Описаний механізм тиску на платників не новий і застосовується місцевими фіскалами вже давно. Суть його ми вже виклали в преамбулі. Тепер обговоримо деталі.
Що коїться
Платник про те, що йому «відрізали» електронку, як правило, дізнається випадково — при спробі зареєструвати ПН (РК) або після відправлення звітності — коли приходить квитанція «з рукавами від жилета». Услід за «знеструмленням» після закінчення певного строку (як правило, після граничного строку подання податкової звітності) до платника приходить «лист щастя» — про одностороннє розірвання договору про визнання електронних документів* (далі — договір про визнання ЕД). У ньому зазвичай зазначається конкретна причина.
* У тому числі і про те, що податкова звітність, представлена засобами електронного зв’язку, є не прийнятою.
Формальною причиною одностороннього розірвання фіскалами такого договору може називатися або загально(сумно)відоме переведення платника у «стан 9» (відсутність за місцезнаходженням) або ще якась формальна нісенітниця, на підставі якої податківці намагаються «опустити» платника ... «до рівня» податкової ями. І, можливо, яку вони незаконно запхали в договір про визнання ЕД як один із випадків, що дають їм право на одностороннє розірвання договору.
«Відрізані» платники стають прямими заручниками фіскалів, а останні таким чином «видоюють» з платників не тільки додаткові податки (особливо ПДВ) і штрафи, але, нерідко, й особисту мзду. Правомірністю такі дії зазвичай навіть не пахнуть.☹
Законні приводи для «відрізання»...
Спробуємо проаналізувати все це з нормативної точки зору.
Цю ситуацію перш за все регулює Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ № 233 від 10.04.2008 р. (далі — Інструкція № 233). У додатку 1 до цієї Інструкції наведено Примірний договір про визнання електронних документів. І в його тексті відсутня така підстава для одностороннього розірвання договору фіскалами, як «відсутність платника податків за місцезнаходженням» або щось подібне.
У п. 4 розділу 6 цього Примірного договору містяться виключно такі підстави для його одностороннього розірвання фіскалами: «неподання Платником нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації».
От і все!
Той факт, що інші підстави для одностороннього розірвання договору про визнання ЕД у фіскалів відсутні, неодноразово підтверджувався у консультаціях податківців
Наприклад, у чинній консультації в Базі знань (категорія 135.03), відповідаючи на запитання щодо таких підстав, автори недвозначно зазначають, що податківці можуть в односторонньому порядку розірвати договір тільки за підставами, наведеними в п. 4 розд. 6 Примірного договору з Інструкції № 233. І що інших підстав для розірвання договору в односторонньому порядку з боку контролюючих органів не передбачено!
Другий із зазначених випадків розірвання виглядає цілком логічно — у разі зміни самим платником його адреси реєстрації він може опинитися на території, що обслуговується іншим податковим органом, і тому в колишнього податкового органу з’являється право розірвати договір про визнання ЕД. Але це зовсім інший випадок — відмінний від «стану 9»!
До речі, нещодавно в листі ДФСУ від 21.09.2015 р. № 2419/2/99-99-11-02-02-10 фактично пролунало, що «поміщення» платника у «стан 9» не є підставою для відмови у прийнятті ПН для реєстрації в ЄРПН! Але, як-то кажуть, «живі перекази, а віри їм не ймеш...»
Тепер що стосується першого випадку — неподання платниками посилених сертифікатів відкритих ключів. Строк дії договору про визнання ЕД строго прив’язаний до строку дії сертифікатів відкритих ключів. А вони зазвичай видаються на рік. У п. 3 розд. 6 Примірного договору зазначено: «Якщо платник подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису, договір вважається пролонгованим до закінчення строку дії нових посилених сертифікатів ключів».
При закінченні строку дії сертифікатів або при заміні «підписуючих осіб» до терміну подання звітності необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів. Фіскали з цього приводу говорять таке.
Якщо договір про визнання ЕД укладається в електронній формі, то посилені сертифікати платника податків і його посадових осіб імпортуються до бази сертифікатів разом з договором. Тому для імпорту до бази сертифікатів нового сертифіката зазначений договір необхідно переукласти (БЗ, категорія 401.03). Тобто договір у будь-якому разі краще переукласти. Хоча свого часу податківці зазначали, що переукладати договір до закінчення його строку дії необхідно, тільки коли змінюється директор підприємства (див. «Вісник податкової служби України», 2013, № 14, с. 27). Водночас, зараз на практиці процедура переукладення договорів фіскалами штучно розтягується на декілька днів. Від чого, зрозуміло, страждають платники, але аж ніяк не бюджет...
Ми вже зазначали, що договір про визнання ЕД діє до закінчення строку дії посилених сертифікатів відкритих ключів. А тому якщо строк дії сертифікатів не минув, склад осіб-«підписантів» і місцезнаходження платника не змінювалися, фіскали не мають права «відрізати» вам електронку.
...і незаконні
Водночас, на практиці все відбувається, часто, далеко не так. І податківці пхали і продовжують пхати в договори про визнання ЕД всіляку нісенітницю. Наприклад, торік чимало інспекцій знову стали додавати до цих договорів додаткові умови для одностороннього розірвання їх фіскалами, такі як «відсутність платника за місцезнаходженням», а «найулюбленішим» — ще й «інші порушення платником норм чинного законодавства».
А ось у прикладі заповнення договору про визнання ЕД (сподіваємося, застарілому), який досі висить на сайті Деснянської районної держадміністрації м. Києва, зазначені ще й такі «додаткові» випадки для одностороннього розірвання фіскалами договору:
— надання недостовірних даних в обов’язкових реквізитах платника;
— неподання податкової звітності протягом трьох і більше послідовних податкових періодів;
— анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою ДПІ;
— наявність значних сум розбіжностей податкових зобов’язань і податкового кредиту відповідно до автоматизованої системи зіставлення податкової звітності з ПДВ;
— низький рівень податкової віддачі з податку на прибуток при значних обсягах валового доходу;
— наявність заборгованості перед бюджетом;
— наявність інших фактів, які можуть свідчити про ухилення від оподаткування.
Поставивши свій ЕЦП на подібний договір, платник сам себе підвісить на серйозний гачок фіскалів. І вони в будь-який момент можуть пригрозити йому відключенням «від мережі», а частіше — просто одразу «відрізати» електронку.
Але навіть коли договір містить тільки зазначені вище два «законні» випадки його одностороннього розірвання, податківці винаходять чергові способи «відрізання».
Імпровізуючи на тему «стану 9», фіскали вигадують таке. Мовляв, оскільки, з’явившись без попередження за місцезнаходженням платника, ми нікого з його співробітників не побачили/не застали (або лист із запитом повернувся), то ймовірно (!!!) платник змінив місце реєстрації. А це є приводом для розірвання договору про визнання ЕД!
Але для таких підступів фіскалів навіть кримінальна стаття передбачена — за зловживання службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України)
Що ж до розірвання договору у зв’язку з ненаданням платниками посилених сертифікатів відкритих ключів, то тут теж не все так гладко. Податківці використовують будь-який привід для констатації факту «ненадання» сертифікатів ключів і розірвання договору.
У зв'язку з чим зазначимо, що у своїх консультаціях фіскали наголошували: посилені сертифікати платників передаються до органів ДПС автоматично при підписанні договору про визнання ЕД у спеціалізованому програмному забезпеченні «ДПС Захист звітності». Тобто при використанні платниками зазначеного сервісу подавати до органів ДПС посилені сертифікати особисто не обов’язково.
Утім, зараз узагалі почастішали випадки, коли «відрізають» електронку просто без жодного приводу — буцімто «помилково»...☹
Пошук виходу
З урахуванням викладеного рекомендуємо тим платникам, кому поки що «фазу не вирубили», перевірити зміст своїх договорів про визнання ЕД. І спробувати вжити заходів для очищення договорів від «наднормативних» причин одностороннього розірвання фіскалами.
А ось ті, кому вже «відрізали фазу», зазвичай потрапляють у своєрідний цугцванг*, якщо, звичайно, усе не обійдеться швидким переукладенням договору — хоча і ця процедура зараз фіскалами нерідко затягується.
* Положення в шашках і шахматах, у якому будь-який хід гравця веде до погіршення його позиції.
І, проте, не завжди вихід із ситуації — повний «прогин» перед фіскалами.
Чимало платників борються з цим свавіллям, хто як може та вміє. Кількість позовів, поданих протягом року до адмінсудів з приводу незаконних дій фіскалів, які не допускають платників до реєстрації електронних документів, скоро перевалить за десять тисяч. Проте перемога в суді першої інстанції часто не вирішує проблему. Бо податківці, програвши справу, не гребують подати апеляцію, а потім і касацію. У результаті судовий спір набуває затяжного характеру, не укладаючись навіть в один рік, і платнику доводиться або ставити хрест на своєму бізнесі, або проводити його через іншу юр/фізособу. І те, і інше, як правило, витратно-несолодке...☹
Деякі підприємці з приводу такого свавілля фіскалів зверталися до бізнес-омбудсмена, який зробив офіційний запит голові ДФСУ щодо «чудес», які витворяють місцеві фіскали з договорами про визнання ЕД. На цей запит ДФСУ надано офіційну відповідь у листі від 28.07.2015 р. № 15830/6/99-99-18-07. У ньому звучить заклик до місцевих податківців не допускати тиску на платників і чітко додержуватися вимог Інструкції № 233. Крім того, наприкінці листа фактично зазначено, що застосування нетипового варіанта договору про визнання ЕД вважається серйозним порушенням з боку фіскалів і керівники таких ДПІ повинні притягуватися до відповідальності.
На жаль, незважаючи на правильні тези цього листа, такий відпрацьований спосіб тиску на (і «витискання» з) платників досить живучий. Що й демонструє практика останніх місяців.
Водночас слід зазначити, що зараз (мабуть, завдяки тим, хто судиться, та омбудсмену)
більш дієвим стало звернення платників з приводу таких ситуацій на антикорупційний сервіс ДФСУ, іменований «Пульс» (за телефоном (044) 284 0007)
Отже, телефонуйте, не соромтеся, і фарби сильніше при цьому згущуйте — швидше відреагують. Плюс обов’язково вимагайте проведення службового розслідування «сфабрикованої» ситуації.
Декому допомагає грамотне звернення до місцевої прокуратури зі скаргою на дії податківців зі створення незаконних перешкод у здійсненні господарської діяльності, і, зокрема, — у проведенні через систему електронних документів (ПН, звітності тощо). З обов’язковим доведенням і педалюванням того, що дії фіскалів мають протизаконний, умисний і корупційний характер. У світлі нових віянь місцевий прокурор цілком може поборотися з корупцією серед інших держорганів.
Нижче на рисунку ми згрупуємо основні способи вирішення ситуації, коли не виходить (або немає бажання) «полюбовно» домовлятися з фіскалами, щоб ті назад «включили електронку». До цих способів можна вдаватися як окремо, так і сукупно. Тобто одночасно до декількох: подати скаргу на «Пульс», бізнес-омбудсмену (його офіційний сайт — https://boi.org.ua/) і, головне — прокуророві, надіславши її копії до районної, обласної та головної податкових служб).
Варіанти розрулювання ситуації з відключенням
Загалом, який би шлях боротьби з фіскалами ви не обрали, перемога (врешті-решт) має бути за вами. Щоб вона не виявилася пірровою...
висновки
- Є тільки дві законні підстави для одностороннього розірвання фіскалами договору про визнання ЕД: неподання платником нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих і зміна платником місця реєстрації.
- При укладенні такого договору намагайтеся не допускати включення до нього якихось додаткових підстав для одностороннього розірвання фіскалами.
- Якщо вам незаконно «відрізали» електронку і вирішити питання «полюбовно» не виходить, активно скаржтеся на сервіс ДФСУ «Пульс» і до прокуратури, адмінсуду, бізнес-омбудсмену тощо. Щось та спрацює...
