Теми статей
Обрати теми

Рахунок як підстава для ПК

Ольховик Ольга, податковий експерт
Ви, напевно, знаєте, що такий документ, як рахунок, теж іноді може замінити ПН. В яких випадках і яким вимогам він має при цьому відповідати? Які правила відображення ПК на підставі рахунка? З цим зараз і розберемося.

img 1

Згідно з п.п. «а» п. 201.11 ПКУ підставою для відображення ПК без отримання ПН також є:

— готельний рахунок;

— рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку;

— рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку.

Ось про ці рахунки і піде мова далі.

Яким вимогам повинен відповідати рахунок?

У п.п. «а» п. 201.11 ПКУ зазначено, що такий рахунок обов’язково повинен містити:

— загальну суму платежу;

— суму податку;

— податковий номер продавця (крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами).

І все — більше ніяких умов. Але говорячи про транспортні квитки (див. с. 10), ми вже з’ясували, що для визнання права на ПК мало просто мати документ, що відповідає вимогам зазначеного підпункту. Передусім важливий сам факт придбання, який має бути підтверджено відповідним первинним документом. Цього вимагають відповідно пп. 198.1 і 44.1 ПКУ. Щоправда, у разі, якщо першою подією за операцією придбання є передоплата, відобразити ПК за рахунком можна ще до того, як здійснено придбання, — досить документально підтвердженої передоплати і рахунка. А документ, що підтверджує саме придбання, у цьому випадку буде отримано пізніше. Хоча тут слід зауважити: деякі фахівці вважають, що рахунок дає право на ПК тільки в тому разі, якщо його виставлено за фактично надані послуги. А відобразити ПК за рахунком не передоплату не можна. Схоже, що до такої позиції схиляються й податківці (див. лист ДФСУ від 29.06.2016 р. № 14194/6/99-99-15-03-02-15). Ми ж вважаємо, що ПКУшне формулювання підстав для таких висновків не дає. А тому і рахунок на передоплату, і рахунок за фактично надані послуги можуть бути підставою для відображення ПК.

Запам’ятайте також: якщо рахунок є не тільки підставою для відображення ПК, але ще й підтверджує придбання послуги, то він, крім перелічених, повинен містити також усі обов’язкові реквізити первинного документа, установлені Законом про бухоблік. Тільки в цьому випадку право на ПК буде підтверджено. Якщо ж факт придбання послуги підтверджується іншим документом (наприклад, актом), то для відображення ПК на підставі рахунка цілком достатньо наявності в ньому реквізитів, зазначених у п.п. «а» п. 201.11 ПКУ.

Нагадаємо, що обов’язковими «бухгалтерськими» реквізитами є (п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік):

— назва документа (форми);

— дата і місце складання;

— назва підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції;

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

— особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису згідно із Законом України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Зверніть увагу на останній реквізит. Він сформульований таким чином, що здається, нібито первинний документ можна і не підписувати — цілком достатньо просто зазначити будь-які дані, що ідентифікують особу, яка брала участь в операції. Наприклад, її П. І. Б. Але це не так. Запам’ятайте: первинний документ має бути підписаний.

Про це прямо зазначено в п. 2.5 Положення № 88. Він же містить уточнення з приводу використання для цих цілей факсиміле. Так, у ньому зазначається: використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається в порядку, установленому законом, іншими актами цивільного законодавства. А ч. 3 ст. 207 ЦКУ встановлює, що його використання також можливе за письмовою угодою сторін, у якій містяться зразки відповідного аналога власноручного підпису.

Тож

первинний документ може бути підписаний з допомогою факсиміле, якщо така можливість передбачена письмовою угодою між сторонами і в цій угоді міститься аналог власноручного підпису

Підтверджують це й податківці (див. БЗ 135.06). Щоправда, додають: крім випадків застосування первинних документів типових і спеціалізованих форм, якими використання факсимільного відтворення підпису не передбачене (листи ДФСУ від 11.02.2016 р. № 2895/6/99-95-42-01-15, від 28.12.2015 р. № 27862/6/99/95-42-03-15).

До речі, якщо рахунок не підписано або в ньому відсутній будь-який інший обов’язковий реквізит первинного документа, з цієї «слизької» ситуації можна викрутитися, склавши бухдовідку. Така довідка разом з «дефектним» рахунком і підтверджуватимуть придбання послуги.

А чи потрібна печатка на рахунку? Ви, звичайно ж, помітили, що ні в ПКУ, ні в Законі про бухоблік про печатку — жодного слова. Єдину згадку про неї містить уже знайомий нам п. 2.5 Положення № 88. Та й то, у ньому тільки зазначено, що підпис може бути скріплено печаткою. Тобто ця норма має дозвільний, а не зобов’язуючий характер. Та й узагалі, використання печатки в діяльності юросіб уже давно необов’язкове (ч. 2 ст. 207 ЦКУ, ч. 4, ст. 62, ч. 1 ст. 181 ГКУ). А тому можете бути спокійні — печатка на рахунку не є обов’язковою.

Чи є затверджені форми рахунків (чи можна вважати їх актом та розрахунковим документом)?

На сьогодні затверджених форм рахунків, обов’язкових для застосування всіма суб’єктами господарювання, не існує. Причому стосується це і готельного рахунка, і рахунка за послуги зв’язку, і рахунка за послуги, «обліковувані приладом». Та все ж поговоримо про кожен із цих рахунків окремо.

Готельний рахунок. Це єдиний з рахунків, що розглядаються сьогодні, який має затверджену форму. І хоча вона не обов’язкова, але рекомендована для застосування усіма готельними підприємствами України незалежно від підпорядкування та форми власності (п. 2 наказу № 230). Тому досить часто готелі використовують саме її — форму 4-г «Рахунок», затверджену наказом № 230 (ср. ).

Згідно з п. 2.4 Інструкції № 230 форма 4-г застосовується при оформленні розрахунків з громадянами за основні та додаткові послуги, отримані в готелі. Вона використовується при будь-якій формі обробки документа (електронній чи ручній) і при будь-якому виді розрахунків (готівковому, безготівковому). Такий рахунок виписується у двох примірниках: перший видається тому, хто проживає, а другий передається до бухгалтерії готелю.

Графа форми «Послуга» містить перелік основних і додаткових послуг, наданих тому, хто проживає, за звітний період, і податків за ці послуги. Суму до сплати розраховують щодня згідно з переліком фактично отриманих послуг разом із сумами ПДВ і готельного збору. У рахунок сума до сплати з ПДВ вписується у гривнях. При поверненні коштів той, хто проживає, повертає попередні розрахункові документи, на яких проставляється відмітка про повернення невикористаного авансу (розд. 3 Інструкції № 230).

Форма 4-г містить такі реквізити: назву готелю, його адресу, код ЄДРПОУ, код за ДКУД, номер і дату складання рахунка, П. І. Б. клієнта, номер кімнати, дати вибуття та прибуття, найменування послуги, вартість, суму, ПДВ, загальну суму з ПДВ, суму до сплати у гривнях, підпис касира.

Зверніть увагу: серед реквізитів форми 4-г відсутній індивідуальний податковий номер продавця (готелю). Але його наявності вимагає п.п. «а» п. 201.11 ПКУ. Тож врахуйте:

якщо готельний рахунок точно відповідає формі 4-г, відобразити ПК за ним не вийде

Зауважимо також: з Інструкції № 230 випливає, що готельний рахунок є універсальним документом, який підтверджує і здійснення оплати, і отримання послуг проживання. Тобто він одночасно є і документом про оплату, і актом отриманих послуг. Проте згідно із Законом про РРО готельний рахунок не є розрахунковим документом. А тому для визнання витрат, крім готельного рахунка обов’язково потрібний також розрахунковий документ (платіжне доручення, виписка банку, фіскальний чек тощо).

Рахунок за послуги зв’язку. Як уже зазначалося, затвердженої форми рахунка за послуги зв’язку немає. Проте певні вимоги до його змісту встановлено в п. 74 Правил № 295. Цих вимог повинні дотримуватися всі оператори/провайдери, що надають споживачам телекомунікаційні послуги, розрахунок за які здійснюється шляхом надання абоненту рахунка. До речі, серед наведених у цьому пункті реквізитів теж відсутній індивідуальний податковий номер продавця. Тож будьте уважні: його в рахунку може і не бути (хоча більшість постачальників телекомунікаційних послуг свій ІПН у рахунках зазначають). Рахунок за надані послуги зв’язку цілком може виконувати також роль акта отриманих послуг, адже він підтверджує їх отримання.

Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за приладами обліку. Перш ніж говорити безпосередньо про рахунок, давайте з’ясуємо, що за послуги тут маються на увазі. А для цього треба відповісти на запитання: що розуміти під приладами обліку?

Прилад обліку — простий одно-функціональний пристрій, що виконує арифметичні чи алгебраїчні дії

Найпростіший приклад: прилади обліку теплової та електричної енергії, газу і води.

Але чи можна вважати рахунки за послуги з тепло-, електро-, водо- і газопостачання рахунками за послуги, вартість яких визначається за приладами обліку?

Відповідь не така однозначна, як здається на перший погляд. Річ у тім, що п.п. 14.1.191 ПКУ прирівнює електричну, теплову енергію, пару, газ, воду, повітря (охолоджене чи кондиціоноване) до товару. А тому для цілей ПДВ-обліку рахунок за комунальні послуги перетворюється на рахунок за товар. А це вже не відповідає формулюванню з п.п. «а» п. 201.11 ПКУ, нехай навіть вартість такого товару і визначається за приладами обліку.

Але податківці з цього приводу вирішили «не морочитися». Вони дозволяють відображати ПК на підставі рахунка за комунальні послуги, вартість яких сформовано за показниками приладів обліку (див. лист ДФСУ від 18.05.2016 р. № 10888/6/99-99-15-03-02-15).

Тож комунальні рахунки за наявності всіх необхідних реквізитів (з п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і п.п. «а» п. 201.10 ПКУ) цілком можуть підтверджувати і факт отримання комунальної послуги, і право на ПК.

Коли можна відобразити «рахунковий» ПК?

Згідно з п. 198.2 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата першої події за операцією придбання: дата списання коштів з рахунка чи дата отримання товарів/послуг. Причому така подія має бути документально підтверджена (п. 44.1 ПКУ). Ну і, звичайно ж, відобразити ПК не можна доти, доки не отримано документ, що дає відповідні підстави (п. 198.6 ПКУ).

У разі виконання цих двох умов (документально підтверджена перша подія і наявність рахунка) ПК може бути відображено. При цьому абсолютно не важливо, чи почало «придбання» використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності і чи здійснював платник узагалі оподатковувані операції у відповідному періоді (останній абзац п. 198.3 ПКУ).

Пам’ятаючи про ці правила, визначити дату відображення ПК у кожному конкретному випадку зовсім не важко.

Готельний рахунок. Право відобразити ПК на підставі готельного рахунка виникне тільки на дату затвердження авансового звіту. Причому незалежно від того, яким чином і ким здійснювалася оплата вартості проживання (платником з поточного рахунка, працівником за рахунок коштів, виданих під звіт, або за рахунок власних коштів). Адже сам готельний рахунок буде отримано тільки при поданні звіту.

Рахунки за «зв’язкові» і «обліковувані приладом» послуги. У цьому випадку, як і при відображенні ПК на підставі податкової накладної, слід орієнтуватися на дату рахунка. Хоча на відміну від податкової накладної, дата якої найчастіше відповідає даті виникнення права на ПК (першої події за операцією придбання), дата рахунка, як правило, цій даті не відповідає. Часто рахунок складається вже в наступному звітному періоді, і його дата це підтверджує. Тобто датою рахунка за послуги зв’язку, спожиті в червні, найчастіше, буде липень. Схожа ситуація і з «комунальними» рахунками.

Так от, на наш погляд, відобразити ПК за таким рахунком можна тільки в періоді, до якого належить дата його складання. Адже тільки на цю дату обидві умови для відображення ПК виконано. І це зафіксовано в рахунку. А ось для відображення ПК у періоді, за який цей рахунок складено, підстав немає.

Рахунки та касовий метод. Цікава ситуація складається при «схрещуванні» «рахункового» ПК з касовим методом податкового обліку. Дивіться, що виходить.

За загальним правилом відобразити ПК покупець може тільки тоді, коли продавець визнав ПЗ. Адже якщо, раптом, ПЗ не нараховані і податкова накладна не складена, ні про який ПК не може бути й мови. І це попри те, що операція придбання вже відбулася і право на ПК виникло. Тобто, по суті, вимагаючи документ-підставу для відображення ПК, законодавець «підстрахувався» від «перекосів» між ПК покупця і ПЗ продавця. І практично завжди цей «захист» працює. Але тільки не тоді, коли касовий метод визначення дати ПЗ зустрічається з «рахунковим» ПК. Адже факт складання рахунка ніяк на ПЗ «касового» продавця не впливає. А цей же рахунок для «некасового» покупця — підстава для відображення ПК. Очевидний перекіс. І не на користь бюджету.

Але така ситуація цілком законна і для продавця, і для покупця. У першого немає підстав нараховувати ПЗ, а у другого є всі підстави відобразити ПК.

«Прив’язуватися» до дати виникнення ПЗ у покупця немає жодних підстав — ПКУ подібних вимог не містить

До речі, така ситуація на практиці може зустрічатися досить часто, адже чимало постачальників комунальних послуг застосовують касовий метод податкового обліку.

Рахунок чи податкова накладна? Можна обирати!

Попри те, що покупець має право відобразити ПК на підставі рахунка, від обов’язку скласти податкову накладну продавця ніхто не звільняв. Тому досить часто покупець — платник ПДВ отримує обидва документи: і рахунок, і податкову накладну. Яким із цих документів скористатися для відображення ПК?

Деякі наші читачі відображати ПК на підставі рахунка в такому разі не наважуються, вважаючи, що п.п. «а» п. 201.11 ПКУ діє тільки в разі відсутності податкової накладної. Адже в ньому зазначено: «Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є...».

Ми ж вважаємо, що таким формулюванням законодавець не ставив на меті заборонити відображення ПК на підставі рахунка за наявності податкової накладної. Просто тим самим він підкреслив, що отримання податкової накладної в цьому випадку необов’язкове. Тим паче що зараз процес отримання податкової накладної автоматизовано. Тільки-но продавець зареєструє її в ЄРПН — покупець одразу ж її отримає. Тому, на наш погляд,

за наявності обох документів, покупець має право самостійно обирати, яким із них скористатися

Відображати ПК на підставі податкової накладної може бути зручніше з таких причин:

1) дата податкової накладної частіше відповідатиме періоду, за який виставлено рахунок, а не періоду, в якому він складений. Тобто скористатися ПК на підставі податкової накладної вийде раніше;

2) для відображення ПК за податковою накладною діє правило «365 днів» (абз. 4 п. 198.6 ПКУ), а ПК за рахунком може бути відображено тільки в тому періоді, в якому виникло право його відобразити. Але пам’ятайте: в обох випадках є ще й можливість виправити помилку протягом 1095 днів (п. 50.1 ПКУ).

Вибір на користь рахунка може лягти в разі, коли постачальник визначає дату ПЗ за касовим методом (див. вище). Крім того, на користь одного з документів може зіграти наявність будь-яких дефектів в іншому з них.

А якщо покупець відображає ПК на суму отриманих послуг на підставі рахунка, але у звітному періоді була ще й передоплата, на яку складено окрему податкову накладну? Чи можна відобразити ПК на підставі цієї податкової накладної?

Звичайно ж, можна. Щоправда, у наступному звітному періоді відобразити ПК на підставі рахунка вже не вийде. Адже частково ПДВ з нього вже буде використано. Тож у наступному періоді можна буде відобразити ПК тільки на підставі податкових накладних.

До речі, податківці, схоже, право вибору платника теж підтверджують. Так, у листі ДФСУ від 26.05.2015 р. № 11051/6/99-99-19-03-02-15 зазначено: платник телекомунікаційних послуг має право сформувати ПК або на підставі рахунка, що йому виставляється за послуги зв’язку, або на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Якщо послуги проживання придбано через посередника

Хто в цьому випадку має право на ПК за готельним рахунком: посередник чи особа, яка безпосередньо скористалася послугами проживання? Податківці, на жаль, із цього приводу мовчать. Але можна припустити, що тут вони дотримуватимуться тієї самої позиції, яку висловили з приводу відображення ПК на підставі транспортних квитків в аналогічній «посередницькій» ситуації (див. с. 10). Тобто

ПК на підставі рахунка може відобразити тільки безпосередній споживач послуги, а посередник визнає ПЗ тільки на суму своєї винагороди

У будь-якому разі для такої аналогії є всі підстави.

Адже, як і у випадку з транспортними, готельні послуги також надаються споживачу на підставі договору, укладеного з ним же (п. 3.6 Правил № 19). А тому не можуть бути об’єктом будь-якого іншого договору.

висновки

  • Для відображення ПК на підставі рахунка достатньо, щоб він відповідав вимогам п.п. «а» п. 201.11 ПКУ. Але якщо цим самим рахунком підтверджується факт придбання послуги, то він повинен також містити всі обов’язкові реквізити первинного документа. Якщо якийсь із «бухгалтерських» реквізитів у рахунку відсутній — допоможе бухдовідка.
  • ПК за рахунком виникає на дату, коли виконані обидві умови: відбулася перша подія за операцією придбання (і це підтверджено відповідним первинним документом) і отримано рахунок.
  • У разі якщо покупцем отримано і рахунок, і податкову накладну, він має право обирати, на підставі якого з цих документів відображати ПК.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі