(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 59
  • № 58
  • № 57
  • № 56
  • № 55
  • № 54
  • № 53
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2016/№ 60

Транспортний квиток: відшкодовуємо витрати і відображаємо ПК

Ще один документ, що дає право на податковий кредит (ПК) без отримання податкової накладної, — транспортний квиток. Про всі особливості відображення ПК на підставі цього документа ми з вами зараз і поговоримо.

Отже, у центрі уваги цієї статті — норма п.п. «а» п. 201.11 ПКУ, що встановлює: транспортний квиток, який містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами, є підставою для відображення ПК без отримання податкової накладної.

Проте обмежитися тільки цією нормою не вийде. Адже сам по собі транспортний квиток (як і сама по собі податкова накладна) права на ПК не дає — воно виникає тільки при здійсненні операції придбання (п.п. «а» п. 198.1 ПКУ), яка в обов’язковому порядку має бути підтверджена відповідними первинними документами (п. 44.1 ПКУ). Тільки тоді, коли таке право виникло (операція придбання відбулася), ПК можна відобразити — тут уже без транспортного квитка не обійтися.

Загалом, пам’ятайте:

першочерговою та обов’язковою умовою для відображення ПК є сам факт придбання, підтверджений відповідним первинним документом, а наявність документа, що дає право відобразити ПК, — другорядне, але теж обов’язкове

Факт придбання «проїзної» послуги буде підтверджено тільки тоді, коли платник визнає понесені працівником витрати і прийме рішення про їх відшкодування. А таке рішення буде прийнято тільки в разі, якщо всі необхідні підтвердні документи будуть надані. Отже, право на ПК за транспортним квитком буде підтверджено тільки за наявності документів, необхідних для визнання і відшкодування «проїзних» витрат.

Хоча виникнути «податково-кредитне» право може і раніше. Так, якщо платник самостійно оплачує вартість транспортного квитка зі свого поточного рахунка, то таке перерахування буде першою подією операції придбання. У такому разі право на ПК виникне вже на дату такого перерахування. Проте факт отримання «проїзної» послуги і в цьому випадку обов’язково має бути підтверджено документально. Інакше право на ПК буде втрачено (детальніше на цьому зупинимося трохи пізніше).

Отже, спершу давайте розберемося, які документи необхідні для визнання «проїзних» витрат та їх відшкодування працівнику.

Визнаємо та відшкодовуємо «проїзні» витрати

Ви, звичайно ж, знаєте: відшкодування витрат на проїзд відрядженому працівнику — обов’язок роботодавця. Його встановлює ст. 121 КЗпП. Але для того, щоб їх відшкодувати, працівник повинен надати документальне підтвердження того, що ці витрати дійсно були понесені. Перелік необхідних документів роботодавці-госпрозрахунківці визначають самостійно і фіксують його в Положенні про відрядження. Орієнтиром у цьому питанні може слугувати абзац третій п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ, що встановлює перелік документів, за наявності яких сума відшкодованих витрат не вважається додатковим благом працівника, а відповідно і не обкладається ПДФО та ВЗ. Майте на увазі:

«проїзні» витрати не оподатковуються, тільки якщо їх сума підтверджена транспортним квитком, у тому числі електронним, за наявності посадкового талона і документа про оплату за всіма видами транспорту

Тому в Положенні про відрядження необхідність надання цих документів потрібно передбачити. До речі, ці ж документи є обов’язковими для відшкодування витрат бюджетниками (п. 12 розд. II, п. 7 розд. III Інструкції № 59).

Зверніть увагу: для «необкладення» витрат за паперовим транспортним квитком жодні додаткові документи не потрібні. А ось якщо квиток електронний, п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ вимагає додати до нього посадковий талон і документ про оплату. Але річ у тім, що «добути» ці документи вийде далеко не завжди. А інколи вони й зовсім не потрібні. Тут усе залежить від виду транспорту. Тому давайте розбиратися з кожним видом електронного квитка (ЕК) окремо...

Залізничний ЕК. Для «необкладення» витрат за залізничним ЕК достатньо тільки роздруківки цього квитка (див. БЗ 109.10). Одразу зазначимо: це єдиний з усіх ЕК, який удостоївся такої честі. Чому він заслужив на прихильність контролерів?

По-перше, залізничний ЕК так само, як і його паперовий родич, є розрахунковим документом — таким він названий у наказі № 331/137 (див. п. 5.6 розд. V цього наказу). Та і згідно із Законом про РРО розрахунковість залізничного ЕК цілком можна довести. Так, із визначення розрахункового документа, наведеного у ст. 2 Закону про РРО, випливає, що розрахунковим можна вважати проїзний документ:

— установленої форми та змісту;

— зареєстрований в установленому порядку РРО.

Зауважимо: звільнення від застосування РРО, передбачене п. 4 ст. 9 Закону про РРО, на ЕК не діє, адже на них друкованим способом серію, номер та номінальну вартість ніхто не наносить.

За залізничним ЕК і перша, і друга умови виконуються. Його форму затверджено наказом № 331/137. А п. 8.6 розд. VIII цього наказу встановлює, що дані підготовленого ЕК заносяться до спеціалізованого РРО.

Тільки після запису даних у фіскальну пам’ять формується електронний документ, візуальна форма якого потім роздруковується

По-друге, ця сама роздруківка і буде посадковим документом пасажира.

До речі, те, що для відшкодування витрат за залізничним ЕК достатньо однієї його роздруківки, підказує і п. 12 розд. II Інструкції № 59 (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 6).

Авіаційний ЕК. Такий ЕК оформляють з урахуванням Методичних рекомендацій № 37. Проте його форму не встановлено і через РРО його ніхто не реєструє. Тому визнати авіаційний ЕК розрахунковим документом не можна. А отже, до такого ЕК обов’язково слід додати документ про оплату. Та й без посадкового талона тут не обійтися. Отримати його не становитиме труднощів. Згідно з п. 7 розд. Х Правил № 735 посадковий талон на літак видається пасажиру при реєстрації на рейс.

Податківці підтверджують, що для «неоподаткування» витрат на придбання авіаційного ЕК, крім самої його роздруківки, необхідні також документ про оплату і посадковий талон (див. БЗ 103.17, 109.10).

Автобусний ЕК. Питання застосування автобусних ЕК на законодавчому рівні не врегульоване. Проте на практиці їх застосування достатньо розповсюджене. Так, при придбанні автомобільного ЕК пасажир отримує ваучер (бланк замовлення), що підтверджує здійснення оплати та резервування місця в автобусі. Але майте на увазі: такий ваучер дає право на посадку в автобус тільки в тому випадку, якщо квиток отримувався безпосередньо в перевізника. Якщо ж придбання здійснювалося через посередника, то сісти в автобус за ним не вийде. Пасажиру доведеться обміняти його на звичайний паперовий квиток у касі автовокзалу (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік» 2016, № 70, с. 45). Отже, визнавати витрати в такому разі ви будете за звичайним паперовим квитком. А значить, турбуватися про наявність посадкового талона і документа про оплату вам не доведеться.

Але майте на увазі: отримати паперовий квиток доведеться також у разі, якщо посадка в автобус здійснювалася за ваучером (ЕК отримувався у перевізника). Усе тому, що посадковий талон на автобус отримати в такому разі навряд чи вийде. А отже, повний комплект документів, необхідний для відображення витрат за автобусним ЕК, відсутній. Тому єдиний вихід — і цей ваучер обміняти на паперовий автобусний квиток. Тоді витрати можна сміливо «неоподатковувано» відшкодовувати працівнику.

«Водний» ЕК. Тут ситуація схожа з автобусними ЕК. Ураховуючи законодавчу неврегульованість порядку застосування «водних» ЕК, підставою для неоподатковуваного відшкодування витрат працівнику може бути тільки традиційний паперовий квиток.

Загалом, як бачите, пакет документів, що підтверджують «проїзні» витрати, може бути різним залежно від виду транспорту та форми квитка. Щоб закріпити зазначене, підіб’ємо підсумки в таблиці.

Документи, необхідні для відшкодування «проїзних» витрат

Вид транспорту

Паперовий квиток

Електронний квиток

Залізничний

Оригінал транспортного квитка

Роздруківка електронного транспортного квитка

Авіаційний

Наразі паперові квитки авіакомпаніями не використовуються

Роздруківка частини електронного квитка із зазначеним маршрутом (маршрут/квитанція), посадковий талон, документ про оплату

Автомобільний

Оригінал транспортного квитка

Не є підставою для неоподатковуваного відшкодування витрат

Водний

Такий самий підхід має бути й до підтвердження «проїзних» витрат у разі, коли оплата за квиток здійснювалася безпосередньо з поточного рахунка роботодавця. До речі, в «податковоприбутковому» обліку жодні коригування «проїзних» витрат не здійснюються.

А що робити, якщо квиток загублений

Якщо загубився залізничний або автобусний квиток, то відновити їх (отримати дублікати), на жаль, не вдасться. Щодо залізничних квитків про це зазначено в п. 2.45 розд. 2 Правил № 1196. А щодо автобусних — у п. 41 Правил № 176.

А ось якщо загубили авіаквиток — можна спробувати його відновити. Таку можливість передбачено гл. 2 Правил № 735. Щоправда, послуги з оформлення дубліката можуть бути платними.

Ось ми й розібралися з документами, необхідними для визнання придбання «проїзної» послуги. Саме час повернутися до вимог п.п. «а» п. 201.11 ПКУ і поговорити про те, яким вимогам повинен відповідати сам транспортний квиток для того, щоб за ним можна було сміливо відображати ПК.

Транспортний квиток для ПК

Для того щоб відобразити ПК на підставі транспортного квитка, він в обов’язковому порядку повинен містити:

— загальну суму платежу;

— суму податку;

— податковий номер продавця (крім тих, форму яких затверджено міжнародними стандартами).

Майте на увазі:

міжнародним стандартам повинен відповідати транспортний квиток на міжнародне перевезення*

* Про те, якими документами регламентовано міжнародну форму для кожного виду транспорту та перевезення, Мінінфраструктури розповіло в листі від 19.09.2011 р. № 7885/11/10-11.

Отже, якщо квиток підтверджує міжнародне перевезення, то наявність податкового номера продавця в ньому необов’язкова. А ось сума ПДВ усе одно має бути зазначена (БЗ 101.14).

Чи можна відобразити ПК на підставі ЕК, якщо документ про оплату / посадковий талон відсутній

Тут знову ж таки все залежить від виду ЕК. Якщо це залізничний ЕК, то ані документ про оплату, ані посадковий талон для відображення ПК не потрібний. А ось відобразити ПК за авіаційним ЕК без посадкового талона та/або документа про оплату не можна. З автобусними і «водними» ЕК та сама історія — потрібний повний комплект документів. Але оскільки зібрати його, швидше за все, не вийде, правом на ПК за цими видами ЕК скористатися не вдасться.

Чи можна відобразити ПК на підставі автобусного квитка у вигляді фіскального чека, якщо його сума без ПДВ перевищує 200 грн.

Можна, тому що такий фіскальний чек є транспортним квитком, форму якого затверджено додатком 6 до наказу № 503 (ср. 025069200). Таку форму застосовують при реалізації квитків автостанціями. Отже, для відображення ПК за таким документом слід керуватися п.п. «а» п. 201.11 ПКУ. А він жодних сумових обмежень не встановлює.

Дата «квиткового» ПК

Ми вже зазначали, що право на ПК за транспортним квитком виникає тільки при здійсненні операції придбання «проїзної» послуги. При цьому датою віднесення сум податку до ПК (згідно з п. 198.2 ПКУ) є дата першої з подій за такою операцією:

— дата списання коштів;

— дата отримання «проїзної» послуги.

Але оскільки без попередньої оплати пасажира ніхто не повезе, то першою подією в цьому випадку завжди буде списання коштів.

Пам’ятайте також: нарахування ПК відбувається незалежно від того, почала така послуга використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності і чи здійснював платник узагалі оподатковувані операції у відповідному періоді (останній абзац п. 198.3 ПКУ).

Але відобразити ПК без наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, митної декларації або іншого документа, передбаченого п. 201.11 ПКУ, не можна (п. 198.6 ПКУ).

Отже, відобразити «квитковий» ПК платник має право тільки тоді, коли виконані обидві умови:

1) перша подія (списання коштів) за операцією придбання «проїзної» послуги відбулася (і цей факт документально підтверджено);

2) транспортний квиток є в наявності і його зміст відповідає вимогам п.п. «а» п. 201.11 ПКУ.

Тільки при виконанні цих двох умов на дату першої події за операцією придбання платник має право відобразити ПК.

Але коли ж ці умови будуть виконані? Тут усе залежить від того, яким чином було придбано транспортний квиток.

Якщо СГ придбаває квиток самостійно. У такому разі оплата здійснюється з банківського рахунка платника. Саме ця подія і буде першою за операцією придбання «проїзної» послуги. Підтверджена вона буде платіжним дорученням, а також випискою банку. Проте відобразити ПК платник зможе тільки тоді, коли в його розпорядженні опиниться транспортний квиток. Якщо квиток паперовий, то його він отримає тільки після повернення працівника з відрядження — при поданні авансового звіту. А ось якщо квиток електронний, то він цілком може бути отриманий платником одразу ж при здійсненні оплати. Тоді на цю саму дату в нього виникне право відобразити ПК. Але майте на увазі: тільки залізничний ЕК (його роздруківка) сам по собі дає право на ПК. Тому відобразити ПК у цей момент можна тільки за залізничним ЕК. Для відображення ПК за авіаційним ЕК необхідний посадковий талон, а він буде отриманий тільки при затвердженні авансового звіту. Отже, тільки тоді можна буде відобразити і ПК. Автобусний і «водний» ЕК права на ПК взагалі не дають.

Запам’ятайте також: навіть якщо ПК за залізничним ЕК відображено ще до затвердження авансового звіту, отримання транспортної послуги (друга подія за операцією придбання) усе одно має бути підтверджене авансовим звітом. Адже якщо цього не станеться, суму передоплати необхідно буде утримати з працівника і вона втратить свій ПДВшний статус. Отже, платнику доведеться відкоригувати відображений за передоплатою «квитковий» ПК на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо кошти на покупку квитка видано працівнику під звіт. У такому разі операція придбання «проїзної» послуги буде підтверджена тільки тоді, коли працівник відзвітує про витрачені кошти. Адже сам факт видачі авансу таку операцію зовсім не підтверджує. Тому й відобразити ПК можна буде тільки на дату затвердження звіту (а не на дату документа, що підтверджує першу подію за операцією придбання «проїзної» послуги). Звичайно ж, теж тільки за наявності транспортного документа.

А якщо працівник придбав електронний квиток і передав його ще до подання звіту?

Відобразити ПК на підставі такого електронного документа до затвердження звіту все одно не можна. Адже операція придбання на цю дату ще не підтверджена.

Якщо працівник придбав квиток за власні кошти. Тут ситуація та сама, що і при придбанні за рахунок підзвітних коштів, — операція придбання визнається тільки на дату затвердження авансового звіту. А переданий «заздалегідь» електронний квиток факт отримання «проїзної» послуги не підтверджує, тому права на ПК не дає.

Аналогічної позиції дотримуються й податківці. Вони зазначають: оскільки документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок податкового агента, подаються разом зі звітом про використання коштів, то датою формування ПК є дата формування авансового звіту (див. БЗ 101.14, а також лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 на с. 29).

Касовий метод і дата ПК. У платників, які застосовують касовий метод податкового обліку, право на ПК завжди виникає на дату списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) або надання інших видів компенсації вартості поставлених їм (або тих, що підлягають постачанню) товарів/послуг (п.п. 14.1.266 ПКУ). Тому, якщо квиток отримується самостійно підприємством або працівником за рахунок виданих йому підзвітних коштів, дата ПК буде тією самою, що й у платників, які працюють за правилом першої події. Адже витрата грошей у цих випадках від отримання транспортної послуги не відстає. А ось у разі, коли працівник придбаває квиток за власні кошти, ситуація цікавіша. Яку дату вважати датою надання компенсації постачальнику послуг? З одного боку, компенсація йому (постачальнику) надана на дату документа, що підтверджує оплату. З іншого, підприємство до такої компенсації жодного відношення не має — ці витрати поніс працівник за рахунок власних коштів. На наш погляд, право на ПК у платника-касовика виникне тільки тоді, коли витрати працівника будуть відшкодовані. Адже тільки тоді можна з упевненістю сказати про те, що касова подія для платника відбулася.

Чи працює правило «365 днів»?

У разі якщо платник не відобразив ПК у тому періоді, в якому на нього виникло право, він може це зробити протягом 365 календарних днів. Це правило встановлює абзац четвертий п. 198.6 ПКУ. Але

діє це продовження тільки для ПК, що відображається на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних

Про це в зазначеному абзаці сказано прямо. А ось на «квитковий» ПК це правило не діє. Тож уключити до ПК суми ПДВ за транспортним квитком можна тільки в тому періоді, в якому на нього виникло право. Тому відображати «квитковий» ПК у поточних деклараціях наступних періодів не можна.

Проте якщо ви раптом випадково не врахували суму «квиткового» ПК своєчасно, але виявили це протягом строків давності, розрахованих за правилами зі ст. 102 ПКУ, не переймайтеся — усе ще можна і навіть потрібно виправити (п. 50.1 ПКУ). Для цього достатньо просто подати уточнюючий розрахунок до помилкового періоду і довідобразити забутий ПК. Підтверджують цю можливість і податківці (див. БЗ 101.14 на с. 29).

Якщо квиток придбано в посередника

Ми вже зазначали, що транспортний квиток може бути придбано не тільки в перевізника, а й у посередника. Які правила ПДВ-обкладення діють у цьому випадку? Чи проходить сума ПДВ за транспортним квитком через ПДВ-облік такого посередника? Або право на ПК за транспортним квитком має тільки споживач «проїзної» послуги?

Податківці роз’яснили: вартість квитка в ПДВ-обліку посередника не відображається. А ПК за ним має право показати тільки платник, який безпосередньо скористався послугами перевезення. Обґрунтування такого висновку: послуга з перевезення надається пасажиру самим перевізником, проїзний документ за своєю суттю є договором на перевезення, що укладається між перевізником і пасажиром, а тому не може бути об’єктом договору між іншими учасниками процесу оформлення замовлення на продаж проїзних документів (див. лист ДФСУ від 01.09.2015 р. № 18663/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.28). Аналогічний висновок містить і більш ранній лист ДПСУ від 18.01.2012 р. № 1142/6/15-3415-26. Тому

СГ, який не надає послуги перевезення, а здійснює тільки прийняття замовлень на продаж квитків, прийняття коштів за квитки і повернення коштів за невикористані квитки, визначає свої ПЗ тільки з вартості наданих ним послуг з виконання цього замовлення

Щоправда, задля справедливості зазначимо, що податківці висловлювали й іншу точку зору. Так, у листі ДПАУ від 29.04.2011 р. № 8248/6/16-1515-26 зазначено: підставою для відображення ПК з ПДВ платниками цього податку (безпосередніми замовниками, посередниками чи агентами) є електронний авіаквиток. Але сьогодні, очевидно, ця позиція вже не актуальна.

Складаємо реєстр

Ви, звичайно ж, знаєте, що з січня 2015 року у ПКУ відсутня норма, яка зобов’язує платника вести Реєстр виданих та отриманих податкових накладних. Проте реєстр документів, зазначених у пп. «а» — «в» п. 201.11 ПКУ, він вести зобов’язаний. Про це свідчить п. 201.111 цього Кодексу. При цьому окремої форми такого реєстру законодавчо не встановлено. Тому платник має право вести його в довільній формі. Водночас для таких цілей може бути використана і форма реєстру, затверджена наказом Міндоходів від 22.09.2014 р. № 958. У будь-якому разі пам’ятайте: до контролюючого органу такий реєстр не подається (див. лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17, БЗ 101.18).

висновки

  • ПК за транспортним квитком підтверджено тільки тоді, коли надані всі документи, необхідні для визнання/відшкодування «проїзних» витрат.
  • ПК за транспортним квитком може бути відображено тільки в тому періоді, в якому на нього виникло право, — правило «365 днів» не діє.
  • Платник зобов’язаний вести реєстр документів, зазначених у пп. «а» — «в» п. 201.11 ПКУ.
транспортний квиток, відшкодування витрат, податковий кредит додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті