Для відповіді на це запитання важливо знати тривалість установленої працівнику щорічної відпустки і його вік . Річ у тім, що:
по-перше, без припинення трудових відносин компенсувати грошима можна тільки частину щорічної відпустки (основної і додаткових), що належить працівнику за відпрацьований робочий рік, що перевищує 24 календарні дні;
по-друге, при виконанні першої умови розраховувати на компенсацію за невикористані дні відпустки можуть тільки працівники старше 18 років ( ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки).
У працівника тривалість щорічної відпустки 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік? Тоді отримати компенсацію за невикористану відпустку він зможе тільки при звільненні. Навіть якщо працівник не скористався своїм правом на щорічну відпустку за декілька попередніх років, за роботодавцем усе одно зберігається обов’язок надати йому ці дні відпустки.
А можливо, працівник крім щорічної основної відпустки у 24 календарні дні має право на щорічну додаткову відпустку, наприклад, на 4 дні додаткової відпустки за роботу в особливих умовах праці?
У такій ситуації він повинен відгуляти 24 календарні дні відпустки, що не компенсуються за відпрацьований робочий рік, за який надається відпустка. І тільки після цього, на підставі його заяви, роботодавець зможе виплатити працівнику компенсацію за невикористані 4 календарні дні відпустки. Тобто не можна спочатку виплатити йому грошову компенсацію за частину відпустки, а потім надати працівнику саму відпустку (див. лист Мінсоцполітики від 25.06.2014 р. № 248/13/116-14).
Висновок: 24 календарні дні відпустки, що належать працівнику за кожен відпрацьований робочий рік, він повинен використати для відпочинку у відпустці. Решту днів, за його бажанням, можна компенсувати грошима.
