СільгоспЄП: без акумулювання ПДВ не бачити 4 групи

В обраному У обране
Друк
Анатолій Бобро, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Листопад, 2015/№ 94
Лист ДФСУ від 28.09.2015 р. № 9016/П/99-99-15-03-01-14

висновок документа


Якщо у строки, встановлені ст. 203 ПКУ*, суму спецрежимного сільгоспПДВ не перераховано з поточного рахунку на спецрахунок, ця сума є податковим боргом, наявність якого є підставою для відмови у переході на спрощену систему оподаткування або у підтвердженні статусу платника сільгоспЄП

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Податківці безпідставно обмежують право на застосування аграріями спрощеної системи (сільгоспЄП). Доведемо це.

Почнемо з п. 291.51.3 ПКУ. В ньому про податковий борг говориться лише в одному часовому аспекті — станом на 1 січня базового (звітного) року (за винятком форс-мажорного боргу). Виходить, що випадки виникнення та погашення боргу до кінця року негативних наслідків не тягнуть. Навіть факт наявного, припустимо, на 31 грудня, та погашеного у цей же день податкового боргу не може вважатись перешкодою для сільгоспЄП.

Оскільки про податковий борг говориться без конкретизації видів податків та зборів, то борг станом на 1 січня за будь-яким з них включає «червоне світло» на шляху до сільгоспЄП.

Щоб виправдати фіскальний висновок, контролери вдаються до різного роду маніпулювань. Якщо податковим боргом за нормами ПКУ в кінцевому рахунку вважається сума коштів, що має бути сплачена в бюджет, то до чого тут його п. 209.2? В останньому якраз чітко та однозначно сказано: «сума <…> не підлягає сплаті до бюджету <…>». З якого це дива неакумульована у визначений строк сума сільгоспПДВ, що «повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства», оголошується податковим боргом як бюджетний платіж?

Адже, якщо речі називати своїми іменами, то сільгоспПДВ не може вважатись ані податковим зобов’язанням (п.п. 14.1.156), ані грошовим зобов’язанням (п.п. 14.1.39), ані податковим боргом (п.п. 14.1.175).

Обов’язок сільгосппідприємства в умовах СЕА (акцентуємо: — за нормами ПКУ) полягає лише у своєчасному спрямуванні коштів сільгоспПДВ на додатковий СЕА-рахунок. Акумулювання їх на спецрахунок має виконуватись автоматично органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом операційного дня надходження коштів на СЕА-рахунок (абзац другий п. 2001.5 та абзац четвертий п. 209.2 ПКУ).

Отже, констатуємо: від операцій власне акумулювання аграрії відсторонені. Фіскальний висновок податківців вважаємо таким, що не узгоджується з нормами ПКУ. Разом з тим будемо реалістами: сподіватись на зміну їх позиції, скоріше за все, марно. Безпечніше уникати конфліктних ситуацій та не гаяти час. Пам’ятайте: перепустку на сільгоспЄП можна отримати лише один раз на рік (декларація з сільгоспЄП подається не пізніше 20 лютого поточного року).

До того ж, перемогти в судових баталіях теж малоймовірно. Наприклад, в ухвалі ВАСУ від 11.03.2015 р. № К/800/53401/14 визнано правомірним застосування штрафу згідно з п. 126.1 ПКУ (за несвоєчасне перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання) у випадку порушення термінів сплати коштів на спецрахунок.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити