(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2016/№ 59

Харчовику! А ти зареєстрував потужності?

Мова піде про кампанію з держреєстрації потужностей операторів ринку харчових продуктів. Нормативи, що обговорюватимуться, і сам механізм їх реалізації (реєстрації потужностей) стосуються багатьох суб’єктів підприємництва, як з числа юр-, так і фізосіб-підприємців. А невиконання вимог цих нормативів загрожує штрафами. Якщо не хочете на рівному місці їх заплатити, читайте цю статтю.

Головне, про що сьогодні поведемо розмову, буде Порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам, затверджений наказом Мінагрополітики від 10.02.2016 р. № 39 (далі — Порядок № 39).

Але спочатку нагадаємо, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про основні засади та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР (далі — Закон № 771) оператори ринку, які здійснюють діяльність, пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, мають отримувати експлуатаційний дозвіл (див. про це також наприкінці статті). Решта операторів ринку будь-яких харчових продуктів, яким не потрібно отримувати експлуатаційний дозвіл (і яких — переважна більшість), зобов'язані зареєструвати свої потужності.

Процедура цієї реєстрації визначена у Порядку № 39, про який читайте далі.

Держпродспоживслужба розгортається…

Компетентним органом, який має курирувати виконання обговорюваного нами Порядку, є Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (скорочено — Держпродспоживслужба, а якщо зовсім коротко, то ДПСС) і її органи на місцях. Нагадаємо, що цю службу було створено згідно з постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 442 шляхом перетворення/об'єднання державної ветеринарної, фітосанітарної, санітарно-епідеміологічної служб та Держінспекції з питань захисту прав споживачів. Офіційно ДПСС запрацювала і почала виконувати свої функції зовсім недавно — від часу виходу розпорядження КМУ від 06.04.2016 р. № 260-р.

Сам же Порядок № 39 було розроблено на виконання ст. 25 Закону № 771. Дата набрання чинності цим Порядком — 08.04.2016 р.!

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 771та п. 1.1 розд. І Порядку № 39

оператори ринку, які провадять діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані зареєструвати потужності, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів

У складі Порядку № 39 затверджено форму заяви (додаток 1), процедуру проведення держреєстрації потужностей, ведення реєстрів та надання заінтересованим суб’єктам інформації з реєстрів. І, як ми зазначили, усе це перебуває у віданні ДПСС.

Хто зобов’язаний реєструвати?

Спочатку розберемося з поняттями, якими оперує Порядок № 39. Потрібні нам поняття визначено в ст. 1 Закону № 771.

Отже. Оператор ринку харчових продуктівсуб’єкт господарювання, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог Закону № 771 та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

«Потужності — споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об’єктів санітарних заходів»

Об’єкти санітарних заходів — це продукти харчування, тварини, призначені для споживання людиною, а також допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Скориставшись Законом № 771, розшифруємо для читачів, що означає фраза «діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу» (ч. 1 ст. 25 Закону № 771). Відповідь знаходимо в ч. 2 ст. 23 цього Закону, де зазначено, що обов’язок на отримання експлуатаційного дозволу не поширюється на:

— операторів ринку, які провадять діяльність, пов’язану з первинним виробництвом, та/або транспортуванням, та/або зберіганням, та/або продажем харчових продуктів, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;

— заклади громадського харчування;

— потужності, які здійснюють виробництво харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;

— заклади роздрібної торгівлі, обсяги продажів окремих харчових продуктів якими не перевищують обсягів, затверджених відповідною постановою КМУ з урахуванням кращих міжнародних та європейських практик, а також документів відповідних міжнародних організацій. У разі відсутності такої постанови ця норма поширюється на всі заклади роздрібної торгівлі.

Тобто з урахуванням наведеної вище ч. 1 ст. 25 Закону № 771 перелічені особи точно зобов’язані реєструвати свої відповідні потужності.

З огляду на ці терміни напрошується невтішний висновок — усі юр- та фізособи — суб’єкти господарювання, що підпадають під термін «оператор ринку», які хоч якимось боком причетні до виробництва, та/або транспортування, та/або зберігання, та/або продажу харчових продуктів, зобов’язані провести державну реєстрацію згаданих «потужностей». Виняток — тільки ті суб’єкти, які на певні види діяльності отримують експлуатаційні дозволи, і тільки щодо потужностей, задіяних у таких видах діяльності.

Тобто

під реєстрацію потужностей потрапляють особи, які здійснюють будь-які стадії виробництва продуктів харчування, громадське харчування, оптові та роздрібні торговці продуктами харчування, перевізники продуктів, овоче-фрукто-продуктові склади та низка інших «операторів ринку»

Звертаємо увагу: потужності, пов’язані виключно з матеріалами, що контактують з харчовими продуктами (їх виробництвом/реалізацією/транспортуванням/зберіганням), реєструвати не потрібно. Дякуємо і за це…

У той же час допоміжні матеріали не потрапили у виняток, а до них Закон № 771 відносить будь-які матеріали (крім матеріалів, з яких виготовлено обладнання та інвентар), які не споживаються в їжу самі по собі, а використовуються під час виробництва/переробки харчового продукту або його складових для досягнення певної виробничої мети, результатом чого є присутність залишків або формування похідних речовин у кінцевому харчовому продукті. А тому для цілей реєстрації потужностей вони Законом прирівняні до харчових продуктів.

Про механізм реєстрації

Операторові ринку необхідно до свого територіального органу ДПСС подати заяву(и) про держреєстрацію потужності (форма — у додатку 1 до Порядку № 39), засвідчену(і) підписом керівника або власника потужності. Заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному вигляді (з використанням посиленого сертифіката електронного ключа в установленому порядку).

Держреєстрації підлягає кожна окрема потужність, що є в управлінні оператора ринку (п. 1.6 розд. І Порядку № 39)

Тобто якщо ми правильно зрозуміли, кількість заяв має дорівнювати кількості потужностей, що реєструються. Проте, схоже, практика поки йде у розріз із цим нормативом (про що — далі).

У заяві зазначається адреса потужності. Зазначаючи її, майте на увазі, що адресою потужності, яка є транспортним засобом або іншим рухомим майном, вважається місцезнаходження (місце проживання) оператора ринку, в управлінні якого перебуває така потужність.

На тлі усього цього якось дивно виглядає те, що у формі заяви (і в держреєстрі таких потужностей) ніде не фігурує «найменування» (або «вид/тип») потужності, що реєструється, — там зазначається тільки вид діяльності, в якому використовуватиметься конкретна потужність. І хоча такі реквізити заяви і відповідають переліченим у ч. 3 ст. 25 Закону № 771, але викликають у нас певні запитання…

Крім того, у такому разі, маючи за однією адресою 50 різних потужностей (наприклад холодильне обладнання, холодильні вітрини тощо), що використовуються в одному й тому ж виді діяльності, оператор ринку, виходячи з п. 1.6 розд. І Порядку № 39, формально має подати до свого тероргану ДПСС 50 штук заяв абсолютно однакового змісту … ☺ ☹

Щоправда, на практиці, якщо виходити зі змісту форми заяви та державного реєстру потужностей операторів ринку — ДПСС, зараз фактично реєструють не потужності, а лише суб’єктів господарювання* (та їх «харчові» і «навколохарчові» види діяльності). Тому поцікавтеся у своєму тероргані ДПСС: можливо, якщо ви маєте кілька різних потужностей, він вдовольниться всього лиш однією вашою заявою (або кількома — тільки за різними видами діяльності)…

* Навіть у іншому реєстрі — операторів ринку, що отримали експлуатаційний дозвіл, в якому є графа «найменування потужності», — у цій графі, як правило, фігурує не потужність, а найменування суб’єкта господарювання.

Найприємніше: державна реєстрація потужностей здійснюється безоплатно протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію, про що ДПСС сповіщає оператора ринку протягом 5 робочих днів після проведення реєстрації. Якщо реєстрація протягом цього строку не закінчена, то терорган ДПСС передає заявнику письмове обґрунтування причин відмови у реєстрації або продовження строку реєстрації (не більше ніж на 15 днів).

Причин для відмови у реєстрації Порядок № 39 допускає дві: заяву подано не за формою (з додатка 1 до Порядку № 39) та в заяві наведено неповну інформацію.

Реєстрацію здійснюють органи ДПСС у спеціальному реєстрі, який вони ведуть в електронному вигляді і до якого ДПСС забезпечує відкритий (безоплатний та безперервний) доступ для громадськості на своєму веб-сайті (http://www.consumer.gov.ua).

Зверніть увагу! Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону та п. 2.5 розд. ІІ Порядку № 39

заява на реєстрацію потужності має подаватися до тероргану ДПСС не пізніше ніж за 10 днів до початку роботи потужності

Тобто усі працюючі й ще не зареєстровані потужності, починаючи з 8 квітня (дати набрання чинності Порядком № 39) працюють «на пташиних правах» (фактична реєстрація потужностей, судячи з даних реєстру, почалася тільки наприкінці травня).

Тому «зобов’язаним» особам, напевно, варто поспішити з цією реєстрацією, щоб їх потім не почали тероризувати тероргани ДПСС. ☺ Адже за непроведення такої реєстрації передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. Згідно зі ст. 64 Закону № 771 виробництво, зберігання харчових продуктів на незареєстрованих потужностях тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі від 33350 до 43500 грн.**, на ФОП — від 11600 до 21750 грн.

** Тут і далі розміри штрафів наведено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленого на 01.05.2016 р., — 1450 грн.

Крім того, оператор ринку зобов’язаний повідомляти терорган ДПСС про зміни в інформації про оператора ринку та потужність не пізніше 10 робочих днів з дати настання таких змін (п. 5.1 розд. V Порядку № 39).

Ще два гостинці-порядки

Ці порядки, затверджені наказами Мінагропроду від 10.02.2016 р. № 38 та № 40, мають набагато меншу кількість «споживачів», проте також важливі. Йдеться відповідно про

Порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей. Про необхідність ведення такого реєстру говориться в ст. 26 і 27 Закону № 771. Мінагропрод вважає, що це має забезпечити можливість експорту харчових продуктів до країн, які вимагають наявності такого затвердження компетентним органом країни походження харчових продуктів;

Порядок ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл. Цей норматив видано під ст. 23 Закону № 771, згідно з якою експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.

Зауважимо, що сам Порядок видачі експлуатаційного дозволу затверджено постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 930. За видачу експлуатаційного дозволу справляється плата 0,17 МЗП (зараз — 246,50 грн.), що зараховується до держбюджету.

Як ми вже згадували, у реєстрі операторів ринку та потужностей, на яких видано експлуатаційний дозвіл, у графі «найменування потужності» зазначаються суб’єкти господарювання, що якось не надто стикується з терміном «потужності», наведеним у ст. 1 Закону № 771 (див. вище). Але так чи інакше, головне для вас — потрапити до реєстру хоча б зі своїм найменуванням, якщо вже не з найменуванням потужності, що реєструється…

Якщо ж вам необхідно на кілька потужностей мати експлуатаційні дозволи, то варто поклопотатися про їх отримання на кожну потужність.

За виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу передбачено накладення штрафу на юридичних осіб — у розмірі від 43500 до 55100 грн., на ФОП — від 33350 до 43500 грн. (ст. 64 Закону № 771).

Обидва ці порядки теж набрали чинності з 08.04.2016 р.

висновки

  • Госпсуб’єкти, які провадять діяльність у сфері виробництва та/або обігу харчових продуктів, зобов’язані зареєструвати потужності, що використовуються в цій сфері, на які не потрібно отримувати експлуатаційний дозвіл.
  • Заява(и) на реєстрацію потужності необхідно подати до територіального органу Держпродспоживслужби не пізніше ніж за 10 днів до початку роботи потужності. Формально заяву слід подавати на кожну потужність, що підлягає реєстрації, хоча на практиці усе трохи інакше.
  • Виробництво, зберігання харчових продуктів на незареєстрованих потужностях тягне за собою накладення серйозних штрафів як на юридичних осіб, так і на фізосіб-підприємців.
ринок харчових продуктів, держреєстрація потужностей додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті