Придбаваємо автомобіль

Підприємство обрало потрібний автомобіль і збирається стати його щасливим володарем? Чудово! Якраз з цієї миті у справу вступає бухгалтер. Саме він повинен перерахувати податки та збори, що супроводжують придбання транспортного засобу, правильно сформувати первісну вартість автомобіля та відобразити таке придбання в обліку. З цих питань ми й почнемо.

1.1. Пенсійний збір при купівлі «легковичка»

Об’єкт обкладення

Згідно з п. 7 ст. 1 Закону № 400 платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є підприємства та фізособи, які набувають права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні. Така реєстрація здійснюється територіальними органами з надання послуг МВС (далі — сервісний центр МВС).

Тобто обов’язок сплатити пенсійний збір виникає у сторони, що придбаває, тільки щодо легкового автомобіля у разі обов’язкового виконання двох умов:

1) відбувається перехід права власності на автомобіль;
2) автомобіль підлягає першій державній реєстрації в Україні

Розглянемо кожну з цих умов детальніше.

1. Згідно з п. 12 Порядку № 1740 право власності може бути отримане шляхом купівлі, міни, дарування (безоплатної передачі), успадкування та на інших підставах, передбачених законодавством. При цьому від сплати пенсійного збору зазначеним Порядком звільняються тільки:

— інваліди, яких відповідно до законодавства забезпечують автомобілями безоплатно або на пільгових умовах;

— особи, які успадкували автомобіль відповідно до закону (особи, які отримали автомобіль у спадщину за заповітом, сплачують збір на загальних підставах).

Зрозуміло, що не потрібно платити збір при перереєстрації автомобіля в результаті зміни власником місця стоянки, місцезнаходження (для фізичної особи — місця проживання), зміни технічних характеристик автомобіля тощо, тобто у випадках, коли право власності не переходить від однієї особи до іншої.

2. Визначення поняття «перша реєстрація транспортного засобу» міститься в п.п. 14.1.163 ПКУ. Під нею розуміють реєстрацію, яка здійснюється уповноваженими державними органами щодо такого транспортного засобу в Україні вперше. Не вважається першою реєстрація транспортного засобу, що раніше був, у тому числі тимчасово, зареєстрований на території України або перебував на відомчому обліку (п. 1.3 Інструкції № 379).

Таким чином, якщо ви купуєте (отримуєте в дар або в обмін) «уживаний» автомобіль, що вже був зареєстрований на території України, то у вас не виникає зобов’язань зі сплати пенсійного збору.

З детальним переліком операцій, за якими сплачується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при реєстрації автотранспорту, ви можете ознайомитися в листі ПФУ від 17.02.99 р. № 04/877.

База обкладення

Базою для обчислення пенсійного збору є вартість автомобіля, зазначена в будь-якому документі, що може її підтвердити. Таким документом може бути договір купівлі-продажу або міни, довідка органів митної служби, акт експертної оцінки вартості автомобіля тощо (п. 13 Порядку № 1740). Про те, що документ, який підтверджує вартість, залежить від способу придбання автомобіля, зазначав і ПФУ (див. лист від 13.06.2008 р. № 10031/-3-20).

Зверніть увагу: пенсійний збір нараховується на вартість автомобіля без урахування ПДВ. Цю позицію ПФУ виклав у листі від 25.06.2011 р. № 13034/03-30.

Ставка пенсійного збору

Ставка пенсійного збору безпосередньо залежить від вартості автомобіля, що придбавається (п. 8 ст. 4 Закону № 400, п. 13 Порядку № 1740). Дізнатися діючі ставки ви можете з табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Розмір ставок пенсійного збору

Збір сплачують на рахунки загального фонду держбюджету за місцем першої реєстрації автомобіля в територіальному сервісному центрі МВС. Без документального підтвердження його сплати ваш автомобіль не зареєструють (пп. 14 і 15 Порядку № 1740).

1.2. Державна реєстрація

Державна реєстрація автомобіля здійснюється на підставі Порядку № 1388.

Власники зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після (п. 7 Порядку № 1388):

— придбання (отримання);

— митного оформлення;

— тимчасового ввезення на територію України;

— виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрацію транспортних засобів здійснюють за місцем звернення власника або уповноваженої ним особи незалежно від місцезнаходження підприємства

При цьому в реєстраційних документах зазначають юридичну особу, якій належить транспортний засіб, місцезнаходження такої особи і стоянки автомобіля (п. 24 Порядку № 1388).

До заяви на державну реєстрацію транспортного засобу в обов’язковому порядку додають документи, що підтверджують правомірність його придбання. Перелік таких документів наведено в п. 8 Порядку № 1388.

Зверніть увагу: з листопада 2015 року з цього переліку виключили довідку-рахунок, що раніше видавалася суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами. Тепер для підтвердження правомірності придбання транспортного засобу в такого торговельного підприємства досить надати договір купівлі-продажу.

У разі купівлі у підприємства-виробника до сервісного центру МВС надають акт приймання-передачі транспортного засобу за формою, затвердженою додатком 6 до Порядку № 1388.

Зауважимо, що взяття на облік у сервісному центрі МВС пов’язане зі сплатою обов’язкових платежів, без яких ваш транспортний засіб не зареєструють. Так, крім податків і зборів (якщо вони підлягають сплаті відповідно до законодавства), власник вносить в установленому порядку плату за (п. 8 Порядку № 1388):

— проведення огляду транспортного засобу;

— державну реєстрацію;

— відшкодування вартості бланків реєстраційних документів і номерних знаків.

Про те, яким чином зазначені платежі вплинуть на формування первісної вартості автомобіля, піде мова далі.

1.3. Формуємо первісну вартість

Для цілей бухгалтерського та податкового обліку автомобіль, який підприємство використовує у своїй діяльності, у загальному випадку класифікується як об’єкт основних засобів (п. 4 П(С)БО 7 і п.п. 14.1.138 ПКУ). Розглянемо, як сформувати первісну вартість придбаного транспортного засобу.

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 7 П(C)БО 7 зарахування на баланс основних засобів (далі — ОЗ) у бухгалтерському обліку здійснюється за первісною вартістю.

До складу первісної вартості об’єкта ОЗ включають (п. 8 П(С)БО 7):

— суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без урахування непрямих податків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт ОЗ;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) ОЗ (якщо вони не відшкодовуються платнику);

— витрати зі страхування ризиків доставки ОЗ;

— витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження ОЗ;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Фінансові витрати до складу первісної вартості ОЗ можуть потрапити тільки в разі придбання (створення) кваліфікаційних активів, тобто активів, що вимагають суттєвого часу для їх створення (абзац дев’ятий п. 8 П(С)БО 7). При цьому суттєвим вважається час, який становить більше 3 місяців (п. 1.6 розд. I Методрекомендацій № 1300).

Легко помітити, що не всі витрати, з якими підприємство стикається при купівлі автомобіля, прямо зазначені в п. 8 П(С)БО 7. З табл. 1.2 ви зможете дізнатися, як вплинуть найбільш поширені з них на первісну вартість новопридбаного об’єкта ОЗ.

Таблиця 1.2. Формування первісної вартості автомобіля

Ще один цікавий момент пов’язаний із включенням до первісної вартості автомобіля сум «вхідного» ПДВ, який не відшкодовується.

Упевнені, ви добре знаєте, що з 1 липня 2015 року абсолютно весь «вхідний» ПДВ потрапляє до податкового кредиту (п. 198.3 ПКУ). Проте якщо автомобіль використовуватиметься в неоподатковуваній (необ’єктній/пільговій) або негосподарській діяльності, підприємству слід нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (п. 198.5 ПКУ). Через це «вхідний» ПДВ можна вважати невідшкодовуваним. А для сум непрямих податків, які не відшкодовуються, п. 8 П(С)БО 7 передбачає одну дорогу — до первісної вартості ОЗ. Але чи завжди нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ слід шляхом збільшення первісної вартості?

Якщо вже при купівлі автомобіля ви точно знаєте, що використовуватимете його в неоподатковуваній/негосподарській діяльності, то необхідність нарахувати податкові зобов’язання з’являється одразу при зарахуванні нового об’єкта ОЗ на баланс. У цьому випадку не виникає сумнівів, що сума ПДВ збільшить первісну вартість автомобіля (див. п.п. 1.4 Інструкції № 141).

Але часто буває по-іншому. Транспортний засіб придбали для оподатковуваної/господарської діяльності, «вхідний» ПДВ віднесли до податкового кредиту, первісну вартість об’єкта ОЗ сформували. Пізніше вирішили використовувати автомобіль в неоподатковуваній/негосподарській діяльності і нарахували, як належить, «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання. Чи додавати тепер ПДВ, що став невідшкодовуваним, до сформованої в минулому первісної вартості ОЗ? Однозначно, ні. Первісна вартість — річ недоторканна. Її не можна змінювати, коли надумається, за винятком випадків, чітко прописаних у П(С)БО 7. Тому нарахований ПДВ без вагань відносьте до витрат звітного періоду — до дебету субрахунку 949 (п.п. 1.3 Інструкції № 141).

Формують первісну вартість купленого автомобіля за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Надалі при введенні транспортного засобу в експлуатацію її списують до дебету субрахунку 105 «Транспортні засоби».

Податковий облік

Окремий податковий облік ОЗ ведуть тільки:

— високоприбуткові підприємства (з доходом понад 20 млн грн. на рік), які зобов’язані коригувати бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування;

— малоприбуткові підприємства (з річним доходом не вище 20 млн грн.), які добровільно здійснюють такі коригування.

Усі інші малодохідники для цілей обкладення податком на прибуток орієнтуються виключно на бухгалтерські правила. Тому інформація, наведена далі, їх не стосується.

У податковому обліку автомобілі включають до складу ОЗ групи 5 (п.п. 138.3.3 ПКУ).

Первісна вартість об’єкта ОЗ у податковому обліку формується в повній відповідності з бухгалтерськими стандартами

Розрахунок податкової амортизації ОЗ здійснюється згідно з бухгалтерськими правилами, але з урахуванням обмежень, установлених пп. 14.1.138, 138.3.2 і 138.3.3 ПКУ. Нижче перелічимо основні аспекти, що впливають на появу податкових різниць в обліку транспортних засобів, придбаних після 01.01.2015 р.

1. Відповідність визначенню об’єкта ОЗ у бухгалтерському та податковому обліках. Для визнання активу в податковому обліку об’єктом ОЗ його вартість має бути вище 6000,00 грн.*, строк служби більше одного року і такий об’єкт повинен використовуватися в господарській діяльності підприємства (п.п. 14.1.138 ПКУ). Що стосується вартісного критерію і строку служби, то транспортний засіб, безумовно, у ці вимоги «впишеться». А ось зв’язок з господарською діяльністю — це саме той критерій, що може вплинути на виникнення різниці між бухгалтерським і податковим обліками. Можливо, транспортний засіб придбавається підприємством не з метою використання його в господарській діяльності (припустимо, для волонтерської, благодійної діяльності). Тоді витрати на придбання автомобіля не братимуть участь у податковому обліку.

* Нагадаємо: зазначена вартісна межа діє з 01.09.2015 р.

2. Різні строки використання. Податковий кодекс установлює мінімально допустимі строки амортизації. Так, згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ для ОЗ групи 5 (транспортні засоби) мінімально допустимий строк амортизації становить 5 років. У свою чергу, у бухгалтерському обліку строк амортизації підприємство встановлює самостійно.

3. Виробничий метод амортизації. У податковому обліку використовуються всі бухгалтерські методи амортизації, крім виробничого. Тому якщо ви в бухобліку застосовуєте виробничий метод, то це також призведе до появи податкових різниць (п.п. 138.3.1 ПКУ).

4. Зниження ціни та дооцінки. Податкові різниці виникають також при проведенні процедури зниження ціни та/або дооцінки транспортного засобу (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ).

Але ще раз підкреслимо: підприємств-малодохідників (якщо вони не прийняли рішення про добровільне коригування бухгалтерського фінрезультату для цілей оподаткування) усі перелічені податкові різниці не торкнуться.

Розглянемо на прикладі формування первісної вартості автомобіля.

Приклад 1.1. Підприємство придбало в кредит легковий автомобіль, призначений для використання в госпдіяльності і в оподатковуваних операціях. Ціна автосалону — 533307,00 грн. (у тому числі ПДВ — 88884,50 грн.), доставка — 18000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 3000,00 грн.). Сплачено: збір до Пенсійного фонду (5 %), плата за послуги сервісного центру МВС (950,00 грн.). Нараховані відсотки за користування кредитом — 7600,00 грн.

Як ці операції відобразити в обліку, див. у табл. 1.3 на с. 10.

Таблиця 1.3. Придбання автомобіля

1.4. Купуємо автомобіль у фізособи — оподатковуємо доходи

Продавцем транспортного засобу може бути як суб’єкт господарювання, так і звичайна фізична особа. Купуючи автомобіль у фізособи, підприємство фактично виплачує йому дохід. Чи обкладається такий дохід будь-якими податками та зборами, розглянемо прямо зараз.

Спершу розберемося з податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО). Базу обкладення цим податком, нагадаємо, установлено ст. 164 ПКУ. До неї і звернемося. У п.п. 164.2.4 ПКУ бачимо, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, у тому числі, частина доходів від операцій з майном. Автомобіль є рухомим майном (ч. 2 ст. 181 ЦКУ). З цього випливає, що доходи фізособи, отримані нею від продажу автомобіля, потрібно обкладати ПДФО. Але не всі. Адже п.п. 164.2.4 ПКУ говорить про включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу тільки частини доходів від операцій з майном. Що це за частина, допоможе розібратися ст. 173 ПКУ, до якої нас відсилає зазначена вище норма Кодексу.

Бути чи не бути в такому разі ПДФО, залежить від двох факторів:

1) виду автомобіля, що продається фізособою (легковий або нелегковий);

2) черговості продажу легкового автомобіля фізособою протягом року.

Так, згідно з п. 173.2 ПКУ

не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податків від продажу вперше протягом звітного (податкового) року легкового автомобіля

В іншому випадку (коли фізособа продає автомобіль, що не є легковим, або реалізує легковий автомобіль не вперше у звітному (податковому) році), обкладення ПДФО не уникнути.

А що з військовим збором (далі — ВЗ)?

Об’єктом оподаткування ВЗ є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ і п.п. 163.1.1 ПКУ). Як ми вже зазначали, до нього потрапляє частина доходу від операцій з рухомим майном, визначена відповідно до положень ст. 173 ПКУ. Крім того, згідно з п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ цього Кодексу ВЗ не утримується з доходів, що не обкладаються ПДФО*. Таким чином, щодо обкладення ВЗ доходів від продажу автомобіля діють ті самі правила, що і для ПДФО. Це підтверджують і фіскали в роз’ясненні, наведеному в категорії 132.02 БЗ**.

* Виняток — доходи, наведені в пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ.

** База знань, розміщена на офіційному сайті ДФСУ: zir.sfs.gov.ua.

Продемонструємо вищезазначене на рис. 1.1.

Розглянемо детальніше порядок обкладення ПДФО і ВЗ доходу фізособи від продажу легкового та нелегкового автомобіля.

Купуємо легковий автомобіль. Перш за все зауважте: автомобіль є легковим, якщо він за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше 9, уключаючи місце водія (ст. 1 Закону № 2344).

Оподаткуванню підлягає тільки дохід, отриманий фізособою від продажу протягом звітного (податкового) року двох або більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля (абзац другий п. 173.2 ПКУ). Ставка ПДФО при цьому становить 5 % бази оподаткування (абзац перший п. 173.1, п. 167.2 ПКУ), а ставка ВЗ — 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Зауважте: з формулювання абзацу другого п. 173.2 ПКУ можна було б зробити висновок, що при продажу протягом року двох легкових автомобілів доходи від реалізації як першого, так і другого автомобіля необхідно обкладати ПДФО і ВЗ. Проте фіскали в цьому випадку зайняли лояльну позицію (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 38).

Так, на їх думку, якщо протягом року фізична особа продає два або більше легкових автомобілів, то оподаткуванню підлягає дохід від другого та подальших продажів. Тобто дохід від продажу першого у звітному (податковому) році легкового автомобіля не обкладають ПДФО і ВЗ, незалежно від того, чи були в такої фізособи подальші продажі легкових автомобілів цього року.

Крім того, дохід від першого протягом року продажу «легковика» оподатковувати не доведеться, якщо до цього фізособа отримувала дохід від продажу іншого об’єкта рухомого майна, наприклад, мотоцикла та/або мопеда.

Але як же податковому агенту дізнатися про черговість продажу фізособою легкового автомобіля

Таку інформацію фізична особа — продавець повинна зазначити в окремій заяві або відобразити у відповідному пункті договору купівлі-продажу (п. 173.3 ПКУ, категорія 103.22 БЗ).

Припустимо, продаж «легковика» не перший цього року. Тоді дохід від продажу автомобіля визначають виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче (на вибір платника податку):

— середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу

або

— оціночної вартості автомобіля, визначеної згідно із законом.

Такий порядок визначення доходу прописано в абзаці третьому п. 173.1 ПКУ.

Середньоринкову вартість визначає щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки, моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів (див. Порядок № 403). Оприлюднюють її до 10-го числа місяця, що настає за звітним кварталом. Інформацію про середньоринкову вартість автомобіля залежно від його марки, моделі, року випуску та пробігу можна знайти на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice). На жаль, доводиться констатувати, що наразі далеко не за всіма моделями таку інформацію розміщено на сайті.

Оціночну вартість автомобіля визначають професійні оцінювачі відповідно до Методики № 142.

Купуємо автомобіль, що не є легковим. Як ви могли бачити на рис. 1.1, у разі продажу фізособою автомобіля, що не є легковим, ПКУ жодних фіскальних послаблень не робить. Тут беззастережно буде оподаткування доходу від такого продажу ПДФО і ВЗ.

Дохід від продажу нелегкового автомобіля визначають виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче його оціночної вартості (абзац другий п. 173.1 ПКУ)

Усю суму такого доходу обкладають ПДФО за ставкою 5 % і ВЗ за ставкою 1,5 %.

При купівлі автомобіля у фізособи суб’єкт господарювання виступає для такого продавця податковим агентом (абзац перший п. 173.3 ПКУ). Про це нагадують і фіскали в консультації, розміщеній у категорії 103.01 БЗ. Отже, суб’єкт господарювання повинен:

1) нарахувати та сплатити ПДФО і ВЗ до бюджету за своїм місцезнаходженням, якщо отриманий від продажу транспортного засобу дохід підлягає оподаткуванню. При перерахуванні доходу з банківського рахунка ПДФО і ВЗ* сплачують у день виплати доходу (п.п. 168.1.2 ПКУ). Якщо дохід виплачують з каси, перерахувати відповідні суми податку і збору слід наступного дня після виплати (нарахування) (п.п. 168.1.4 ПКУ);

2) відобразити дохід фізособи від продажу автомобіля в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ** з ознакою доходу «105». Якщо дохід неоподатковуваний (у звітному році перший продаж легкового автомобіля), графи 4а і 4 не заповнюють (у паперовому варіанті форми № 1ДФ ставлять прочерки). Якщо ж дохід від продажу транспортного засобу підлягає оподаткуванню, у зазначених графах Податкового розрахунку відображають суму ПДФО. Суму утриманого ВЗ наводять у відповідних графах рядка «Військовий збір» розділу II форми № 1ДФ.

** Форму зазначеного розрахунку затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Якщо договір купівлі-продажу посвідчує нотаріус, він також звітує про таку операцію до ДПІ шляхом подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

А як бути в разі, якщо фізособа-продавець самостійно сплатила ПДФО і ВЗ до моменту укладення договору купівлі-продажу? Чи потрібно суб’єкту господарювання — податковому агенту ще раз утримувати ПДФО і ВЗ з нарахованого такому продавцю доходу?

На наш погляд, потрібно, оскільки в ПКУ не передбачено зворотного. Той факт, що фізособа сплатила ПДФО і ВЗ, не дає права підприємству-покупцю не утримувати відповідні податки та збори з виплачуваного продавцеві доходу. Отже,

підприємству необхідно виконати всі функції податкового агента, навіть якщо фізособа самостійно сплатила ПДФО і ВЗ до моменту укладення договору купівлі-продажу

Питання повернення надміру сплачених сум ПДФО і ВЗ фізособі слід вирішувати безпосередньо з фіскальними органами.

А ось нараховувати ЄСВ на суму доходу, що виплачується фізособі при купівлі автомобіля, підприємству-покупцю не потрібно. Адже цю виплату нараховано фізособі не за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором, а отже, не включається до бази нарахування цього внеску (див. п. 1 ст. 7 Закону № 2464).

На завершення розділу нагадаємо ще про один важливий момент. Якщо розрахунки за автомобіль здійснюватимуться з каси підприємства, дотримуйтеся 150-тисячного обмеження готівкових розрахунків, установленого п. 1 постанови № 210. Детальніше про це читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 40, с. 76.

висновки

• Пенсійний збір при придбанні легкового автомобіля сплачується тільки за умови реєстрації такого автомобіля на території України вперше.
• Експлуатація транспортного засобу без державної реєстрації в Україні заборонена. Строк реєстрації — 10 днів з дня придбання.
• Первісна вартість автомобіля в податковому обліку формується в повній відповідності до бухгалтерських стандартів.
• Дохід фізособи від продажу автомобіля підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ за винятком випадку, коли вона реалізує легковий автомобіль уперше у звітному (податковому) році.