Перевізник втратив за кордоном товар імпортера: наслідки

Давайте почнемо з того, що ще раз перечитаємо тематичний номер «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 71 щодо вантажоперевезень. ☺

Буква закону

Згідно зі ст. 926 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) «позовна давність, порядок пред’явлення претензій, у спорах, пов’язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами)».

Тому «танцювати» далі ми будемо від приписів двох документів:

1) Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 1956 р.) (далі — КМПВ);

2) Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року.

Вважаємо, що всі належні документи (і головне — вантажна накладна) були оформлені правильно і передані перевізнику своєчасно, що вантаж був адекватно упакований і перевозився у спеціально обладнаному (критому) вантажному автомобілі. Тобто це не було перевезенням води в решеті… ☺

Звертаємо вашу увагу на приписи цих документів (до яких давно приєдналася Україна), що стосуються вашої конкретної ситуації.

Перше. Згідно з ч. 1 ст. 17 КМПВ перевізник несе відповідальність за втрату вантажу, що сталася з моменту прийняття його до перевезення і до моменту його доставки.

Друге. Текст ч. 1 ст. 20 КМПВ настільки важливий для вас, що ми його процитуємо:

Той факт, що вантаж не був доставлений протягом тридцяти днів після закінчення узгодженого терміну або, за відсутності узгодженого терміну, протягом шістдесяти днів із дня прийняття вантажу перевізником, є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред’явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим

До речі, у такій ситуації, навіть отримавши компенсацію від перевізника за втрачений вантаж, ви маєте право звернутися до нього із заявою: якщо вантаж знайдеться протягом року з дати компенсації, щоби він повідомив вас про це (ч. 2 ст. 20 КМПВ).

Третє. Щодо суми компенсації:

— її розмір розраховується на підставі вартості вантажу в місці та на момент прийняття його до перевезення (ч. 1 ст. 23 КМПВ) або на підставі його звичайної ціни (ч. 2 ст. 23 КМПВ);

— компенсації підлягає не тільки пряма шкода від втрати вантажу, а й плата за перевезення, а також усі інші ваші платежі, пов’язані з цим перевезенням (ч. 4 ст. 23 КМПВ);

— крім цього, ви маєте право вимагати від перевізника сплати процентів, що розраховуються за ставкою 5 % річних починаючи з дня надсилання йому претензії, а якщо вона не подавалася — з дня початку розгляду вашого судового позову до нього (ч. 1 ст. 27 КМПВ).

Четверте. У вашому випадку строк позовної давності відлічується від дня, коли ви мали право вважати вантаж втраченим (див. вище «Друге»), при цьому сам такий день у строк позовної давності не зараховується (п.п. «b» ч. 1 ст. 32 КМПВ). Цей строк установлено в один рік (ч. 1 ст. 32 КМПВ).

П’яте. Мабуть, найголовніше для вас написане в Конвенції МДП! Увага: якщо вантаж було втрачено — чи то без пошкодження пломб (ч. 1 ст. 25 Конвенції МДП), чи то в результаті будь-якого випадку (ДТП, нападу, крадіжки, дії обставин непереборної сили) — будь-якого! (п. 13 розд. «С» додатка 1 до Конвенції МДП), — перевізник в особі свого водія транспортного засобу зобов’язаний негайно звернутися до компетентних органів країни, де все це сталося, які повинні в найкоротший строк скласти протокол за встановленою формою, причому останній має залишатися у книжці МДП (п. 16 розд. «С» додатка 1 до Конвенції МДП)! До речі, процитуємо ще одну важливу для вас норму — ст. 41 Конвенції МДП:

Якщо митні органи визнають достатніми докази того, що вантаж, зазначений у маніфесті книжки МДП, загинув або безповоротно втрачений в результаті дорожньо-транспортного випадку або при обставинах, викликаних нездоланною силою, або що недостача є результатом причин, властивих вантажу, то вони звільняють від сплати звичайно належних мита і зборів

Забігаючи наперед, акцентуємо вашу увагу на такому моменті: якщо мало місце умисне правопорушення з боку перевізника або неналежне виконання ним своїх обов’язків, то строк позовної давності встановлюється у три роки (див. вище «Четверте»).

Нотатки потерпілого

Здається очевидним, що почати вам слід з відповідної письмової вимоги до перевізника, але не її складання буде «на початку»…

Спочатку треба б прийняти вантаж, але у вашому випадку і приймати нічого…

Ось про це і треба обов’язково скласти акт…

Але й тут є заковика: типової форми такого акта не існує… ☹

Тому залишається застосувати звичайний у роботі бухгалтера метод: творчий підхід плюс здоровий глузд (плюс дай бог пам’яті есересерівський акт розбіжності за кількістю та якістю при прийманні імпортних товарів)… Див. приклад на с. 33.

Зауважимо: якщо представник перевізника від присутності та участі у складанні такого акта відмовляється, то про цей факт слід прямо вказати в тексті акта (із зазначенням відомостей про документ, що підтверджує виклик представника на процедуру складання акта, і додаванням такого документа).

Пропонувати вам текст вимоги до перевізника ми не станемо, і ось чому.

По-перше, звернутися до суду ви можете й без нього.

По-друге, вести судову тяганину без залучення професійних юристів — собі дорожче. Досвід підкаже юристу єдино правильну форму вимоги і напоумить його, як скласти позов до судової інстанції (якщо до цього дійде). До речі, й акт доцільно складати із залученням юриста — якщо, звичайно, вас цікавить результат…

Розібратися в накладній CMR вам допоможе спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 2.

На «нема» облік є…

Отже, передоплату постачальнику зроблено, а товар від перевізника не отримано… Та й договір перевезення останнім не виконано (акт за ним не підписано). Що ж з усім цим робити?.. ☹

Давайте поглянемо на числовому прикладі.

Приклад. Покупець — ТОВ «Шкода» перерахував постачальнику — компанії «Stok» (Чеська Республіка, м. Брно) передоплату за товар у сумі 20 000 євро. За договором перевезення замовник — те саме ТОВ «Шкода» — перерахував перевізнику — ТОВ «АТП «Роззява» за транспортні послуги в міжнародних перевезеннях 27000 грн. (ПДВ за ставкою 0 %). Товар було втрачено перевізником за межами України з вини перевізника, який претензію визнав і виплатив замовнику компенсацію шкоди в повному обсязі.

Оскільки в обговорюваній ситуації МД не оформлялася через відсутність факту ввезення, то після закінчення відомих 90 днів ваш банк зафіксує порушення так званого «строку повернення валютної виручки»… ☹ Інакше кажучи: якщо нічого не робити, то ваш аванс за кордон залишиться «не закритим» відповідним ввезенням товару і почне капати пеня згідно зі ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Що ж робити?

Виявляється, цю ситуацію прямо врегульовано в п. 1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136. У цьому пункті говориться зокрема про зменшення (у нашому випадку — до нуля) суми валютної виручки в разі, якщо товари резидента (у цьому випадку — ваші товари) втрачені, тобто знищені, вкрадені, загублені (п.п. «в» зазначеного пункту). Але зверніть увагу на головну умову:

Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події

До речі кажучи, якщо судити з вашого запитання, то згідно з термінологією Інкотермс постачання було на умові FCA. При цьому ризики втрати товару перейшли від продавця до покупця одразу після завантаження товару на транспортний засіб перевізника, договір з яким уклали ви як покупець/отримувач/замовник.

Ми недаремно процитували тут цю норму. У будь-якому з перелічених вище випадків втрати вантажу для зняття ЗЕД-контракту з контролю банк захоче отримати від вас документ, який на худий кінець підтвердив би факт самої пригоди. Якщо такий документ у вас є — надайте його банку. Можливо, цього буде достатньо, щоб питання було одразу ж закрите, тобто контракт був знятий з контролю. Якщо ж такого документа у вас немає, то отримати його без залучення до вирішення такого завдання вашого недбалого перевізника буде вкрай складно… ☹

У першій частині статті (див. «П’яте») сказано, чому такий документ у перевізника бути повинен! Це — протокол про пригоду, який повинен перебувати у книжці МДП. І в разі якщо перевізник вам такий документ не надав, то, можливо, вам доцільно буде не займатися пошуком документа самостійно, а пред’явити до перевізника ще й судовий позов про затребування документа…

До речі, в ч. 1 ст. 32 КМПВ, мабуть, неспроста згадується про навмисне правопорушення і неналежне виконання своїх обов’язків перевізником! ☹ Це ми до того, що втрата вантажу, не підтверджена протоколом про пригоду, явно вказує на вину перевізника. І у вас є можливість притягнути його до відповідальності…

І працювати далі! Напевно з іншим перевізником… Теорія ймовірності тепер на вашому боці! ☺

висновки

• Якщо перевізник втратив при перевезенні товар замовника, то завдану замовнику шкоду він зобов’язаний відшкодувати в повному обсязі вартості товару (плюс вартість невиконаного договору перевезення та інших збитків замовника, пов’язаних з перевезенням).

• Якщо при здійсненні міжнародного вантажоперевезення з автотранспортним засобом перевізника на закордонній території сталася подія, в результаті якої було завдано шкоду вантажу, що перевозився, то водій (як представник перевізника) зобов’язаний звернутися до компетентних органів тієї держави, на території якої це сталося, і отримати у них документ, що підтверджує факт зазначеної події.

• Для зняття з контролю ЗЕД-контракту, за яким при перевезенні ваш вантаж було втрачено за кордоном, банк вимагатиме від вас документ на підтвердження факту пригоди, через яку вантаж було втрачено.