Округлюємо по саме нікуди… (округлення показників ПН)

Павленко Олексій, податковий експерт
Наші читачі нерідко цікавляться питанням, які потрібно (або можна) застосовувати правила для цілей округлення показників табличної частини податкової накладної. Адже цей момент впливає і на оподатковувані ПДВ обсяги і на суму податку. Тому нагадаємо сьогодні читачам основні постулати «ПН-округлень».

ПДВ

І хоча такі запитання з числа «рядових», інтерес до них не вщухає. Адже Порядок заповнення податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. (далі — Порядок № 957), із цього приводу небагатослівний, і особливо в питаннях способів округлення показників ПН. Водночас, як ми зазначили, округлення врешті-решт може позначитися на головному показнику ПН — сумі ПДВ. Тому «правильний» спосіб округлення зніме покупцю одну з можливих проблем щодо правомірності відображення ПК.

Метод округлення

Зазначимо спочатку такий момент — щодо округлення податківці зазвичай ратують за застосування найпоширенішого методу округлення — до найближчого цілого (англ. rounding).

Його правило виглядає так:

якщо (N+1)-й знак < 5, то N-й знак зберігають, а (N+1)-й і всі подальші обнуляють;

якщо (N+1)-й знак ≥ 5, то N-й знак збільшують на одиницю, а (N+1)-й і всі подальші обнуляють.

Наприклад: 2,5 → 3; 11,955 → 11,96; 1,4945 → 1,49.

Максимальна похибка такого округлення може бути доволі великою: ±0,5 останнього розряду, що зберігається.

Існують інші методи округлення (до меншого за модулем, до найближчого парного тощо), але їх до показників ПН краще не застосовувати, оскільки фіскали можуть ці методи не схвалити.

Отже, переходимо до граф. І починаємо з основної графи, від якої «танцюють» усі цифри ПН.

Графа 7

В абзаці другому п.п. 6 п. 14 Порядку № 957 зазначено, що графа 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» табличної частини ПН заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. На цій підставі фіскали (див. консультацію в БЗ, категорія 101.19) вимагають, щоб

показники у графі 7 ПН містили не більше двох знаків після коми

Утім, якщо інше «передбачено чинним законодавством» — тоді «післякомових» знаків у ціні може стояти побільше. У ці «передбачені» винятки цілком вписуються випадки з регульованими державою цінами/тарифами (наприклад, на газ, електроенергію, тощо) та інші подібні ситуації*.

* З переліком цін на товари та послуги, що регулюються державою, ви можете ознайомитися в чинній редакції постанови КМУ від 25.12.96 р. № 1548.

Але на практиці нерідко трапляються випадки, коли ціни необхідно зазначати з трьома-чотирма знаками після коми. Інакше округлення ціни до двох знаків призведе до погрішностей у підсумковій сумі постачання і ПДВ.

Чи можуть бути якісь наслідки, якщо платник, порушуючи Порядок № 957, зазначить у графі 7 ПН ціну з більшою, ніж два, кількістю знаків після коми?

Ми все ж рекомендуємо платникам (коли «інше не передбачено чинним законодавством») зазначати ціну тільки з двома знаками після коми (з цілими копійками).

Адже ціна постачання (без ПДВ) є одним з обов’язкових реквізитів ПН ( п.п. «є» п. 201.1 ПКУ), а тому особливо в’їдливим фіскалам це може дати формальний привід знімати ПК у покупців за такими «хитроціновИми» ПН. Утім, на практиці не так часто чіпляються до подібних речей.

Якщо ж ціна в ПН містить більше знаків після коми і фіскали починають вам морочити голову за такою ПН, покажіть їм ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.01.2014 р. № К/9991/31157/11 (судове рішення № 37115970). У ньому ВАСУ зазначає, що окремі недоліки при заповненні ПН (зокрема, відсутність ціни та одиниці виміру) не зумовлюють втрату нею статусу належного податкового документа.

Тобто, на думку ВАСУ, ПН може залишатися дійсною, навіть коли ціна взагалі не зазначена (аби в такій ПН десь серйозніше не помилилися в інших обов’язкових реквізитах)…

Графа 6

Щодо кількості знаків після коми в показниках цієї графи (її назва, нагадаємо, «Кількість (об’єм, обсяг)») Порядок № 957 умовчує. А в цій графі кількість знаків після коми може грати досить важливу роль. Наприклад, у випадках, коли надходить часткова передоплата, буває, щоб вийти в ПН на її правильну суму і суму ПДВ з неї, кількість знаків після коми повинна набагато перевищити два. Адже в такому разі показник гр. 6 розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості того, що підлягає постачанню.

Проте щодо цього показника жодних обмежень немає, тому

платники можуть у графі 6 ПН зазначати будь-яку необхідну кількість знаків після коми

Це прямо підтверджують і фіскали в зазначеній консультації (БЗ, категорія 101.19), додатково вказуючи, що необхідною кількістю знаків після коми в цій графі вважається така кількість, якої вистачає для правильного розрахунку вартісного показника у графах 8 — 13 ПН. В іншій консультації в БЗ (з тієї самої категорії 101.19), присвяченій, до речі, частковій передоплаті, фіскали пропонують зазначати у графі 6 «дробове число», причому можливу кількість знаків після коми вони не обмежують. А ще в одній консультації (там же) фіскали наводять приклад, де у графі 6 зазначається значення з чотирма знаками після коми…

Графи 8 — 13

Кількість знаків після коми в показниках цих граф Порядок № 957 теж обмежує до двох. Адже його п. 3 говорить про те, що всі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками. І на практиці рідко трапляється, коли їх там потрібно більше, ніж два. Народ їх спокійно округлює «до найближчого цілого» — до цих двох (копійчаних) знаків, а часом до цілих (гривневих) величин. Адже показники в ПДВшній декларації відображаються у гривнях. Але ми б так робити не радили — навіщо давати фіскалам зайвий привід?.. Чи можлива більша кількість знаків після коми в цих графах?

У фіскалів із цього приводу є консультація в БЗ (категорія 101.19) з дивним висновком. У ній податківці зазначили, що розрахунок вартісного показника (гр. 8 — 13 ПН), в якому в результаті добутку показників граф 6 і 7 ПН виходить число з кількістю знаків після коми, що перевищує два, вважається правильним, якщо в цілях скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю)…

Якщо ми їх правильно зрозуміли, тут малося на увазі таке. Наприклад, якщо (у якійсь з граф 8 — 13) вийшла вартість 100,424 грн., то вона й зазначається, а ось вартість 100,425 грн. вже повинна відображатися як 100,43 грн.

Проте такий підхід суперечить Порядку № 957, та і ОПЗ все одно автоматично округлить вартісні показники до копійок.

Отже, округлюйте, але міру знайте…

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі