0 % чи повне звільнення?
Насправді, ПДВшних пільг, виділених для підприємств інвалідів, дві.
Одна передбачена п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Вона дає підприємствам інвалідів можливість скористатися ставкою 0 % за операціями постачання товарів, що виготовляються ними, і послуг (за якими саме детальніше розберемося трохи далі). Щоправда, ця пільга обмежена в часі: вона діє тільки до 1 січня 2020 року.
Друга передбачена п. 197.6 ПКУ. Вона звільняє від ПДВ у підприємств інвалідів ті ж самі «підпільгові» операції і на тих самих умовах, що й за першою пільгою. Але ця пільга безстрокова.
Обидва ці варіанти застосування ПДВ-пільг за операціями постачання товарів/послуг підприємствами інвалідів занесені до Довідника пільг, тобто позиціонуються податківцями як пільги з ПДВ (детальніше про це див. на с. 35).
Проте, як же все ж таки підприємствам інвалідів працювати з цими пільгами? Насправді все дуже просто. Як пояснили податківці ще в листі Міндоходів від 24.03.2014 р. № 12059/5/99-99-19-03-02-16, підприємства та організації, створені громадськими організаціями інвалідів, повинні на свій розсуд
обрати один з пільгових режимів обкладення ПДВ: або не нараховувати на пільгові операції ПДВ, або застосовувати до пільгових операцій ставку 0 %
Зрозуміло, що користуватися пільговим режимом зі ставкою 0 % цікавіше, оскільки підприємству інвалідів не доведеться, показавши податковий кредит за товарами, послугами, купленими для здійснення такої пільгової діяльності, урешті-решт нараховувати компенсаційні податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 і 199.1 ПКУ. Але яку б з цих пільг підприємство інвалідів не «примітило» для себе, перш за все воно повинне:
— отримати або продовжити дозвіл на застосування пільги;
— виконати низку умов та вимог, які, на щастя (!), абсолютно однакові для обох пільг. Почнемо з дозволу.
Як застосувати пільгу?
Для отримання права користування ПДВшною пільгою підприємство інвалідів має повідомити податковий орган ( п. 197.6 ПКУ). Для цього підприємству інвалідів слід подати:
1) заяву про бажання скористатися пільгою;
2) позитивне рішення на право користування такою пільгою, отримане в порядку, затвердженому постановою КМУ від 08.08.2007 р. № 1010. Видає його Мінсоцполітики або обласні, Київська міська держадміністрації.
А тепер саме про умови пільги.
Підпільгові операції
Під дію обох пільгових норм потрапляють операції з (!) постачання товарів і послуг, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів.
Виняток із цього списку становлять:
— постачання підакцизних товарів. Згідно з п.п. 14.1.145 ПКУ такими вважаються товари, на які цим Кодексом установлено ставки акцизного податку. Їх повний перелік із зазначенням коду УКТ ЗЕД ви знайдете в п. 215.3 ПКУ;
— послуги при проведенні лотерей і розважальних ігор;
— послуги з постачання товарів, отриманих у межах посередницьких договорів, договорів довірчого управління, а також інших цивільно-правових договорів, за якими постачання товарів здійснюється від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на них.
Навіть якщо підприємство інвалідів безпосередньо виготовляє перелічені вище товари/надає послуги, до пільгових операцій їх постачання не належатимуть. Їх доведеться оподатковувати в загальному порядку за ставкою 20 %.
Головні умови пільги
Суб’єкти, які можуть скористатися однією з вищеперелічених пільг, мають бути перш за все засновані громадськими організаціями інвалідів і бути їх власністю. При цьому у них:
1. Кількість інвалідів з основним місцем роботи має становити протягом попереднього звітного періоду не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників.
2. Фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду повинен становити не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці, витрат, що належать до складу, згідно з правилами обкладення податком на прибуток. Зауважимо: зараз уже немає такої категорії, як витрати для податку на прибуток. Отже, тут слід орієнтуватися на бухгалтерські показники, що стосуються сум, виділених підприємством для оплати праці у звітному періоді. Тобто орієнтуватися на Кт рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою».
Крім того, податківці додатково висувають вимогу (див. лист ДПСУ від 04.02.2013 р. № 1679/6/15-14-15-в), щоб розмір середньомісячної заробітної плати інвалідів, які працюють на такому підприємстві, в еквіваленті повної зайнятості був не менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (але в ПКУ про це нічого не зазначено).
3. Дотриманий «8 % критерій» з безпосереднього виготовлення товарів і надання послуг.
Якщо з першими двома умовами все більш-менш зрозуміло, то останню головну умову «8 % безпосереднього виготовлення» пояснимо дещо детальніше.
Що таке безпосередність?
Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших купівельних товарів/послуг, використовуваних у виготовленні таких товарів/послуг,
становить не менше 8 % продажної ціни таких виготовлених товарів/послуг
Перевірити дотримання «8 % критерію безпосередності виготовлення» найпростіше за калькуляцією собівартості виготовлених підприємством інвалідів товарів або наданих послуг.
До речі, й самі податківці при розрахунку «8 % критерію безпосереднього виготовлення», якраз і пропонують ураховувати прямі матеріальні витрати, які були безпосередньо понесені на переробку сировини та інших складових частин, використаних у виготовленні товарів або наданні послуг (див. лист ДПСУ від 24.12.2012 р. № 7689/0/61-12/15-3415).
Така матскладова, як вартість сировини купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, до розрахунку «8 % критерію» не потрапляє
Товари. Що ж тоді зі складових собівартості виготовлених товарів можна включити до «8 % критерію безпосередності»? А ось що:
— прямі витрати на оплату праці. Перш за все це заробітна плата й інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Причому податківці пильно стежать, щоб у виробництві товарів були зайняті саме інваліди;
— інші прямі витрати. До них зараховують усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат ( п. 14 П(С)БО 16). Для наших цілей з цієї статті витрат беремо до уваги відрахування на соціальні заходи та амортизацію виробничих основних засобів (наприклад, приміщень, у яких виробляється продукція, виробничого обладнання, транспортних засобів, що перевозять сировину та продукцію). Також сюди входить вартість придбаних послуг, безпосередньо пов’язаних з виготовленням товарів;
— постійні розподілені загальновиробничі витрати. Зауважимо, що згідно з п. 15 П(С)БО 16 до складу загальновиробничих витрат уключаються, серед інших, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень. Так-от, комунальні витрати як частину загальновиробничих витрат, так само можна протягнути в цей критерій.
Обережно! Податківці чітко стежать за дотриманням «8 % критерію» не тільки при виробництві товарів, а й при наданні підприємствами інвалідів послуг.
Послуги. Як правило, послуга створюється підприємством з використанням таких складових:
— праця співробітників підприємства;
— основні засоби, що перебувають у розпорядженні такого підприємства;
— витрати, пов’язані з експлуатацією таких основних засобів.
Отже, до розрахунку «8 % критерію» при наданні послуг потрапляють заробітна плата працівників, зайнятих безпосередньо наданням послуг, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів, які беруть участь у процесі надання послуги, та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Крім того, деякі послуги (зокрема, виконані роботи) можуть мати й матеріальну складову. Проте до розрахунку «8 % критерію» слід брати тільки витрати на переробку або інші види перетворення матеріалів, використаних при виконанні робіт. А ось саму матскладову (вартість матеріалів) для послуг (виконаних робіт) до розрахунку не включаємо.
Зауважимо: до послуг, що надаються, податківці відносять і переробку підприємством інвалідів на давальницьких умовах. Головне, щоб сума витрат, понесених підприємством на переробку, обробку та інші види перетворення давальницької сировини, складових частин, інших купівельних частин товарів, що використовуються у процесі надання послуги з переробки, становитиме не менше 8 % ціни постачання такої послуги (див. підкатегорію 101.13 БЗ).
Порушникам умов
А що чекає пільговика при порушенні хоча б однієї з перелічених вище вимог? У такому разі контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, яка має право на податкову пільгу.
При цьому його податкові зобов’язання перераховуються за загальними правилами оподаткування (тобто із застосуванням ставки 20 %) з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення. Та ще і з одночасним застосуванням відповідних фінсанкцій. Сподіваємося, що на вашому підприємстві інвалідів такого не станеться.
висновки
- Для підприємств інвалідів на сьогодні ПКУ надає цілі дві ПДВ-пільги: 0 % і звільнення від ПДВ. Яку обрати, підприємство вирішує самостійно.
- Для застосування тієї чи іншої «інвалідної» ПДВ-пільги потрібно виконати низку умов. Відмітною її особливістю є дотримання «8 % критерію» безпосередньої участі підприємства у виготовленні товарів / наданні послуг.
