Солдатами не народжуються, або Якщо ваш працівник іде служити

Богданова Анастасія, податковий експерт
Вашого працівника очікує строкова військова служба? А може, він вирішив іти служити за контрактом? Що ж, захищати Батьківщину — це теж робота. Причому почесна! Вам цікаво знати, як у цьому випадку документально оформити відсутність захисника на роботі? Чи зберігати за ним робоче місце? Давайте, друзі, знайдемо відповіді на ці запитання разом.

Ще вчора ваш працівник сумлінно працював на благо рідного підприємства, а сьогодні отримав повістку з військкомату і збирається одягнути військову форму? Ви ламаєте голову, як документально оформити відсутність цього працівника на роботі? Як вчинити з його робочим місцем? Чи зберігати за ним середній заробіток? Спокійно! Зараз про все це ми вам детально розповімо. Почнемо з походу працівника до військкомату.

Якщо до вас прийшли з повісткою

Думаємо, ви маєте уявлення, що таке повістка. Це документ, що зобов’язує громадянина з’явитися до військової частини або на збірний пункт військкомату в зазначені в цьому документі строки для постановки на військовий облік, проходження медогляду, призову на військову службу, на збори військовозобов’язаних тощо (ч. 3 ст. 22 Закону № 3543, ч. 10 ст. 1 Закону № 2232).

Вашому працівнику надійшла повістка з військкомату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медогляду, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних? Отже, він повинен прибути за нею до військкомату в установлений строк (ч. 8 ст. 15 Закону № 2232).

Зазвичай військкомат насамперед направляє потенційного воїна на обов’язковий медогляд, а якщо потрібно, то й на лікування в лікувально-профілактичній установі.

Зрозуміло, що всі ці «військкоматівські» процедури займають певний час, протягом якого працівник хоч — не хоч, а має бути відсутнім на роботі.

Знайте! На якийсь час, що необхідний для виконання обов’язків, пов’язаних із постановкою на військовий облік, призовом на військову службу, проходженням медогляду за направленням військкомату, а також для можливого лікування в медустанові працівник звільняється від роботи. При цьому за ним зберігаються місце роботи, посада та середня заробітна плата. Так стверджує ч. 2 ст. 21 Закону № 2232.

Такі трудові гарантії поширюються як на основних працівників, так і на сумісників — і внутрішніх, і зовнішніх. А ось особи, які виконують для підприємства роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру, до цього привілейованого списку не потрапляють.

ЦПДшникам «військові» трудові пільги не призначені

Майте на увазі: те, що працівник отримав з військкомату повістку для проходження приписки або медогляду, ще не означає, що його вже призвали на військову службу. Адже за результатами медобстеження військово-лікарська комісія цілком може винести вердикт про незадовільний стан здоров’я допризовника. У зв’язку з цим його можуть визнати непридатним (обмежено придатним) до військової служби і він повернеться до роботи.

У будь-якому разі, оскільки потенційний захисник Батьківщини був відсутній деякий час на роботі, він зобов’язаний виправдати свою відсутність. Яким чином? Наприклад, за допомогою:

1) повістки з військкомату;

2) довідки довільної форми, засвідченої підписом заввідділення та печаткою лікувально-профілактичної установи (п. 2.18 Інструкції № 455). Таку довідку видають особам, які проходять обстеження в лікувально-профілактичних установах за направленням військкоматів;

3) довідки військово-лікарської комісії, що видається за формою, наведеною в додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу у ВСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (ср. ). Копію такої довідки комісія повинна видати працівнику на руки.

А що, якщо працівник — зовнішній сумісник? Тоді попросіть його принести вам копії перелічених документів, засвідчені підписом та печаткою (за наявності) основного роботодавця (за аналогією з листком непрацездатності).

Щоб у кадрово-документальному плані взагалі все було красиво,

видайте наказ про те, що працівник буде відсутній на роботі у зв’язку з постановкою на військовий облік, проходженням призовної комісії, медогляду тощо

Підстава для видання цього наказу — повістка з військкомату.

Наведемо зразок такого наказу.

img 1

Тепер — важливе запитання: як обчислювати середній заробіток за дні, коли працівник відвідував військкомат, проходив медогляд і лікування в медустанові? Робіть це відповідно до п. 2 Порядку № 100 виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

У цій ситуації такою подією буде день відвідування працівником військкомату (день проходження медобстеження/дата початку лікування). Детальніше про порядок обчислення середнього заробітку, читайте на с. 18.

Нараховані суми виплачуйте за рахунок власних коштів. Ні на які компенсації цих виплат з бюджету не розраховуйте — вони просто не передбачені.

У Табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом № 489) «військкоматівські» дні відображайте за допомогою літерного коду «ІН» або цифрового коду «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

Не нараховуйте працівнику, який надав вам довідки з медустанови, що підтверджують проходження ним лікування за направленням військово-лікарської комісії, лікарняні! Такі довідки не дають на це права. Підставою для нарахування лікарняних є тільки належним чином оформлений листок непрацездатності.

Припустимо, за результатами медогляду працівника визнали придатним до військової служби і вручили йому відповідну повістку про призов на строкову військову службу. Які дії підприємства в цьому випадку? Зараз дізнаємося.

Якщо працівника призвали на строкову військову службу

За загальним правилом, установленим п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу є підставою для припинення з ним трудового договору.

Проте в окремих випадках за працівником-військовослужбовцем зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. Що це за випадки? Їх перелічено в ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП.

Зокрема, ч. 3 ст. 119 КЗпП зобов’язує роботодавця зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток за працівниками, які призвані на строкову військову службу під час дії особливого періоду.

Про це йдеться і в ч. 2 ст. 39 Закону № 2232.

Вас цікавить: як довго зберігати строковику місце роботи, посаду та середній заробіток?

З дня початку проходження військової служби (відправлення до військової частини з обласного збірного пункту*) до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації

* П. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232.

Коли такий особливий період закінчиться, ці гарантії припиняться.

Але чи діє особливий період зараз? Адже військовослужбовців шостої хвилі мобілізації повинні були відправити до запасу в жовтні цього року. Після цього мобілізованих в армії більше не залишиться.

Міноборони впевнене, що особливий період все ще діє. У своїх листах від 18.10.2016 р. № 322/2/6917 і від 20.10.2016 р. № 316/1/906 це відомство повідомляє таке. Ураховуючи зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом № 3543, із закінченням мобілізаційних заходів особливий період, що настав в Україні з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.14 р. № 303/2014, не припинився — його скасування буде проведено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України.

Ну а оскільки в Україні особливий період продовжує діяти (його ніхто не скасовував), роботодавці, як і раніше, зобов’язані зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток за працівниками, які призвані на строкову військову службу, доти, доки-таки не закінчиться особливий період або до дня фактичної демобілізації працівників.

Зрозуміло, що перед тим, як проводити працівника в армію, вам слід видати наказ про звільнення його від роботи на час проходження ним строкової військової служби. Підстава для видання такого наказу — заява працівника та повістка за формою, наведеною в додатку 18 до Положення № 352.

Наведемо зразок такого наказу.

img 2

img 3

Важливо! Пакет гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП, повинні надавати призовникам не тільки підприємства, установи та організації, а також і фермерські господарства, сільгоспкооперативи і фізособи-підприємці.

Тобто ніхто з перелічених категорій роботодавців не має права звільнити працівника, призваного на строкову службу, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

А що, якщо працівник, якого призвали на строкову військову службу, працював у вас за строковим трудовим договором? Чи можна звільнити його?

Узагалі-то, доки строковий трудовий договір з працівником діє, на нього поширюються всі пільги та гарантії, установлені ст. 119 КЗпП і ст. 39 Закону № 2232. Але в останній день дії цього договору ви маєте право звільнити працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Це підтверджує і Мінсоцполітики в листі від 05.12.2014 р. № 520/06/186-14.

У такому разі у трудовій книжці працівника ви зробите стандартний запис: «Звільнений у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП».

Середній заробіток строковику розраховуйте відповідно до Порядку № 100. Виходите при цьому з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівника призвали на військову службу.

Майте на увазі: нараховані «солдату підприємства» суми вам доведеться виплачувати за рахунок власних коштів без їх подальшої компенсації з бюджету. На жаль, такої компенсації з 1 січня 2016 року більше не передбачено ( ст. 119 КЗпП).

У Табелі обліку використання робочого часу дні проходження працівником строкової військової служби відображайте за допомогою літерного коду «ІН» або цифрового коду «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

Цікаво, а яка ситуація з працівниками, які вирішили піти служити за контрактом? Давайте розбиратися.

Якщо працівник вирішив служити за контрактом

Працівники, які пішли служити за контрактом, звичайно, теж великі молодці і, безумовно, гідні всіляких пільг та соціальних гарантій. Але давайте поглянемо, що для них «нагарантував» законодавець.

Роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток ( ч. 3 ст. 119 КЗпП, ч. 2 ст. 39 Закону № 2232) за «солдатами підприємства», які були прийняті на військову службу за контрактом у випадку:

— виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці;

— оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану.

Кризова ситуація виникла на сході нашої країни у квітні 2014 року та існує досі

Це прямо зазначено в листі Міноборони від 18.10.2016 р. № 322/2/6917.

Отже, якщо працівник прийняв рішення йти служити за контрактом, роботодавець зобов’язаний зберігати за ним місце роботи, посаду та середній заробіток. Як довго? До закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію ( ч. 3 ст. 119 КЗпП, ч. 2 ст. 39 Закону № 2232).

Зрозуміло, що без наказу про звільнення працівника від роботи на час проходження військової служби за контрактом тут не обійтися. Наведемо його зразок на с. 15. При цьому припустимо, що контракт працівник уклав на 6 місяців.

Уточнимо, що для контрактників початком проходження військової служби вважається день зарахування їх до списків особового складу військової частини (п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232).

img 4

Дні проходження працівниками-контрактниками військової служби в Табелі обліку використання робочого часу відображайте за допомогою літерного коду «ІН» або цифрового коду «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

Ну ось, тепер ви знаєте, як поводитися з «солдатами підприємства». А як бути з оплатою часу їх служби? Про це вам розповість наша наступна стаття.

висновки

  • На час, що необхідний для вирішення питань у військкоматі, працівник звільняється від роботи, за ним зберігаються місце роботи, посада і середня зарплата.
  • Міноборони впевнене, що особливий період в Україні все ще діє.
  • Гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП, повинні надавати призовникам не тільки підприємства, а й фізособи-підприємці.
  • За працівниками, які прийняті на військову службу за контрактом, роботодавці зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі