Теми статей
Обрати теми

Реєстратори розрахункових операцій. 1. Кому потрібний РРО

редактор Вороная Наталія, податкові експерти Савченко Олена, Чернишова Наталія, Хмелевська Оксана
Сьогодні суб’єкти торгівлі, обслуговування та громадського харчування приголомшують своєю кількістю та різноманітністю. На кожному кроці неонові вивіски і завзяті закликальники спокушають нас залишити свої гроші десь у кав’ярні, магазині чи салоні. А зростаючі потреби сучасної людини стимулюють появу все більшої кількості таких суб’єктів господарювання. Ось тільки, щоб реалізовувати свої товари і послуги, більшості з них потрібно обзавестися реєстраторами розрахункових операцій (далі — РРО). Про те, хто зобов’язаний застосовувати у своїй діяльності РРО, а хто може обійтися і без нього, розповімо в цьому розділі спецвипуску.

1.1. Хто зобов’язаний використовувати РРО

Про те, кого законодавець зобов’язав використовувати у своїй діяльності РРО, ідеться у ст. 3 Закону про РРО. Так, застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для її подальшого переказу.

Спершу поглянемо, що таке розрахункові операції. Згідно зі ст. 2 Закону про РРО це прий­мання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки розрахунковою операцією вважають оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Так у яких же випадках розрахункові операції здійснюють з використанням РРО?

1. РРО застосовують тільки при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також при здійсненні операцій з приймання готівки для її подальшого переказу.

У разі здійснення позареалізаційних операцій РРО не застосовують

Таку думку наведено в консультації, розміщеній у категорії 109.03 БЗ*.

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДФСУ: http://zir.minrd.gov.ua.

Нагадаємо, що до позареалізаційних операцій, зокрема, належать: погашення заборгованості за позиками, безоплатне одержання коштів, відшкодування матеріальних збитків, отримання роялті, повернення невикористаних підзвітних сум тощо (п. 1.2 Положення № 637).

Водночас податківці наполягають на тому, що орендні платежі, а також плату за передані корпоративні права потрібно проводити через РРО (див. консультації в категоріях 109.02 та 109.03 БЗ).

2. Використовувати РРО повинні виключно суб’єкти господарювання. Тобто кожній бабусі, яка торгує на ринку, обзаводитися РРО не потрібно (це випливає також з п. 9 ст. 9 Закону про РРО).

3. Застосування РРО поширюється як на готівкові розрахунки, так і на розрахунки в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Але!

Якщо суб’єкт господарювання здійснює розрахунки в безготівковій формі через банківські установи (без використання карток), застосовувати РРО йому не потрібно

Про це говорять і фіскали в роз’ясненні, наведеному в категорії 109.03 БЗ.

Важливо! РРО має бути на кожному місці проведення розрахунків.

При цьому місцем проведення розрахунків є (ст. 2 Закону про РРО):

— місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти;

— місце отримання покупцем заздалегідь оплачених товарів (послуг) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Таким чином, якщо в одному приміщенні є декілька місць проведення розрахунків, то на кожному такому місці має бути окремий РРО.

1.2. Звільнені від застосування РРО

Практично з будь-якого правила бувають винятки. Ось і Закон про РРО виділяє винятки — ситуації, коли суб’єкт господарювання може обійтися без використання РРО. Само собою не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють операції, не пов’язані з реалізацією товарів або послуг і прийманням готівки для її подальшого переказу. Це випливає безпосередньо зі ст. 3 Закону про РРО. Інші щасливці зазначені у ст. 9 і 10 цього ж Закону. При цьому суб’єкти господарювання з Переліку № 1336, на який посилається ст. 10 Закону про РРО, повинні застосовувати розрахункові книжки (далі — РК) і книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). А ось у «звільненців» зі ст. 9 Закону про РРО такого обов’язку немає. З них ми й почнемо.

Коли можна не використовувати РРО і РК

Як ми вже зазначали, усі випадки, коли можна обійтися без застосування РРО і РК, наведені у ст. 9 Закону про РРО. Давайте разом їх розглянемо (див. табл. 1.1 на с. 6), а потім поговоримо про деякі з них більш предметно.

Таблиця 1.1. Випадки, коли можна не застосовувати РРО і РК

№ з/п

Випадки, що не вимагають застосування РРО і РК

Норма Закону про РРО

1

Торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку

П. 1 ст. 9

Детальніше про це звільнення див. на с. 7.

2

Виконання всіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для її подальшого переказу

П. 2 ст. 9

Про цей випадок ми детальніше розповімо на с. 8.

3

Продаж проїзних і перевізних документів на:

— залізничному транспорті (крім приміського) з оформленням розрахункових і звітних документів;

— авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів;

— автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю

П. 4 ст. 9

4

Продаж квитків державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється Держказначейством у режимі реального часу

П. 4 ст. 9

5

Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів

П. 4 ст. 9

6

Продаж товарів (надання послуг) фізособами-підприємцями (далі — ФОП), які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО

П. 6 ст. 9

Платники ЄП, що не застосовують РРО, наведені в п. 296.10 ПКУ. Про них читайте на с. 9.

7

Продаж товарів (крім підакцизних) і надання послуг особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до ПКУ

П. 8 ст. 9

Навряд чи цим звільненням тепер можна скористатися. З 01.01.2015 р. збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності зник з вітчизняного податкового поля (скасовано Законом № 71). Відповідно торгові патенти з цієї дати суб’єктам господарювання не видають. А ті, що були видані раніше, мають бути повернені до контролюючих органів за місцем їх придбання, якщо строк їх дії не закінчився станом на 01.01.2015 р. (див. роз’яснення в категорії 510.04 БЗ).

8

Здійснення фізособами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках

П. 9 ст. 9

9

Продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати

П. 10 ст. 9

Це звільнення стосується тільки тих суб’єктів господарювання, в яких питома вага зазначеної продукції становить більше 50 % загального товарообігу і за умови, що у продажу відсутні алкогольні напої та підакцизні непродовольчі товари.

10

Продаж жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену

П. 10 ст. 9

11

Продаж води, молока, квасу, рослинної олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів

П. 11 ст. 9

12

Продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу

13

Продаж товарів (надання послуг), якщо в місці отримання таких товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо)

П. 12 ст. 9

Зауважте: не зобов’язані застосовувати РРО і РК також фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Так, у ст. 9 Закону про РРО про це прямо не зазначено. Але разом з тим преамбула до цього Закону дозволяє встановлювати норми про незастосування РРО в ПКУ. При цьому норми ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізосіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, не зобов’язують застосовувати РРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податків. На підставі таких аргументів висновок про незастосування РРО і РК незалежними професіоналами податківці зробили у своєму роз’ясненні, наведеному в категорії 109.03 БЗ.

А як же тоді підтвердити факт виконання роботи (надання послуги) незалежними професіоналами

Відповідь проста: такій особі слід видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ, що підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи. Так податківці роз’яснюють уже в іншій своїй консультації, наведеній у тій самій категорії БЗ.

Тепер детальніше розповімо про найбільш актуальні випадки з табл. 1.1.

Торгівля продукцією власного виробництва

Для того щоб суб’єкт господарювання мав право не використовувати РРО на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО, має бути виконано такі умови:

1) він торгує продукцією власного виробництва;

2) він не є підприємством торгівлі та громадського харчування;

3) він проводить розрахунки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Продукцією власного виробництва вважають продукцію, яку підприємство само виробляє та реалізує в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили

Таке визначення фіскали дали у своєму роз’ясненні, наведеному в категорії 109.03 БЗ. Раніше про це зазначалося також в окремих листах ДПАУ (див., зокрема, лист № 14083).

Але про те, що вони розуміють під єдиним технологічним процесом, податківці, на жаль, ніде не згадали. Водночас Мінпромполітики зазначає, що законодавством таке поняття не передбачене (див. лист від 01.10.2007 р. № 24/5-4-295). Вторить йому і Мінекономіки в листі від 02.10.2007 р. № 91-28/296.

Спробував прояснити ситуацію Держкомпідприємництва. Так, у листі від 13.11.2009 р. № 14014 зазначено: якщо суб’єкт господарювання здійснює свою діяльність у сфері виробництва, у результаті якого продукція виробляється і реалізується ним самостійно в повному технологічному циклі, то він підпадає під РРО-звільнення. У свою чергу, під повним технологічним циклом виробництва розуміють сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, які забезпечують переробку сировини у продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади.

Тепер про те, як довести, що суб’єкт гос­подарювання не належить до підприємств торгівлі та громадського харчування. Згідно з консультацією, розміщеною в категорії 109.01 БЗ, суб’єкт господарювання є підприємством торгівлі або громадського харчування, якщо торгівля або громадське харчування визначені в його статуті основним видом діяльності і здійснення діяльності відповідає вимогам Порядку № 833.

Зауважимо: як правило, підприємства у статуті зазначають усі можливі види діяльності. І далеко не завжди в ньому визначено основний вид. Тому, на наш погляд, орієнтуватися слід не стільки на статут, скільки на відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР).

Які види діяльності можуть свідчити про те, що підприємство займається торгівлею або громадським харчуванням? Згідно з КВЕД-2010 їм відповідають коди з розділів 45 — 47 секції G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» і з розділу 56 секції I «Тимчасове розміщування й організація харчування».

Звичайно, найбезпечнішим варіантом буде повна відсутність у ЄДР згадок про наведені види діяльності. Але оскільки вже податківці підійшли до цього питання ліберально та орієнтуються на основний вид діяльності, то підтвердити його можна, пред’явивши перевіряючим виписку або витяг з ЄДР.

Якщо згідно з даними з ЄДР основним видом діяльності підприємства є торгівля або громадське харчування, потрібно застосовувати РРО. В іншому випадку при торгівлі продукцією власного виробництва РРО можна не використовувати.

Ну і, звичайно, не забувайте про останню умову, передбачену п. 1 ст. 9 Закону про РРО.

Розрахунки повинні проводитися тільки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій

Якщо ж суб’єкт господарювання реалізує продукцію власного виробництва не через касу (наприклад, через фірмовий магазин), то без РРО не обійтися.

Зауважимо, що раніше (до 01.01.2015 р.) під цю звільняючу норму, крім торгівлі продукцією власного виробництва, потрапляло також надання підприємствами послуг. Проте наші законодавці вирішили посилити захист прав споживачів і зобов’язали підприємства сфери послуг (перукарні, салони краси, спортклуби, хімчистки, сервісні центри тощо) при проведенні розрахунків застосовувати РРО на загальних підставах. Відповідні зміни внесено до Закону про РРО Законом № 71. Але зауважимо, що карати підприємства, які надають послуги, у разі здійснення ними розрахунків без використання РРО поки що не будуть. Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону про РРО їм надано тимчасову «індульгенцію». Так, РРОшні «грішки» таким неслухняним підприємствам прощатимуть аж до 01.07.2015 р. Але це тільки за умови, що вони проводять розрахунки в касах з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку. Інакше таким підприємствам загрожує відповідальність. Яка? Дивіться в розділі 8 спецвипуску на с. 80.

Банківські послуги

Під звільняючу норму, установлену п. 2 ст. 9 Закону про РРО, потрапляє виконання практично всіх банківських послуг. АнтиРРОшний імунітет не охоплює тільки два випадки:

1) операції з купівлі-продажу іноземної валюти;

2) операції комерційних агентів банків з прий­мання готівки для подальшого її переказу.

Тобто в цих двох випадках РРО застосовувати треба.

При цьому у ст. 9 Закону про РРО вже немає колишньої поблажки щодо купівлі-продажу іноземної валюти через каси банків. Нагадаємо: до 01.01.2015 р. у разі виконання купівлі-продажу іноземної валюти в касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів, що відповідали нормативним актам НБУ, РРО можна було не застосовувати. Проте Закон № 71 відправив це звільнення в минуле.

Використання РРО при виконанні операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу — ще одна новинка Закону № 71. При цьому РРО потрібно застосовувати, зокрема, тоді, коли приймання готівки для її подальшого переказу відбувається із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС).

Якщо оплата товарів (послуг) здійснюється за допомогою ПТКС, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати покупцю розрахунковий документ установленої форми (фіскальний чек)

Такий висновок наведено і в листі ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17.

На це нововведення законодавців спонукало, зокрема, широке поширення ПТКС, що використовується і для оплати товарів та послуг.

Але знову ж таки, якщо суб’єкт господарювання порушить нові правила щодо операцій з купівлі-продажу інвалюти та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, то до 01.07.2015 р. відповідальність йому за це не загрожує (п. 9 Прикінцевих положень Закону про РРО).

Продаж товарів (надання послуг) ФОП-єдиноподатниками

Як свідчить п. 6 ст. 9 Закону про РРО, при продажу товарів (наданні послуг) РРО можуть не застосовувати ФОП, які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку (далі — ЄП), що не застосовують РРО. Зауважимо, що до цієї норми Закону про РРО також нещодавно втрутився Закон № 71. Адже до набуття чинності останнім від застосування РРО звільнялися всі ФОП-єдиноподатники незалежно від того, до якої групи платників ЄП вони належали.

Що ж, тепер звернемося до ПКУ. Згідно з п. 296.10 цього Кодексу не застосовувати РРО мають право ФОП, які:

— є платниками ЄП групи 1;

— є платниками ЄП групи 2 або 3 і здійснюють діяльність на ринках або продають товари дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

Тобто всі ФОП — платники ЄП груп 2 і 3, які здійснюють інші види діяльності, ніж зазначені в п. 296.10 ПКУ, застосовувати РРО повинні. Але не прямо зараз. Деякий період часу для них діятимуть старі правила, згідно з якими не застосовувати РРО дозволялося всім без винятку ФОП-єдиноподатникам (п. 1 Прикінцевих положень Закону № 71). Детальніше про це — у табл. 1.2 на с. 10.

Таблиця 1.2. Обов’язок щодо застосування РРО різними групами ФОП-єдиноподатників

Група платника ЄП

Наявність обов’язку

до 30.06.2015 р.

з 01.07.2015 р. до 31.12.2015 р.

після 01.01.2016 р.

Група 1

Група 2

РРО зобов’язані застосовувати всі платники групи, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках або продають товари дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі

Група 3

РРО зобов’язані застосовувати всі платники групи, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках або продають товари дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі

Але водночас законодавець стимулює ФОП-єдиноподатників груп 2 і 3 почати використовувати РРО ще до настання зазначеного в табл. 1.2 часу «Ч». Ті, хто зважиться на такий крок до 30.06.2015 р. включно, звільняються від перевірок з питань порядку застосування РРО аж до 01.01.2017 р. ( п. 28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Зверніть увагу: до групи 3 платників ЄП відносять також юросіб-єдиноподатників, проте такі особи зобов’язані застосовувати РРО в загальному порядку.

Звільнення, установлене п. 6 ст. 9 Закону про РРО, діє тільки для фізичних осіб — платників ЄП. Відповідно

ФОП-загальносистемники від обов’язку застосовувати РРО також не звільнені

Це не стосується випадків, коли вони здійснюють види діяльності, перелічені в Переліку № 1336 (див. табл. 1.3). У таких випадках вони можуть не застосовувати РРО, але зобов’язані використовувати РК. Про це говорили й податківці в роз’ясненні, наведеному в категорії 109.02 БЗ.

Стосовно всіх випадків звільнення від використання РРО зауважимо таке. Особи, звільнені від використання РРО згідно зі ст. 9 Закону про РРО, мають право застосовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи (ч. 4 ст. 13 Закону про РРО).

Якщо суб’єкт господарювання не застосовує РРО, він зобов’язаний видати покупцю товарів/послуг на його вимогу чек, накладну або інший письмовий документ, що свідчить про перехід права власності на них (п. 15 ст. 3 Закону про РРО). Це відповідає вимогам Закону № 1023. Інакше такому суб’єкту господарювання загрожує відповідальність, передбачена цим Законом.

Як ви могли зауважити, Закон № 71 вніс чимало змін до «звільняючої» ст. 9 Закону про РРО. Серед них — виключення з неї п. 13. Завдяки цьому пункту до 01.01.2015 р. від застосування РРО звільнялися операції з продажу в системах електронної торгівлі (комерції), тобто в мережі Інтернет. Тепер же в інтернет-торгівлі також необхідно використовувати РРО. Ми вважаємо, що цей специфічний випадок необхідно розглянути окремо. Тому про нього детально поговоримо в підрозділі 1.3 (див. с. 13).

Коли можна не застосовувати РРО, але потрібно використовувати РК

Такі випадки встановлено в Переліку № 1336 (див. табл. 1.3). Зауважте: п. 2 постанови № 1336 для більшості з них визначає граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при якому застосовувати РРО не обов’язково (за умови використання РК і КОРО). Якщо суб’єкт господарювання перевищив таку межу, він зобов’язаний проводити розрахунки з використанням РРО. Граничні розміри річного обсягу розрахункових операцій ви також можете знайти в табл. 1.3 на с. 11.

Таблиця 1.3. Види діяльності, при яких дозволяється використовувати РК без застосування РРО

№ з/п

Вид діяльності

Норма Переліку № 1336

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій

1

Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках (за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів), що здійснюється ФОП-єдиноподатниками

П. 1

2

Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень

П. 2

200 тис. грн.*

3

Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу)

П. 3

200 тис. грн.*

4

Роздрібна торгівля і громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації та сільгоспвиробниками, які використовують продукцію власного виробництва

П. 4

75 тис. грн.**

5

Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, в їдальнях і буфетах підприємств УТОС і УТОГ

П. 5

200 тис. грн.*

6

Роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл

П. 6

200 тис. грн.*

7

Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села

П. 7

75 тис. грн.**

8

Продаж товарів (згідно з Переліком № 590) і надання послуг поштовими відділеннями і пунктами зв’язку в селах

П. 8

9

Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить більше 50 % загального товарообігу і відсутній продаж алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів

П. 9

10

Продаж квитків у кіосках і салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському і міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах

П. 10

11

Продаж у кіосках телефонних карток, які застосовуються в таксофонних мережах

П. 10

12

Надання побутових послуг:

— на території села;

— вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту та збирання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими і людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, що встановлюється Мінекономіки і ДФСУ, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг);

— з ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів і хімічного чищення структурними підрозділами підприємств і суб’єктами підприємницької діяльності з 1 або 2 працівниками

П. 11

13

Надання послуг бібліотеками

П. 13

200 тис. грн.*

14

Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями

П. 14

200 тис. грн.*

15

Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг в салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за Переліком № 105, а на повітряних судах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, — також продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів

П. 15

16

Послуги носильників з доставки багажу пасажирів на вокзалах і в портах

П. 16

200 тис. грн.*

17

Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл і селищ міського типу

П. 17

200 тис. грн.*

18

Реалізація квитків державних лотерей, крім продажу цих квитків через електронну систему прийому ставок, що контролюється в режимі реального часу Держказначейством

П. 18

19

Приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту)

П. 19

20

Страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»)

П. 20

21

Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовників

П. 21

22

Торгівля, громадське харчування і надання послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким надано статус гірничих

П. 22

200 тис. грн.*

23

Медичні послуги, що надаються виїзними бригадами, і медичне обслуговування вдома у замовника

П. 23

200 тис. грн.*

24

Послуги з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які здійснюються у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також туристичні та екскурсійні послуги за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності

П. 24

25

Надання послуг:

— з видачі дозволів на вилов риби і полювання;

— з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача

П. 25

26

Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних і спортивних закладах

П. 26

27

Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників

П. 27

200 тис. грн.*

* 200-тисячний граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій застосовують з розрахунку на одного суб’єкта господарської діяльності.

** 75-тисячний граничний розмір річного обороту застосовують з розрахунку на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів / надання послуг).

Зверніть увагу: при перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій упродовж будь-якого періоду, що становить 12 місяців, суб’єкти господарювання протягом місяця повинні перейти на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО (п. 2 додатка до постанови КМУ від 07.02.2001 р. № 121). Такий висновок випливає і з листа ДПАУ від 23.12.2004 р. № 11643/6/23-2119.

Детальніше про використання РК і КОРО див. у розділі 6 спецвипуску на с. 61.

1.3. Використання РРО інтернет-магазинами

Як ми зазначали вище, з 01.01.2015 р. виключено норму, згідно з якою від використання РРО звільнявся продаж товарів у системі електронної торгівлі (комерції), тобто в мережі Інтернет. Тепер застосовувати РРО під час здійснення розрахункової операції* інтернет-магазини повинні на загальних підставах згідно зі ст. 3 Закону про РРО.

* Визначення розрахункової операції наведено на с. 4.

Але при інтернет-торгівлі отримання оплати за продані товари зазвичай відбувається не за місцем їх реалізації. Та й оплата із застосуванням банківської платіжної картки не завжди підтверджується розрахунковим документом банку покупця (наприклад, оплата через «Приват24»). Тобто формально не кожен випадок здійснення розрахунків в інтернет-торгівлі потрапляє під визначення розрахункової операції в розумінні Закону про РРО. Проте це не означає, що в таких випадках РРО можна не застосовувати. Річ у тім, що це визначення вводилося ще «сто років тому» і не коригувалося під сучасні реалії. Тому на таку невідповідність доведеться закрити очі, адже інші, «сучасніші» норми Закону про РРО, свідчать, що застосовувати РРО при здійсненні розрахунків в інтернет-торгівлі треба у звичайному порядку.

Але тут виникає запитання: як і коли передати покупцю розрахунковий документ? Адже часто при інтернет-продажах фізичного контакту між покупцем і продавцем товарів не відбувається, а момент передачі товару і момент його оплати розділені в часі. А документ-то видати треба. Про це свідчить п. 2 ст. 3 Закону про РРО. З цим ми і розбиратимемося в цьому підрозділі.

Податківці спробували прояснити порядок застосування РРО та видачі розрахункового документа при торгівлі через Інтернет у листі ДФСУ від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15. На їх думку,

при здійсненні безготівкових розрахунків з використанням мережі Інтернет суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати РРО

При цьому, як зазначили фіскали, розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу. Однак що саме вони мають на увазі під «безпосереднім наданням», на жаль, залишилося «за кадром». Єдине уточнення стосується інформаційно-консультаційних послуг, а також комп’ютерних та інших програм, що передаються за допомогою мережі Інтернет. Так, у листі йдеться: «якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунка у безготівковій формі за допомогою платіжних карток Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується».

Крім того, у згаданому листі податківці зазначили, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів у системах електронної комерції дозволяється формування документа в електронній формі за умови доставки його користувачу (п. 3 розд. VII Положення № 705). Однак що це за документ і які реквізити він має містити, фіскали, схоже, і самі не знають.

Також без відповіді залишилося запитання про те, коли слід роздруковувати фіскальний касовий чек, якщо покупець здійснив оплату через Інтернет в неробочий час (наприклад, вночі).

Таким чином, чітких рекомендацій податківців для інтернет-торговців на цей час немає. Але ж працювати якось треба. Тому запропонуємо вам найбільш безпечні варіанти дій, які дозволять максимально забезпечити дотримання чинного законодавства.

Порядок видачі інтернет-магазином розрахункового документа залежатиме від того, як здійснюються отримання товару та його оплата. Можливі такі ситуації:

1) передоплата:

— у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток;

— у безготівковій формі через банківські установи;

— електронними грошима;

2) оплата при отриманні товару:

— в офісі продавця;

— через кур’єра;

— через «Укрпошту» або службу доставки (післяплатою).

Одразу зазначимо: в разі передоплати безготівковими грошовими коштами через банківські установи РРО не застосовують (див. с. 5). А ось про інші варіанти розрахунків розповімо далі.

Передоплата безготівковими грошовими коштами з використанням платіжних карток

Способи безготівкового розрахунку з використанням карток можуть бути запропоновані інтернет-магазином різні. Це й оплата на сайті магазина через LiqPay, PayPal тощо, й оплата через «Приват24». Чи потрібно застосовувати в цьому випадку РРО? Судячи з формулювання оновленого п. 2 ст. 3 Закону про РРО, потрібно. Схоже, що фіскали саме так розуміють змінену норму (див. листи ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 та від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15).

Необхідність застосовувати РРО при оплаті на сайті магазину або через «Приват24» пов’язана з тим, що розрахунки в таких випадках здійснюють з використанням банківської платіжної картки. І не важливо, що виручку від еквайєра продавець отримає одразу на поточний рахунок, оскільки покупець проводив оплату саме з використанням карток.

Вибивати чек РРО в такому разі було б логічно при отриманні позитивного результату авторизації з номером замовлення, тобто коли приходить підтвердження платежу банком — емітентом платіжної картки покупця. Але на практиці зробити це важко, адже для цього потрібно постійно відстежувати надходження такої інформації. Сподіваємося, що в податківців буде ліберальна думка із цього приводу і вони дадуть інтернет-торговцям час, протягом якого можна «запізнитися» із застосуванням РРО.

Видати чек покупцю потрібно при переданні йому товарів

При цьому спосіб доставки значення не має. Наприклад, чек можна вкласти в посилку або передати у руки покупцю при самовивезенні.

Використання електронних грошей при передоплаті

Згідно з п. 1.3 Положення № 481 фізособи та суб’єкти господарювання для здійснення оплати товарів мають право використовувати електрон­ні гроші. При цьому електронні гроші — це одиниці вартості, які зберігаються на електрон­ному пристрої, приймаються як засіб платежу особами іншими, ніж особа, яка випускає їх, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі (п. 15.1 Закону № 2346).

Тобто електронні гроші — це не гроші в чис­тому вигляді, а тільки боргові зобов’язання емітента електронних грошей*. Незважаючи на це, при здійсненні оплати електронними грошима застосування РРО, швидше за все, теж не уникнути. Річ у тім, що згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція є «прийманням від покупця готівкових грошових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо...». Тому якщо поглянути на електронні гроші як на замінники «живих» грошей, які ховаються під словом «тощо», то РРО потрібний.

* Детальніше з питанням використання електронних грошей ви можете ознайомитися в тематичному номері журналу «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 68, с. 20.

Вибивати чек РРО необхідно в момент надходження електронних грошей до електронного гаманця інтернет-магазину

Передають чек покупцю також при видачі йому товару.

Оплата в офісі продавця при самовивезенні товару

Це, мабуть, найпростіший з наведених нами варіантів. За такого варіанта клопотів з видачею розрахункового документа не буде.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону про РРО

розрахунковий документ видають безпосередньо при отриманні товару

Тобто продавець застосовує РРО при отриманні оплати за товар і одразу ж передає розрахунковий документ покупцю разом з таким товаром. При цьому не важливо, в якій формі здійснюється оплата — у готівковій чи безготівковій (через POS-термінал).

Нагадаємо: підприємство-продавець може уникнути застосування РРО в разі, якщо воно продає продукцію власного виробництва, його основна діяльність — не торгівля і не громадське харчування і покупець вносить оплату до каси такого підприємства (див. с. 7). Але в інтернет-торгівлі це не дуже розповсюджений випадок.

Оплата при отриманні товару через кур’єра продавця

Повертаючись до п. 2 ст. 3 Закону про РРО, робимо висновок, що розрахунковий документ покупцю повинен видати кур’єр при переданні товару покупцю. Найоптимальнішим є варіант, коли такий кур’єр має при собі портативний РРО. У такому разі він може його застосувати одночасно з отриманням грошових коштів від покупця. Тоді буде дотримано правило п. 5 розд. ІІІ Порядку № 417-1, згідно з яким

реєстрація продажу товарів через РРО здійснюється одночасно з розрахунковою операцією

Тобто при отриманні оплати від покупця кур’єр виб’є чек за допомогою портативного РРО і одразу ж передасть його покупцю разом з товаром. Така ситуація дуже схожа на самовивезення. Тільки при самовивезенні передачу товару здійснюють на території продавця, а при доставці кур’єром — на території покупця.

Але все це — ідеальна ситуація. Озброїти своїх кур’єрів портативними РРО може далеко не кожен суб’єкт господарювання.

Що робити, якщо кур’єр не має при собі РРО

У такому разі ситуація дещо ускладнюється. Заздалегідь роздрукувати розрахунковий документ і видати його покупцю при передачі товару — варіант не підходящий. Адже застосовувати РРО потрібно одночасно із здійсненням розрахункової операції, про що нам говорить п. 5 розд. ІІІ Порядку № 417-1. А така операція в нашому випадку здійснюється безпосередньо перед переданням товару кур’єром покупцю.

Видача заздалегідь роздрукованого розрахункового документа є порушенням порядку застосування РРО

Тому, якщо ви не шукаєте собі проблем, від такого варіанта рекомендуємо утриматися.

Але вихід є! Пропонуємо вам вчинити так. Перш за все в публічному договорі на сайті зазначте, що перехід права власності на товар здійснюється в момент підтвердження замовлення (це дозволяє зробити ст. 334 ЦКУ). Далі дійте, як при продажу у кредит. Тобто спочатку вам потрібно вибити чек РРО як «продаж у кредит» і передати його кур’єру разом з товаром. При доставці кур’єром товару покупець передає йому гроші. Той, у свою чергу, повинен видати вибитий як «продаж у кредит» чек покупцю одночасно з переданням йому товару. Після отримання грошей від кур’єра ви повинні роздрукувати інший чек як «погашення кредиту». Думаємо, такий варіант фіскалів влаштує, адже раніше вони схилялися до нього у випадках з відстроченими розрахунками.

Є й інший варіант. При ньому можна й зовсім обійтися без застосування РРО. Розповімо про нього.

img 1

Кур’єру при отриманні готівки від покупця необхідно скласти договір доручення. Суть цього договору в тому, що покупець доручає кур’єру сплатити від його імені певну суму на рахунок інтернет-магазину. При цьому кур’єр має виступати не як співробітник цього інтернет-магазину, а як звичайна фізособа. Потім кур’єр іде до банку і сплачує гроші через касу банку на поточний рахунок магазину (від імені та за дорученням покупця). Оскільки такі платежі безготівкові і здійснюються через банківські установи, РРО застосовувати не потрібно. Але! Мінус цього варіанта в тому, що не всякий покупець захоче морочитися з договором доручення. Та й насторожити це може наших людей. Не звикли вони при звичайній побутовій купівлі підписувати якісь договори.

Ми вам запропонували два варіанти виходу із ситуації. Ваша справа — обрати те лихо, котре менше.

Післяплата

Розрахунок у вигляді післяплати може відбуватися при доставці товару через «Укрпошту» або службу доставки (наприклад, «Нову Пошту»). За такого варіанта оплати покупець передає грошові кошти не безпосередньо продавцю, а свого роду посереднику — пошті чи службі доставки. А та, у свою чергу, передає (переводить) або перераховує таку оплату продавцю.

Якщо такий посередник перераховує грошові кошти безпосередньо на банківський рахунок продавця, то мають місце безготівкові розрахунки. А отже, у такому разі можна обійтися без РРО. Це випливає з роз’яснення податківців, наведеного в категорії 109.02 БЗ. Проте за такого способу розрахунків продавець разом з товаром повинен передати покупцю розрахунковий документ (не чек РРО), що засвідчує факт купівлі, з відміткою про дату продажу. Це може бути накладна або товарний чек. Таким чином будуть виконані вимоги п. 11 ст. 8 Закону № 1023.

Але якщо пошта або служба доставки передасть готівку продавцю безпосередньо в руки або поштовим переказом, то застосування РРО не уникнути. Про це свідчить усе те ж роз’яснення податківців. Проте тут виникає проблема з видачею розрахункового документа. Видати його заздалегідь, як ви вже знаєте, неправильно. А застосувати РРО під час передання покупцем грошових коштів пошті або службі доставки не можна. Адже розрахунки в такому разі здійснюються не між продавцем і покупцем, а між покупцем і посередником. Застосувати РРО продавець зможе тільки при передачі (переказі) йому грошових коштів таким посередником, тобто при здійсненні розрахункової операції. Але видати покупцю розрахунковий документ при передачі йому товару все одно потрібно (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). Що ж робити?

Знову ж таки найбільш оптимальним, на наш погляд, варіантом буде видача чека РРО, як при продажу у кредит (див. вище). Але можливий і інший варіант. Так, разом з товаром покупцю можна видати не чек РРО, а інший розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, з відміткою про дату продажу. Це може бути, наприклад, накладна. Така дія не суперечить п. 2 ст. 3 Закону про РРО і водночас відповідає п. 11 ст. 8 Закону № 1023. Чек РРО продавець вибиває вже після передання (переказу) йому готівки поштою або службою доставки.

висновки

  • При продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також при здійсненні операцій з приймання готівки для її подальшого переказу суб’єкти господарювання застосовують РРО.

  • Не застосовують РРО, якщо суб’єкт господарювання здійснює розрахунки в безготівковій формі через банківські установи.

  • РРО не застосовують у виняткових випадках, наведених у ст. 9 Закону про РРО, а також у випадках, зазначених у Переліку № 1336, при яких замість РРО використовують РК і КОРО.

  • З 01.07.2015 р. застосовувати РРО повинні ФОП-єдиноподатники групи 3, а з 01.01.2016 р. — платники ЄП групи 2.

  • Суб’єкт господарювання, який не застосовує РРО, зобов’язаний видати покупцю товарів/послуг на його вимогу чек, накладну або інший письмовий документ, що свідчить про перехід права власності на них.

  • Інтернет-магазини зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах.

Теги РРО
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі