ПДВ
* Тонкий гумор з інету. ☺
** «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 64, с. 4.
Для початку нагадаємо, що «зведену» податкову накладну (ПН) винайшли і ввели в обіг податківці (як, до речі, і так звану «підсумкову» ПН). Адже не секрет, що в Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) термін «зведена» був геть відсутній. А терміна «підсумкова» там немає й зараз. До речі, оскільки з останньою все по-старому, тут про неї — більше жодного слова (зазирніть краще на с. 33).
Давайте ж обговоримо обидва сьогоднішні варіанти складання однієї «зведеної» ПН замість декількох, так би мовити, «звичайних» ПН.
Зведена → Зведена («ритмічна»)
Отже, у «передостанні» ☺ часи термін «зведена» застосовувався тільки щодо тих ПН, які дозволялося складати платнику при здійсненні ним безперервних або ритмічних постачань товарів/послуг постійним покупцям — згідно з п. 18 Порядку № 957****. До речі, сам термін «зведена» прийшов до нас саме звідти. Усі подробиці колишнього порядку складання таких зведених ПН (старого першого виду) ви дізналися з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 83, с. 15.
**** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.
Тепер цей варіант регламентовано абзацами другим — шостим п. 201.4 ПКУ (до речі, текст зазначеного п. 18 Порядку № 957 поки що не змінено*).
* Відомий проект наказу Мінфіну, що передбачає приведення, зокрема, цього пункту Порядку № 957, а також форми ПН у відповідність до норм Закону № 643.
Щоб до цього варіанта — «ритмічної» зведеної ПН уже не повертатися, зазначимо тільки, що тепер він:
1) як і раніше, є правом, а не обов’язком постачальника;
2) три колишні критерії — безперервність, ритмічність і постійність зв’язків з покупцем — по суті зведені до одного: як умова ритмічності розуміється здійснення не менше двох постачань одному покупцю за місяць (оскільки в загальному контексті цієї норми йдеться про календарний місяць — ми і в цьому випадку розуміємо «місяць» так само);
3) прямо дозволений ще і для постачань неплатникам ПДВ (при цьому складається одна «ритмічна» зведена ПН на всі ритмічні постачання календарного місяця неплатникам ПДВ);
4) уже не вимагає складати «ритмічну» зведену ПН частіше, ніж один раз у (календарному) місяці — не пізніше останнього дня місяця;
Увага! Навіть якщо ви — квартальник, то все одно зведену ПН складаєте «не пізніше останнього дня місяця», а не кварталу
5) як і раніше, вимагає складати «звичайну» ПН на суму «випередження» загальною сумою отриманих постачальником від конкретного покупця оплат перед фактичним загальним обсягом постачань цьому покупцю — станом не пізніше останнього дня календарного місяця (хоча формально в перших словах абзацу п’ятого п. 201.4 ПКУ фігурує «дата складання» — див. зазначене нижче на завершення цього пункту). До речі, зверніть увагу: якщо факт «випередження» отриманими грошима здійснених постачань стався навіть у середині календарного місяця, то відповідну — одну (!) «звичайну» ПН на суму «випередження» все одно можна скласти тільки в останній день такого місяця, причому, станом саме на таку дату (і зрозуміло, у звичайному порядку видати її конкретному покупцю та зареєструвати на нього)! У будь-якому разі — не пізніше останнього дня. Це знімає з бухгалтера обов’язок негайного виявлення факту «випередження» протягом місяця… ☺ Так, і ще одне. Слова «не пізніше» у принципі дозволяють «ритмічному» постачальнику завершити постачання поточного місяця і відповідно скласти та зареєструвати «ритмічну» зведену ПН за постачаннями такого місяця на адресу конкретного «ритмічного» покупця і раніше останнього дня місяця;
6) штрафи за прострочення реєстрації ПН згідно зі ст. 1201 ПКУ загрожують вам тільки щодо тих «ритмічних» зведених ПН, що підлягають видачі (покупцям — платникам ПДВ), а щодо однієї на всіх не зареєстрованих платниками цього податку покупців «єдиної ритмічної» зведеної ПН за місяць — не загрожують (хоча, як відомо, — див. підкатегорію 101.31 БЗ — загрожує адмінштраф)! У будь-якому разі найголовніше, щоб сума ПДВ з такої «єдиної ритмічної» зведеної ПН повністю потрапила б до вашої ПДВ-декларації за відповідний місяць! До речі, з цього випливає, що взагалі всіх «післяоплатних» покупців — неплатників ПДВ, які отримали не менше двох постачань за календарний місяць, можна визнати «ритмічними» і запхати в таку — одну на всіх «ритмічну» зведену ПН, що виписується в останній день місяця! ☺ Не реєструвати таку «неплатничу» «єдину ритмічну» зведену ПН ми б не радили — раптом вам потім потрібно буде оформити до неї розрахунок коригування? До того ж адмінштраф...☹
Зауважимо, що лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 не додає до зазначеного про складання «ритмічної» зведеної ПН нічого істотного. А ми свої «п’ять копійок» додамо…
Раніше (тобто в «дореглімітний» період) покупець — отримувач зведеної ПН не особливо морочився з тим, що вона діставалася йому, так би мовити, з простроченням — у гіршому разі навіть пізніше найостаннішого дня місяця. Адже йому було цілком достатньо, щоб вона підтвердила його податковий кредит (ПК) за відповідний календарний місяць, як-то кажуть, не занадто пізно. Адже все одно ПДВ-декларацію він подавав мінімум за місяць цілком і, зрозуміло, за його підсумками — навіщо було квапитися?..
Інша справа — тепер. Якщо «ритмічний» покупець — платник ПДВ сам виступає постачальником, тобто зобов’язаний реєструвати ПН, то він потребує термінової і регулярної реєстрації ПН своїм постачальником для забезпечення достатньої величини свого регліміту!
Можливо, саме тому в свіжому листі ДФСУ від 25.09.2015 р. № 20377/6/99-99-19-03-02-15 податківці дозволили — до речі, так само, як і раніше, — визначати у договорі постачання іншу періодичність складання «ритмічних» зведених ПН протягом одного календарного місяця. Тобто вони згодні з тим, що в одному календарному місяці «ритмічний» постачальник має право скласти/зареєструвати не одну-єдину, а дві та більше «ритмічних» зведених ПН. Наприклад, можна складати/реєструвати їх хоч щотижня. Увага! — за умови, якщо це передбачено договором постачання.
А ось «ритмічному» покупцю — неплатнику ПДВ — тому дійсно в цьому сенсі «по барабану»… ☺
У порядку заповнення «ритмічної» ПН немає відмінностей від «звичайної»:
— тепер немає необхідності заповнювати «необов’язкові» реквізити ПН (обидві адреси і телефонні номери, вид договору і форма розрахунків)
Див. із цього приводу підкатегорію 101.19 БЗ. Але якщо ви ці реквізити ПН таки заповнили — не страшно: податківці обіцяли не чіплятися;
— при складанні «єдиної ритмічної» зведеної ПН на неплатників ПДВ не забудьте зазначити тип причини 02 і, звичайно ж, обов’язковий відповідний значок «Х» у клітинці над типом. У реквізиті «Особа (платник податку) — покупець» треба написати «Неплатник», а «Індивідуальний податковий номер покупця» — умовний ІПН «100000000000»;
— складання персональної «ритмічної» ПН для покупця — платника ПДВ — узагалі без будь-яких фокусів.
NEW! «Зведена» («самозведена»)
Ви давно вже в курсі нового (діє з 01.07.2015 р.) порядку відображення вхідного ПДВ за операціями — необ’єктними, звільненими, невиробничими і негосподарськими. Порядку, що передбачає обов’язок подальшого нарахування податкового зобов’язання (ПЗ) для компенсації первісно (і суцільно) збільшеного ПК. Ви, зрозуміло, прочитали тематичний випуск «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 66, с. 19. Скорочено позначимо цю процедуру компенсації ПК шляхом наступного нарахування ПЗ як «бекПК»*. ☺
* Від англійського «back» — «назад».
Повторюватися не будемо, але зробимо такі акценти в розумінні сьогоднішньої редакції пп. 198.5 і 199.1 ПКУ:
(1) первісно всі зареєстровані постачальниками на покупця вхідні ПН одразу ж обов’язково збільшують його ПК;
(2) щодо всіх «бекПК»-активів, придбаних або виготовлених з вхідним ПДВ (відповідно — який одразу ж повністю потрапив у ПК покупця на підставі зареєстрованих на нього ПН), згодом платник зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання** і самовиписати (і, звичайно ж, зареєструвати) зведену ПН (нового другого виду — оскільки така ПН виписується і реєструється, так би мовити, «на себе», то, щоб наочніше відрізняти її від «ритмічної» зведеної ПН першого виду, назвемо цю — «самозведеною» ПН).
** Оскільки база для нарахування ПЗ встановлена п. 189.1 ПКУ, сума такого ПЗ може відрізнятися від суми ПК — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 18. ☹
Цей обов’язок стосується придбаних або виготовлених активів, первісно призначених або первісно не призначених, але фактично використаних у таких операціях:
(2.1) необ’єктних за ст. 196 ПКУ (крім п. 196.1.7 ПКУ — реорганізація тощо) — згідно з п.п. «а» п. 198.5 ПКУ (тип причини 08);
(2.2) звільнених за ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами (крім п.п. 197.1.28 ПКУ — виробничої дотації з бюджету) — згідно з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ (тип причини 09);
(2.3) невиробничого використання (переведення необоротних активів з виробничих у невиробничі) у межах балансу платника податку — згідно з п.п. «в» п. 198.5 ПКУ (типи причини 04, 06);
(2.4) що не належать до госпдіяльності — згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (тип причини 13);
Обов’язок нарахувати компенсаційні ПЗ не стосується таких активів, якщо вони придбані без вхідного ПДВ
Податківці по-людськи ☺ роз’яснили цей момент у листі ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17);
(3) якщо на момент придбання активу у вас немає впевненості, що він призначений для використання строго в неоподатковуваних операціях, то з ваших документів повинно вбачатись, що він придбавається для використання саме в оподатковуваних — це дозволить вам відтягнути нарахування ПЗ до кінця звітного періоду фактичного використання такого активу у відповідній неоподатковуваній операції (тобто надовго ☺);
(4) використовуючи колишні підходи до цього питання, можна зазначити, що якщо відповідні — «бекПК»-активи призначалися/були використані не в оподатковуваних ПДВ операціях повністю або в документально визначеній вартості, то тут працює п. 198.5 ПКУ. Якщо ж «часткова» вартість таких активів у загальній купі придбаних запасів або в повній вартості придбаного (виготовленого) необоротного активу може бути отримана тільки розрахунковим шляхом (з використанням так званого «антиЧВ» — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 25), тоді працює п. 199.1 ПКУ. Але тут треба зазначити, що податківці в зазначеному листі від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 (що дублюється в 101.19 БЗ) демонстративно не розділяють обидві ці ситуації. Це свідчить про їх однакову позицію в питанні оформлення «самозведених» ПН щодо обох цих ситуацій;
(5) оскільки «самозведена» ПН (як документ, що відображає подальше нарахування ПЗ за «бекПК»- активами) фактично намертво прив’язана до відповідної вхідної ПН на відповідні «бекПК»-активи (як документу, що підтверджує первинне збільшення ПК), то абсолютно не важливо, за якою з так званих «перших» подій така вхідна ПН була складена та зареєстрована — за передпостачанням або за передоплатою*. Зрозуміло, до однієї «самозведеної» ПН можуть бути прив’язані і декілька вхідних ПН;
(6) зверніть увагу, що якщо ви збільшили ПК не на підставі зареєстрованої на вас вхідної ПН, а на підставі «замінника» ПН — транспортного квитка, готельного рахунка, касового чека тощо ( п. 201.11 ПКУ), причому таке придбання призначене для неоподатковуваних операцій, то, керуючись листом ДФСУ від 01.09.2015 р. № 18663/6/99-99-19-03-02-15, вам доведеться виконати такий самий «бекПК» — з випискою та реєстрацією «самозведеної» ПН на відповідні суми. Найнеприємніше при цьому те, що ви втрачаєте у регліміті, адже вхідні «замінники» ПН на його величину не впливають, а зареєстрована зведена ПН — навіть дуже впливає. Забігаючи наперед скажемо, що у гр. 3 такої «самозведеної» ПН вам доведеться зазначити реквізити не вхідної ПН (бо її немає), а «замінника» ПН.
* Зазначений у виносці на с.7 проект передбачає в новій формі ПН новий реквізит — відмітку про першу подію, за якою складено ПН.
Цієї інформації вам цілком достатньо, щоб розпочати оформлення «самозведеної» ПН. Але перш, ніж переходити до техніки її заповнення — тобто хрестиків-нуликів, обговоримо «датське» питання: на яку саме дату треба складати «самозведену» ПН? І тут законодавець знову сів у калюжу… ☹
Дивіться. Здавалося б, у першому абзаці п. 198.5 ПКУ він написав пряміше прямого:
Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання <…> та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати… зведену податкову накладну…
Проте вже в завершальних абзацах цього ж пункту як дату — увага! — «визначення» ПЗ він встановлює для «бекПК»-активів, придбаних для використання відповідно:
— у неоподатковуваних операціях — дату їх придбання;
— в оподатковуваних, але використовуваних в неоподатковуваних — дату початку їх такого фактичного використання згідно з бухгалтерською первинкою.
Так що ж — спочатку на деяку дату придбання, зазначену у вхідній ПН (скажімо, в середині місяця), треба «визначити» ПЗ, а потім «не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду» (а для когось таким періодом може бути квартал!) «нарахувати» ПЗ і скласти «самозведену» ПН? Що за безглуздя?.. ☹
А як же вказівка абзацу першого п. 201.4 ПКУ складати ПН чітко в день виникнення ПЗ?
Так, звичайно ж, податківці могли б пошукати лазівку у вигляді слів «не пізніше», але останні явно стосуються саме дати складання «самозведеної» ПН, а не дати нарахування ПЗ! Але вони не посміли! У будь-якому разі у відповіді з підкатегорії 101.9 БЗ на пряме запитання про дату складання «самозведеної» ПН вони чорним по білому написали тільки «не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду», а щодо дати нарахування ПЗ як досвідчені наперсточники обмежилися неконкретним «При цьому»… ☹
Щоб поставити таки в цій розмові крапку, давайте задамося питанням: а де власне в податковому ПДВ-обліку нараховується ПЗ? Правильно: у ПДВ-декларації! Тому якщо сума ПДВ із «самозведеної» ПН, складеної в найостанніший день звітного (податкового) періоду, потрапить звідти до ПДВ-декларації за такий період, то порушень жодних немає! От і чудово… ☺
А щодо реєстрації/нереєстрації «самозведеної» ПН, то тут наша позиція аналогічна висловленій у п. 6 першого розділу статті щодо «ритмічної» зведеної ПН. Реєструйте!
Як самому скласти «самозведену»
Перш ніж говорити про заповнення інших реквізитів, зупинимося на клітинках «тип причини»*.
* Зазначений раніше проект передбачає збереження як цього реквізиту у формі ПН, так і власне кодифікування типів причин у Порядку заповнення ПН. Для «самозведених» ПН там передбачений умовний ІПН «600000000000».
До речі, пам’ятаєте, що податківці традиційно вважали негосподарським використанням (див. п.п. 2.4 третього розділу статті) дуже багато що — наднормативні недостачі, псування тощо? Так от, їх позиція не змінилася. ☹
Також нагадаємо, що існують і інші ситуації «самонарахування» ПЗ для нівеляції колишнього ПК, що супроводжуються «самовипискою» відповідних ПН, але останні не стосуються обговорюваної тут ситуації оформлення «самозведеної» ПН! У консультації з підкатегорії 101.19 БЗ податківці вказують на такі типи причин: 03 — постачання в рахунок оплати праці; 05 — ліквідація ОЗ (при недотриманні «реабілітовуючих» умов абзацу другого п. 189.9 ПКУ); 10 — умовний продаж при анулюванні ПДВ-реєстрації. Але повернемося до «самозведеної» ПН.
Вам абсолютно зрозуміло: де є тип причини — там обов’язковий відповідний значок «Х» у клітинці над типом, що говорить про те, що така ПН — «само-», тобто не підлягає видачі покупцеві. Зверніть увагу, що
в обох реквізитах «Особа (платник податку) — …» треба зазначити своє найменування, але в реквізиті «Індивідуальний податковий номер покупця» — не свій, а умовний ІПН «400000000000»
Ну, а перед тим, як вказати вам на приклад заповнення «самозведеної» ПН на с. 11, стисло нагадаємо рекомендації податківців щодо заповнення її табличної частини:
— гр. 2 — дублюється дата складання з відповідного реквізиту заголовної частини ПН;
— гр. 3 — номери і дати первинних вхідних ПН за відповідними «бекПК»-активами, придбаними з ПДВ;
— гр. 5.1 — «грн»;
— гр. 8 та/або 9 — база «самонарахування» ПЗ за ставкою вхідного ПДВ для відповідного придбаного «бекПК»-активу;
— гр. 13 — підсумовуються показники відповідних рядків граф 8 і 9 за підсумковим рядком розділу I і за розділами III і IV;
— гр. 4, 5.2, 6, 7, 10, 11 і 12 не заповнюються.
Зауважимо, що якщо за місяць вам треба провести одну-дві «бекПК»-процедури — задовго до закінчення місяця — та інших таких точно не передбачається, то зі складанням/реєстрацією «самозведеної» ПН ви можете не тягнути, а зробити це одразу ж.
Приклад. Підприємство ТОВ «Богема-друк» для видання: 1) словника українсько-Олбанської ☺ мови (неоподатковувана операція) і 2) еротичної газети «Техніка молоді» (оподатковувана операція)— придбало паперу газетного на 12000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2000 грн.) за ПН від 02.09.2015 р. № 12; фарби друкарської на 6000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1000 грн.) за ПН від 10.09.2015 р. № 6; фотопластин на 1800 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 300 грн.) за ПН від 04.09.2015 р. № 18; а також послуг з додрукарської підготовки: словника — на 9600 грн. (без ПДВ — пільга згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ), газети — на 7200 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1200 грн.) за ПН від 23.09.2015 р. № 99. Згідно із забірними накладними витрачено на виготовлення словника: паперу газетного — на 4000 грн., фарби друкарської на 3000 грн., фотопластин на 1000 грн. Решта — на газету.
Див. наочний приклад складання «самозведеної» ПН на с. 11.
До речі, з подробицями складання розрахунку коригування до «самозведеної» ПН ви можете ознайомитися на с. 46 цього номера.
І буде вам «самощастя»… ☺
висновки
- Зведені та підсумкові ПН тепер «у законі». Зведені ПН тепер бувають двох видів: старого — «ритмічна» ПН (правила її застосування дещо змінилися) і нового — «самозведена» ПН.
- «Ритмічну» зведену ПН можна — тобто у вас є право вибору — складати не пізніше останнього дня календарного місяця (і, зрозуміло, реєструвати):
- Якщо факт «випередження» отриманими грошима здійснених постачань стався навіть у середині календарного місяця, то відповідну — одну (!) «звичайну» ПН на суму «випередження» усе одно можна скласти тільки в останній день такого місяця, причому станом саме на таку дату (і, зрозуміло, у звичайному порядку видати її конкретному покупцю та зареєструвати на нього).
- «Самозведена» ПН (з нарахуванням ПЗ за ставкою, що відповідає вхідній, — 20 % або 7 %) на всі «бекПК»-активи, первісно придбані/призначені для неоподатковуваних операцій або первісно придбані/призначені для оподатковуваних операцій, але фактично використані в неоподатковуваних, має бути складена не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. Рекомендуємо її реєструвати.
— кожному покупцю — платнику ПДВ окремо (до речі, в договорі постачання можна передбачити складання/реєстрацію «ритмічних» зведених ПН і частіше — наприклад, щотижнево);
— на всі «ритмічні» постачання місяця всім покупцям — неплатникам ПДВ — одну-єдину!