ЖБК і комунальні платежі: бухоблік, ПДВ, РРО

Бухгалтерський облік комунальних послуг

Як відомо, обслуговуючі кооперативи є неприбутковими організаціями (НПО). Адже створюються вони не з метою отримання прибутку, а для задоволення потреб його членів. Хоча здійснювати підприємницьку діяльність обслуговуючі кооперативи теж можуть — щоправда, в обсягах, що не перевищують 20 % загального обороту (ст. 86 ЦКУ, ст. 2 Закону про кооперацію*). До речі, неприбутковий статус кооперативу має бути підтверджено внесенням до нового реєстру «неприбутківців» (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 61, с. 7).

* Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV.

При цьому, пам’ятайте:

неприбутковий статус на порядок бухгалтерського обліку кооперативу ніяк не впливає

Ну хіба що дає можливість обліковувати витрати виключно на рахунках класу 8, а також право на використання спрощеного плану рахунків тим «неприбутківцям», які не займаються підприємницькою діяльністю (див. п. 2 наказу Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186). І ще фінзвітність «неприбутківці» подають у скороченому вигляді (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 21).

Загалом, ще раз повторимо, що окремі правила бухобліку для НПО не встановлені. Тому обслуговуючі кооперативи, як і будь-які інші НПО, орієнтуються на загальні принципи, сформульовані в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV і П(С)БО.

Як згідно з цими принципами обліковувати «транзитні» комунальні витрати, які оплачуються кооперативом самостійно, але за рахунок коштів мешканців?

За договором з виконавцем комунальних послуг у кооперативу виникає зобов’язання, яке він повинен відобразити в обліку тоді, коли будуть виконані обидві умови (п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання»):

1) його суму можна буде достовірно оцінити;

2) виникне ймовірність зменшення економічних вигод унаслідок його погашення.

Найчастіше, ці критерії будуть виконані на дату отримання документа, що підтверджує вартість комунальних послуг.

На цю саму дату в кооперативу виникає ймовірність отримання майбутніх економічних вигод (у вигляді отримання компенсації від мешканців). Якщо оцінка цих вигод може бути здійснена на цю саму дату, то кооператив одночасно із зобов’язаннями визнає дебіторську заборгованість (п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). При отриманні/перерахуванні коштів сформовані заборгованості погашаються.

Наведемо порядок відображення «транзитних» комунальних платежів у таблиці.

Обліковуємо «транзитні» комунальні платежі

Як бачимо, «транзитні» комунальні платежі проходять повз доходів і витрат кооперативу. А все тому, що ні зменшення, ні збільшення його власного капіталу не відбувається. А отже, критерії визнання доходів/витрат не виконуються (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», п. 6 П(С)БО 16 «Витрати»).

Крім того, у ст. 25 Закону про кооперацію зазначено: дохід кооперативу формується за рахунок надходжень від господарської діяльності. А здійснення поточної діяльності обслуговуючого кооперативу (надання послуг його членам) господарською діяльністю не є (ст. 23 Закону про кооперацію). Тому, навіть якщо відштовхуватися тільки від норм цього Закону, сума отриманих транзитом від мешканців коштів до доходу кооперативу потрапляти не повинна.

«Транзитна» комуналка і ПДВ

ЖБК, як і будь-який інший суб’єкт господарювання, повинен обов’язково реєструватися платником ПДВ, якщо загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) йому протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ) (п. 181.1 ПКУ). Крім того, ЖБК може перетворитися на ПДВшника і до перевищення встановленого ліміту — але це тільки в добровільному порядку за його власним бажанням (п. 182.1 ПКУ).

Зверніть увагу:

до розрахунку мільйонного критерію для обов’язкової реєстрації включаються тільки операції, що підлягають обкладенню ПДВ

Якщо ж операція неоподатковувана, то враховувати її суму в розрахунку не потрібно.

Чи є отримання «транзитної» оплати за комунальні послуги оподатковуваною операцією?

На наш погляд, ні. Усе тому, що електрична і теплова енергія, газ, пара, вода, повітря (охолоджене чи кондиціоноване) для цілей розд. V ПКУ є товаром. А отже, для того, щоб визначити, чи є об’єктом обкладення ПДВ операція з передачі таких ресурсів від кооперативу мешканцям, необхідно з’ясувати, чи можна вважати таку операцію постачанням товару згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ. При цьому потрібно врахувати, що ЖБК в цьому «транзитному» випадку виступає в ролі своєрідного посередника. А постачанням товару в посередницькому випадку є його передача згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (п.п. «е» п.п. 14.1.191 ПКУ). Але ж ЖБК жодної винагороди не отримує. Тому й постачання товару тут немає.

До речі, податківці підтверджують неоподатковуваність таких комунальних платежів. Хоча аргументи в них інші. Під об’єкт обкладення ПДВ, на їх думку, підпадає тільки господарська діяльність (див., наприклад, лист ДФСУ від 21.06.2012 р. № 8958/5/15-2116). Це ж підтверджує і Мінфін (див. лист від 05.07.2012 р. № 31-08310-3-8/4538). Щоправда, у цих листах ідеться про оподаткування ОСББ. Але ми вважаємо, що щодо ЖБК і Мінфін, і податківці дотримуватимуться аналогічної позиції. У будь-якому разі, аргументи, що використовуються в зазначених листах, цілком застосовні й до ЖБК.

Загалом, запам’ятайте:

сума «транзитних» комунальних платежів на необхідність реєстрації платником ПДВ ніяк не впливає

А отже, навіть якщо їх сума за останні 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн. — реєструватися ПДВшником не потрібно. А якщо вже ПДВ-статус отримано (добровільно чи внаслідок перевищення суми оподатковуваних операцій), то «транзитні» комунальні оплати на податкові зобов’язання кооперативу не впливатимуть.

До речі, на податковий кредит за цими сумами ЖБК теж не має права. Адже так само, як немає постачання товарів мешканцям, немає і їх придбання від «комунальників». Тому запам’ятайте: навіть якщо на ЖБК виписана податкова накладна на «транзитні» комунальні послуги, відображати за нею податковий кредит не можна.

Чи потрібний РРО?

Про те, хто і в яких випадках повинен застосовувати РРО, оповідає п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР. У ньому зазначено: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з прийняття готівки для подальшого переведення, зобов’язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Нагадаємо, що розрахунковою операцією є (згідно зі ст. 2 цього ж Закону):

— прийняття від покупця готівкових коштів, платіжних карт, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);

— видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу);

а в разі застосування банківської платіжної картки:

— оформлення відповідного розрахункового документа про оплату в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця;

— оформлення розрахункових документів про перерахування коштів до банку покупця (у разі повернення товару (відмови від послуги)).

Чи є отримання «транзитних» комунальних коштів розрахунковою операцією?

Ми вважаємо: ні. Отже, і застосовувати РРО в цьому випадку не потрібно. Необхідність застосування РРО при отриманні готівкових комунальних платежів від мешканців виникне тільки в разі, якщо такі платежі фактично є оплатою за товари/послуги, реалізовані ЖБК. Тобто ЖБК самостійно (за рахунок власних ресурсів) надає мешканцям комунальні послуги (наприклад, послуги теплопостачання — що можливо за наявності власної котельної, або послуги водопостачання — за наявності свердловини). А якщо ЖБК отримує оплату за комунальні послуги з метою подальшого її перерахування виконавцю послуг, то сам ЖБК комунальних послуг при цьому не надає. Саме тому розрахункової операції тут немає.

До речі, не є така операція і операцією з прийняття готівки для подальшого переведення. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.0420.01 р. № 2346-III, що дає визначення цьому поняттю, і порядок, що встановлює проведення таких операцій, — пряме тому підтвердження. Тож запам’ятайте: законодавчих підстав для застосування РРО при отриманні «транзитних» комунальних платежів немає.

Але податківці наполягають на тому, що ОСББ при здійсненні розрахунків за електро-, водопостачання та водовідведення повинні застосовувати РРО (див. лист ДФСУ від 04.11.2015 р. № 23517/6/99-99-22-07-03-15). При цьому жодного зв’язку з тим, самостійно надана комунальна послуга чи кошти отримані «транзитом», контролери не встановлюють. Тому, швидше за все, від ЖБК вони теж вимагатимуть застосування РРО при отриманні, у тому числі і транзитом, комунальних оплат.

Сподіваємося, в цій статті ми дали вичерпні відповіді на поставлені запитання. Крім того, рекомендуємо прочитати тематичний номер «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 35 — 36, присвячений ОСББ. Адже в них із ЖБК багато спільного. А тому там ви знайдете для себе чимало корисного.

висновки

• Кооперативи, як і будь-які інші НПО, при відображенні операцій у бухгалтерському обліку орієнтуються на загальні принципи, сформульовані в Законі про бухоблік і П(С)БО.
• «Транзитні» комунальні платежі не відображаються в доходах і витратах кооперативу.
• Сума «транзитних» комунальних платежів не бере участь у розрахунку мільйонного критерію для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
• Отримання готівкових комунальних оплат за надані виконавцем послуги не є розрахунковою операцією. А тому для застосування РРО в цьому випадку підстав немає. Але податківці наполягають на тому, що РРО тут необхідний.