував різні види доходів, до яких застосовуються різні ставки ЄСВ, і змінилася кількість застрахованих осіб, зазначений алгоритм може не спрацювати, оскільки на порівнювані показники СмП(зо)2014 і СП(зо)м вплинуть у тому числі ставки ЄСВ і кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати.

Якщо ви дотримуєтесь вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII (ср. 025069200), тобто індексуєте зарплату працівників, то показник БН(зо) збільшуватиметься і на суми індексації. В умовах галопуючої інфляції це дасть істотний відсоток зростання БН порівняно з 2014 роком.

Врахуйте: якщо ви застосували понижуючий коефіцієнт і при цьому не сплатили нарахований ЄСВ у встановлені Законом № 2464 строки, право застосовувати коефіцієнт втрачається до повної сплати недоїмки. Відновити його можна тільки з місяця, в якому ви її погасите.

Удалося виконати всі умови законодавця? Чудово! Тепер переходимо до розрахунку коефіцієнта.

Як розрахувати понижуючий коефіцієнт?

Як вам визначити розмір понижуючого коефіцієнта (К), дивіться на рис. 2.

 

Рис. 2. Порядок визначення понижуючого коефіцієнта

 

Важливо! Застосувати коефіцієнт у розмірі 0,4 вийде тільки в тих роботодавців, в яких база нарахування ЄСВ збільшилася у 2,5 і більше разів. А вам слабо?

Результат добутку ставки ЄСВ і понижуючого коефіцієнта округлюйте до 3-х знаків після коми

З 1 січня 2016 року розмір понижуючого коефіцієнта дорівнюватиме 0,6.

Якщо ви скористалися правом на понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ, зазначаєте про це у Звіті з ЄСВ. Зауважте, що у чинній формі Звіту з ЄСВ відображення інформації про коефіцієнт не передбачено. Проте ДФСУ і Пенсійний фонд обіцяють, що от-от з’явиться нова форма. Її проект оприлюднено на сайті Мінфіну. У новій формі відмітку про застосування коефіцієнта і розмір коефіцієнта потрібно буде проставляти в шапці до таблиці 1 додатка 4.

При нарахуванні ЄСВ на які доходи застосовуємо коефіцієнт?

Якщо умови, зазначені на рис. 1, виконані, застосовуйте понижуючий коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ на доходи у вигляді:

— заробітної плати;

— винагороди за ЦПД за виконані роботи та надані послуги;

— виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

— допомоги по вагітності та пологах.

Зауважте, що за старими правилами застосувати понижуючий коефіцієнт можна було тільки до зарплати і винагород за ЦПД. Отже, ще один бонус від законодавця ☺.

За допомогою коефіцієнту можна понижувати виключно ставки, встановлені ч. 5 и абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464 (36,76 % — 49,7 %, 36,3 %, 45,96 %, 34,7 %, 33,2 %). Не можна знижувати ставки ЄСВ у размірі 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %.

Роботодавець має право застосовувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні сумісника

При визначенні ЄСВ у частині утримань із зарплати, лікарняних, декретних і винагород за ЦПД коефіцієнт не застосовуйте.

Приклад 1. У березні 2015 року підприємство, бажаючи понизити витрати на ЄСВ, підвищує зарплату працівників на 30 %. У результаті загальна база нарахування ЄСВ за березень 2015 ро­ку дорівнює 35100 грн., загальна сума нарахованого ЄСВ — 10003,15 грн. Кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати в березні, — 10. Використовуючи дані Звітів з ЄСВ за 12 звітних місяців 2014 року, роботодавець визначив, що загальна база нарахування ЄСВ за 2014 рік склала 324000 грн., загальна сума нарахованого ЄСВ — 119748,00 грн., загальна кількість застрахованих осіб, яким нараховано виплати у 2014 році, — 120. Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 %.

Визначимо показники, необхідні для розрахунку коефіцієнта:

СмК(зо)2014 = 120 ос. : 12 міс. = 10 ос.

СмБН(зо)2014 = 324000 грн. : 12 міс. : 10 = 2700 грн.

БН(зо) = 35100 грн. : 10 ос. = 3510 грн.

Розрахуємо коефіцієнт:

2700 грн. : 3510 грн. = 0,769

А тепер потрібно визначити СП(зо)м у березні і порівняти його із СмП(зо)2014, щоб остаточно переконатися, чи можна застосувати диво-коефіцієнт.

СмП(зо)2014 = 119748,00 грн. : 12 міс. : 10 ос. = = 997,90 грн.

СП(зо)м = 10003,15 грн. : 10 = 1000,32 грн.

Як бачимо, СП(зо)м за березень 2015 року перевищує СМП(зо)2014, а отже, шлях до застосування понижуючого коефіцієнта відкрито.

Суму нарахованого ЄСВ роботодавець визначає за кожною застрахованою особою. Тому щоб з’ясувати, як «працює» коефіцієнт на практиці, розрахуємо суми нарахованого ЄСВ на прикладі двох застрахованих осіб, одній з яких (Петренку Р. П.) у березні 2015 року нараховано зарплату в розмірі 1500 грн. і лікарняні в розмірі 1100 грн., іншій (Василенку Л. Д.) — винагороду за виконані роботи в сумі 2000 грн.

Визначимо суму ЄСВ у частині нарахувань на:

— зарплату Петренка Р. П. : 1500 грн. х 37,26% х 0,769 = 1500 грн. х 28,653 % = 429,80 грн.;

— лікарняні Петренка Р. П. : 1100 грн. х 33,2 % х 0,769 = 1100 грн. х 25,531 % = 280,84 грн.;

— винагороду за виконані роботи Василенка Л.Д.: 2000 грн. х 34,7 % х 0,769 = 2000 грн. х 26,684 % = 533,68 грн.

Сума ЄСВ у частині утримань ЄСВ із:

— зарплати Петренка Р. П.: 1500 грн. х 3,6 % = 54 грн.;

— лікарняних Петренка Р. П.: 1100 грн. х 2 % = 22 грн.;

— винагороди за виконані роботи Василенка Л. Д. : 2000 грн. х 2,6 % = 52 грн.

Зауважимо, що в нинішніх суворих економічних реаліях на підвищення зарплати в основному зможуть наважитися ті роботодавці, які до цього не світили частину фонду оплати праці. Чи буде вигода? Давайте з’ясуємо.

Приклад 2. Офіційна заробітна плата працівника протягом 2014 року і в січні — лютому 2015 року становила 1300 грн. Крім того, роботодавець платив «у конверті» 2700 грн. У березні 2015 року роботодавець відмовляється від «конвертів» і підвищує офіційну зарплату до 4700 грн.

Умови для застосування понижуючого коефіцієнта виконано. Розмір коефіцієнта — 0,4. Ставка ЄСВ, установлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.

Розрахуємо фактичні витрати роботодавця на оплату праці працівника до підвищення зарплати:

1300,00 + 2700,00 + 1300,00 х 37,26 % + 2700  х 12,5 % = 4821,88 (грн.)*,

де 12,5 — умовний відсоток за переведення в готівку грошових коштів.

* Якщо контролери виявлять порушення у вигляді виплати зарплати без сплати ЄСВ, ПДФО і ВЗ, то в такому разі є небезпека, що витрати збільшаться на штраф у розмірі 30 розмірів мінзарплати, установленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника, чиї права порушено (абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП) (у січні — листопаді — 36540 грн., у грудні — 41340 грн.). Ще сюди додадуться адмінштрафи... Забагато вийде, якщо, звичайно, не домовитися з тим, хто перевіряє (щоправда, «життя по-новому» таких договорів не допускає).

А тепер розрахуємо витрати на оплату праці в березні 2015 року:

4700 + 4700 х 37,26 % х 0,4 = 4700 + 4700 х 14,904 % = 5400,49 (грн.)

Отже, бачимо, що фактичні витрати на оплату праці роботодавця, який левову частку зарплати раніше виплачував «у конверті», збільшаться на 578,61 грн. (5400,49 грн. - 4821,88 грн.). Але якщо врахувати ризик нарватися на величезні штрафи, то, можливо, краще діяти в межах закону і спати спокійно.

Тепер розглянемо на прикладі, як ітимуть справи у скромнішого роботодавця, який виплачував «у конверті» не більше 30 % зарплати.

Приклад 3. Офіційна заробітна плата працівника протягом 2014 року і в січні — лютому 2015 року становила 2000 грн. «У конверті» працівник отримував 600 грн. У березні 2015 року роботодавець відмовляється від «конвертів» і підвищує офіційну зарплату до 2750 грн.

Умови для застосування понижуючого коефіцієнта виконано. Розмір коефіцієнта — 0,727. Ставка ЄСВ, установлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.

Розрахуємо фактичні витрати роботодавця на оплату праці працівника до підвищення зарплати:

2000,00 + 600,00 + 2000 х 37,26 % + 600 х 12,5 % = 3420,20 (грн.)*,

де 12,5 — умовний відсоток за переведення в готівку грошових коштів.

* Якщо контролери виявлять порушення у вигляді виплати зарплати без сплати ЄСВ, ПДФО і ВЗ, то в такому разі є небезпека, що витрати збільшаться на штраф у розмірі 30 розмірів мінзарплати, установленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника, чиї права порушено (абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП) (у січні — листопаді — 36540 грн., у грудні — 41340 грн.). Ще сюди додадуться адмінштрафи... Забагато вийде, якщо, звичайно, не домовитися з тим, хто перевіряє (щоправда, «життя по-новому» таких договорів не допускає).

Витрати на оплату праці в березні 2015 року становитимуть:

2750 + 2750 х 37,26 % х 0,727 = 2750 + 2750 х 27,088 % = 3494,92 (грн.)

У цьому випадку різниця в «зарплатних» витратах незначна — 74,72 грн. (3494,92 грн. - 3420,20 грн.). За такого стану справ не замислюючись краще повністю переходити на «офіціалку». І працівникам краще, і вам спокійніше.

Сподіваємося, що послаблення умов застосування понижуючого коефіцієнта стане реальним стимулом для легалізації роботодавцями фонду оплати праці. Як оцінити всі за і проти, ми розповіли.

висновки

  • Законодавець ослабив умови, виконання яких відкриває шлях до зниження витрат на ЄСВ. Зокрема, базу оподаткування ЄСВ достатньо підвищити на 20 %, а не на 30 %, як раніше.

  • Якщо ваша база нарахування ЄСВ за звітний місяць на одну застраховану особу перевищила середньомісячну базу нарахування ЄСВ на одну застраховану особу в 2,5 рази і більше, то коефіцієнт дорівнює 0,4. Інакше його розмір визначайте розрахунковим шляхом.

  • Про те, що ви застосовуєте коефіцієнт, потрібно буде зазначити в новому Звіті з ЄСВ. Додаткові заяви до ДПІ подавати не потрібно.

  • Нові умови застосування понижуючого коефіцієнта діють уже з березня 2015 року.

Документи статті

  1. Закон № 77 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII (втратив силу з 13.03.2015 р.).

  2. Закон № 219 — Закон України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 р. № 219-VIII.

  3. Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
понижуючий коефіцієнт, ЄСВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті