Штрафи, передбачені ст. 1201 ПКУ, у цьому випадку застосовуватися не можуть.
Це підтверджують і фіскали (див. лист ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17, БЗ 101.31).
Стаття 1201 ПКУ передбачає застосування штрафних санкцій у разі порушення строків реєстрації податкових накладних (ПН) і розрахунків коригувань, що підлягають видачі покупцям — платникам ПДВ.
У разі порушення строків реєстрації ПН, що не підлягають видачі покупцю, посадовим особам загрожує адміністративний штраф (див. БЗ 101.31), передбачений ст. 1631 КпАП, за порушення порядку ведення податкового обліку у розмірі від 85 до 170 грн. (при повторному порушенні, за яке особи вже притягувалися до адміністративної відповідальності протягом року, — від 170 до 255 грн.).
Зазначимо, що порушення у вигляді несвоєчасно зареєстрованої ПН є «разовим». До відповідальності за таке порушення особа може бути притягнена не пізніше ніж через три місяці після вчинення злочину ( п. 2 ст. 38, ст. 221 КпАП). Водночас, якщо на момент проведення перевірки ПН так і залишилася незареєстрованою, має місце «триваюче» порушення, до відповідальності за яке особа може бути притягнена не пізніше трьох місяців із дня його виявлення.
Як бачимо, якщо ПН, виписану на неплатника ПДВ, зареєструвати з порушенням строків, але не пізніше ніж за три місяці до виявлення такого порушення податковими органами, посадових осіб не буде притягнуто до адміністративної відповідальності.
Зазначимо також, що якщо надалі в підприємства виникне необхідність відкоригувати податкові зобов’язання (ПЗ) за такою ПН, її все одно доведеться зареєструвати. Тільки в такому разі можна буде зареєструвати РК і зменшити ПЗ (див. БЗ 101.07).
