Відповідно до пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, пп. 138.3.2 — 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Поряд з цим при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст. 144 — 146 та 148 ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року (п. 11 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).
Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення у міжнародній фінансовій звітності, є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014 р., відповідно до якого для визначення об’єкта основних засобів не застосовується вартісний критерій, передбачене групування основних засобів за класами відповідно до облікової політики підприємства та відсутнє поняття щодо малоцінних необоротних матеріальних активів.
Зокрема, згідно з п. 6 МСБО 16 основні засоби — це матеріальні об’єкти, що їх:
а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;
б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.
Разом з цим у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.
Враховуючи зазначене, платник податку, який веде бухгалтерський облік відповідно до МСФЗ, при розрахунку амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ повинен здійснювати нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, зокрема з урахуванням груп та мінімально допустимих строків амортизації, визначених у пп. 138.3.3, 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, та за методами нарахування амортизації, передбаченими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі — П(С)БО 7), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, крім «виробничого» методу.
З урахуванням п. 27 П(С)БО 7 амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.
За матеріалами підкатегорії 102.05 БЗ
