Податки & бухоблік: № 41, травень, 2015

Перелік використаних документів У всі часи торгівлі приділялося велике значення. Зародившись ще в кам’яному віці, вона пройшла довгий шлях і сьогодні, випробувана тисячоліттями, твердо укорінилася в нашому житті. Тому недивно, що контролюючі органи досить пильно стежать за розрахунками, які проводяться у сфері торгівлі (а також у сфері громадського харчування та послуг). Допомагає їм у цьому закон, який зобов’язує суб’єктів господарювання застосовувати при здійсненні таких розрахунків реєстратори розрахункових операцій. Вони-то і стануть «головним героєм» сьогоднішнього номера. Ви дізнаєтеся, хто і коли повинен застосовувати у своїй діяльності РРО, а хто звільнений від такого обов’язку. Ми допоможемо вам обрати РРО потрібної моделі, розповімо, як його зареєструвати та підготувати до використання. До того ж у цьому номері будуть розглянуті тонкощі використання РРО, а також порядок реєстрації, ведення та зберігання КОРО і РК. Крім того, ми познайомимо вас із платіжними терміналами і, звичайно ж, попередимо про відповідальність. Спецвипуск підготували редактор Наталія Вороная, податкові експерти Олена Савченко, Наталія Чернишова, Оксана Хмелевська.

Реєстратори розрахункових операцій. 1. Кому потрібний РРО Сьогодні суб’єкти торгівлі, обслуговування та громадського харчування приголомшують своєю кількістю та різноманітністю. На кожному кроці неонові вивіски і завзяті закликальники спокушають нас залишити свої гроші десь у кав’ярні, магазині чи салоні. А зростаючі потреби сучасної людини стимулюють появу все більшої кількості таких суб’єктів господарювання. Ось тільки, щоб реалізовувати свої товари і послуги, більшості з них потрібно обзавестися реєстраторами розрахункових операцій (далі — РРО). Про те, хто зобов’язаний застосовувати у своїй діяльності РРО, а хто може обійтися і без нього, розповімо в цьому розділі спецвипуску.

Реєстратори розрахункових операцій. 2. Обираємо РРО Ви належите до суб’єктів господарювання, які зобов’язані застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій (див. розділ 1 спецвипуску)? Тоді ви звернулися за адресою — у цьому розділі ми допоможемо вам обрати РРО потрібної моделі.

Реєстратори розрахункових операцій. 3. Реєстрація і розреєстрація Після того як РРО вибрано з урахуванням усіх вимог, зазначених у розділі 2 спецвипуску, і придбано, його необхідно зареєструвати в органах ДФСУ. Без цього використовувати РРО не можна! Про те, як здійснити реєстрацію РРО, ви дізнаєтеся в цьому розділі спецвипуску. Крім цього, ми розповімо, як перереєстровують РРО, а також як і в яких випадках скасовують його реєстрацію. Добрим помічником у вивченні цих питань буде Порядок № 417-1*.

Реєстратори розрахункових операцій. 4. Підготовка РРО до використання Процедура реєстрації РРО в органі ДФСУ пройшла успішно? Вітаємо! Ви вийшли на фінішну пряму. Ще трохи і РРО буде готовий «вступити на службу». Кинутися у вир розрахункових операцій одразу після реєстрації РРО не можна. Заздалегідь слід підготувати його до використання. Так, розрахункові документи, які ви видаватимете покупцям, повинні містити всі обов’язкові реквізити. А отже, РРО потрібно відповідним чином запрограмувати. Про це ми й поговоримо в цьому розділі. Крім того, тут ви дізнаєтеся, які документи мають перебувати на місці проведення розрахунків у суб’єкта господарювання, що використовує РРО.

Реєстратори розрахункових операцій. 5. Використовуємо РРО У попередніх розділах ви вже могли прочитати, як обрати РРО, зареєструвати його в ДПІ і підготувати до роботи. У цьому розділі ми поговоримо про те, як правильно проводити розрахунки через РРО, про дії касира до початку роботи і після закінчення робочого дня. Також ви дізнаєтеся, що робити, якщо касир вибив помилковий чек, відключилася електроенергія, РРО вийшов за ладу, і багато інших нюансів, пов’язаних із застосуванням касових апаратів.

Реєстратори розрахункових операцій. 6. КОРО і РК: реєструємо та ведемо правильно Ви вже ознайомилися з тонкощами реєстрації та застосування РРО, а отже, знаєте: «супутницею» кожного касового апарату є КОРО, зареєстрована в органі ДФСУ. Вона формується з пронумерованих аркушів і титульної сторінки, складається з 4 розділів, у кожного з яких своє призначення. «Найпопулярніший» розділ 2, до якого записують інформацію про рух коштів, отриманих (виданих) під час розрахункових операцій. Крім того, КОРО нерозлучна з РК — підшивкою розрахункових квитанцій, які в разі поломки РРО чи іншого форс-мажору замінять чеки РРО (див. с. 69). Інформацію про їх видачу (використання) відображають у розділі 3 КОРО на РРО.

Реєстратори розрахункових операцій. 7. Платіжні термінали Розрахунки банківськими картками давно стали звичними. Багато хто зміг переконатися, що це зручна і корисна річ, і віддають перевагу продавцям, які забезпечують цей вид розрахунків. Для того щоб реалізувати таку можливість, торговці установлюють спеціальний пристрій — платіжний (POS) термінал.

Реєстратори розрахункових операцій. 8. Відповідальність за порушення у сфері застосування РРО і ЕПЗ Для більшості суб’єктів підприємництва застосування РРО в першу чергу пов’язане з потенційною небезпекою, яку криють у собі підступні штрафи за будь-яке порушення в цій сфері. Це дамоклів меч, що постійно висить над тими, хто зобов’язаний використовувати у своїй діяльності касові апарати та платіжні термінали. Але від них, на жаль, нікуди не подітися. Тому давайте розберемося, за які порушення у сфері застосування РРО та ЕПЗ підприємствам та їх посадовим особам може загрожувати відповідальність.

№41