Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожитмінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( п. 169.1 ПКУ). У 2015 році граничний розмір доходу становить 1710 грн.
Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) застосовується до нарахованої зарплати тільки за одним місцем її нарахування (виплати) ( п.п. 169.2.1 ПКУ). Згідно з п.п. 169.3.4 ПКУ ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.
Якщо фізична особа припиняє трудові відносини, роботодавець зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП ( п.п. 169.4.2 ПКУ).
Отже, при звільненні працівника роботодавець проводить перерахунок, та за умови, якщо загальний місячний дохід у формі зарплати не перевищує у 2015 році 1710 грн., то до такого доходу застосовується ПСП.
Водночас, якщо працівника в місяці звільнення знову прийнято на роботу до того ж працедавця, то такий працедавець як податковий агент повинен за підсумками місяця зробити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку. Ці дії необхідні, щоб визначити, чи дійсно платник податку має право на застосування ПСП.
Таким чином, якщо загальний місячний оподатковуваний дохід перевищує 1710 грн. (загальна сума зарплати, нарахованої до звільнення та після прийняття на роботу), то працівник в даному місяці втрачає право на ПСП. А ось якщо граничний розмір доходу не перевищено, то право на ПСП залишається.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати ( п.п. 169.4.4 ПКУ). Тобто у ситуації, що розглядається, недоплату можна утримати із зарплати, нарахованої за період з дня прийняття на роботу, а якщо її недостатньо — за рахунок доходів працівника за наступні місяці.
При утриманні недоплати з податку необхідно враховувати обмеження, встановлене ст. 128 Кодексу законів про працю. Ця сума не повинна перевищувати 20 % суми зарплати, належної до виплати на руки.
Натомість, можливо, до звільнення працівник не користувався ПСП, а після прийняття хоче реалізувати своє право на пільгу. У такому разі він може отримати право на ПСП у місяці «звільнення-прийняття» за умови, що його загальний місячний оподатковуваний дохід не перевищує 1710 грн. Крім того, йому необхідно надати роботодавцю заяву на отримання ПСП.
Роботодавець як податковий агент повинен відобразити інформацію про працівника у формі № 1ДФ ( п. 176.2 ПКУ). Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та збору (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 (далі — Порядок № 4).
Згідно з п. 3.7 Порядку № 4 передбачено заповнення граф 6 та 7 для фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді (графа 6), які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7). У разі неодноразового прийняття фізособи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі на таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.
Графа 8 заповнюється тільки для фізосіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк.
Таким чином, у формі № 1 ДФ на працівника необхідно заповнити два рядки (один з датою звільнення, інший — з датою прийняття на роботу). При цьому якщо:
1) працівник користувався ПСП до звільнення (або не користувався ПСП, а після прийняття надав заяву про застосування ПСП), і у місяці, у якому відбулося звільнення й прийняття, загальна сума зарплати не перевищила 1710 грн., то графа 8 заповнюється як в першому, так і в другому рядках;
2) у місяці, у якому відбулося і звільнення, і прийняття, загальна сума зарплати перевищила 1710 грн., але ПСП застосовувалася до зарплати працівника у інших місяцях звітного кварталу (до звільнення), то графа 8 заповнюється тільки в першому рядку, у другому рядку проставляється прочерк;
3) до звільнення працівник не користувався ПСП, а після прийняття надав заяву про застосування ПСП, але загальна зарплата у місяці звільнення-прийняття перевищила 1710 грн., то графа 8 для першого й другого рядка не заповнюється, якщо такий місяць є останнім місяцем кварталу, чи заповнюється тільки для другого рядку, якщо у інших місяцях звітного кварталу (після прийняття на роботу) застосовувалася ПСП.
