(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
  • № 80
  • № 79
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2015/№ 86

Витрати на суд: обліковуємо правильно

Нерідко для вирішення спору підприємство змушене звернутися до суду. Як правило, судова тяганина супроводжується певними витратами. Тому сьогодні ми й поговоримо про те, як правильно облікувати витрати на судовий процес, а також про суми їх відшкодування за рішенням суду.

Судові витрати: склад

Спори, в яких беруть участь юрособи, у більшості своїй розглядаються в господарських і адміністративних судах. Судовий процес — справа витратна, і підприємству, виступаючи його ініціатором, не уникнути судових витрат. Причому розщедритися доведеться вже при поданні позовної заяви (скарги).

Склад судових витрат за господарськими спорами визначено у ст. 44 ГПКУ, а за адміністративними — у ч. 1 ст. 87 КАСУ. Їх склад представимо на рисунку нижче.

Склад судових витрат

Давайте детальніше розглянемо, що являє собою кожна з перелічених статей витрат і як їх трактують самі представники Феміди. Адже перш ніж нести ті чи інші витрати, пов’язані з судовим процесом, підприємство повинне чітко розуміти — відшкодують йому їх (у якій саме сумі) чи ні. Домовимося, що основну увагу приділимо судовим витратам у господарському процесі, а про адміністративні спори згадуватимемо тільки там, де це дійсно необхідно.

Судовий збір

Судовий збір — першочергова обов’язкова стаття судових витрат*.

* Якщо тільки ви не звільнені від його сплати згідно зі ст. 5 Закону про судовий збір або причина вашого звернення до суду не зазначена в ч. 2 ст. 3 цього Закону, коли судовий збір не справляється.

Сплатити судовий збір слід до подання позовної заяви

Важливо! Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору або квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою обов’язково додається до позовної заяви (заяви, скарги). Без документів, що підтверджують його сплату, вашу позовну заяву, скаргу або заяву на видачу документів суддя поверне без розгляду (п. 4 ст. 63 ГПКУ).

Причому приймуть тільки їх оригінали. Копії, в яких застосовані технічні засоби (фотокопії тощо), не можуть бути доказом сплати судового збору (п. 2.21 постанови ВГСУ № 7).

Важливо! Платіжний документ обов’язково повинен містити інформацію про те, за яку саме позовну заяву (заява, скарга, дія) сплачується судовий збір.

Ставки судового збору визначаються у процентному співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі — від мінімальної місячної зарплати, установленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подаються до суду ( ч. 1 ст. 4 Закону про судовий збір). Розмір судового збору диференційований залежно від виду суду, до якого звертається особа: загальні суди, господарські або адміністративні суди ( ч. 2 ст. 4 Закону про судовий збір).

Майте на увазі! З 01.09.2015 р. при зверненні до суду діють нові ставки судового збору

З їх розмірами ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 74, с. 34.

Судова експертиза

Бувають ситуації, коли для вирішення спору між позивачем і відповідачем необхідні спеціальні знання. У цьому випадку суд призначає судову експертизу.

Виносячи ухвалу про призначення судової експертизи, господарський суд повинен відповідним чином обґрунтувати в ній необхідність проведення такої експертизи (пп. 2, 9 постанови № 4).

Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, визначаються господарським судом (ст. 48 ГПКУ). Такі витрати під час судового розгляду справи лягають на плечі зацікавленої сторони. Якщо судову експертизу з власної ініціативи призначить господарський суд, витрати несе сторона, зазначена в ухвалі суду про призначення судової експертизи (п. 23 постанови № 4).

При зверненні до адмінсуду витрати несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи (ч. 2 ст. 92 КАСУ). Розмір компенсації таких витрат не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Майте на увазі: крім самих витрат на проведення експертизи, відшкодовуються (п. 6.2 постанови ВГСУ № 7, ч. 2 ст. 92 КАСУ):

1) вартість проїзду експерта, викликаного до госпсуду для дачі пояснень, до місця виклику і назад;

2) страхові платежі за держстрахування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту;

3) оренда експертом жилого приміщення;

4) добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження;

5) витрати, пов’язані з дослідженням об’єкта судової експертизи.

Будьте готові! Госпсуди відшкодують тільки мінімум: мінімальну вартість проїзду і мінімальну (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість і про фактичні витрати на проїзд і проживання надаються заінтересованими особами.

Витрати, пов’язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання судовими експертами своїх зобов’язань у розмірі, визначеному в рішенні господарського суду.

Послуги адвоката

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, установленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI (ст. 48 ГПКУ).

Витрати на послуги інших осіб (не адвокатів), що надають правову допомогу стороні у справі, госпсуд не розцінює як судові

Тому стороні відшкодують виключно ті, що були сплачені за послуги адвокатам (п. 6.3 постанови № 7, рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013).

У свою чергу, адмінсуди зараховують до судових абсолютно всі витрати на правову допомогу, пов’язані з оплатою послуг як адвоката, так і іншого фахівця в галузі права (ч. 1 ст. 90 КАСУ).

Ще одна умова, яку висувають госпсуди до таких витрат, — наявність документального підтвердження. На думку ВГСУ, як таке підтвердження сторона, яка витратилася на адвоката, має надати:

1) угоду про надання послуг з ведення справи в суді та/або довіреність, видану стороною представнику її інтересів в суді;

2) платіжне доручення, інший документ, що підтверджує оплату послуг;

3) копію свідоцтва адвоката або оригінал ордера адвоката, виданого адвокатським об’єднанням, з додаванням до нього виписки з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на здійснення окремих процесуальних дій.

Запам’ятайте! Не буде таких документів — суд навряд чи врахує ці витрати у своєму рішенні, ухвалі чи постанові як суми, що підлягають відшкодуванню.

Послуги перекладача

Як пояснює ВГСУ (див. п. 6.5 постанови № 7), до судових належать витрати, пов’язані не тільки з перекладом документів, а й з оплатою за вручення їх за кордоном відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (до якої приєдналася Україна). Під час судового розгляду такі витрати завжди несе зацікавлена сторона. При розгляді справи в адмінсуді — сторона, яка заявила клопотання про залучення перекладача (ч. 2 ст. 92 КАСУ).

Інші витрати, пов’язані з розглядом справи

ГПКУ не обмежує склад судових витрат, пов’язаних із судовим процесом, як це робить КАСУ. У ст. 44 ГПКУ їх перелік завершує по суті «безрозмірна» підкатегорія — інші витрати, пов’язані з розглядом справи. Проте ВГСУ (див. п. 1 постанови № 7) у числі інших витрат бачить тільки:

— суми, що підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Майте на увазі! У цьому випадку йдеться про посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, викликаних для дачі пояснень з питань, що виникли при розгляді справи (ст. 30 ГПКУ);

— витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов’язані з явкою їх або їх представників на засідання господарського суду, за умови, що така явка судом була визнана обов’язковою.

Будь-які інші витрати господарські суди не прийматимуть за судові, відповідно сторони можуть не отримати їх відшкодування.

Розподіл судових витрат

Правила розподілу судових витрат прописані у ст. 49 ГПКУ. Так, судовий збір покладається:

— у спорах, що виникають при виконанні договорів і на інших підставах, — на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При задоволенні позову судовий збір відшкодовується відповідачем завжди в повному обсязі. Якщо ж позивачеві буде відмовлено в позові, судовий збір відшкодуванню не підлягає. При цьому не має значення, майнові це спори або немайнові (п. 4.1 постанови № 7);

— у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, — на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій іншої сторони.

Запам’ятайте! Стороні, яка виграла, суд відшкодує судовий збір за рахунок іншої сторони навіть тоді, коли остання звільнена від його сплати.

Решта судових витрат (за проведення судової експертизи, за послуги перекладача, адвоката тощо) розподіляються в порядку, прописаному в ч. 5 ст. 49 ГПКУ:

— при задоволенні позову — лягають на відповідача;

— при відмові в позові — на позивача;

— при частковому задоволенні позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Тобто якщо позов буде повністю задоволений, то відповідач повинен буде відшкодувати підприємству-позивачу такі судові витрати. Проте, дотримуючись роз’яснень, наведених у п. 6.5 постанови № 7,

суд, зважаючи на ціну позову, може обмежити розмір відшкодування судових витрат (за винятком судового збору), з урахуванням розумної їх необхідності

Зауважимо, що при визначенні відшкодовуваних судових витрат суди, як правило, орієнтуються на суму «економних» витрат. Так, наприклад, при визначенні розумно необхідного розміру сум, що підлягають сплаті за послуги адвоката, суди радять ураховувати:

1) встановлені нормативно-правовими актами норми витрат на службові відрядження;

2) вартість економних транспортних послуг;

3) час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;

4) вартість оплати відповідних послуг адвокатів, що склалася у країні або в регіоні;

5) наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юрпослуг;

6) тривалість розгляду, складність справи тощо.

Аналогічний підхід суди застосовують і щодо інших судових витрат (пп. 6.2 і 6.5 постанови № 7).

Тому сторона, яка вимагає відшкодування своїх судових витрат, має бути готова довести їх «розумність» і «економність», надавши до суду не тільки видаткові документи, договори, а й інші потрібні факти.

В адмінсправах з 01.09.2015 р., якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 94 КАСУ).

Якщо позивачем у справі з юрособою є суб'єкт владних повноважень, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч. 4 ст. 94 КАСУ).

А тепер детальніше зупинимося не тільки на порядку обліку судових витрат, а й на обліку суми відшкодування.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку витрати на врегулювання спорів у судових органах належать до складу адміністративних витрат ( п. 18 П(С)БО 16). Відповідно, всі витрати, понесені під час судового процесу, підприємство має облікувати на рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Оскільки судові витрати неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому були здійснені ( п. 7 П(С)БО 16).

Обмежень залежно від результатів судового оскарження для судових витрат не передбачено

Тому до витрат потрапить абсолютно вся сума коштів, витрачена підприємством на судовий процес, незалежно від того:

— як обмежить такі витрати суд при їх відшкодуванні;

— будуть задоволені судом позовні вимоги підприємства чи ні.

Отримавши рішення суду, в якому чітко зазначено суму, що підлягає відшкодуванню судового збору та інших судових витрат, підприємству доведеться відобразити дохід незалежно від того, отримана сума самого відшкодування чи ні ( п. 5 П(С)БО 15).

Майте на увазі! Для відображення доходу, на суму судових витрат, що підлягають відшкодуванню, використовувати субрахунок 715 «Отримані штрафи, пеня, неустойки» некоректно. На цьому субрахунку узагальнюється інформація про штрафи, пеню, неустойку та інші санкції за порушення господарських договорів, що визнані боржником або за якими одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування понесених збитків (див. Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291). Судові витрати не є збитками: вони не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків (п. 1 постанови № 7).

Тому сторона, яка виграла, суму відшкодування, зазначену у рішенні суду, має показати як дебіторську заборгованість (Дт субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»), одночасно збільшивши операційні доходи (Кт 719 «Інші доходи операційної діяльності»).

У свою чергу, сторона, яка програла, збільшує на суму відшкодування інші операційні витрати (Дт субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Податок на прибуток

Як у високодохідних, так і в малодохідних платників для податку на прибуток податку в обліку судових витрат, а також суми їх відшкодування не буде жодних розбіжностей із бухгалтерським обліком. Усе тому, що з 01.01.2015 р. об’єктом обкладення податком на прибуток виступає бухгалтерський фінрезультат.

Тому у сторони, що звернулася до суду і виграла процес, фінрезультат сформують:

— абсолютно всі судові витрати, що потрапили на субрахунок 92, причому в повній сумі, витраченій підприємством на судовий процес;

— сума відшкодування судових витрат за рішенням суду, зарахована до доходу на субрахунок 719 (судові витрати можуть бути визнані судом до відшкодування в меншій сумі).

У відповідача, який програв судовий процес, фінрезультат сформують:

— деякі судові витрати, що потрапили на субрахунок 92;

— витрати, що потрапили на субрахунок 949 як сума відшкодування, сплаченого за рішенням суду стороні, яка виграла.

Податкових різниць для високодохідників ПКУ в цьому випадку не передбачає. Тобто операції, пов’язані з оплатою судових витрат, а також зі сплатою та отриманням сум відшкодування за рішенням суду, не вимагають коригування фінрезультату у високодохідників.

Єдиний податок

Спираючись на п. 292.15 ПКУ (нагадаємо, він стосується тільки визначення обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником ЄП та/або перебувати на спрощенці) податківці стверджують, що суми відшкодування, які надійшли за рішенням суду від третьої особи на поточний рахунок підприємства-єдиноподатника, не включаються до його доходу (підкатегорія 108.01.02 БЗ).

Розглядати цю консультацію як дозвіл для невідображення доходу саме для цілей обкладення ЄП не радимо. Прямо податківці про це не говорять.

Згідно з п. 292.1 ПКУ доходом єдиноподатника є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Причому склад своїх грошових доходів юрособи-єдиноподатники повинні визначати, орієнтуючись на правила бухобліку, визнаючи доходами ті грошові надходження, які потрапляють до складу доходів у бухгалтерському обліку ( п. 292.13, п.п. 296.1.3 ПКУ).

А оскільки суми відшкодування за рішенням суду в бухобліку є доходом (субрахунок 719), відповідно такими вони мають бути і для цілей обкладення ЄП

Однак обкладати їх ЄП потрібно не в періоді визнання бухоблікового доходу, а в періоді зарахування на поточний рахунок.

ПДВ

Вартість послуг, наданих під час судового процесу, може містити й суми ПДВ. Сторона (позивач або відповідач) — платник ПДВ, яка оплатила такі послуги, на підставі податкової накладної (ПН), зареєстрованої в ЄРПН, відображає податковий кредит. Проте, якщо судовий процес пов’язаний з оподатковуваними операціями, нараховувати податкові зобов’язання (ПЗ) не потрібно. Сплачені (нараховані) суми ПДВ законно залишаються у складі ПК.

Якщо ж судовий процес стосується неоподатковуваної діяльності, то платнику доведеться нарахувати ПЗ виходячи з вартості послуги, (1) склавши не пізніше останнього дня періоду ПН (з типом причини «8» або «9») і (2) зареєструвавши її в ЄРПН ( п. 198.5 ПКУ).

Сторона, яка виграла, при отриманні грошових коштів як відшкодування судових витрат зобов’язання з ПДВ не нараховує. Відшкодування судових витрат не підпадає під визначення постачання товарів та послуг ( пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). А оскільки немає постачання, то немає й об’єкта обкладення ПДВ. У такому ключі висловлюються й податківці, щоправда тільки щодо відшкодовуваного судового збору (див. підкатегорію 101.02 БЗ).

Для закріплення матеріалу розглянемо приклад.

Приклад. Перед зверненням з позовом до суду підприємство оплатило судовий збір у сумі 1500 грн. Крім цього, підприємство понесло витрати на оплату експертизи — 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.) і послуги адвоката — неплатника ПДВ у сумі 20000 грн. Позов був повністю задоволений. За рішенням суду сторона, яка програла (відповідач), повинна відшкодувати позивачу судові витрати в сумі 28500 грн. (судовий збір — 1500 грн., витрати на експертизу — 12000 грн., послуги адвоката — 15000 грн.).

Облік судових витрат та їх відшкодування

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

2

3

4

5

Облік у позивача

1

Сплачено судовий збір

685

311

1500

92

685

1500

2

Оплачено вартість судової експертизи (ПН на дату оплати не отримано)

371

311

12000

641/ПДВ

644/1

2000

3

Отримано зареєстровану ПН

644/1

644

2000

4

Отримано послуги експерта (акт наданих послуг)

92

631

10000

5

Списано суму ПК

644

631

2000*

* Якщо судовий процес пов’язаний з неоподатковуваною (пільговою) діяльністю, то платник згідно з п. 198.5 ПКУ повинен нарахувати «компенсаційні» ПЗ і на підставі зведеної ПН зробити запис: Дт 92 — Кт 641/ПДВ.

6

Проведено залік заборгованостей

631

371

12000

7

Оплачено послуги адвоката

377

311

20000*

* Якщо адвокат — самозайнята особа, то з його доходу утримувати ПДФО, ЄСВ і військовий збір не потрібно (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 102, с. 31).

8

Отримано послуги адвоката (акт наданих послуг)

92

631

20000

9

Проведено залік заборгованостей

631

377

20000

10

Відображено заборгованість відповідача з відшкодування понесених судових витрат на підставі рішення суду

377

719

28500

11

Погашено заборгованість відповідача

311

377

28500

12

Відображено фінансовий результат

791

92

31500

719

791

28500

Облік у відповідача

1

Нараховано суму відшкодування судових витрат на підставі рішення суду

949

685

28500

2

Перераховано на поточний рахунок позивача суму відшкодовуваних судових витрат

685

311

28500

3

Відображено фінансовий результат

791

949

28500

Ось і розібралися з обліком судових витрат. Упевнені, він точно стане в нагоді підприємствам, які не опускають руки і доводять свою правоту.

висновки

  • Витрати на суд — це завжди адмінвитрати.
  • Суд може «зарубати» деякі судові витрати (крім судового збору) і присудити їх відшкодування в меншій сумі.
  • У високодохідників і малодохідників для податку на прибуток в обліку судових витрат і суми їх відшкодування не буде жодних розбіжностей із бухгалтерським обліком.
  • Суми грошових коштів, що надходять у вигляді відшкодування судових витрат, ПДВ не обкладаються.

Документи статті

  1. ГПКУ — Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-XII.
  2. КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.
  3. Закон про судовий збір — Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
  4. Постанова № 7 — постанова пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. № 7.
  5. Постанова № 4 — постанова пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р. № 4.
  6. П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290.
  7. П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.
суд, витрати додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті