Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ суму компенсації за невикористані дні відпустки відображайте у складі заробітної плати з ознакою доходу «101».
Загальну базу обкладення ВЗ, до якої має потрапити й сума компенсації, а також загальну суму утриманого ВЗ відображайте в розділі II форми № 1ДФ.
Звіт з ЄСВ (форма № Д4). Компенсацію за невикористану відпустку, нараховану працівнику, який звільняється, при проведенні остаточного розрахунку відображайте у звіті за формою № Д4 у загальній сумі заробітної плати. Виділяти її окремим рядком, як виділяють відпускні, не потрібно.
Причому, якщо працівник, який звільняється, відпрацював тільки частину місяця і його загальна база справляння ЄСВ (за вирахуванням винагороди за ЦПД*) нижче МЗП, визначати додаткову базу справляння ЄСВ і сплачувати з неї ЄСВ не потрібно. Річ у тім, що вимога про сплату ЄСВ з МЗП, установлена в ч. 5 і 6 ст. 8 Закону № 2464, не працює в місяці прийняття/звільнення працівника, якщо такий місяць не був відпрацьований повністю. На це, зокрема, звертав увагу спеціаліст ДФСУ в консультації, наведеній у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 8.
* Цивільно-правовий договір на виконання робіт (надання послуг).
Якщо ж працівник звільняється в останній робочий день місяця, то вимогу про ЄСВ з МЗП доведеться виконувати.
І ще, не забудьте на працівника, який звільняється, сформувати рядок у таблиці 5 звіту за формою № Д4 з датою звільнення та підставою для припинення трудових відносин.
Якщо компенсацію нараховано колишньому працівнику після звільнення у зв’язку з виправленням помилки, то у формі № Д4 її не відображайте. Адже ЄСВ з неї ви не справляли.
