(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/4
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Січень , 2016/№ 8

Декларація з податку на прибуток. Додатки до декларації (ч. 1)

Продовжуємо аналізувати декларацію з податку на прибуток. Невід’ємними її частинами є додатки. У порівнянні з попередньою формою декларації, їх кількість зменшилася. Однак питання з їх заповнення не зникли, більше того, до них додалися нові.

Додаток АВ — дивідендний авансовий внесок

У цьому додатку розраховують і відображають суму дивідендного авансового внеску, що підлягає сплаті у звітному (податковому) періоді.

Додаток повинні подавати будь-які емітенти-резиденти, які:

1) виплачують дивіденди (у грошовій або негрошовій формі)

та/або

2) зобов’язані відповідно до п. 57.11 ПКУ сплачувати авансовий внесок (перед виплатою дивідендів та/або в момент такої виплати).

На жаль, зміни, внесені до ПКУ, відобразилися в цьому додатку не дуже вдало, тому будьте уважними при заповненні ряд. 2.

Принцип заповнення цього додатка розглянемо за кожним рядком (див. табл. 1).

Таблиця 1. Порядок заповнення додатка АВ до декларації з податку на прибуток

Код рядка

Назва рядка

1

Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів), у тому числі:

У цьому рядку наростаючим підсумком з початку року відображають загальну суму виплачених дивідендів

1.1

сума дивідендів, виплачена фізичним особам

Тут наводять суму дивідендів, виплачених фізичним особам, з якої не справляється авансовий внесок згідно з п.п. 57.11.3 ПКУ

1.2

сума дивідендів, виплачена інститутом спільного інвестування

У цьому рядку показують виплачену інститутом спільного інвестування суму дивідендів, що звільняється від авансового внеску згідно з п.п. 57.11.4 ПКУ

1.3

сума дивідендів, виплачена платником податку, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди

У цьому рядку відображають суму дивідендів, виплачену платником, прибуток якого звільняється від оподаткування згідно з ПКУ, у межах такого звільненого прибутку в періоді, за який виплачуються дивіденди ( п.п. 57.11.3 ПКУ)

1.4

сума дивідендів, що виплачена материнською компанією

Сюди заносять суму виплачених материнською компанією дивідендів на користь власників її корпоративних прав ( п.п. 57.11.3 ПКУ)

1.5

частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до статті 111 Закону України
«Про управління об’єктами державної власності»

Цей рядок заповнюють державні унітарні підприємства та їх об’єднання, які згідно зі ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V зобов’язані направляти частину чистого прибутку (доходу) до держбюджету. З таких платежів сплачують дивідендний аванс відповідно до норм п.п. 57.11.2 ПКУ (див. листи ДФСУ від 16.07.2015 р. № 14870/6/99-99-19-02-02-15 і від 16.07.2015 р. № 25910/7/99-99-15-02-01-17)

2

Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів - (рядок 04 + + рядок 07 + рядок 09 + рядок 11 + рядок 13 - рядок 14 + рядок 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств))1

Цей рядок заповнюють тільки у тому випадку, якщо погашено грошове зобов’язання з податку на прибуток за відповідний рік (роки), за підсумками якого (яких) виплачують дивіденди.

При виплаті дивідендів відразу за декілька років суму перевищення розраховують за наведеною формулою окремо за кожним роком. Тоді в цьому рядку проставляють суму позитивних значень таких перевищень.

Звернемо увагу на два моменти:

1. При визначенні суми дивідендів, з яких треба платити авансовий внесок, віднімати потрібно об’єкт оподаткування того року, за результатами якого вони виплачуються, а не того, в якому виплачуються. Наприклад, якщо ви виплачували дивіденди в 2015 році за підсумками 2014 року, то виплачену суму потрібно зменшити на об’єкт 2014 року (ряд. 07 та 17 декларації за 2014 рік). На жаль, у формулі цей момент не чітко сформульований
(у звітності за 2015 рік вона не працює).

2. Зменшення виплачуваних дивідендів на суму податку з доходів нерезидентів (ряд. 23) не зовсім відповідає ПКУ
ст. 134 ПКУ про них не сказано), хоча й на руку платникам податків

3

Сума дивідендів, що отримана материнською компанією

У цьому рядку відображають отримані материнською компанією дивіденди. Така дія є необхідною, щоб порівняти суми дивідендів, «виплачених» і «отриманих» такою компанією. Адже від «дивідендного» авансового внеску п.п. 57.11.3 ПКУ звільняє тільки суму, виплачену у межах дивідендів, отриманих материнською компанією від інших осіб

4

Сума перевищення отриманих над виплаченими материнською компанією дивідендами у попередньому звітному (податковому) році

У цьому рядку материнські компанії наводять суму перевищення отриманих дивідендів над виплаченими в попередньому звітному (податковому) році. При заповненні цього рядка слід пам’ятати, що він, як і в попередніх роках, заповнюється наростаючим підсумком

5

Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді
(рядок 1 - рядок 1.1 - рядок 1.2 - рядок 1.3 - рядок 3 - рядок 4 додатка АВ), але не більше значення рядка 2 додатка АВ

Тут за наведеним алгоритмом визначають суму дивідендів, з якої у звітному періоді має бути сплачений авансовий внесок. Головне — правильно заповнити ряд. 2 цього додатка

6

Сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді (рядок 5 додатка АВ х ____2 / 100) (переноситься
в рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств)

У рядку 6 розраховують суму дивідендного авансового внеску, яка підлягає сплаті за підсумками звітного періоду. Для цілей розрахунку застосовують базову (основну) ставку податку на прибуток з п. 136.1 ПКУ18 %. Значення цього рядка переносять до рядка 20 декларації

Додаток ЗП — зменшення нарахованої суми податку

Цей додаток розшифровує показник рядка 16 декларації. У його таблиці наводять суми, на які може бути зменшений нарахований податок, відповідно до вимог пп. 57.1 (у редакції до 01.01.2016 р.), 57.11, 137.6 ПКУ.

Зменшуватимуть суму задекларованих зобов’язань з податку на прибуток авансові внески в послідовності їх згадування в додатку і ніяк інакше

А там першими значаться аванси щомісячні (рядок 16.1), дивідендні ж розміщені на дві позиції нижче (рядок 16.3). Між ними розташовується сума нарахованого та сплаченого податку на нерухомість у частині об’єктів нежитлової нерухомості (рядок 16.2). Отже, при заповненні рядків 16.1 — 16.3 додатка ЗП діє правило: кожна наступна сума зменшує той залишок нарахованого податку, який отриманий після вирахування з нього попередньої.

Виходить, щомісячні аванси можуть «зіграти» в повному обсязі, а ось суми податку на нерухомість і дивідендних авансів — не факт.

Прямий доказ тому — формули, наведені в рядках 16.2 і 16.3.1 додатка ЗП відповідно. Вони свідчать про те, що «нерухомий» податок зарахується лише в розмірі перевищення задекларованих зобов’язань над щомісячними авансами, а дивідендні аванси — і зовсім за мінусом щомісячних авансів і суми зарахованого «нерухомого» податку.

Відповідно такі не погашені за підсумками звітного року суми просто пропадуть. Податківці не дозволять їх перенести на погашення податку наступного року, оскільки такий механізм п. 57.11 ПКУ прямо не передбачений, а п. 137.6 ПКУ взагалі заборонений.

До речі, податківці вважають, що дивідендні аванси, що не «зіграли», не формують переплати з податку на прибуток — повернути їх не вдасться (див. лист ДФСУ від 14.05.2015 р. № 10269/6/99-99-19-02-01-15). Проте Мінфін дотримується іншої думки (див. роз'яснення від 20.01.2016 р. на сайті Міністерства).

Згідно з п.п. 141.4.9 ПКУ сплачений за кордоном податок на прибуток, отриманий з іноземних джерел, можна зарахувати при сплаті податку в Україні (мова про те, коли іноземний контрагент, виплачуючи вам дохід, утримав податок на репатріацію згідно з законами своєї країни). У старій формі додатка ЗП для цього був відповідний рядок 13.1. На жаль, у новій формі аналогічного рядка немає. Незрозуміло, чим керувалися автори додатка ЗП, але, на нашу думку, ПКУ дозволяє, як і раніше, зменшувати податок на прибуток (та й самі податківці не раз акцентували на цьому (лист ДФСУ від 02.11.2015 р. № 23177/6/99-99-19-02-02-15, лист МДУ ДФСУ від 08.12.2015 р. №26640/10/28-10-06-11)). Порадити тут можна хіба що подавати додаток ЗП по власній формі, грунтуючись на п. 46.4 ПКУ.

А тепер розглянемо заповнення показників рядків додатка ЗП.

Таблиця 2. Порядок заповнення додатка ЗП до декларації з податку на прибуток

Код рядка

Назва рядка

16

Зменшення нарахованої суми податку (рядок 16.1 + рядок 16.2 + рядок 16.3.1 додатка ЗП)

Показник цього рядка розраховують за наведеною в ньому формулою (для цілей можливого зменшення нарахованого податку, яке передбачене пп. 57.1 (в редакції до 01.01.2016 р.), 57.11, 137.6 ПКУ)

16.1

Сума нарахованого щомісячного авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та пункту 9 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України ( пункт 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України)1

Цей рядок заповнюють платники щомісячних авансових внесків.

У ньому вказують нараховану (а не сплачену!) суму щомісячних авансів. Причому нараховану за місяці тільки поточного звітного року. В декларації за 2015 рік: за січень — грудень 2015 року. Тоді підприємства, які перестали сплачувати аванси, починаючи з авансу за березень 2015 року, вказують тут суми щомісячних внесків, нарахованих за січень і лютий 2015 року. Підприємства, які почали сплачувати аванси з березня 2015 року, відображають тут щомісячні внески, нараховані за березень — грудень 2015 року.

Ті «авансисти», які отримали за три квартали 2015 року збитки, перетворилися на «квартальників» і перестали сплачувати аванси з грудня, у цьому рядку показують щомісячні внески за січень — листопад 2015 року (або тільки за березень — листопад 2015 року, якщо за підсумками 2013 року вони аванси не сплачували)

16.2

Сума нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) відповідно до розділу XII Податкового кодексу України щодо об’єктів нежитлової нерухомості ( пункт 137.5 статті 137 розділу III Податкового кодексу України) (не більше позитивного значення ((рядок 06 + рядок 08 + + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) - (рядок 16.1 додатка ЗП)))

Сюди заносять суму податку на нерухомість (у частині об’єктів нежитлової нерухомості). Але щоб «нерухомий» податок «зіграв» на зменшення податку на прибуток за 2015 рік, його потрібно було не лише нарахувати, а й сплатити («стара» редакція п. 137.5 ПКУ).

Юрособи сплачують податок на нерухомість авансом щокварталу до 30-го числа місяця, наступного за звітним кварталом ( п.п. «б» п.п. 266.10.1 ПКУ).

За роз’ясненнями податківців, «нерухомий» податок, нарахований за IV квартал 2015 року та сплачений до 30.01.2016 р., зменшує податок на прибуток, нарахований за 2015 рік (див. листи ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 і від 04.09.2015 р. № 18947/6/99-99-19-02-02-15, консультацію з підкатегорії
102.08.06 БЗ).

Майте на увазі! «Нерухомо-нежитловий» податок показують у цьому рядку в сумі, що не перевищує нарахований податок на прибуток, що залишився після вирахування щомісячних авансів. Інакше тут проставляють прокреслення

16.3

Сума нарахованих та сплачених авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді ( пункт 57.11 статті 57 розділу II Податкового кодексу України), у тому числі:

У цьому рядку показують суму авансових внесків при виплаті дивідендів, нарахованих і сплачених у звітному (податковому) періоді.

Якщо обидві ці події відбулися у межах одного звітного року, то в загальному випадку показник цього рядка має дорівнювати значенню рядка 6 додатка АВ.

Зверніть увагу: за приписами податківців суму сплачених дивідендних авансових внесків враховують у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток лише в декларації за звітний рік. Втім з появою позитивного роз'яснення Мінфіну ситуація може змінитися (у такому разі неперекрита у 2014 р. сума перетече в цей рядок додатка ЗП до декларації за 2015 рік)

16.3.1

сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді (не більше позитивного значення ((рядок 06 + рядок 08 + + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) - (рядок 16.1 + рядок 16.2 додатка ЗП)))

У цьому рядку показують ту суму дивідендного авансу, яка фактично йде в залік нарахованої суми податку на прибуток. Її розмір не може бути більшим, ніж податок, що залишився, зменшений на щомісячні аванси та податок на нерухомість.

Таким чином, якщо дивідендних авансів виявилося більше, ніж податку, перенести їх частину, що не «зіграла», на наступний рік податківці забороняють — аналогу ряд. 13.5.2 (як у «старому» додатку ЗП) тут просто немає. Однак крапку в цьому питанні ставити рано.

Додаток ПН — податок з доходів нерезидентів

У додатку ПН до рядка 23 декларації розкривають інформацію про податок, який платник утримує та сплачує до бюджету при виплаті нерезиденту або уповноваженій ним особі (крім постійного представництва нерезидента на території України) доходу з джерелом його походження з України відповідно до п. 141.4 ПКУ.

Такий податок ще називають податком на репатріацію. Його ставка в загальному випадку — 15 %.

Таким чином, утримувати, перераховувати та декларувати податок на репатріацію, а відповідно і подавати додаток ПН зобов’язані податкові агенти:

юрособи-резиденти;

постійні представництва нерезидентів.

У полі «Повне найменування нерезидента» заголовної частини додатка ПН найменування нерезидента вписують українською мовою.

Щоб визначити назву країни нерезидента та її код (тризначний цифровий код), використовують Класифікацію країн світу, затверджену наказом Держстатистики від 30.12.2013 р. № 426. У ній наведені цифрові коди країн світу, їх назви українською та англійською мовами. Зверніть увагу: Класифікація містить коротку та офіційну назви країн світу. На нашу думку, у заголовній частині додатка ПН краще вказувати офіційну назву країни резиденції згідно з Класифікацією країн світу.

Якщо відсутня інформація про код нерезидента в країні резиденції, у полі «Код нерезидента в країні резиденції» проставляють прокреслення.

А ось якщо нерезидент розташований на території офшорної зони, тоді в полі «Відмітка про наявність офшорного статусу» додатка ПН роблять про це відповідну відмітку. Нагадаємо: Перелік офшорних зон наведений у додатку до розпорядження КМУ від 23.02.2011 р. № 143-р.

Додаток ПН складають щодо кожного нерезидента окремо (про це говорить виноска (3) до назви таблиці 1). Таким чином, таких додатків має бути рівно стільки, скільком нерезидентам виплачено дохід у звітному періоді. Їх кількість наводять у полі «Наявність додатків» заключної частини декларації.

У таблиці 1 додатка ПН окремо вказують усі види доходів, отриманих нерезидентом. Причому відображають нараховану суму доходів, з якої утримують податок на репатріацію (графа 3).

Майте на увазі! Навіть якщо міжнародний договір звільняє від оподаткування нерезидентний дохід, додаток ПН щодо такого нерезидента все одно заповнюють і подають.

Якщо при виплаті доходу нерезиденту були застосовані норми міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, то у графі 5 таблиці 1 додатка ПН наводять ставку податку згідно з таким договором. При цьому у спеціальному полі виноски (4) під таблицею 2 додатка ПН вказують назву міжнародного договору та норму, за якою застосована відповідна ставка податку за цим договором.

Не застосовують норми міжнародних договорів до такого виду виплат нерезиденту, як доходи за виробництво та/або розповсюдження реклами (рядок 21 таблиці 1 додатка ПН)

А все тому, що податок на репатріацію із суми такого доходу сплачує резидент, що його виплачує, за власний рахунок, а не утримує його з доходу нерезидента.

Суми утриманого податку в додатку ПН наводять з урахуванням наростаючого підсумку.

Загальну суму зобов’язань, зазначену в усіх додатках ПН (графи 6 рядка 22 таблиці 1), переносять до рядка 23 декларації.

«Річники» складають і подають додаток ПН один раз за підсумками звітного року (незалежно від того, в якому кварталі поточного року вони виплатили дохід нерезиденту). Це підтверджують і податківці (див. запитання 15 Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171). При цьому, зрозуміло, податок на репатріацію має бути сплачений своєчасно — при виплаті доходу нерезиденту.

А ось «квартальники», навіть якщо виплата нерезиденту у них відбувалася тільки в одному кварталі звітного року (наприклад, у другому), подають декларацію за півріччя з додатком ПН. Потім просто продублюють суму податку на репатріацію в рядках 23 і 24 декларації за три квартали з тим самим додатком ПН, який подавали разом із декларацією за півріччя. Усе це потім повторюють і в річній декларації. Хіба що звітний період змінюють.

Якщо ж виплати у «квартальника» відбувалися, наприклад, у другому та четвертому кварталах звітного року, то звітують з додатками ПН наростаючим підсумком за півріччя, за три квартали, а потім і за рік. Причому в річній декларації відображають суму податку на репатріацію не лише за четвертий квартал (вона знайде своє місце в рядку 25), а і за весь рік (її акумулюють у рядку 23).

Різниця між рядками 23 і 25 опиниться в рядку 24 декларації.

У таблиці 2 додатка ПН розшифровують показник рядка 16 таблиці 1. Тут проводять розрахунок прибутку від операцій з безпроцентними (дисконтними) облігаціями або казначейськими зобов’язаннями. При цьому значення рядка 16 графи 3 таблиці 1 має відповідати сумі рядка 16 графи 5 таблиці 2, а показник рядка 16 графи 6 таблиці 1 — сумі рядка 16 графи 6 таблиці 2.

До уваги єдиноподатників! Донедавна податківці дотримувалися думки, що при виплаті доходу нерезидентам подати декларацію із заповненим рядком 23 зобов’язані й єдиноподатники (консультація, що втратила з 01.01.2016 р. чинність в підрозділі 102.12 БЗ). Не виключено, що їх позиція не змінилася і зараз. Втім ця позиція податківців не настільки однозначна. Справа в тому, що з 01.01.2015 р. у «резидентський» п.п. 133.1.1 ПКУ (на який посилається визначення терміна «резидент» з п.п.14.1.213) чорним по білому написано, що спрощенці (і неприбутківці) не є платниками податку на прибуток — резидентами, а тому ані сплачувати податок на репатріацію, ані подавати додаток ПН вони не повинні. Однак це не стосується податку на фрахт — його сплачують незалежно від того, чи є ви платником податку на прибуток, а також спрощенцем.

Таблиця 3. Порядок заповнення таблиці 1 додатка ПН до декларації з податку на прибуток

Номер графи

Назва графи

1

Види доходів

У цій графі перелічені види доходів з джерелом їх походження з України, які наведені у п.п. 141.4.1 ПКУ

3

Сума доходів

Тут вказують суму «українських» доходів (у розрізі їх видів з графи 1), виплачених нерезиденту-юрособі у звітному періоді.

Зверніть увагу: у цій графі відображають нараховану суму доходів, з якої утримують податок на репатріацію

4

Ставка податку (%) згідно з Податковим кодексом України

Ця графа містить ставки податку на репатріацію (у %), передбачені для відповідного виду доходу з графи 1 п. 141.4 ПКУ

5

Ставка податку (%) згідно з міжнародним договором4

Якщо при виплаті доходу нерезиденту були застосовані норми міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування (тобто до доходу застосована менша ставка податку або взагалі він не оподатковується), то у графі 5 вказують ставку податку відповідно до міжнародного договору. При цьому у спеціальному полі виноски (4) після таблиці 2 додатка ПН вказують назву такого міжнародного договору та його норму, згідно з якою застосовується передбачена договором ставка податку. Нагадаємо: порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування встановлений ст. 103 ПКУ

6

Сума податку

(графа 3 х графу 4 / 100 або графа 3 х графу 5 / 100)5

Суму податку на репатріацію розраховують за наведеною у графі 6 таблиці 1 додатка ПН формулою. Так, якщо нерезидентний дохід оподатковують за ставкою:

— з п. 141.4 ПКУ [1]графа 3 х графу 4 / 100;

— згідно з міжнародною угодою — графа 3 х графу 5 / 100.

Підсумкове значення графи 6 рядка 22 таблиці 1 переносять до рядка 23 декларації

Додаток ТЦ — трансфертне ціноутворення

З назви додатка ТЦ зрозуміло, що він пов’язаний з трансфертним ціноутворенням. Відповідно подають його лише платники, які здійснювали контрольовані операції.

Перше, що впадає в очі, — додаток ТЦ подають як додаток не до власне декларації, а до певних рядків інших додатків до неї: РI і ЦП.

Додаток ТЦ заповнюють тільки в тому випадку, якщо здійснюють самостійне «трансфертне» коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ПКУ

Важливо! Для сум пропорційного та зворотного «трансфертного» коригування відповідно до п.п. 39.5.5 ПКУ відведено окремі рядки додатків РI (ряд. 4.1.6, 4.1.7, 4.2.5, 4.2.6) і ЦП (ряд. 01.13 і 02.13).

Нагадаємо: відповідно до вимог п.п. 39.5.4.1 ПКУ при застосуванні під час здійснення контрольованих операцій умов, які не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно відкоригувати ціну контрольованої операції та суми податкових зобов’язань. Але! Якщо це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Заповнюють додаток ТЦ у розрізі двох видів контрольованих операцій відносно:

1) товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів, операції з якими відображаються в додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РI до декларації;

2) цінних паперів, операції з якими відображаються в додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РI до декларації.

Щодо кожного з цих видів операцій виводять свій підсумок коригування, який потім переносять до рядків 3.1.3, 3.1.4 додатка РI і до рядків 01.12, 02.12 додатка ЦП.

Зверніть увагу! Відомості для граф 1 — 12 додатка ТЦ формують відповідно до Порядку № 669.

Таблиця 4. Порядок заповнення додатка ТЦ до декларації з податку на прибуток

Номер графи

Назва графи

1

повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) особи, яка бере участь у контрольованій операції

У цій графі вказують повне найменування (чи П. І. Б.) контрагента за контрольованою операцією.

Зверніть увагу: орієнтуватися при цьому потрібно на найменування, зазначене в договорі/контракті

2

код особи

Тут наводять код особи (контрагента) — код нерезидента у країні його реєстрації. Причому, якщо йому присвоєно декілька кодів (податковий, реєстраційний, ідентифікаційний тощо), пріоритет має податковий

3

дата контракту (договору)

У цій графі вказують дату укладення контракту (договору), за яким здійснювалася контрольована операція

4

номер контракту (договору)

Сюди вписують номер контракту (договору), за яким здійснювалася контрольована операція

5

Код найменування операції2

Цей код беруть з додатка 3 до Порядку № 669. Наприклад, код купівлі/продажу — 009, підряду — 016, оперативного лізингу — 020 тощо. При цьому, якщо свою операцію в цьому переліку ви не знайдете, то проставте код 036 «Інші операції, які не підпадають під коди 001 — 035»

6

опис предмета операції

Опис предмета операції приводять згідно з первинними документами. Судячи з усього, тут потрібно просто назвати те, відносно чого здійснювалася операція

7

код типу предмета операції

Цей код беруть з додатка 4 до Порядку № 669. До речі, кодів усього три:

1 — товар;

2 — робота;

3 — послуга

8

код за Державним класифікатором продукції та послуг

Тут наводять код предмета операції з Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 (затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. № 457)

9

код товару за УКТ ЗЕД

У цій графі вказують код УКТ ЗЕД (у 10-значному числовому форматі) тільки тоді, коли здійснюють ЗЕД-операції з товарами (експорт або імпорт). У решті випадків, зокрема, при здійсненні операцій з роботами/послугами, в цій графі проставляють «0»

10

код послуги згідно з Класифікацією зовнішньоекономічних послуг

Цей код вказують тільки тоді, коли предметом операції є послуга, яку або ви надаєте нерезиденту, або нерезидент вам. У такому разі код послуги визначають згідно з Класифікацією зовнішньоекономічних послуг, затвердженою наказом Держстату від 27.02.2013 р. № 69. У решті випадків у цій графі проставляють «0»

11, 12

Дата здійснення операції2 «з» (графа 11) «по» (графа 12)

За логікою, у цих графах повинен був би зазначатися якийсь проміжок часу, протягом якого відбувається операція. Але згідно з п. 4.19 Порядку № 669 у цих графах вказують одну й ту саму дату:

— дату переходу права власності на товари

або

— дату складання акта чи іншого документа, що підтверджує виконання робіт/надання послуг

13

Номер додатка3

У цій графі вказують номер відповідного додатка до Звіту про контрольовані операції, який подають згідно з п.п. 39.4.2 ПКУ.

Нагадаємо: такі додатки складають щодо кожної особи, яка бере участь в контрольованій операції.

Порядковий номер додатка відповідає порядковому номеру, зазначеному у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту (п. 4.1 Порядку № 669).

Графу не заповнюють, якщо Звіт про контрольовані операції за відповідний період не подано

14

Номер з/п контрольованої операції4

Цю графу також заповнюють на підставі Звіту про контрольовані операції.

Тут наводять порядковий номер з графи 1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту, номер якого зазначений у графі 13 (п. 3.1 Порядку № 669).

Графу не заповнюють, якщо Звіт про контрольовані операції за відповідний період не поданий

15

Сума коригування при продажу товарів (робіт, послуг)

До цієї графи вносять суму самостійного коригування за договором при продажу товарів (робіт, послуг).

Сумарне значення коригування за графою 15 відображають:

— за товарами (роботами, послугами) крім цінних паперів, операції з якими відображаються в додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РI, — у рядку 3.1.3 додатка РІ;

— за цінними паперами, операції з якими відображаються в додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РI, — у рядку 01.12 додатка ЦП

16

Сума коригування при придбанні товарів (робіт, послуг)

У цій графі показують суму самостійного коригування за договором при придбанні товарів (робіт, послуг).

Сумарне значення коригування за графою 16 відображають:

— за товарами (роботами, послугами), крім цінних паперів, операції з якими відображаються в додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РI, — у рядку 3.1.4 додатка РІ;

— за цінними паперами, операції з якими відображаються в додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РI, — у рядку 02.12 додатка ЦП

податок на прибуток, декларація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті