Минулого року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» № 609-VIII від 15.07.2015 р. (далі — Закон № 609) були внесені істотні (у цілому позитивні) зміни до ст. 39 ПКУ, що регулює питання трансфертного ціноутворення. Ці зміни набули чинності тільки 13.08.2015 р., проте формувати «трансфертний» облік та Звіт про контрольовані операції (далі — Звіт) за весь 2015 рік платникам доведеться з урахуванням змін, унесених цим Законом. Таку вимогу прямо прописано в п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 609.
І хоча є загальне правило, що закон зворотної сили не має, але тут ідеться про формування звітних показників, тому такий підхід, хоч і з натяжкою, але, мабуть, можна вважати законним.
Тепер давайте розберемося, що таке контрольовані операції і кому «світить» стати учасником «трансфертних» заходів.
Одразу зазначимо, що
«трансфертні» заморочки тепер стосуються тільки платників податку на прибуток та їх прямих (і не зовсім прямих) відносин тільки з нерезидентами
Контрольовані операції — кому вони «світять»
Хто? Перш ніж перейти до аналізу контрольованих операцій, визначимо сумові «трансфертні» критерії.
Згідно з п.п. 39.2.1.7 ПКУ операції, перелічені в пп. 39.2.1.1 ― 39.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, вважатимуться контрольованими при одночасному виконанні таких умов:
— річний дохід платника від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
— обсяг контрольованих господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Тобто ці показники беруть за вирахуванням не тільки ПДВ, а й акцизного податку. Хоча в п.п. 39.4.2 ПКУ так і залишилося «без ПДВ», — уносячи зміни Законом № 609, про цей підпункт автори, мабуть, забули. Так само, по-старому — і в Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженому наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. № 8 (далі — Порядок № 8). У нього, мабуть, теж скопіювали з цієї «ретро-норми» (хоча в додатку до Звіту формулювання коректне). Вважаємо, що тут необхідно все ж таки орієнтуватися на «свіжішу» і «основоположну» норму — п.п. 39.2.1.7 ПКУ і розуміти як «без урахування непрямих податків».
Отже, якщо у вас дохід за 2015 рік (сума рядків 2000, 2120, 2200, 2220 і 2240 Форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» за 2015 рік) менше 50 млн грн., можете далі цей матеріал не читати.
Якщо ж у вас дохід за 2015 рік більше зазначеної цифри, але сумарний оборот «контрольованих» операцій з будь-яким з відповідних контрагентів не перевищив у 2015 році 5 млн грн.* (які операції та як рахувати — див. нижче), ви теж можете розслабитися, оскільки «трансферт» і вам не загрожує.
* Зауважте, що йдеться про загальний обсяг операцій з контрагентом, а не про одну операцію. При його перевищення будь-яка операція (незалежно від її суми) з таким контрагентом буде контрольованою. Як правильно рахувати цей оборот, ураховуючи, що більшість таких операцій інвалютні, — це окрема проблема.
Про розрахунок суми річного доходу див. у листі ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2716/6/99-99-19-02-02-15 (ср. ). Там же податківці вказують, що при його розрахунку враховуються й курсові різниці, але для цілей обчислення обсягу операцій з контрагентом, тобто до критерію «5 млн грн.», вони не враховуються.
Які та з ким? Тепер поглянемо, які операції та з якими особами є трансфертно-підконтрольними.
1. Госпоперації, що впливають на об’єкт оподаткування сторін таких операцій, що здійснюються платниками з пов’язаними особами — нерезидентами ( п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 ПКУ).
2. Госпоперації сфери ЗЕД з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів ( п.п. «б» п.п. 39.2.1.1 ПКУ).
3. Госпоперації, що впливають на об’єкт оподаткування підприємства, однією зі сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), уключеній до переліку держав (територій), затвердженого КМУ ( п.п. 39.2.1.2 ПКУ).
Визначення «госпоперацій». Згідно з п.п. 39.2.1.4 ПКУ госпоперацією для «трансфертних» цілей вважаються всі види операцій, угод або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, які можуть впливати на об’єкт обкладення податком на прибуток (!) платника, у тому числі, але не виключно:
— операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
— операції з надання послуг;
— операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
— фінансові операції, уключаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
— операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Таким чином, при підрахунку сумарного обороту операцій з одним контрагентом (щоб визначити, чи не перевищені річні 5 млн грн.) слід ураховувати проведені між вами всі перелічені в п.п. 39.2.14 ПКУ види операцій. А можливо, і ще якісь операції — зверніть увагу, слова «але не виключно» у цій нормі свідчать про те, що наведений у ній список операцій не вичерпний.
Водночас, ураховувати слід тільки ті види госпоперацій, що впливають на об’єкт обкладення податком на прибуток
На цей момент вказує й ДФСУ**, роблячи висновок, що сума наданих (отриманих) кредитів, депозитів, позик, поворотної фінансової допомоги, а також сума внесених (отриманих) у грошовій формі інвестицій не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій. При цьому суму нарахованих процентів (дивідендів) за такими операціями слід ураховувати для цих цілей. Крім того, на думку фіскалів, у розрахунку вартісного критерію враховуються суми наданих (отриманих) інвестицій, унесених (отриманих) у відмінній від грошової формі, а також безповоротної фінансової допомоги та отриманих дивідендів.
** http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki—novini-/241842.html.
Тепер деякі деталі щодо кожного з трьох видів контрольованих госпоперацій.
Вид 1 (код 010)*. Щодо операцій з пов’язаними особами-нерезидентами, то тут слід чітко орієнтуватися на визначення терміна «пов’язані особи», наведене в п.п. 14.1.159 ПКУ (у тому числі, зверніть увагу, що тепер пов’язаність виникає і в разі певних обсягів кредитів, позик і фіндопомог між особами, що зіставляються з розміром власного капіталу).
* Тут і далі наведено коди підстав для віднесення операції до контрольованої, що використовуються у Звіті (див. про нього нижче).
Крім того, для цього виду операцій є ще й спецнорма в п.п. 39.2.1.5 ПКУ: якщо в ланцюжку госпоперацій між платником та його пов’язаною особою — нерезидентом право власності на предмет такої операції, перш ніж перейти від платника податків до пов’язаної особи — нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов’язаної особи — нерезидента до платника (при імпортних операціях), переходить до однієї або декількох непов’язаних осіб, така операція для цілей обкладення податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником та його пов’язаною особою — нерезидентом, якщо ці непов’язані особи:
не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов’язаними особами;
не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не переймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов’язаними особами.
Для цілей цієї норми під істотними функціями та активами розуміються функції, які пов’язані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб. Під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.
Через цю норму фокуси у вигляді вставляння «прокладок» між вами і нерезидентом — пов’язаною з вами особою можуть і не врятувати.
Причому, як бачите, йдеться про «прокладки» — не з числа посередників, а про цілком повноцінні
Цікаво, як усе це буде фіскалами відстежуватися на практиці?..
Для таких операцій з використанням «прокладок» у Звіті навіть передбачено окремий код — 015.
У листі ДФСУ від 04.03.2016 р. № 4921/6/99-99-19-02-02-15 фіскали написали, що коли комісіонер-резидент, діючи в межах договору комісії на купівлю, придбаває в нерезидента товар для комітента-резидента, то для комісіонера така операція не є контрольованою**. Причому, незалежно від статусу нерезидента (пов’язана особа чи з країни «кабмінівського переліку»)! При цьому фіскали зазначають, що в такій ситуації операція з придбання може стати контрольованою для комітента-резидента, і тоді він буде зобов’язаний подати Звіт. Міркування, можливо, і логічні, проте комісіонер діє з нерезидентом (продавцем) від свого імені і, у принципі, може не повідомляти резидента-комітента про другу сторону імпортного контракту…
** Оскільки, мовляв, право власності на товар, що придбавається, до комісіонера-резидента не переходить…
Вид 2 (код 020). Що стосується операцій у сфері ЗЕД з продажу товарів через комісіонера-нерезидента, то тут слід звернути увагу на те, що таке формулювання може стосуватися тільки договорів комісії (консигнації) на продаж. Проте воно може охоплювати продаж товарів за участі посередника-нерезидента не тільки за межі України, а й усередині неї. Річ у тім, що ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII визначає ЗЕД як діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудовану на відносинах між ними, таку, що має місце як на території України, так і за її межами. Тому продаж товарів на території України через комісіонера-нерезидента теж може бути розцінений як контрольована операція.
Зауважимо також, що в цей вид не вписуються договори комісії на купівлю, де комісіонером виступає нерезидент (хоча вони, у принципі, можуть вписатися в інший вид контрольованих операцій).
Вид 3 (код 030). Тут потрібно з’ясувати — чи не були ваші контрагенти-нерезиденти зареєстровані в державі (на території), що потрапила до кабмінівського переліку. Причому, як зазначено в п.п. 39.2.1.2 ПКУ, операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), уключеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
У зв’язку з чим, зазначимо, що у 2015 році діяло (по черзі) цілих три такі переліки, затверджені такими розпорядженнями КМУ:
— від 25.12.2013 р. № 1042 (діяв до 14.05.2015 р.);
— від 14.05.2015 р. № 449-р (діяв з 14.05.2015 р. до 16.09.2015 р.);
— від 16.09.2015 р. № 977-р (діє з 16.09.2015 р.).
Тому для цілей визначення контрольованості операції за цією ознакою слід користуватися тим переліком, що діяв на дату здійснення госпоперації
Будьте з цим дуже уважні. Наприклад, протягом 2015 року в переліках «були та вибули»: Австрія, Грузія, Люксембург, Мальта, Сінгапур, Швейцарія…
Фіскали зазначають, що для підтвердження місця реєстрації або резидентства контрагента-нерезидента при здійсненні контрольованих операцій може бути використаний будь-який документ, що дозволяє ідентифікувати нерезидента (уключаючи найменування держави (території), зокрема, це може бути довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що надається нерезидентом для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України згідно з п. 103.4 ПКУ.
Крім того, майте на увазі, що ДФСУ в листі від 04.03.2016 р. № 4877/6/99-99-19-02-02-15, посилаючись на п.п. 39.2.1.4 ПКУ, вказує: у разі відвантаження товарів нерезиденту — непов’язаній особі, розрахунок за які здійснюється на умовах тристороннього договору з іншим нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до кабмінівського переліку держав (територій), що діє на момент здійснення такої операції, ця операція підпадає під визначення контрольованої (за умови відповідності критеріям п.п. 39.2.1.7 ПКУ та впливу такої операції на податок на прибуток резидента).
А в листі ДФСУ від 23.11.2015 р. № 24857/6/99-99-19-02-02-15 фіскали зазначили, що коли заборгованість резидента за товари (роботи, послуги) відступається нерезидентом, який здійснив їх постачання (перший кредитор), іншому нерезиденту (другий кредитор), який зареєстрований у державі (на території), уключеній до кабмінівського переліку, що діяв на момент такого відступлення, то операція підпадає під визначення контрольованої відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ як операція, здійснена з іншим кредитором. При цьому ціна за такою операцією визначається з урахуванням умов основного договору та договору відступлення права вимоги.
У листі ДФСУ від 18.02.2016 р. № 3612/6/99-99-19-02-02-15 зазначено, що операція, за якою резиденту було прощено борг нерезидентом з країни, що входить на момент прощення до кабмінівського переліку, теж повинна вважатися контрольованою.
Звіт про контрольовані операції
Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом призначено календарний рік. Підпунктом 39.4.2 ПКУ встановлено, що Звіт за попередній рік подається до 1 травня наступного року*. Зауважимо, цього року наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. № 8 було затверджено нову форму Звіту та Порядок його заповнення. Цей наказ набув чинності 04.03.2016 р. і скасував колишній наказ Мінфіну від 11.11.2013 р. № 669, яким було затверджено старий Звіт і старий Порядок його заповнення.
* Останнім днем подання Звіту за 2015 рік буде 29 квітня 2016 року (30 квітня — вихідний), оскільки припис п. 49.20 ПКУ про перенесення граничного терміну стосується податкових декларацій і фіскали можуть не поширити його на Звіт.
Головні фіскали в листі від 15.03.2016 р. № 8890/7/99-99-19-02-02-17 написали, що
звітувати за 2015 рік потрібно за новою формою
Не обговорюємо законність такого висновку, зауважимо тільки, що тих, хто вже встиг до 4 березня подати Звіт за старою формою, змусити переподати не мають права…
Зараз трішки загальної інформації про новий Звіт. Він подається в електронній формі засобами електронного зв’язку. Звіт складається із заголовної частини та основної частини («Загальні відомості про контрольовані операції»), а також додатка (що містить «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» та «Відомості про контрольовані операції») та інформації до додатка («Інформація про пов’язаність осіб»), які є невід’ємною частиною Звіту. Кількість додатків до Звіту повинна дорівнювати кількості контрагентів — сторін контрольованих операцій.
У заголовній частині Звіту наводяться дані платника податку на прибуток, який подає звіт. В основній частині Звіту в розрізі кожного контрагента наводяться загальні відомості (і суми) про контрольовані операції, здійснені протягом звітного року.
У додатках (вони складаються окремі на кожного «підконтрольного» контрагента) наводяться дані про особу, яка є стороною контрольованої операції, і деталізовані відомості про саму контрольовану операцію. В інформації до додатка (а ця інформація заповнюється тільки до додатків, що стосуються першого виду, — код 010 — контрольованих госпоперацій, здійснених з пов’язаними особами) наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків з відповідним контрагентом згідно з п.п. 14.1.159 ПКУ.
Тепер декілька слів про відмінності в новій формі Звіту порівняно зі старою його формою і про особливості заповнення деяких граф Звіту з додатком(-ами).
Крім звітного та уточнюючого відтепер можна подати Звіт з типом «звітний новий» — це якщо ви захочете змінити показники вже поданого Звіту та встигнете його «переподати» до 1 травня. Після цієї дати платник має право подавати Звіт тільки з типом «уточнюючий»** (що може і не уберегти від штрафів згідно з п. 120.3 ПКУ за не відображені в «первинному» Звіті контрольовані операції — див. про це нижче).
** Див. про це також у листі ДФСУ від 04.01.2016 р. № 101/7/99-99-19-02-01-17.
Крім того, тепер у заголовній частині Звіту зазначається податковий орган, в якому ви перебуваєте на обліку (п. 5), а також кількість додатків до Звіту (що дорівнює кількості контрагентів-нерезидентів) (п. 6).
Усі вартісні показники Звіту (у тому числі додатків-«Відомостей») відображаються у гривнях, без копійок за стандартним правилом округлення. Виняток становить тільки «Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті контракту/ договору)» (гр. 16 додатка) — вона відображається у валюті контракту/договору (без ПДВ) з округленням до другого знака після коми.
У головній таблиці («Відомості про контрольовані операції») додатка до основної частини Звіту кількість граф замість 26 тепер 24. Але головне — з’явилася можливість групувати в цій таблиці контрольовані операції, тобто
наводити узагальнену інформацію про сукупність операцій з контрагентом, а не описувати кожну операцію
Це в деяких випадках може значно полегшити заповнення таких «Відомостей». Умови для групування розписано в розд. V Порядку № 8. Групування можливе, коли платник для відповідності ціни контрольованої операції принципу «витягнутої руки» застосовує методи, наведені в п.п. 39.3.1.2 — 39.3.1.5 ПКУ (порівняльної неконтрольованої ціни, ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку або розподілу прибутку). Інформація про групування операцій наводиться в останній графі (24) таблиці шляхом зазначення в ній цифри «1».
Збільшилася кількість кодів типу предмета операції — в додатку 4 до Порядку № 8 з’явилися окремі коди на нематеріальні активи, цінні папери, банківські послуги, інші фінансові послуги (крім банківських послуг). Ці коди відображаються у графі 3 таблиці додатка.
У графі 9 таблиці тепер зазначається тільки один код сторони операції (згідно з додатком 5 до Порядку № 8).
У графі 12 таблиці тепер зазначається або назва торговельної марки предмета операції, або інший об’єкт авторського права/інтелектуальної власності (за наявності в товаросупровідних та комерційних документах).
У таблиці прибрано графу, в якій відображався курс валюти на дату здійснення контрольованої операції.
Крім того, в таблиці прибрали графу «Код джерела інформації». Проте на її місці стало дві нові — графи (22 і 23): «Показник рентабельності» (тут ставиться код цього показника — див. у додатку 7 до Порядку № 8) і «Цифрове значення показника рентабельності» (зазначається саме значення рівня рентабельності) відповідно. Ці графи заповнюються при використанні методів ціни перепродажу, «витрати плюс» або чистого прибутку.
Як говорять практики, вибір правильного методу обґрунтування ціни є найскладнішим моментом для цілей складання Звіту!
Додаток 2 до Порядку № 8 доповнили новими кодами пов’язаності осіб (унаслідок унесених Законом № 609 змін до п.п. 14.1.159 ПКУ). Відповідний код з цього додатка проставляється в «Інформації про пов’язаність осіб» (яка, нагадаємо, подається, коли контрольованість виникне внаслідок «пов’язаності»).
Документація
Нагадаємо, що згідно з п.п. 39.4.3 ПКУ платники, які здійснюють контрольовані операції, повинні вести та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення.
І одним тільки поданням Звіту справа може не обмежитися. Оскільки фіскали згідно з тим самим п. 39.4 ПКУ не раніше 1 травня мають право подати платнику запит на подання ним певної трансфертно-цінової документації (далі — ТЦД). Платнику на таке подання відведено місяць з дня отримання запиту. Перелік складових ТЦД наведено в п.п. 39.4.6 ПКУ.
Крім того, якщо фіскалам у поданій ТЦД і Звіті щось там не сподобається, то вони
мають право вимагати від платника додаткову документацію за «трансфертним» ціноутворенням ( п.п. 39.4.8 ПКУ)
Строк подання такої додаткової документації Законом № 609 продовжено з 10 до 30 днів з моменту її запиту.
Водночас у листі від 21.12.2015 р. № 46593/7/99-99-22-01-02-17 ДФСУ зазначила, що з урахуванням кількості випадків оскарження платниками правомірності дій посадових осіб контролюючих органів і новизни такої процедури податкового контролю, рішення про проведення опиту при здійсненні територіальними органами ДФС моніторингу контрольованих операцій приймається виключно за погодженням з ДФС!
До речі, податківці на «трансфертних» семінарах попереджають, що якщо вже надійшов запит про надання додаткової документації, то платнику податку напевно слід чекати перевірки.
Водночас для перевірки ПКУ їм надає тільки три приводи: отримано повідомлення від ДФС про виявлення контрольованих операцій; виявлено за результатами моніторингу невідповідність цін принципу «витягнутої руки»; не подані (або подані з порушеннями ПКУ) Звіт і ТЦД.
Майте також на увазі, що Законом № 609 максимальний строк перевірки фіскалами трансфертно-цінового утворення збільшений до 30 місяців! А строк «податкової» позовної давності за контрольованими операціями — до 7 років!
Штрафи
Тепер про «найцікавіше». Нинішній рівень «трансфертних» штрафів — просто драконівський. Пункт 120.3 ПКУ після його «причісування» Законом № 609 передбачає:
— за неподання або несвоєчасне подання Звіту — штраф у розмірі 300 МЗП (!);
— за не включені до Звіту операції — штраф у розмірі 1 % від суми таких операцій (але не більше 300 МЗП за всі незадекларовані операції);
— за неподання ТЦД за контрольованою операцією — штраф у розмірі 3 % від суми контрольованої операції, за якою не подали ТЦД (але не більше 200 МЗП за всі операції).
Для цілей застосування цих санкцій береться розмір МЗП, установлений на 1 січня звітного (податкового) року. За порушення зі Звітом і ТЦД 2015 року розмір штрафів повинен обчислюватися від розміру МЗП, що діяв на 01.01.2015 р. (1218 грн.). Відповідно штраф на неподання/несвоєчасне подання Звіту за 2015 рік становитиме 365400 грн.!
Отже, якщо у вас є контрольовані операції, подайте Звіт хоч у якомусь вигляді. Потім, за необхідності, подасте його з позначкою «уточнений». Водночас пам’ятайте, що такі порушення є підставою для податкової перевірки (див. вище).
висновки
- Контрольованими вважаються операції, коли одночасно за звітний рік: річний дохід платника від будь-якої діяльності перевищує 50 млн грн. і загальний обсяг госпоперацій платника з контрагентом перевищує 5 млн грн.
- «Трансфертно»-підконтрольними є такі операції з нерезидентами, що впливають на податок на прибуток: з пов’язаними особами; з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів; однією зі сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), уключеній до переліку, затвердженого КМУ.
- Звіт про контрольовані операції за 2015 рік подається за новою формою, останнім днем його подання буде 29 квітня 2016 року.
- Додатки до Звіту складаються окремі — на кожного «підконтрольного» контрагента-нерезидента. Тепер з’явилася можливість групувати в таблиці додатка певні контрольовані операції. Вибір правильного методу обґрунтування ціни — основний момент для цілей складання Звіту.
- Штраф на неподання/несвоєчасне подання Звіту за 2015 рік становитиме 365400 грн.! Отже, якщо у вас є контрольовані операції, подайте його хоч у якомусь вигляді.
